Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №160/22607/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа №160/22607/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, КП «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

05 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою міста» №47-8/7 від 08.07.2025 в частині включення до Переліку самовільно встановлених на території міста об`єктів (металевих гаражів, огорож, воріт, навісів та інших споруд), що підлягають демонтажу, за порядковим номером 105 металевого гаражу розташованого за адресою: просп. Героїв, у районі буд. 37, який визначено на графічному матеріалі № 14 об`єктом 9.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11.01.2019 р. вона придбала металевий гараж, що належав ОСОБА_2 та був встановлений за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 201 від 17.02.1989 р. 01.08.2024 р. Комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» було надано ОСОБА_1 дозвіл на тимчасове погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта благоустрою м. Дніпра щодо розміщення власного гаража на ділянці площею 20,1 кв.м, яка не відведена у власність або користування та укладено Договір № 18337-Г про умови тимчасового погіршення існуючого стану та/ або змінення об`єктів благоустрою міста. КП «Управління контролю за благоустроєм міста» не направляло позивачці односторонню відмову від договору та не заявляло про припинення його дії. Оскільки, на момент прийняття відповідачем рішення про негайний демонтаж самовільно встановлених об`єктов, позивачка мала чинний Договір з КП «Управління з контролю за благоустроєм міста» про умови тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єктів благоустрою міста № 18337-Г, розміщення такого об`єкту не може вважатися самовільним. Окремо слід зазначити, що позивачка не отримувала жодного припису або іншого письмового повідомлення від КП «Управління з контролю за благоустроєм міста», вчасно здійснювала оплату згідно калькуляції, що підтверджується наданими квитанціями. Вказані обставини підтверджують невідповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, в частині щодо визначення майна позивачки, як самовільно встановленого на території міста об`єкта та зобов`язання демонтувати його власними силами негайно із дня прийняття цього рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 р. прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

19 серпня 2025 року від Комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради надійшли пояснення, в яких зазначено, що в позовній заяві зазначається що позивачка 11.01.2019 р. придбала гараж, що належав ОСОБА_2 , разом з тим, як вбачається з доданої до позовної заяви розписки від 11.01.2019 р. ОСОБА_2 металевий гараж продано ОСОБА_3 . Щодо посилань на рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 17.02.1989 № 201, зауважуємо, що зазначеним рішенням було дозволено конкретно інваліду труда другої групи ОСОБА_2 , страждаючій порушенням функцій правої нижньої конечності встановити металевий гараж. Зазначене рішення жодним чином не стосується позивачки. Зземельна ділянка, на якій розміщується вищезазначений металевий гараж використовується без правовстановлюючих документів, які б підтверджували право володіння чи користування земельною ділянкою. 01.08.2024 ОСОБА_1 було подано до Комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради заяву щодо оформлення ордеру (контрольної картки тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта благоустрою міста Дніпра) на вже самовільно розміщений гараж на ділянці, що не відведена у власність або користування, площею 20,1 кв.м, за адресою: м. Дніпро, просп. Героїв в районі буд. 37 (про самовільне розміщення якого ОСОБА_1 зазначається в заяві). 01.08.2024 р. Комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради було оформлено Ордер-контрольну картку тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта благоустрою міста Дніпра № 18 337 та укладено договір про умови тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єктів благоустрою міста від 01.08.2024 р. № 18 337-Г. Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 Договору Укладання цього договору та отримання Ордера не призводить до виникнення у позивача права власності на будь-які об`єкти благоустрою (Їх частини) та/або елементи благоустрою міста Дніпра, та не підтверджують та не спростовують право володіння позивача зазначеним гаражем та його вмістом, як майновим об`єктом. Згідно з п. 3.1.2 Договору Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради має право достроково розірвати цей договір шляхом направлення односторонньої відмови від договору, анулювати Ордер з поверненням Замовнику Плати за невикористаний період. 10.07.2025 р. відповідно до п. 3.1.2 Договору Договір достроково розірвано, Ордер № 18 337 анульовано, про що згідно з п. 7.5 Порядку оформлено письмове повідомлення, та внесено в Ордер запис про його анулювання.

22 серпня 2025 року від Виконавчого комітету Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано вказана тимчасова споруда належить Дніпровській міській раді та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Слід зазначити, що земельна ділянка, на якій розміщений металевий гараж, використовується позивачем без правовстановлюючих документів, жодних документів, які б підтверджували його право володіння чи користування земельною ділянкою по спірній адресі, матеріали справи не містять. Обставинами справи та наданими доказами на їх підтвердження зазначається, що спірний гараж був встановлений згідно з рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м Дніпропетровська від 17.02.1989 №201, відповідно до якого встановлення металевого гаражу, який згідно вищезазначеного рішення розташований по проспекту Героїв між домом 37 та деткомбінатом №302 було дозволено громадянці ОСОБА_2 - інваліду праці ІІ групи. Слід звернути увагу на розбіжності в документах, а саме на те, що у позовній заяві позивачка зазначає те, що металевий гараж, який розташований за адресою просп. Героїв, у районі буд. 37 за порядковим номером 105, знаходиться в користуванні позивачки, ОСОБА_1 . Також у позовній заяві зазначено, що 11.01.2019 р. позивачка придбала металевий гараж, що належав ОСОБА_2 та був встановлений за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів №201 від 17.02.1989 р. Слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи не міститься належних доказів придбання позивачкою спірного металевого гаража. Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, а саме згідно з Розпискою від 11.01.2019 р. спірний металевий гараж, що розташований у районі буд. 37 було придбано у ОСОБА_2 громадянином ОСОБА_3 . Таким чином можна зробити висновок, що позивачка ОСОБА_1 взагалі є неналежною особою, а вищезазначені документи не є належним доказами неволодіння і некористування металевим гаражом.

22 серпня 2025 року від Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради надійшли пояснення, в яких зазначено, що земельна ділянка, на якій розміщується вищезазначений металевий гараж використовується без правовстановлюючих документів, які б підтверджували право володіння чи користування земельною ділянкою. А отже твердження позивача про те, що зазначений під порядковим номером 105 у переліку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 08.07.2025 № 47-8/7 металевий гараж начебто не є самовільно розміщеним не відповідає дійсності. Доводи позивача не доведено та не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного в частині рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, враховуючи що позивачем не вказано жодної правової норми та підстави для визнання рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2025 № 47-8/7 протиправним та його скасування, керуючись ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про благоустрій населених пунктів», Порядком здійснення заходів з контролю за утриманням у належному стані, збереженням, відновленням та упорядкуванням об`єктів благоустрою міста Дніпра з урахуванням особливостей їх використання, затвердженим рішенням міської ради від 27.06.2012 № 26/25 (зі змінами).

22 серпня 2025 року від Комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради надійшли пояснення, в яких зазначено, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного в частині рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси Позивача, враховуючи що Позивачем не вказано жодної правової норми та підстави для визнання рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2025 № 47-8/7 протиправним та його скасування, керуючись ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про благоустрій населених пунктів», Порядком здійснення заходів з контролю за утриманням у належному стані, збереженням, відновленням та упорядкуванням об`єктів благоустрою міста Дніпра з урахуванням особливостей їх використання, затвердженим рішенням міської ради від 27.06.2012 № 26/25 (зі змінами).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, згідно з доданої до позовної заяви розписки від 11.01.2019 р. ОСОБА_2 продано металевий гараж ОСОБА_3 , який знаходиться за адресою просп. Героїв, у районі буд. 37, на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 201 від 17.02.1989 р.

01 серпня 2024 року Комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» було надано ОСОБА_1 дозвіл на тимчасове погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта благоустрою м. Дніпра щодо розміщення власного гаража на ділянці площею 20,1 кв.м, яка не відведена у власність або користування та укладено Договір № 18337-Г про умови тимчасового погіршення існуючого стану та/ або змінення об`єктів благоустрою міста.

Відповідно до підпункту 1.1. Договору, Уповноважений орган з метою реалізації повноважень, наданих власником об`єктів благоустрою міста Дніпра - територіальною громадою міста в особі Дніпровської міської ради, надає Замовнику право тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта (-тів) благоустрою міста Дніпра шляхом розміщення гаража (гаражів) в порядку та на умовах, визначених цим договором, а Замовник тимчасово використовує об`єкт (-ти) благоустрою міста, здійснює оплату за тимчасове погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта (-тів) благоустрою міста Дніпра та виконує інші зобов`язання за цим договором.

Підпунктами 3.1.2, 3.1.3. визначено, що дострокове розірвання Договору Уповноваженим органом відбувається шляхом направлення Замовнику односторонньої відмови від договору.

Відповідно до підпункту 3.1.2. Уповноважений орган має право достроково розірвати цей договорі шляхом направлення односторонньої відмови від договору, анулювати Ордер з поверненням Замовнику Плати за невикористаний період.

Відповідно до підпункту 3.1.4. Уповноважений орган призупиняє та поновлює дію Ордера відповідно до Порядку здійснення заходів з контролю за утриманням у належному стані, збереженням, відновленням та упорядкуванням об`єктів благоустрою міста Дніпропетровська з урахуванням особливостей їх використання, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 27.06.2012 № 26/25 (зі змінами).

Пунктом 9.1. договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 липня 2025 року. Якщо сторони за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору письмово не заявлять про припинення його дії, договір та ордер вважаються пролонгованим на один рік. Наступна пролонгація строку дії договору та ордера здійснюється автоматично без обмеження кількості разів.

Позивачка здійснювала оплату згідно калькуляції, що підтверджується наданими квитанціями.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 47-8/7 «Про вжиття заходів щодо порушень Правил благоустрою території міста Дніпра» від 08.07.2025 р. вирішено, зокрема:

1. Вжити заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами, далі - Правила), стосовно самовільно встановлених на території міста об`єктів (металевих гаражів, огорож, воріт, навісів та інших споруд) згідно з переліком (додаток), а саме зобов`язати власників зазначених об`єктів демонтувати їх власними силами негайно із дня прийняття цього рішення та привести земельні ділянки на місцях демонтованих об`єктів до попереднього стану.

2. У разі невиконання вимог (пункт 1 цього рішення) інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради або іншому комунальному підприємству чи закладу Дніпровської міської ради згідно з їх статутними повноваженнями власними силами або із залученням сторонніх організацій вжити заходів щодо усунення наслідків порушень Правил шляхом демонтажу об`єктів (пункт 1 цього рішення), забезпечити їх транспортування, зберігання та складання акта, який підписується представниками інспекції питань благоустрою Дніпровської міської ради, КП «Управління контролю за благоустроєм міста» або іншого комунального підприємства чи закладу Дніпровської міської ради та залученими особами, що були присутні під час проведення демонтажу.

Вказане рішення було прийняте на підставі листа інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 05.06.2025 р. вх. № 8/3601.

Додатком до рішення № 47-8/7 від 08.07.2025 р. є перелік самовільно встановлених на території міста об`єктів (металевих гаражів, огорож, воріт, навісів та інших споруд), у тому числі за порядковим номером 105, за адресою просп. Героїв, у районі буд. 37 зазначено металевий гараж.

Як вбачається з Додатку до рішення № 47-8/7 від 08.07.2025 р. , відносно об`єкта - металевого гаража, який знаходиться за адресою просп. Героїв, у районі буд. 37, складено Акт комісійного обстеження №04/11/13 від 04.11.2024 р.

10 липня 2025 року Договір № 18337-Г від 01.08.2024 р. достроково розірвано, Ордер № 18 337 анульовано, про що оформлено письмове повідомлення від 10.07.2025 р. №128-1, та внесено в Ордер запис про його анулювання.

Не погоджуючись із рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою міста» №47-8/7 від 08.07.2025 в частині включення до Переліку самовільно встановлених на території міста об`єктів (металевих гаражів, огорож, воріт, навісів та інших споруд), що підлягають демонтажу, за порядковим номером 105 металевого гаражу розташованого за адресою: просп. Героїв, у районі буд. 37, який визначено на графічному матеріалі № 14 об`єктом 9, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2807-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту;

утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою;

заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Частиною 1 статті 2 Закону №2807-IV передбачено, що благоустрій населених пунктів передбачає:

1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів;

2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою;

5) затвердження місцевих планів управління відходами.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону №2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Приписами статті 12 Закону №2807-IV визначено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Умовами частини 2 статті 13 Закону №2807-IV передбачено, що до об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону №2807-IV, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №2807-IV громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Приписами частини 1 статті 21 Закону №2807-IV визначено, що елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

За умовами частини 1 статті 20 Закону №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до статті 38 Закону №2807-IV контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність

До відання виконавчих органів міських рад, згідно підпункту 7 пункту а частини першої статті 20 Закону № 280/97-ВР належать власні (самоврядні) повноваження з організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

27.11.2013 р. Дніпропетровська міська рада рішенням №44/43 затвердила Правила благоустрою території міста Дніпропетровська (далі - Правила), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Відповідно до п.п. 3.2.1 Правил, на об`єктах благоустрою міста забороняється самовільно порушувати об`єкти благоустрою (їх частини) та/або використовувати їх не за функціональним призначенням: виконувати земляні, ремонтні, будівельні, монтажні роботи, огороджувати території загального користування та/або чинити інші дії, що супроводжуються порушенням об`єктів благоустрою міста, зміненням об`єктів благоустрою та/або погіршенням їх існуючого стану, без укладеного з КП «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради договору та дозволу на порушення об`єктів благоустрою, отриманого в установленому порядку; чинити дії, які заважають використанню за своїм призначенням пожежних проїздів біля будівель, споруд, інших об`єктів.

Пунктом 19.3.1 Правил передбачено, що розміщення малих архітектурних форм на об`єктах благоустрою міста здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», за рішенням власника об`єкта благоустрою, з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Зі змісту наведених норм вбачається, що зайняття земельних ділянок з метою, зокрема, покращення об`єктів благоустрою, має здійснюватися за наявності погодження власника земельної ділянки. Тобто, розташування металевого гаражу потребує дозволу власника земельної ділянки.

Як встановлено судом, згідно з доданої до позовної заяви розписки від 11.01.2019 р. ОСОБА_2 продано металевий гараж ОСОБА_3 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 201 від 17.02.1989 р.

Суд зазначає, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.02.1989 р. № 201, на яке посилається позивач, було дозволено визначеній особі, а саме інваліду труда другої групи ОСОБА_2 , встановити металевий гараж.

Тобто, такий дозвіл надавався персонально саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Разом з тим, згідно з наданої позивачем копії розписки від 11.01.2019 р. ОСОБА_2 металевий гараж продано саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

01.08.2024 р. ОСОБА_1 було подано до Комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради заяву щодо оформлення ордеру (контрольної картки тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта благоустрою міста Дніпра) на вже самовільно розміщений гараж на ділянці, що не відведена у власність або користування, площею 20,1 кв.м, за адресою: м. Дніпро, просп. Героїв в районі буд. 37.

01.08.2024 р. Комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради було оформлено Ордер-контрольну картку тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єкта благоустрою міста Дніпра № 18 337 та укладено договір про умови тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єктів благоустрою міста від 01.08.2024 р. № 18 337-Г.

Однак, суд зауважує, що вищезазначеним договором у п.1.4. вказано, що укладання цього договору та отримання Ордера не призводить до виникнення у замовника права власності на будь-які об`єкти благоустрою (їх частини) та/або елементи благоустрою міста Дніпра.

Водночас, матеріали справи свідчать, що земельна ділянка, на якій розміщувався зазначений у позові металевий гараж, використовувалась без правовстановлюючих документів та договорів оренди землі, а також інших документів, які б підтверджували право володіння чи користування останньою.

Тобто, позивачем жодними належними та допустимими доказами, в розумінні статей 73 та 74 КАС України, не підтверджено факту законного розташування ним металевого гаражу розташованого за адресою: просп. Героїв, у районі буд. 37, який визначено на графічному матеріалі № 14 об`єктом 9.

Таким чином, оскільки позивачем не були надані правовстановлюючі документи ані на земельну ділянку, ані на металевий гараж, а також, не було надано дозволу власника земельної ділянки на розміщення металевого гаражу, то відповідачем правомірно було винесено оскаржене рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою міста» №47-8/7 від 08.07.2025 в частині включення до Переліку самовільно встановлених на території міста об`єктів (металевих гаражів, огорож, воріт, навісів та інших споруд), що підлягають демонтажу, за порядковим номером 105 металевого гаражу розташованого за адресою: просп. Героїв, у районі буд. 37, який визначено на графічному матеріалі № 14 об`єктом 9, а оскаржене рішення не порушує права та законні інтереси позивача у справі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.05.2025 р. по справі №160/2346/21 вирішальне значення для вирішення питання щодо наявності повноважень на прийняття відповідачем рішення щодо демонтажу майна має віднесення відповідного майна до нерухомого майна чи до тимчасових споруд, у зв`язку з чим перш за все слід ідентифікувати спірні об`єкти на місцевості.

За визначенням частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон №3038-VI) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі Закон №1952-IV) у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі (частина четверта статті 5 Закону №1952-IV).

Також відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України «Про іпотеку» та статті 1 Закону №1952-IV встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна.

Так, згідно із статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За приписами частини 2 цієї статті рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава (іпотека) об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості регулюється за правилами, визначеними цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому". Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів регулюється за правилами, визначеними цим Законом

Згідно зі статтею 1 Закону №1952-IV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта. Державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з дотриманням вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".

Отже, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Відповідно до статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкту, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу споруди залежить від виду об`єкту, що підлягає демонтажу.

Суб`єкт владних повноважень має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Якщо об`єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Законом №3038-VI за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №465/249/15-а, від 13.03.2020 у справі №161/14543/16-а, від 13.04.2022 у справі №852/2а-1/19.

Так, у матеріалах справи відсутні докази реєстрації спірного гаражу у державному реєстрі прав, де реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна як того вимагають положення частини першої статті 5 Закону №1952-IV.

Означене свідчить про можливість переміщення гаражів без їх знецінення та зміни призначення, що узгоджується з положеннями частини 4 статті 5 Закону №1952-IV щодо відсутності необхідності державної реєстрації речових прав та їх обтяжень.

Так, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону №1952-IV не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко