Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №240/6300/26
Суддя: Лавренчук Ольга Володимирівна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/6300/26
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирської митниці у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101000/2026/000006/2 від 21.01.2026, та картку відмови в прийнятті митної вартості №UA101040/2026/000012.
В обґрунтування позову вказує, що при митному оформленні автомобіля марка Mercedes-Benz, модель Sprinter: номер кузова/VIN - НОМЕР_1 , позивач визначив митну вартість товару за ціною, яка зазначена в інвойсі № 20241247 від 05.01.2026 в розмірі в розмірі 10750 EUR., та витрат на транспортування у розмірі в розмірі 200 EUR. на підставі довідки від 12.01.2026. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією, надано документи, якими підтверджено ціну придбання автомобіля та умови поставки авто та відомості про фактичну країну відправлення товару EXW BENDORF, так як і зазначено в довідці транспортних витрат, та ідентифікація транспортного засобу перевезення Позивач вважає, що заявлена митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, однак відповідачем прийнято оскаржувані рішення.
Суддя своєю ухвалою від 23.02.2026 постановила прийняти позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 06.03.2026 (вх. від 09.03.2026). Заперечуючи позовні вимоги, представник відповідача зазначає, що за результатами перевірки було встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Крім цього, в АСМО «Інспектор» спрацювало інформаційне повідомлення за кодом 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці» з повідомленням такого змісту: «Можливе заявлення недостовірних відомостей щодо товару, а саме заниження митної вартості». Просить відмовити у задоволенні позову.
У період із 17.04.2026 по 24.04.2026 головуюча у справі суддя перебувала на навчанні, а у період із 22.06.2026 по 26.06.2026 та із 13.07.2026 по 27.07.2026 - у відпустці.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.
З метою митного оформлення транспортного засобу, позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №26UA101040000088U7 на товар: Вантажний автомобіль, після ДТП Марка MERCEDES-BENZ;- Модель SPRINTER;- Номер кузова НОМЕР_1 ;- Загальна кількість місць (включаючи місце водія для автомобільних транспортних засобів) - 2;- Призначення автомобіля- для перевезення вантажів; - Номер двигуна - нема даних; - Тип двигуна - дизельний; - Тип кузова - фургон (у якому відсутні місця, отвори для можливого встановлення сидінь та пристроїв безпеки); - Потужність двигуна -100 кВт; - Робочий об`єм циліндрів- 1950 cm3.; - Вантажопідйомність- 1,044 т; - Маса в разі максимального завантаження 3,500 т; -Що був у використанні; - Колісна формула 4x2;- Календарний рік виготовлення 2024;- Модельний рік виготовлення 2025;- дата першої реєстрації 08.08.2024. Наявні пошодження після ДТП (фото). (Наявні аварійні пошкодження, пошкоджена права частина авто, крила , бампер, поріг колесо, двері, двері грузового відсіку, спрацьовані подушки безпеки, фари, скло переднє, скло бокове)
На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації №26UA101040000088U7 митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією декларантом було подано наступний перелік документів:
рахунок–фактура №20241247 від 05.01.2026 з перекладом (36, 37);
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.10.2024;
довідку про транспортні витрати №1 від 12.01.2026 (а.с. 39, 40);
фото від 12.01.2026;
рахунок 20252903 від 31.12.2025 з перекладом;
декларацію країни відправлення;
квитанцію №20241247 з перекладом;
чек про оплату №202441247 від 05.01.2026.
Митним органом за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів прийнято рішення №UA101000/2026/000006/2 від 21.01.2026 про коригування митної вартості товарів, якою визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 16300,00 євро.
У п. 33 рішення вказано, що митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:
- у інвойсі № 20241247 від 05.01.2026 та додатково наданому рахунку № 20252903 від 31.12.2025 продавцем зазначено особу, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 31.10.2024 не є його власником.
- додатково надані переклади документів рахунку № 20241247 від 05.01.2026 та рахунку № 20252903 від 31.12.2025 не можуть бути використані як належні докази для підтвердження митної вартості оскільки, переклади документів підготовлені з порушенням підходів, передбачених нормативним актом;
- різниця між купівлею транспортного засобу по рахунку № НОМЕР_4 від 31.12.2025 та продажем за рахунком № 20241247 від 05.01.2026 становить менше 3%, що створює у митного органу обґрунтовані сумніви щодо дійсної вартості купівлі-продажу транспортного засобу за рахунком № 20241247 від 05.01.2026;
- додатково надана експортна декларація країни відправлення №26DE655176605545В7 від 06.01.2026 могла бути використана під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову вказаного документу у відповідності до вимог статті 254 Митного кодексу України;
- в графі 44 митної декларації № 26UA101040000088U7 за кодом 9000 зазначено чек про оплату з реквізитами 202441247 від 05.01.2026, який до митного оформлення не надано та може містити відомості, які впливають на митну вартість. Долучений до митної декларації № 26UA101040000088U7 документ за кодом 9000 - чек про оплату 202441247 № 20241247 від 05.01.2026 не є платіжним документом у розумінні митного законодавства (не містить реквізитів банківської операції, не підтверджує факт перерахування коштів з рахунку покупця продавцю, не містить IBAN, SWIFT, назви банку, дати валютування, тобто наданий документ не підтверджує факт сплати ціни товару, як того вимагає стаття 53 МК України);
- додатково долучений до митної декларації Звіт № 150/26 від 19.01.2026 про оцінку та дослідження автомобіля не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару;
- у висновку № 04/12/2024-2V автотоварозначого дослідження від 04.12.2024 відсутні належні фотографічні зображення технічного стану, характеру та обсягів пошкоджень транспортного засобу, що впливають на розрахунок його вартості. Також неможливо перевірити додатки за посиланням на URL-адреси.
За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих уповноваженою особою декларанта, митним органом прийнято картку відмови №UА101040/2026/000012, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).
Частиною 1 статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
У ч. 2 ст. 58 МК України закріплено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Так у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач зазначає, що у інвойсі № 20241247 від 05.01.2026 та додатково наданому рахунку №20252903 від 31.12.2025 продавцем зазначено особу, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 31.10.2024 не є його власником. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права даних осіб відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв`язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не подано.
Суд, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню в цій частині зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.
Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Більше того, суд зауважує, що свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
Отже, є помилковими висновки митного органу в цій частині.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач зазначає, що додатково надані переклади документів рахунку № 20241247 від 05.01.2026 та рахунку № 20252903 від 31.12.2025 не можуть бути використані як належні докази для підтвердження митної вартості оскільки, відповідно до п. 2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Митного кодексу України, засвідчується шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Надані переклади засвідчено декларантом. Таким чином, зазначені вище переклади документів, як документи підготовлені з порушенням підходів, передбачених нормативним актом, не можуть однозначно засвідчувати достовірність відомостей, які в них наведені.
Разом з тим, у оскаржуваному рішенні не зазначено про невідповідність перекладу документів їх оригіналу.
Окрім того, у рахунку №20241247 від 05.01.2026 та рахунку №20252903 від 31.12.2025 англійськими літерами зазначено назву товару та VIN-код товару, що дає змогу його ідентифікувати.
Отже, рішення відповідача в цій частині є безпідставним.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач зазначає, що різниця між купівлею транспортного засобу по рахунку №20252903 від 31.12.2025 та продажем за рахунком № 20241247 від 05.01.2026 становить менше 3%, що створює у митного органу обґрунтовані сумніви щодо дійсної вартості купівлі - продажу транспортного засобу за рахунком № 20241247 від 05.01.2026, оскільки така операція, на думку митного органу, не спрямована на досягнення економічного результату - отримання прибутку, у ній відсутня економічна ефективність.
Із доданих до ВМД документів вбачається, що у рахунку №20252903 від 31.12.2025 сторонами є Autohandel didier nv та Fander automobile вказано вартість транспортного засобу 10500 євро, а за рахунком № 20241247 від 05.01.2026 - Fander automobile та Nataliia Blaschuk вартість становить 10750,00 євро.
Разом з тим, доцільність та рентабельність операції з реалізації фірмою Fander automobile позивачу автомобіля за ціною 10750,00 грн, при умові його придбання у Autohandel didier nv за ціною 10500,00 євро, не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару, придбаного позивачем у Fander automobile, оскільки мають місце договірні відносини між продавцем та третіми особами, що не може нести негативні наслідки для добросовісного покупця.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів Житомирська митниця зазначає, що додатково надана експортна декларація країни відправлення №26DE655176605545В7 від 06.01.2026 могла бути використана під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову вказаного документу у відповідності до вимог статті 254 Митного кодексу України.
Суд акцентує увагу на тому, що статтею 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.
Митна декларація країни відправлення відповідно до статті 53 МК України не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару.
Такий документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того такий документ є документом продавця та складений відповідно до вимог країни відправлення і покупець жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.
Окрім того, відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення та її переклад, а також які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.
При цьому, в митній декларації країни постачальника, англійськими літерами зазначено назву так VIN-код товару, що імпортується. Крім цього, англійською мовою продубльовано продавця та отримувача товару. За таких умов, відсутня необхідність в перекладі МД українською мовою.
Окрім того, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що в графі 44 митної декларації № 26UA101040000088U7 за кодом 9000 зазначено чек про оплату з реквізитами 202441247 від 05.01.2026, який до митного оформлення не надано та може містити відомості, які впливають на митну вартість. Долучений до митної декларації №26UA101040000088U7 документ за кодом 9000 - чек про оплату 202441247 № 20241247 від 05.01.2026 не є платіжним документом у розумінні митного законодавства (не містить реквізитів банківської операції, не підтверджує факт перерахування коштів з рахунку покупця продавцю, не містить IBAN, SWIFT, назви банку, дати валютування, тобто наданий документ не підтверджує факт сплати ціни товару, як того вимагає стаття 53 МК України).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
Отже, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження заявленої митної вартості подаються митниці виключно у разі оплати рахунку, а інші інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються виключно за наявності у декларанта.
Відповідно до частини 1 статті 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі.
Відповідно до частини 3 статті 1088 Цивільного кодексу України, безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про платіжні послуги", для проведення платіжних операцій використовуються кошти в готівковій або безготівковій формі.
Як випливає з національного законодавства, банківські платіжні документи створюються тільки внаслідок безготівкових операцій.
Позивачем до митного оформлення транспортного засобу надано чек про оплату №20241247 від 05.01.2026 та його переклад (а.с. 86 та на звороті), зі змісту якого вбачається, що кошти за MERCEDES SPRINTER; W1V3HBFZ5SP709629 сплачено позивачем не через банківську установу, а безпосередньо продавцю Fander automobile. Дана квитанція підписана касиром нерезидента.
Інших документів, які б підтверджували оплату придбаного товару, позивачем ані до митного органу, ані до суду не надано. При цьому, відповідачем не надано доказів оплати позивачем товару за ціною, яка відрізняється від тієї, що вказана у чеку про оплату №20241247 від 05.01.2026.
Таким чином, позивачем надано до митного оформлення товару належний документ, який підтверджує сплату позивачем готівкових коштів за придбання транспортного засобу, який підлягав розмитненню. Доказів невідповідності наданого платіжного документа вимогам національного законодавства чи законодавства контрагента-нерезидента суду не надано.
У зв`язку з цим, доводи відповідача щодо ненадання до митного оформлення документів про сплату ціни товару та витребування відповідних банківських документів у відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином, позивачем виконані вимоги означеної правової норми та надані митниці платіжного документу, наявного у неї та яким підтверджено вартість товару та здійснення оплати його вартості на момент декларування транспортного засобу, числові показники вартості товару у них не містять розбіжностей, кореспондуються між собою та ідентифікуються з задекларованими товарами, використовуючи відомості яких Митниця мала можливість перевірити числові показники вартості товару та факт здійснення часткової оплати за товар, тому її вимога є безпідставною.
Отже, висновки митного органу в цій частині є безпідставними.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на помилковість визначення митної вартості на основі другорядного (резервного) методу.
Як було встановлено вище, декларантом було подано митну декларацію №26UA101040000088U7 для митного оформлення придбаного позивачем транспортного засобу, який ввозиться на територію України, а саме:
Вантажний автомобіль, після ДТП Марка MERCEDES-BENZ;
- Модель SPRINTER;
- Загальна кількість місць (включаючи місце водія для автомобільних транспортних засобів) - 2;
- Призначення автомобіля- для перевезення вантажів; - Номер двигуна - нема даних;
- Тип двигуна - дизельний;
- Тип кузова - фургон (у якому відсутні місця, отвори для можливого встановлення сидінь та пристроїв безпеки);
- Потужність двигуна -100 кВт;
- Робочий об`єм циліндрів- 1950 cm3.;
- Вантажопідйомність- 1,044 т;
- Маса в разі максимального завантаження 3,500 т;
- Що був у використанні;
- Колісна формула 4x2;
- Календарний рік виготовлення 2024;
- Модельний рік виготовлення 2025;
Наявні пошкодження після ДТП: пошкоджена права частина авто, крила, бампер, поріг колесо, двері, двері грузового відсіку, спрацьовані подушки безпеки, фари, скло переднє, скло бокове.
Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару відповідно до митної декларації від 25UA204080012292U9 від 26.11.2025, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару:
- «Автомобіль вантажний марки MERCEDES-BENZ,
- модель SPRINTER,
- календарний рік виготовлення- 2024,
- модельний рік виготовлення - 2024,
- тип двигуна - дизельний,
- робочий об`єм циліндрів - 1950 куб.см,
- потужність двигуна - 110 kW,
- тип кузова - вантажний фургон,
- кількість місць, включаючи місце водія-3
- вантажопідйомність -1215 кг,
- маса в разі максимального завантаження 3500 кг,
- бувший у використанні,
- колісна формула 4x2,
призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів),
Категорія T3-Nl, нe виготовлений на базі кузова легкового автомобіля.
Авто пошкоджено в ДТП: праве переднє крило, капот, передній бампер, підсилювач бампера, радіатори, розбито лобове скло, спрацьовані подушки безпеки водія та пасажира.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за другорядним (резервним) було застосовано без врахування особливостей фізичних характеристик товару, який задекларовано позивачем, внаслідок чого скоригована сума митної вартості товару визначена ним помилково, оскільки:
різна кількість місць, включаючи місце водія; різна вантажопідйомність; різний тип кузова; різний модельний рік виготовлення; різний тип та кількість пошкоджень.
подані до митного оформлення документи підтверджують ціну придбання товару, не містять розбіжностей, а також дають можливість повністю ідентифікувати товар, за придбання якого були сплачені відповідні кошти.
Жодних обґрунтованих сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів відповідачем зазначено не було.
Також, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить даних щодо конкретної суми розбіжностей чи сумнівів. При цьому сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Так, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст поданих декларантом документів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів країни - імпортера інформації про невідповідність виданих нерезидентом документів вимогам нормативно-правових актів.
В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару була визначена необґрунтовано, що в свою чергу надавало б митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101040/2026/000012 є рішення про коригування митної вартості товарів від 21.01.2026 №UA101000/2026/000006/2, яке, як встановлено судом, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому й прийнята на його підставі Картка відмови також підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.01.2026 №UA101000/2026/000006/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101040/2026/000012.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
28.07.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua