Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №712/1108/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1181/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/1108/26 Категорія: на ухвалу Стеценко О. С.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачНовіков О. М.

суддіКарпенко О. В., Сіренко Ю. В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про визнання дій незаконними, відновлення електропостачання, укладення договору, анулювання заборгованості, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

26 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Черкасиобленерго», в якому просив суд:

- визнати незаконними дії ПАТ «Черкасиобленерго» щодо відключення 14 січня 2026 року постачання електричної енергії до кв. АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ПАТ «Черкасиобленерго» протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили: відновити постачання електричної енергії до кв. АДРЕСА_1 без встановлення будь-яких додаткових умов, зокрема без вимог щодо внесення застави, попередньої оплати заборгованості, нарахованої померлій ОСОБА_2 , підписання додаткових угод;

- укласти із ОСОБА_1 договір про надання послуг з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії на загальних умовах, з урахуванням можливостей субсидії, що застосовуються до побутових споживачів, без встановлення дискримінаційних або обтяжливих умов;

- визнати безпідставними та анулювати всі нарахування заборгованості за постачання електричної енергії до кв. АДРЕСА_1 за період з 20 березня 2015 року по день набрання рішенням суду законної сили;

- стягнути з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь позивача моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 лютого 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 04 березня 2026 року.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2026 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Черкасиенергозбут».

31 березня 2026 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява до АТ «Черкасиобленерго», ТОВ «Черкасиенергозбут», в якій ОСОБА_1 просив суд:

-визнати дії АТ «Черкасиобленерго» щодо відключення електропостачання 14 січня 2026 року за адресою АДРЕСА_2 такими, що здійснені з порушенням процедури встановленої п. 7.5 та 7.11 ПРРЕЕ № 312, а саме: (1) відсутнє належне письмове попередження; (2) акт № 071841 підписаний особою без повноважень від позивача; (3) відключено без встановлення договірних відносин з позивачем; (4) порушено заборону відключення вразливого споживача в опалювальний період (постанова НКРЕКП № 1673);

-визнати відсутність договірних відносин між позивачем та ТОВ «Черкасиенергозбут» у 2018-2026 роках. Визнати протиправним ведення особового рахунку та нарахування заборгованості на ОСОБА_2 після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-зобов`язати ТОВ «Черкасиенергозбут» укласти з позивачем договір постачання електричної енергії як публічний договір у строк 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили – без дискримінаційних або обтяжливих умов, без вимоги погашення боргу нарахованого на ОСОБА_2 ;

-визнати заборгованість у розмірі 3 007,71 грн. необґрунтованою та анулювати борг на ОСОБА_2 , яка втратила правоздатність 20 березня 2015 року;

-зобов`язати ТОВ «Черкасиенергозбут» здійснити перерахунок нарахованих сум з урахуванням права позивача на субсидію, починаючи з дати набуття статусу особи з інвалідністю ІІ групи – 02 жовтня 2024 року;

-визнати незаконною обробку персональних даних позивача, здійснену ТОВ «Черкасиенергозбут» та АТ «Черкасиобленерго» за відсутності договору як законної підстави. Зобов`язати обох відповідачів припинити обробку та видалити персональні дані позивача у строк 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

-стягнути солідарно з АТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Черкасиенергозбут» майновий збиток від порушення прав власника – неможливість повноцінного використання майна вартістю 25 000 доларів США внаслідок відключення та відмови укласти договір. Ліцензіати порушили публічно-правовий обов`язок щодо власника майна, що є підставою для відшкодування упущеної вигоди від неможливості реалізувати економічний потенціал майна за весь період порушення;

-стягнути солідарно з АТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Черкасиенергозбут» моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн. як компенсацію за: (1) 47 місяців систематичного порушення прав позивача як споживача та власника (2022-2026); (2) погіршення стану здоров`я після інфаркту міокарда внаслідок стресового впливу дій відповідачів; (3) 65+ діб незаконного відключення у зимово-весняний період при інвалідності ІІ групи та ФВ 45 %; (4) позбавлення права на субсидію та державну допомогу; (5) фактичну блокаду прав власника майна.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована тим, що в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 фактично змінив як підстави так і предмет позову, оскільки заявлено нові позовні вимоги до обох відповідачів, нові обґрунтування і обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, які не були заявлені у первісному позові. Враховуючи, що одночасна зміна підстав і предмету позову вже є новим позовом і при поданні уточненої позовної заяви не допускається, суд відмовив в її прийнятті.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року як незаконну та вирішити питання про прийняття уточненої позовної заяви до розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позовні вимоги уточненої позовної заяви є похідними від первісного позову позивача. Доповнення позову новими обставинами при збереженні первісних обставин не є зміною підстав позову; зміна правової кваліфікації також не є зміною підстав позову, а розширення способів захисту в межах тих самих правовідносин не утворює нового позову. Суд вищевказаного не врахував та дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для прийняття уточненої позовної заяви.

До апеляційної скарги додано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив вжити заходів забезпечення позову у справі № 712/1108/26 в межах апеляційного провадження № 22-ц/821/1181/26 шляхом зобов`язання АТ «Черкасиобленерго» відновити електропостачання за адресою АДРЕСА_2 – без встановлення умов, не передбачених законом, зокрема вимоги попередньої сплати заборгованості або укладення додаткових угод – до набрання законної сили судовим рішенням у справі або зміни чи скасування заходів забезпечення судом.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову на стадії апеляційного розгляду справи відмовлено.

У відзивах на апеляційну скаргу, що надійшли від ТОВ «Черкасиенергозбут» та АТ «Черкасиобленерго» зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року. Вказано, що положеннями ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, однак одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. В даному випадку позивач змінив як підстави позову так і його предмет, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в прийнятті уточненої позовної заяви.

В запереченні на відзив, що надійшло від ОСОБА_1 вказано, що відзив не спростовує жодних доводів апеляційної скарги та не стверджує про одночасну зміну предмета і підстав позову, тому його доводи не повинні враховуватися під час розгляду питання щодо незаконності ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З огляду на вищенаведене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в прийнятті зустрічної позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 , що надійшла до суду змінено як підстави так і предмет позову, тому за змістом це є нова позовна заява із виникненням абсолютно нових матеріально-правових вимог, яка повинна розглядатися як окремий предмет спору.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У пунктах 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 638/5172/17 зазначено, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання до суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст. 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких з позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України.

Схожий за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 723/1233/17.

Так, судом першої інстанції було обґрунтовано враховано, що звертаючись до суду з первісним позовом в січні 2026 року, ОСОБА_1 обґрунтовував його вимоги тим, що 16 липня 2010 року ОСОБА_2 (мати позивача) набула право власності на кв. АДРЕСА_1 . 28 вересня 2012 року позивач зареєстрував своє місце проживання у зазначеній квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, однак відповідач АТ «Черкасиобленерго» не припинив нарахування платежів на ім`я померлої, продовжував формувати заборгованість по неіснуючим договірними відносинам. 14 січня 2026 року квартиру було відключено від електропостачання, про що складено акт № 071841 від 14 січня 2026 року, при цьому відповідач не надав попередження позивачу про відключення електропостачання. Акт відключення підписаний не позивачем і відповідач відключив електропостачання за борг, нарахований після припинення договору внаслідок смерті контрагента.

Допущення відповідачем порушень вимог Законів України «Про електроенергетику» та «Про житлово-комунальні послуги», Правил роздрібного ринку електричної енергії позивачу завдану моральної шкоди.

Колегія суддів звертає увагу, що уточнений ОСОБА_1 позов від 30 березня 2026 року містять позовні вимоги та нові обґрунтування для його задоволення, які не були заявлені ОСОБА_1 під час первісного звернення до суду з позовом, оскільки даний позов містить нові матеріально-правові вимоги позивача до відповідачів і нові обставини, факти та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що звертаючись 30 березня 2026 року з уточненою позовною заявою до суду, ОСОБА_1 змінивши одночасно і підстави і предмет позову, фактично звернувся з новим позовом до відповідачів. Поданий новий позов не може бути прийнятий замість первісного, оскільки це порушує процедуру розгляду справи, визначену нормами цивільно-процесуального законодавства.

Відмовляючи прийнятті уточненої позовної заяви, судом першої інстанції в даному випадку не порушено доступ позивача до правосуддя і гарантує дотримання процесуальних прав всіх учасників судового процесу щодо справедливого судового розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений права окремо звернутися з відповідними вимогами до відповідачів у новому провадженні, яке буде розглянуто судом та відповідно забезпечить право на судовий захист позивача.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення поданих банком заяв, тому, з огляду на положення ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Аргументи апеляційної скарги з приводу того, що в даному випадку не відбулося одночасної зміни предмету та підстав позову, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції й не дають підстави для висновку, що питання відмову в прийнятті уточненої позовної заяви у справі вирішено з грубим порушенням норм процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 35, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Суддя-доповідач

Судді