Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №161/10801/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/10801/26 Провадження №33/802/775/26 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

з участю

захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Халупка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Халупка Сергія В`ячеславовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальностіза ч.5 ст.126 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 16.05.2026 року о 10 годині 39 хвилин в місті Луцьк, вулиця Глушець, 1, керував автомобілем марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, а саме: не отримував посвідчення водія відповідної категорії, при цьому повторно протягом року вчинив правопорушення, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КпАП України (а.с.30-31).

Не погоджуючись з постановою суду захисник Халупко С.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає, що вона ухвалена за відсутності реального забезпечення права на професійну правничу допомогу, ґрунтується на суперечливому формулюванні обвинувачення, не містить належної оцінки кожного елемента складу правопорушення та фактично визнає достатніми документи, складені органом обвинувачення, без перевірки їх достовірності, взаємної узгодженості й допустимості. Сукупність цих порушень не може бути усунена лише зміною мотивів постанови, оскільки апеляційний суд не повинен перебирати на себе функцію сторони обвинувачення та самостійно формувати нову фабулу.

Просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.07.2026 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.34-37).

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

У відповідності до положень ст.1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За правилами ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Приписами статей 251, 252 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України.

Відповідно до вимог п.2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так, ч.5 ст.126 КпАП України передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КпАП України), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КпАП України), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КпАП України).

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667334 від 16.05.2026 року, що 16.05.2026 року о 10 годині 39 хвилин в місті Луцьк, вулиця Глушець, 1, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, а саме: не отримував посвідчення водія відповідної категорії, при цьому повторно протягом року вчинив правопорушення, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення,передбачене ч.5 ст.126 КпАП України (а.с.1).

У зазначеному протоколі вказана посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Будь-яких заперечень у протоколі про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_1 щодо його змісту не зазначено.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний відповідно до вимог ст.ст.254, 256 КУпАП, тому є належним доказом у справі.

Обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, зокрема:

- згідно довідки від 18.05.2026 року, складеною інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП у Волинській області Поповича Р., вбачається, що у відповідності до бази даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення, статус - вилучений. Окрім цього має повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України (18.07.2025 року вчинив та був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КпАП України, постанова серії БАД № 965853). У відповідності до бази даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» транспортний засіб марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 (а.с.2);

- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП у Волинській області Волощука В. від 16.05.2026 року (а.с.3);

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього року, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7204269 від 16.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126, ч.1 ст.122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 20400 гривень (а.с.4);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 965853 від 18.07.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень (а.с.5).

Отже, всупереч доводам апеляційної скарги апелянта, судом першої інстанції взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, здобутим у відповідності до вимог закону та які є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Одним з мотивів для скасування оскаржуваної постанови захисник вказує на проведення судового розгляду у його відсутності, що призвело до порушення права на справедливий суд ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, вимог КпАП України щодо дотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.38 КпАП України, неодноразово відкладався розгляд справи та надавалася можливість надати суду будь-які письмові заперечень чи докази на спростування вини ОСОБА_1 . Відповідно 06.07.2026 суд дійшов висновку за можливе провести розгляд справи у відсутності правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, та за наявними матеріалами справи, з чим повністю погоджується апеляційний суд.

Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.

Щодо доводів апелянта про те, що згідно з викладеною у постанові фабулою протоколу серії ЕПР1 № 667334 від 16.05.2026 року, ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення у виді керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, то апеляційний суд вважає безпідставними. Зміст постанови суду першої інстанції у цілому свідчить, що судом надано оцінку саме тим обставинам, які були предметом розгляду та підтверджуються дослідженими доказами, а наведене формулювання у мотивувальній частині постанови є очевидною технічною опискою, яка не вплинула на правильність встановлених судом фактичних обставин, юридичну кваліфікацію дій особи, не призвела до порушення її права на захист та не є підставою для скасування законного й обґрунтованого судового рішення.

Інших правових доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідає санкції ч.5 ст.126 КпАП України, вимогам ст.ст.33, 34 КпАП України щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення та є співмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника.

Доказів, які спростовують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Халупка Сергія В`ячеславовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіза ч.5 ст.126 КпАП України залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.