Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №711/3528/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/397/26 Справа № 711/3528/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю захисника Демиденко М.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22 квітня 2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 03 квітня 2026 року о 01 год. 37 хв. в м. Черкаси по вул. В`ячеслава Чорновола, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HYUNDAI SANTAFE», д/н НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager Alkotest 6820 ARHK-0090», що підтверджується тестом № 1193 від 03.04.2026 року. Результат огляду стану сп`яніння 0,82 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заахисник в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Скасувати постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22.04.2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні в адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

2. Винести нове рішення, яким ОСОБА_1 , визнано винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.І ст.130 КУпАП та застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами.

Вважає, що судом не виконані вимоги КУпАП щодо всебічного, повного та об`єктивного розглялу справи.

Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, займає посаду водія. Позбавлення прав керування транспортними засобами позбавить його можливості виконувати його функціональні обов`язків умовах воєнного стану.

Вказує, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, наявності пом`якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих обставин, майнового стану ОСОБА_1 його відношення до скоєного, виконання ним обов`язків військовослужбовця, необхідним і достатнім буде накладення більш м`якого адміністративного стягнення, ніж передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосування альтернативного стягнення.

В даному випадку вважає за доцільне та необхідне застосувати адміністративне стягнення з урахуванням аналогії закону та застосувати положення ст. 69 КК України для призначення покарання, що є меншим ніж передбачено санкцією закону про адміністративну відповідальність.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, 03 квітня 2026 року о 01 год. 37 хв. в м. Черкаси по вул. В`ячеслава Чорновола, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HYUNDAI SANTAFE», д/н НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager Alkotest 6820 ARHK-0090», що підтверджується тестом № 1193 від 03.04.2026 року. Результат огляду стану сп`яніння 0,82 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 630632 від 03.04.2026 року, де зазначено, що 03 квітня 2026 року о 01 год. 37 хв. в м. Черкаси по вул. В`ячеслава Чорновола, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HYUNDAI SANTAFE», д/н НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager Alkotest 6820 ARHK-0090», що підтверджується тестом № 1193 від 03.04.2026 року. Результат огляду стану сп`яніння 0,82 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

.(а.с.1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.04.2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а смае: запах алкоголю з порожнини рота. Поведінку, що не відповідає обстановці. Результат 0,82 % проміле (а.с.3);

- даними рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП капрала поліції Артема Абінякіна від 03.04.2026 року, де зазначено, що 03.04.2026 року, перебуваючи на службі, було зупинено транспортний засіб марки «HYUNDAI SANTAFE», д/н НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , за порушення комендантської години та в ході перевірки документів у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінки що не відповідає дійсності, останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці або ж у лікаря нарколога в КП "ЧОНД'. ОСОБА_1 погодився пройти на місці огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер», результат позитивний 0.82 % проміле. З результатом згідний. Тому на останнього було складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП серій ЕПРІ № 630632. Подія безперервно фіксувалася на нагрудні боді камери 471683 та 471688.(а.с.6);

- даними відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_2 (а.с.9);

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України – водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Доводи апелянта про те, що суд не врахував важливу обставину, а саме що позбавлення ОСОБА_3 права керування транспортними засобами створить критичні перешкоди у виконанні ним обов`язків, та наголошував не застосовувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими.

Так, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином, даний Закон передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами, а посилання апелянта на застосування аналогії закону, а саме вимог ст. 69 КК України, є безпідставним.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

При накладенні стягнення на ОСОБА_3 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 22.04.2026 року, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 ,, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок