Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №140/8059/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8059/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 (далі – в/ч НОМЕР_2 , відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправним рішення Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ), яке міститься в Акті попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди військовослужбовцях військової частини НОМЕР_1 за тривалість проходження служби в бойових умовах вих. № 607/20165 від 30.04.2026, в частині відмови у погодженні виплати одноразової грошової винагороди позивачу;

2) зобов`язати Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) погодити законність нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах позивачу, у розмірі один мільйон гривень відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153;

3) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення та здійснити виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі один мільйон гривень, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправними діями відповідачів щодо не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» від 11.02.2025 № 153.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.07.2026 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог. Як стверджує відповідач, Постановою №153 не передбачено виплати одноразової грошової винагороди для осіб, які звільнені з військової служби до набрання такою чинності. Також спірна винагорода може бути виплачена за наявності певних умов, які, на переконання відповідача , мають існувати в сукупності, зокрема, військовослужбовці котрі претендують на виплату винагороди мають проходити дійсну військову службу. Разом з тим, позивача звільнено до набрання чинності Постановою №153, відтак її положення не можуть застосовуватись щодо позивача.

Представником відповідача 2 подано до суду відзив на позовну заяву від 13.07.2026, в якій вона вказала на те, що однією з ознак механізму набуття й реалізації права на одноразову грошову винагороду відповідно до Постанови №153 є обов`язкова наявність у особи триваючого статусу військовослужбовця безпосередньо на момент набрання чинності цим актом. Системний аналіз імперативних вимог пункту 4 Постанови свідчить, що законодавець чітко пов`язав виникнення права на виплату із темпоральним критерієм проходження служби станом на 13.02.2025. Таким чином, особа обов`язково повинна перебувати на службі та мати статус чинного військовослужбовця саме на вказану дату, що виключає можливість застосування положень цього нормативно-правового акта та поширення права на отримання зазначеної грошової винагороди на осіб, які припинили проходження служби та були звільнені з її лав до моменту набрання чинності Постановою № 153.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на вказану дату вже не перебував у статусі військовослужбовця та на військовій службі не перебував (не проходив), відтак, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

21.07.2026 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

19.03.2024 ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією контракту про проходження військової служби. Отже, станом на дату укладення контракту на проходження військової служби (19.03.2024) позивачу виповнилося 23 роки.

Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №2237 від 06.06.2025 старший солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 13.04.2024 по 26.04.2024, з 28.07.2024 по 05.08.2024, з 08.08.2024 по 10.08.2024 брав участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

26.04.2024 та 05.08.2024 в районах населених пунктів Очеретне Покровського району Донецької області та Залізне Бахмутського району Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу солдат ОСОБА_1 отримав поранення, про що свідчить довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 02.07.2024 №2680 та від 29.08.2024 №4145.

Згідно з довідкою ВЛК КП Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька №681 від 14.10.2024 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 17.12.2024 №266 звільнений з військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.12.2024 №266, старшого солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього стрільця кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 03.12.2024 №182-PC з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» (за станом здоров?я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку); 17.12.2024 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , та усіх видів забезпечення.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 50/25/3083/В ОСОБА_1 встановлено І (першу) групу інвалідності.

14.05.2026 позивач звернувся на адресу відповідача 1 із проханням надати підтверджуючі документи щодо звернення військової частини НОМЕР_1 до ОК

« ІНФОРМАЦІЯ_1 » та копію відповіді ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по результатах розгляду заяви по виплаті

ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Також подано адвокатський запит №201 від 13.05.2026 на адресу відповідача 2 із проханням надати інформацію про результати розгляду пакету документів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі один мільйон гривень, в тому числі, якщо була надана відмова, то у зв?язку із якими підставами.

Відповідач 1 листом №4412 від 22.05.2026 повідомив, що 30.04.2026 військова частина НОМЕР_1 отримала від ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Акт попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди вих. №607/20165 від 30.04.2026. Згідно з вказаним Актом документи визнані неприйнятними з такої підстави: звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України до набрання чинності Постанови КМУ №153.

Відповідач 2 у своїй відповіді на адвокатський запит №607/22960 від 20.05.2026 повідомив, що виплата грошової винагороди не погоджена, оскільки відповідно до довідки про проходження військової служби ОСОБА_1 звільнено з військової служби до набрання чинності ПКМУ №153 від 11.02.2025 (17.12.2024).

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністру України від 11.02.2025 за №153, позивач звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права на виплату спірної винагороди.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі по тексту також - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (надалі по тексту також Закон №2011-XII).

За змістом частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону №2011-XII).

Приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 11.02.2025 прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі по тексту також Постанова №153).

Пунктом 2 Постанови №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (надалі по тексту також Порядок №153).

Відповідно до пункту 1 Порядку №153, цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (надалі по тексту також - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

За змістом підпункту 1 пункту 3 Постанови №153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови №153 унормовано, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

За змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 опублікована в газеті "Урядовий кур`єр" 13.02.2025.

Таким чином, Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025 з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур`єр".

За результатами аналізу положень абзацу 2 Постанови № 153 слід дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень можлива виключно за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:

(1) бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

(2) бути прийнятою або призваною на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №2102-IX до набрання чинності цією постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років;

(3) проходити військову службу;

(4) брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025).

Повертаючись до фактичних обставин справи, судом з`ясовано, що 19.03.2024 ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією контракту про проходження військової служби. Отже, станом на дату укладення контракту на проходження військової служби (19.03.2024) позивачу виповнилося 23 роки.

В свою чергу абзацами 3-5 Постанови №153 унормовано розміри виплати одноразової грошової винагороди, зокрема:

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

- військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

За доводами представника позивача застосуванню підлягає абзац 4 пункту 4 Порядку №153, оскільки останній, як військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, а також має захворювання, поранення (травм, контузій, каліцтв), одержані під час захисту Вітчизни, відтак винагорода повинна виплачуватись в повному обсязі.

Так, 26.04.2024 під час виконання бойових завдань позивачем було отримано поранення (акубаротравму, цефалгічний синдром), що закріплено Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №2680 від 02.07.2024.

08.08.2024 р. ОСОБА_1 отримав повторне поранення: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, мінно-вибухова травма, акубаротравма з пошкодженням зовнішнього слухового проходу справа, що підтверджується Довідкою №4145 від 29.08.2024.

Поранення отримане в період проходження військової служби при виконанні службово-бойового завдання, що не заперечується відповідачем.

В спірному випадку, з огляду на встановлені судом обставини, слід дійти висновку, що позивач, як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , прийнятий на військову службу до 13.02.2025 у віці 23 років (до 25 років), отримав захворювання та поранення, пов`язані із захистом Батьківщини.

Окремо слід зазначити, що у суду відсутні будь-які відомості про притягнення позивача до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарні правопорушення.

Разом з тим, абзац 4 пункту 4 Постанови №153 підлягає застосуванню до осіб, зазначених в абзаці 2 цієї Постанови.

Як вже зазначалось судом, абзац 2 Постанови № 153 містить вичерпний перелік вимог до осіб, яким підлягає виплата одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень.

Однією з обов`язкових умов для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 гривень за змістом абзацу 2 Постанови № 153 є проходження особою дійсної військової служби на момент набрання чинності зазначеною постановою та/або на дату звернення з відповідним рапортом.

В той же час, відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.12.2024 №266, старшого солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього стрільця кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 03.12.2024 №182-PC з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» (за станом здоров?я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку); 17.12.2024 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , та усіх видів забезпечення.

Таким чином, позивач проходив військову службу за контрактом у складі військової частини НОМЕР_1 , в період з 19.03.2024 по 17.12.2024.

Отже, станом на дату набрання чинності Постанови №153 (13.02.2025) та на дату подання позивачем рапорту щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень, позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем.

Оскільки заявник не перебував у статусі діючого військовослужбовця ані станом на дату прийняття Постанови №153, ані станом на дату подання рапорту від 13.05.2026, правові підстави для виплати йому одноразової грошової допомоги відсутні.

Суд також звертає увагу, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби.

При цьому йдеться не про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, звільненим із військової служби до моменту набрання чинності Постановою №153, а про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців, а також стимулювання діючих військовослужбовців, які прийняті на військову службу у віці до 25 років та продовжують проходити військову службу.

Враховуючи вищенаведене суд вказує про те, що відповідачем 2 при розгляді заяви позивача від дотримано вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 за №153 та правомірно відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі один мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови №153.

З огляду на висновок суду про правомірність дій відповідача 2, не підлягають задоволенню також похідні вимоги про зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити виплату одноразової грошової винагороди позивачу у розмірі один мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови №153.

За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

З підстав того, що в задоволені позову відмовлено, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук