Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №712/2190/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 712/2190/26

Провадження № 22-ц/821/1537/26

Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

секретаря – Кукушкіної А. О.,

учасники справи:

позивач – Приватне виробничо-комерційне підприємство «Огрант»,

відповідач – Держава Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкасиапеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями органу, що здійснює досудове розслідування,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ПВКП «Огрант»звернулось до суду з позовом до Держави Україна в особі ГУНП в Черкаській областіпро відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями органу, що здійснює досудове розслідування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси обшуку, був вилучений транспортний засіб Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ПВКП «Огрант», котрий був поміщений до спеціального майданчику зберігання транспортних засобів ГУНП в Черкаській області. Крім вказаного автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , у останнього було вилучено і інше майно, на яке в подальшому ухвалою слідчого судді був накладений арешт.

У той же час, слідчий суддя ухвалою від 24.07.2025 відмовив у накладенні арешту на автомобіль Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , а відтак останній як тимчасово вилучене майно підлягав негайному поверненню Підприємству.

Проте, 24.07.2025 внаслідок нанесення ударів незаконними збройними формуваннями рф крилатими ракетами «Іскандер-К» по об`єктам цивільної інфраструктури та житловому фонду у м. Черкаси в результаті дії вибухової хвилі та розльоту уламків, які утворилися після нанесення вказаних ударів, завдано пошкодження зокрема і транспортному засобу Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ПВКП «Огрант».

За результатами даного випадку були внесені відомості до ЄДРДР за № 22025250000000173, а ПВКП «Огрант» визнано потерпілим.

Позивач вважає, що оскільки, арешт не був накладений слідчим суддею на транспортний засіб Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , у такому разі мав місце факт протиправного його утримання (в межах спеціального майданчика зберігання транспортних засобів ГУНП в Черкаській області). До того ж, органом досудового розслідування не було забезпечено належне утримання та зберігання майна, внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження спричиненні дією вибухової хвилі.

Зазначив, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без коофіцієнта фізичного зносу складників становить 417 135,21 грн, яку і просить стягнути з Держави України в особі ГУНП в Черкаській області на користь ПВКП «Огрант» як матеріальний збиток, а також просить стягнути 2 000 грн на евакуювання автомобіля зі спеціального майданчика ГУНП в Черкаській області до станціїї технічного обслуговування, а всього стягнути матеріальний збиток в розмірі 419 135,21 грн та документально підтверджені судові витрати - вартість проведення судової експертизи - 8 000 грн та судовий збір.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача та закрито провадження у даній цивільній справі та роз`яснено позивачу його право на звернення з даним позовом до господарського суду.

27 травня 2026 року, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПВКП «Огрант» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.04.2026 та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що правовідносини, що склались між сторонами не пов`язані зі здійсненням господарської діяльності, а відтак, підлягають до розгляду судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

16.06.2026 на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ГУНП в Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу ПВКП «Огрант» зашити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

У відзиві відповідач зазначив, що позовна вимога юридичної особи про відшкодування шкоди, заподіяної діями органу, що здійснює досудове розслідування, яка заявлена до держави Україна в особі ГУНП в Черкаській області і не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір, за своїм суб`єктивним складом підпадає під юрисдикцію господарського суду.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ПВКП «Огрант» та ГУНП в Черкаській області, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Аналогічні положення містила ч. 1 ст. 18 Закону України від 07 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів».

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметом спору у даній справі є вимога ПВКП «Огрант» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної Товариству незаконними рішеннями, діями органу, що здійснює досудове розслідування шляхом її стягнення з Держави України в особі ГУНП в Черкаській області на користь ПВКП «Огрант».

Вимоги позивача мотивовані тим, що в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси обшуку, був вилучений транспортний засіб Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ПВКП «Огрант», котрий був поміщений до спеціального майданчику зберігання транспортних засобів ГУНП в Черкаській області.

Ухвалою слідчого судді від 24.07.2025 відмовлено у накладенні арешту на автомобіль Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , а відтак останній як тимчасово вилучене майно підлягав негайному поверненню Підприємству.

Проте, 24.07.2025 внаслідок нанесення ударів незаконними збройними формуваннями рф крилатими ракетами «Іскандер-К» по об`єктам цивільної інфраструктури та житловому фонду у м. Черкаси в результаті дії вибухової хвилі та розльоту уламків, які утворилися після нанесення вказаних ударів, завдано пошкодження зокрема і транспортному засобу Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ПВКП «Огрант».

Позивач зазначає, що за результатами даного випадку були внесені відомості до ЄДРДР за № 22025250000000173, а ПВКП «Огрант» визнано потерпілим згідно постанови старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Черкаській області від 01.09.2025.

Оскільки, арешт не був накладений слідчим суддею на транспортний засіб Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , позивач вважає, що мав місце факт протиправного його утримання (в межах спеціального майданчика зберігання транспортних засобів ГУНП в Черкаській області) та що органом досудового розслідування не було забезпечено належне утримання та зберігання майна, внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження спричиненні дією вибухової хвилі.

Як на нормативно-правове обґрунтування позовних вимог ПВКП «Огрант» послалося на ст. ст. 11, 22, 23, 1166, 1176, 1174 ЦК України.

Статтею 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

При цьому, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтею 56 Конституція України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 1176 ЦК України, якою врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Оскільки у даній справі йдеться про шкоду, спричинену юридичній особі діями/бездіяльністю посадових осіб органів, що здійснюють досудове розслідування, то відповідно до положень ч. 6 ст. 1176 ЦК України така шкода відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду регламентовані ст. 1166 ЦК України.

Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади, передбачені ст. ст. 1173, 1174 ЦК України.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Право особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України.

Водночас, справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів регламентовано ст. 20 ГПК України.

Згідно ч. 1 приведеної статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;

9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

Для цілей цього Кодексу господарською діяльністю є діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Некомерційною господарською діяльністю є самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання

Задовольняючи клопотання представника ГУНП в Черкаській області, суд першої інстанції на фактичні обставини справи та зазначені правові норми уваги не звернув, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у даній справі та визначення юрисдикції в порядку господарського судочинства.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 374, 376, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» –задовольнити частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2026 року – скасувати.

Справу № 712/2190/26 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Огрант» до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями органу, що здійснює досудове розслідуваннянаправити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренко