Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №240/8676/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/8676/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у період з 06.05.2025 по 09.07.2025;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку йому з 01.03.2024 по 17.12.2025 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX станом на 01 січня 2024 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX станом на 01 січня 2025 року.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок йому з 01.04.2024 по 17.12.2025 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки учаснику бойових дій, вихідної допомоги з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 09.11.2023 №3460-ІХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік” станом на 01.01.2024 та Законом України від 19.11.2024 №4059-ІХ “Про Державний бюджет України на 2025 рік” станом на 01.01.2025, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” з 01.03.2024 по день фактичної виплати.

Як зазначається в позові, Позивачу при проходженні військової служби з 01.03.2024 року по 17.12.2025 року грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося без врахування збільшення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024року та станом на 01.01.2025року, що призвело до виплати грошового забезпечення у меншому розмірі.

Крім того, Позивач зазначає, що в період з 06.05.2025 по 09.07.2025 проходив стаціонарне лікування через отримане поранення у зв`язку з захистом Батьківщини, проте йому безпідставно не нарахована та не виплачена у цей період додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 з розрахунку 100 000 грн.

Одночасно Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати такої частини грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що при здійсненні розрахунку розміру грошового забезпечення Позивача за спірний період та складових грошового забезпечення Відповідач діяв в межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Відповідач вважає, що Позивач для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168 від 28.02.2022 року, у відповідності до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України повинен був звернутися із відповідним рапортом, до якого долучити медичні документи на підтвердження періоду та підстав лікування. Відсутність такого звернення правомірно виключило нарахування та виплату Позивача такої винагороди.

Позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати Відповідач вважає передчасними.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності нарахування Позивачу за спірний період з 01.03.2024 року по 17.12.2025 року грошового забезпечення та його складових.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , Позивач у справі, в період з 01.03.2024 року по 17.12.2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Як зазначається в позові та не заперечується Відповідачем, Позивачу при проходженні військової служби грошове забезпечення, а саме посадовий оклад, оклад за спеціальним військовим званням та додаткові види грошового забезпечення за весь період військової служби нараховувалися виключно із врахуванням показника арифметичного значення прожиткового мінімуму у розмірі 1762,00грн., тобто без врахування збільшення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024року та станом на 01.01.2025року

Безспірно, за приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (надалі - Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Суд враховує, що відповідно до абзацу першого пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови КМ України № 481 від 12.05.2023 було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постанова КМ № 481 від 12.05.2023року набула чинності з 20.05.2023року.

Суд частково погоджується із доводами Позивача, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду № 320/29450/24 від 14.03.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025року, внесення Постановою КМ України № 481 від 12.05.2023 змін до пункту 4 Постанова № 704 визнано протиправним.

Разом з тим, суд враховує, що вказані судові рішення відповідно до постанови Верховного Суду від 16.07.2026року скасовано і в задоволенні позову щодо протиправності та скасування пункту 2 Постанови КМ № 481 від 12.05.2023 відмовлено.

Тобто, дія абзацу першого пункту 4 Постанова № 704 в редакції Постанови КМ № 481 від 12.05.2023 є відновленою.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Позивача в цій частині позовних вимог та зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2024 року по 17.12.2025 року виходячи з іншого ніж 1762 гривні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно суд враховує, що за приписами ст.9-2 цього ж Закону № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов призначення та виплати Позивачу додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України регулюються правовими нормами постанови КМ України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 22 лютого 2022 р. № 168 (надалі - Постанова № 168), що були чинні на день спірних відносин.

Як вже зазначалося судом та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , в період з 01.03.2024року по 17.12.2025року був військовослужбовцем Збройних Сил України у складі Військової частини НОМЕР_1 та відносився до категорії військовослужбовців, що мають право на отримання додаткової винагороди у розмірах, передбачених постановою №168.

Відповідно до довідки Відповідача від 15.05.2025 року, копія якої долучена до позову та досліджена судом, Позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до вказаної довідки Відповідача Позивач 06.05.2025 року в ході безпосередньої участі у бойових діях отримав поранення: мінно-вибухову травму, опіки полум`ям та множинні вогнепальні осколкові поранення, тощо.

Як зазначено у позові, після отримання поранення Позивач з 06.05.2025 по 09.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в різних медичних установах.

На підтвердження вказаних доводів до позову долучені та досліджені судом копії виписок із медичних карток стаціонарного хворого:

- з 07.05.2025 року по 09.05.2025 року в опіковому відділенні КНП "Міська клінічна лікарня №16 Дніпровської міської ради";

- з 10.05.2025 року по 15.05.2025 року у відділенні загальної та малоінвазивної хірургії КНП "Лікарня №2 ім.В.В.Павлусенка" Житомирської міської ради;

- з 15.05.2025 року по 26.05.2025 року в хірургічному відділенні КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 27.05.2025 року по 05.06.2025 року в Центрі неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 06.06.2025 року по 16.06.2025 року в кардіологічному відділенні КНП "Госпіталь ветеранів війни" Житомирської обласної ради";

- з 16.06.2025 року по 09.07.2025 року у відділенні субтенторіальної нейроонкології Державної установи "Інститут нейрохірургії ім.акад. А.П.Ромоданова НАМН України".

Позивач вважає, що за вказані періоди його перебування на стаціонарному лікуванні надають право на додаткову винагороду, передбачену постановою №168.

Безспірно, приписами п.1 Постанови № 168 (в редакції на час спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до довідки Відповідача, долученої до відзиву на позов, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, Позивачу нараховувалася та протягом 2024-2025років виплачувалася у відповідних розмірах, окрім червня - серпня 2025року.

Суд враховує, що приписами пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 підтверджено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.05.2025року по 09.07.2025року

Як вже зазначалося судом, відповідно до довідки Відповідача від 15.05.2025 року, копія якої долучена до позову та досліджена судом, Позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в ході якої Позивач 06.05.2025 року отримав поранення: мінно-вибухову травму, опіки полум`ям та множинні вогнепальні осколкові поранення, тощо.

Тобто, Відповідачу безпосередньо було відомо про обставини отримання Позивачем травми, що слугувала підставою для його перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.05.2025року по 09.07.2025року.

В зв`язку з цим суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, які наведені у відзиві на позов, що відсутність рапорту Позивача щодо обставин поранення перешкоджало нарахуванню та виплаті спірної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за вказаний період

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату Позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, слід зазначити таке.

Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум грошового забезпечення громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.

Враховуючи наявність встановленого факту невиплати Позивачу грошового забезпечення в повному обсязі, суд вважає, що Позивач має право на компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строків виплати за період з 01.06.2025 по день фактичної виплати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини в період з 06.05.2025 по 09.07.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у період з 06.05.2025 по 09.07.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплату в повному обсязі належного грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з 01.06.2025 по день фактичної виплати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

27.07.26