Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №552/5791/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5791/25 Номер провадження 22-ц/814/2537/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2026 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного текста судового рішення - 27 лютого 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У липні 2025 року ТОВ «Полтаваенергозбут» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, після відмови позовних вимог до ОСОБА_2 остаточно просило стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 49 077,30 грн, 3% річних у розмірі 2 046,89 грн, 8 743,25 грн інфляційних втрат, 3 028 грн судового збору.

В обгрунтування позову вказувало на невиконання відповідачкою умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 травня 2021 року по 01 червня 2025 року у в розмірі 49 077,30 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» 3% річних за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії в сумі 2 046,89 грн, компенсацію інфляційних втрат ТОВ «Полтаваенергозбут» у зв`язку з порушенням строків оплати в сумі 8 743,25 грн та на відшкодування понесених ним судових витрат – 3 028,00 грн, а всього стягнуто 13 818,14 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивачем не надано жодних доказів споживання ОСОБА_1 електроенергії саме в тих розмірах та на ту суму, що зазначено в рішенні суду, тобто 49 077,30 грн.

Також суд першої інстанції залишив поза увагою указ Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, Постанову Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року, №206, Постанову Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» та неправомірно нарахував інфляційні втрати та 3% річних за увесь період з 01 травня 2021 року по 01 червня 2025 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Полтаваенергозбут», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У підтвердження заперечень проти апеляційної скарги вказує, що судом правомірно нараховано заборгованість за спожиту електроенергію та інфляційні витрати і 3%річних.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 05.12.2019 ОСОБА_1 набула право власності на 2/5 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу (а.с.191-192).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 02 травня 2025 року №376935221, вбачається, що співвласницями домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 ( 2/5 частини) і ОСОБА_2 (3/5 частини) (а.с.122)

Як вбачається з паспорта точки розподілу електричної енергії від 19 грудня 2019 року, енергетичний ідентифікаційний код точки обліку за адресою: АДРЕСА_2 , споживача ОСОБА_1 – 62Z1218346773464 (а.с. 202).

05 грудня 2019 року ТОВ між «Полтаваенергозбут» і ОСОБА_1 укладено договір №1230004330 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 частини будинку) (а.с. 193-196).

З копії розрахункової книжки за спожиту електричну енергію вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.197)

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач в обгрунтування заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі послуги з постачання та розподілу електричної енергії

Відповідно до статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За вимогами частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі-ПРРЕЕ) затверджені Постановою №312 НКРЕКП від 14.03.2018, пунктом 2 якої визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно п. 7 Постанови №312 НКРЕКП від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких, обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Відповідно п.3.2.13 ПРРЕЕ, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.

Положеннями ст. 633, 634 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Побутовий споживач, згідно п. 1.1.2 ПРРЕЕ, є індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність.

Відповідно до пункту 4.7 ПРРЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється побутовим споживачем виходячи з умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Згідно з пунктом 4.8 ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право: на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ, передбачено, що, зокрема, споживач електричної енергії зобов`язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

Абзацом п`ятим пункту 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно із частиною 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Постановою НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території суб`єктами господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Постановою НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території суб`єктами господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до додатку №3 до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого покладається виконання функцій універсальної послуги на закріпленій території, затверджених постановою НКРЕКП №1268 від 26.10.2018, ТОВ «Полтаваенергозбут» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Полтавської області.

Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих не побутових споживачів (бюджетних установ) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу (АТ «Полтаваобленерго» не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам (пункт 13 розділу XVII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону).

У відповідності до пункту 2 та пункту 7 Постанови №312 Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 та пункту 3.1.5. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», що затверджені даною постановою - укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом по- дання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» установлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, частина житла (2/5), за адресою якого надаються послуги з постачання електричної енергії, належить ОСОБА_1 (а.с.191), договір № 1230004330 про постачання електричної енергії укладено між ОСОБА_1 і ТОВ «Полтаваенергозбут».

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Полтаваенергозбут» просило стягнути солідарно заборгованість з обох співвласниць – ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 . У відзиві на позов ОСОБА_2 наголосила на тому, що особові рахунки між нею і ОСОБА_1 розділені, вони не є родичами, мають різні лічильники та різні особові рахунки (а.с.160 зворот). До відзиву належних і допустимих доказів про обставини, зазначені у ньому - розділені особові рахунки і окремі лічильники електроенергії, не надано; представник позивача, подаючи заяву про відмову від позовних вимог до ОСОБА_2 , також не надав суду таких доказів.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість нарахована на особовий рахунок № НОМЕР_1 , який закріплено за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-13).

З рахунків (повідомлень) за спожиту енергію вбачається, що заборгованість за певний місяць споживання електроенергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 нарахована на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.61-108).

З огляду на наявні у справі докази і встановлені фактичні обставини електропостачання будинку АДРЕСА_5 здійснювалося на підставі договору, укладеного з однією із співвласниць цього будинку (садиби), відповідно заборгованість за спожиту електроенергію нарахована на єдиного споживача без врахування спільної часткової власності на цей об?єкт.

За відсутності у справі відомостей про укладення договору з постачання електроенергії з кожною із співвласниць та, відповідно розділення особових рахунків між співвласниця, про окремі облікові пристрої електроспоживання та за відсутності доказів існування між співвласницями певної угоди щодо користування спільним майном (ст.358 ЦК України) у цій справі слід керуватися приписами ст. 360 ЦК України про те, що співвласник несе відповідальність за утримання спільного майна відповідно до розміру своєї частки у такому майні.

На вище вказане суд першої інстанції не звернув уваги і поклав тягар оплати послуг за спожиту електричну енергію у будинку (садибі) лише на одного співвласника (цю) домоволодіння.

Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію нараховану за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до розміру (2/5) її частки у спільному майні.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не надав суду жодних доказів споживання ОСОБА_1 електроенергії не заслуговує на увагу, оскільки грунтується на припущеннях та не спростовано відповідачкою.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «Полтаваенергозбут», з 01 травня 2025 року нарахування заборгованості за споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалося згідно загальних середньодобових показників та зафіксованих контролером підприємства показників (а.с.120-121).

Факт споживання відповідачкою електричної енергії підтверджується довідкою про обсяги споживання, наданою АТ «Полтаваобленерго» (а.с.120-121).

Інформація АТ «Полтаваобленерго» про споживання електричної енергії є офіційним підтвердженням вказаного факту.

Як передбачено п. 8.6.1. «Кодексу комерційного обліку електричної енергії», затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (надалі в тексті рішення Кодекс) - зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Згідно пункту 8.6.2. Кодексу індивідуальні побутові споживачі зобов`язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об`єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД).

Згідно п, 8.6.3. Кодексу зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника (ів) протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

Згідно п. 8.6.5. Кодексу у разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника(ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця.

На підставі викладених вище норм, показники, зазначені оператором системи АТ «Полтаваобленерго», є належним підтвердженням споживання відповідачем електричної енергії.

Фактичним споживанням електричної енергії та оплатою відповідачем наданих послуг згідно п. 13 розділу ХVII Закону України «Про ринок електричної енергії» (абз. 5) підтверджується приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору).

За період з 01 травня 2021 року по 01 червня 2025 року розмір заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 складає 49 077, 30 грн.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості, що виконаний на підставі даних АТ «Полтаваобленерго» щодо споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10), а також копії рахунків (повідомлення) за спожиту електроенергію (а.с.61-109).

Оскільки ОСОБА_1 є власницею 2/5 частини ( 40%) домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , її заборгованість за спожиту електроенергію буде складати 49 077,30 х 0,4 = 19 630,92 грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів погоджується з викладеними в апеляційній скарзі доводами.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи продовжено до 31 жовтня 2026 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Виключень з переліку житлово-комунальних послуг постанова не містить, а тому застосовується і до правовідносин сторін у цій справі.

Зазначена постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції та зазначено, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій, до яких м. Полтава не відноситься.

Отже, інфляційні втрати та 3% річних необхідно нараховувати лише за період часу з 01.05.2021 по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.06.2025 і вони будуть складати:

Сума трьох процентів річних розраховується за формулою: (сума боргу х 3 % х кількість прострочених днів) / 365 (кількість днів у році), виходячи із нарахованих щомісячних сум за спожиту електроенергію (а.с.10-11).

За період з 26 серпня 2015 року по 21 січня 2016 року:

З 01.05.2021 по 23.02.2022

38,58 + 245,28 + 213,36 + 633,36 + 388,08 + 344,16 + 498,96 + 1241,52+ 895,44 + 750,960 = 5249,70 грн х 0,4 = 1 019,88 грн заборгованості.

1 218 днів прострочено.

(1 019,88 х3% х 1 218) /365 = 102,10 грн.

з 30.12.2023 по 01.06.2025

1797,84 + 419,76 + 271,92 + 237,60 + 216,48 + 153,12 + 17470,08 + 561,60 + 241,92 + 635,04 + 358,56 + 1252,80 + 6043,68 = 29 660,40 х 0,4 = 11 864,16 грн заборгованості.

578 днів прострочено.

(11864,16 х 3% х 578) 365 = 563,63 грн.

Отже, 3% річних за період часу з 01.05.2021 по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.06.2025 будуть складати 102,10 + 563,63 = 665,73 грн

Згідно з Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 362-97р, вважається, що сума, внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 01 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Загальний відсоток інфляції розраховується шляхом множення усіх показників інфляції за відповідний період.

Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу, виходячи із нарахованих щомісячних сум за спожиту електроенергію (а.с.10-11).

З 01.05.2021 по 23.02.2022

38,58 + 245,28 + 213,3 6+ 633,36 + 388,08 + 344,16 + 498,96 + 1241,52+ 895,44 + 750,960 = 5249,70 грн х 0,4 = 1 019,88 грн заборгованості.

1 218 днів прострочено.

101,3 х 100,2 х 100,1 х 99,8 х 101,2 х 100,9 х 100,8 х 100,6 х 101,3 х 101,6 = 1,08 загальний відсоток інфляції за спірний період.

1019,88 х 1,08 – 1019,88 = 81,59 грн сума інфляційних втрат.

та з 30.12.2023 по 01.06.2025

1797,84 + 419,76 + 271,92 + 237,60 + 216,48 + 153,12 + 17470,0 8 + 561,60 + 241,92 + 635,04 + 358,56 + 1252,80 + 6043,68 = 29 660,40 х 0,4 = 11 864,16 грн заборгованості.

578 днів прострочено.

100,7 х 112 х 101,2 х 100,8 х 101,5 х 100,7 х 101,3 х 100,8 х 99,8 =1,2 загальний відсоток інфляції за спірний період.

11864,16 х 1,2 – 11864,16 = 2 372,83 грн сума інфляційних втрат.

Отже, інфляційні втрати за період часу з 01.05.2021 по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.06.2025 будуть складати 2 372,83 + 81,59 = 2 454,42 грн.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Полтаваенергозбут», подаючи позовну заяву, до суду сплатило 3 028 грн. судового збору (а.с.9)

Позовні вимоги ТОВ «Полтаваенергозбут» задоволено частково на 46,36%

Таким чином, ТОВ «Полтаваенергозбут» має право на стягнення з іншої сторони 3 028 х 46,36% = 1 403,78 грн судових витрат.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на рахунок зі спеціальним режимом використання р/р № НОМЕР_2 , відкритий у філії АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЄДРПОУ 42223804, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 травня 2021 року по 01 червня 2025 року у в розмірі 19 630,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на поточний рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804) 3% річних за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії в сумі 665,73 грн, компенсацію інфляційних втрат у зв`язку з порушенням строків оплати в сумі 2 454,42 грн та на відшкодування понесених ним судових витрат – 1 403,78 грн, а всього стягнути 4 523,93 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 27 липня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов