Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №140/4402/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4402/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БРОСКО-АВТО» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СХАБТРАНС» звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.02.2026 №UA205140/2026/00025/2.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОСКО-АВТО» (далі – ТОВ «СХАБТРАНС», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів, а саме:

• від 24.10.2025 за № UA205170/2025/000008/2;

• від 06.11.2025 за № UA205170/2025/000011/1;

• від 25.11.2025 за № UA205170/2025/000013/1;

• від 25.11.2025 за № UA205170/2025/000014/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2025, 06.11.2025 та 25.11.2025 Волинською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2025/000008/2, № UA205170/2025/000011/1, №UA205170/2025/000013/1, №UA205170/2025/000014/1 та визначено вартість товарів за резервним методом та видані картки відмови №25UA205170/2026/000609, №25UA205170/2026/000637, №25UA205170/2026/000668, №25UA205170/2026/000669 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 14.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

01.09.2023 між ТОВ «БРОСКО-АВТО» (Покупець) та фірмою KANETO Sp. Z o. o (Продавець) був укладений контракт №04-23 (надалі- Контракт).

Відповідно до укладеного Контракту продавець зобов`язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Згідно пункту 2.2. Контракту товар за даним контракту вважати: транспортні, плаваючі, моторні засоби; будівельну, сільськогосподарську техніку спеціального призначення, та іншу техніку в асортименті.

Ціна кожного окремого товара визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах, які не заборонені законодавством, в грошових одиницях, а саме Євро або Долар США (пункт 3.1 Контракту).

З метою митного оформлення товару позивач 23.10.2025 через декларанта подав до Волинській митниці митну декларацію №26UA205140009901U9.

Під час митного оформлення митному органу було подано наступні документи:

1. Рахунок-фактуру (інвойс) №42-10К від 17.10.2025;

2. Декларація про походження товару №42-10К від 17.10.2025;

3. Статус особи, яка подає митну декларацію №1;

4. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 11.08.2015;

5. Некласифікований комерційний документ 25GB0000608XK7SIK8 від 14.10.2025;

6. Некласифікований комерційний документ INV-1202491 від 08.10.2025;

7. Некласифікований комерційний документ INV-1202492 від 08.10.2025;

8. Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №10499/25 від 23.10.2025;

9. Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість – квитанція від 09.10.2025;

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04-23 від 01.09.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №03-25-1 від 14.03.2025;

12. Інші некласифіковані документи 25GBBD0F1YA3Y0DAA6 від 14.10.2025;

13. Довідка про євро 100909 від 23.10.2025;

14. Митну декларацію №26UA205140009901U910.

Однак в прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/000008/2 від 24.10.2025, про що складено картку відмови №UA205170/2025/000609.

Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2025 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

« - відповіднодо 17.10.2025 поданого рахунка-фактури №42-10K MOVANO від продавцем товару (власником) є KANETO Sp. z o.o, який всвою чергуздійснив купівлюзгідно інвойсів INV-1202492, INV-1202491 від 18.10.2025, що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію ТЗ від 11.08.2025 №52239261596 – TARMAC VANS 02644 C.C.ARVAL;

- згідно декларації країни відправлення від 14.10.2025 №25GBBD0F1YA3Y0DAA6 даний ТЗ прямує з Великобританії до Польщі. Договору (контракту) про перевезення та/або інших закордонних документів, які підтверджують понесення витрат нерезидентом на транспортування по всьому шляху ненадано;

- згідно рахунка-фактури №42-10K від 17.10.2025 відсутній підпис особи, уповноваженої на надання фактури;

- квитанція б/н від 09.10.2025 містить інформацію щодо інвойсів інвойсів INV 1202492, INV-1202491 від 18.10.2025, закордонних платіжних документів згідно рахунка-фактури № 42-10K від 17.10.2025 не подано до митного оформлення.

У зв`язку з тим. що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, Вам необхідно згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ в термін 10-ти календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями: 6) транспортні (перевізні) документи: 7) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: 8) копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. За умови падання, згідно ч. 3 ст. 5З МКУ документів, витребовуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Декларант надав додатковий документ: лист б/н від 24.02.2026 повідомлення щодо запитуваних документів. Листом б/н від 25.02.2026 декларант повідомив про остаточність документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару. Неподання декларантом витребуваних документів є підставою для коригування митної вартості, адже подані документи недостатніми та такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації та унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості. Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VIIГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст. 5З МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, з саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що заявлена митна вартість с нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних товарів. Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно cm.64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: МД від 14.08.2025 №UA204140/2025/8703, за якою оформлено товар «Автомобіль вантажний призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, б/в, «марка OPEL, модель MOVANO календарний рік виготовлення - 2018, модельний рік виготовлення – 2019» та визначено митну вартість на рівні 8400 євро.

Також, з метою митного оформлення товару позивач 06.11.2025 через декларанта подав до Волинській митниці митну декларацію №26UA205170031568U3.

Під час митного оформлення митному органу було подано наступні документи:

1. Рахунок-фактуру (інвойс) №1937 від 24.10.2025;

2. Декларація про походження товару №1937 від 24.10.2025;

3. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 412.233.220 від 05.03.2014;

4. Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №364 від 06.11.2025;

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2024-НU від 22.11.2024;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 19.08.2025;

Однак в прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/000011/1 від 06.11.2025, про що складено картку відмови №UA205170/2025/000637.

Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2025 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

« - відповідно до поданого рахунка-фактури №81-10K від 31.10.2025 продавцем товару (власником) є KANETO Sp. z o.o, який в свою чергу здійснив купівлю згідно інвойсів INV-1203505, INV 1203506 від 09.10.2025, що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію ТЗ від 16.10.2025 №5289 678 2179–VALERA KILOV. Документів про перехід закордоном права власності до нашого нерезидента, а також умов та ціни придбання ТЗ нерезидентом нами не надано;

- згідно декларації країни відправлення від 27.10.2025 №25GBBW1FBCY0ODDA3 даний ТЗ прямує з Великобританії до Польщі. Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат нерезидентом на транспортування по всьому шляху не надано;

- згідно рахунка-фактури №81-10K від 31.10.2025 відсутній підпис особи, уповноваженої на надання фактури;

- квитанція б/н від 10.10.2025 містить інформацію щодо інвойсів INV 1203505, INV-1203506 від 09.10.2025, платіжних документів згідно рахунка фактури №81-10K від 31.10.2025 не подано до митного оформлення.

У зв`язку з тим. що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, Вам необхідно згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ в термін 10-ти календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями: 6) транспортні (перевізні) документи: 7) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: 8) копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. За умови падання, згідно ч. 3 ст. 5З МКУ документів, витребовуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Декларант надав додатковий документ: лист б/н від 24.02.2026 повідомлення щодо запитуваних документів. Листом б/н від 25.02.2026 декларант повідомив про остаточність документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару. Неподання декларантом витребуваних документів є підставою для коригування митної вартості, адже подані документи недостатніми та такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації та унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості. Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VIIГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст. 5З МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, з саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що заявлена митна вартість с нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних товарів. Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно ст. 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: МД від 18.06.2025 №UA205140/2025/38257, за якою оформлено товар «Автомобіль марки IVECO моделі DAILY 70C18, 2020 року випуску» та визначено митну вартість на рівні 33150 євро.

З метою митного оформлення товару позивач 24.11.2025 через декларанта подав до Волинській митниці митну декларацію №26UA205170033295U5.

Під час митного оформлення митному органу було подано наступні документи:

1. Рахунок-фактуру (інвойс) №39-11К від 18.11.2025;

2. Декларація про походження товару №39-11К від 18.11.2025;

3. Статус особи, яка подає митну декларацію №1;

4. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.09.2025;

5. Некласифікований комерційний документ 25GB000060MQBUCJK9 від 15.11.2025;

6. Некласифікований комерційний документ INV-1219994 від 06.11.2025;

7. Некласифікований комерційний документ INV-1219995 від 06.11.2025;

8. Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №11475/25 від 24.11.2025;

9. Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість – квитанція від 10.11.2025;

10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04-23 від 01.09.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №03-25-1 від 14.03.2025;

12. Інші некласифіковані документи 25GBCLSXBZDFKY0AA3 від 14.11.2025;

13. Довідка про євро 202523 від 24.11.2025;

14. Митну декларацію №25UA205170033295U5.

Однак в прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/0000131/1 від 25.11.2025, про що складено картку відмови №UA205170/2025/000668.

Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2025 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

« - відповідно до поданогорахунка-фактури№81-10K від 31.10.2025 продавцем товару (власником) є KANETO Sp. z o.o, який в свою чергу здійснив купівлю згідно інвойсів INV-1203505 , INV 1203506 від 09.10.2025, що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 16.10.2025 № 5289 678 2179–VALERA KILOV Документів про перехід закордоном права власності до нашого нерезидента, а також умов та ціни придбання нерезидентом ТЗ нами не надано;

- згідно декларації країни відправлення від 14.11.2025 №25GBCLSXBZDFKY0AA3 даний транспортний засіб прямує з Великобританії до Польщі. Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат нерезидентом на транспортування по всьому шляху не надано. А це, на думку Митного органу може вплинути на визначення митної вартості ввозимого ТЗ;

- квитанція б/н від 10.11.2025 містить інформацію щодо інвойсів INV-1219994, INV-1219995 від 06.11.2025, платіжних документів згідно рахунка-фактури № 39-11K від 18.11.2025 не подано до митного оформлення.

У зв`язку з тим. що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, Вам необхідно згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ в термін 10-ти календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями: 6) транспортні (перевізні) документи: 7) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: 8) копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. За умови падання, згідно ч. 3 ст. 5З МКУ документів, витребовуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Декларант надав додатковий документ: лист б/н від 24.02.2026 повідомлення щодо запитуваних документів. Листом б/н від 25.02.2026 декларант повідомив про остаточність документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару. Неподання декларантом витребуваних документів є підставою для коригування митної вартості, адже подані документи недостатніми та такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації та унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості. Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VIIГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст. 5З МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, з саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що заявлена митна вартість с нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних товарів. Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно ст. 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: МД від 16.01.2025 №UA205170/2025/792, за якою оформлено товар «Автомобіль марки NISSAN моделі NV400 , 2014 року випуску,» та визначено митну вартість на рівні 6950 євро.

З метою митного оформлення товару позивач 25.11.2025 через декларанта подав до Волинській митниці митну декларацію №25UA205170033316U5.

Під час митного оформлення митному органу було подано наступні документи:

1. Рахунок-фактуру (інвойс) №38-11К від 17.11.2025;

2. Автотранспортна накладна №176302 від 20.11.2025;

3. Декларація про походження товару №38-11К від 20.11.2025;

4. Статус особи, яка подає митну декларацію №1;

5. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 12.11.2013;

6. Некласифікований комерційний документ №14 від 07.11.2025;

7. Некласифікований комерційний документ – квитанція від 10.11.2025;

8. Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №11488/25 від 24.11.2025;

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04-23 від 01.09.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №03-25-1 від 14.03.2025;

12. Інші некласифіковані документи фото т/з від 24.11.2025;

13. Довідка про євро 202523 від 24.11.2025;

14. Митну декларацію №25UA205170033316U5.

Однак в прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/000014/1 від 25.11.2025, про що складено картку відмови №UA205170/2025/000669.

Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2025 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

« - Відповідно до вказаного в інвойсі від 17.11.2025 №38-11K продавцем (власником) транспортного засобує KANETO Sp. z o.o ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska., однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 зазначений власник транспортного засобу–EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Документів про перехід права власності до нашого нерезидента, а також умов та ціни придбання нерезидентом ТЗ нами не надано.

- Квитанція б/н від 10.11.2025 містить інформацію щодо оплати 11000 євро, платіжних документів згідно рахунка-фактури від 17.11.2025 № 38 11K не подано до митного оформлення.

У зв`язку з тим. що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, Вам необхідно згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ в термін 10-ти календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями: 6) транспортні (перевізні) документи: 7) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: 8) копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. За умови падання, згідно ч. 3 ст. 5З МКУ документів, витребовуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Декларант надав додатковий документ: лист б/н від 24.02.2026 повідомлення щодо запитуваних документів. Листом б/н від 25.02.2026 декларант повідомив про остаточність документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару. Неподання декларантом витребуваних документів є підставою для коригування митної вартості, адже подані документи недостатніми та такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації та унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості. Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VIIГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у 4.2-4 ст. 5З МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, з саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що заявлена митна вартість с нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних товарів. Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно ст. 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: МД від 11.09.2025 №UA408040/2025/6734, за якою оформлено товар «марки MAN моделі T GL 12.220, 2013 року випуску» та визначено митну вартість на рівні 22209,29 євро.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Щодо зазначених у спірному рішенні порушень суд зазначає наступне.

Так, транспортні засоби на облік в ЄС не ставилися, оскільки відразу експортувались нашими контрагентом нерезидентом в Україну. А тому у свідоцтві про їх реєстрацію залишався інший, а саме первинний користувач. Така ситуація (відсутність реєстрації на нового користувача) не суперечить чинному законодавству ЄС.

Суд звертає увагу, що це передбачено відповідними нормами Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, с конструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів , напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 із змінами та доповненнями, які прямо зобов`язують знімати з обліку транспорт ні засоби коли вони списуються.

Це також знайшло своє відображення і в практиці вищої судової інстанції в У країні, так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 зробила правовий висновок, згідно якого право власності на рухоме майн о переходить … по договору комісії ТЗ та договору купівлі продажу ТЗ; а свідоцтво про реєстрацію ТЗ лише підтверджує проведення реєстраційної процедури… З врахуванням цих висновків Великої Палати Верховного Суду свою правову позицію висловив і Верховний Суд в складі Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 10.05.2023 у справі № 761/22937/18 (провадження № 61-4932св22) де наголосив, що … положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майн о переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.

Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним цивільним судом в складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2024 у справі № 522/3999/23 (провадження № 61-17469св23), де Суд зазначив, що Реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту на буття права власності з фактом його державної реєстрації.

Із тексту спірного рішень слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 33150 євро (МД від 18.06.2025 №25UA205140/2025/38257), на рівні 6950 євро (МД від 16.01.2025 №UA205170/2025/792), на рівні 22209,29 євро (МД від 11.09.2025 №UA408040/2025/6734) від зміст якої перевірити суд позбавлений можливості.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням та оцінки усіх обставин та фактів, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача №UA205170/2025/000008/2 від 24.10.2025, №UA205170/2025/000011/1 від 06.11.2025, №UA205170/2025/000013/1 від 25.11.2025, №UA205170/2025/000014/1 від 25.11.2025 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 7 240,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 20.04.2026 №135.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару №UA205170/2025/000008/2 від 24.10.2025, №UA205170/2025/000011/1 від 06.11.2025, №UA205170/2025/000013/1 від 25.11.2025, №UA205170/2025/000014/1 від 25.11.2025.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БРОСКО-АВТО» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 7 240 (сім тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОСКО-АВТО» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Марцинюка Андрія, 35, ідентифікаційний код юридичної особи 44956970).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).

Суддя Ф.А. Волдінер