Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №296/13929/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/13929/25 Головуючий у 1-й інст. Дідоренко А. Е.

Номер провадження №33/4805/1170/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №296/13929/25 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №296/13929/25 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 грн. судового збору.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№522876 від 25.11.2025, ОСОБА_1 24.11.2025 о 23 год. 49 хв. у м. Житомирі, по проїзд Польовий, 12 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі КНП «ОМСЦ ЖОР» зі згоди водія та підтверджується медичним висновком №540 від 25.11.2025, чим порушив п.2.9.А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків судді обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, які мають істотне значення по справі.

Зазначає, що працівники поліції не повідомили підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та не зазначили ознак алкогольного сп`яніння. Крім того, стверджує, що йому не було роз`яснено право у разі незгоди з висновком медичного огляду здати зразки біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження. Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи були складені за відсутності ОСОБА_1 , йому не роз`яснили суть інкримінованого адміністративного правопорушення та процесуальні права. На підтвердження своїх доводів посилається на відеозапис, який, на його думку, свідчить про порушення працівниками поліції вимог глави 19 КУпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце його проведення завчасно був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9.А ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9.А ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Як на докази вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №522876 від 25.11.2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт інспектора взводу №1 роти №2 БУПП в Житомирській області ст.лейтенанта поліції О.Котенка від 25.11.2025 року, відповідно до якого під час несення служби у складі екіпажу Граніт – 151 згідно з порушенням п.9.2.б ПДР України було зупинено ТЗ VOLKSWAGEN Passat, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з останнім в нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці). Відповідно до встановленої процедури водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що водій ОСОБА_1 відмовився. Тоді ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу КНП «ОМСЦ» ЖОР для встановлення стану алкогольного сп`яніння, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №540, з якого слідує, що 25.11.2025 о 00 год. 05 хв. в КНП «ОМСЦ ЖОР» проведено огляд ОСОБА_1 . Результат огляду: перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відеозапис, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. У подальшому в КНП «ОМСЦ ЖОР» він був оглянутий лікарем, у тому числі із застосуванням спеціального технічного засобу «Алкотест Драгер», результат якого становив 0,46 проміле, а через 20 хвилин – 0,48 проміле. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду №540 від 25.11.2025 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, іншими адміністративними матеріалами, висновком щодо медичного огляду та підписав їх без будь-яких зауважень.

За змістом п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, за наявності ознак сп`яніння, визначених пунктами 3, 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський приймає рішення про проведення огляду водія на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається, що у працівників поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нього були виявлені характерні ознаки такого стану, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідала обстановці, про що йому було повідомлено (відеозапис 23:55:25, диск 1). За таких обставин вимога про проходження огляду на стан сп`яніння була законною. Посилання ОСОБА_1 на незазначення поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння, спростовуються матеріалами справи та не свідчать про відсутність законних підстав для проведення огляду. Крім того, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується висновком лікаря за результатами медичного огляду, який є належним та допустимим доказом у справі

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено право у разі незгоди з висновком медичного огляду здати зразки біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження, є безпідставними.

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція), лабораторне дослідження біологічного середовища є одним із методів проведення медичного огляду та здійснюється у випадках, передбачених Інструкцією, за рішенням лікаря. При цьому Інструкція не містить імперативних вимог щодо обов`язкового проведення лабораторного дослідження під час кожного медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та допускає проведення такого огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів. Так само Інструкцією не передбачено обов`язку лікаря чи працівника поліції роз`яснювати особі право вимагати проведення лабораторного дослідження у разі незгоди з висновком медичного огляду.

Крім того, ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатами медичного огляду чи висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, не заявляв клопотань про проведення лабораторного дослідження біологічного середовища та не ставив під сумнів правильність проведеного огляду. За таких обставин відсутність лабораторного дослідження біологічного середовища у даному випадку не свідчить про недійсність проведеного огляду та не ставить під сумнів встановлених результатів.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали були складені за відсутності ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, ОСОБА_1 був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення інших процесуальних документів, був ознайомлений із суттю інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що підтверджується його особистим підписом, а також реалізував процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Підстав вважати, що під час оформлення адміністративних матеріалів було порушено його процесуальні права, матеріали справи не містять.

Дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 23 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №296/13929/25 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №296/13929/25 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.