Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №761/48269/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48269/25

Провадження № 2/761/5741/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В..

з участю секретаря: Яцишина А.О.

представника позивачки: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відповідно до якої позивач просила суд: стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 13 113,65 грн. щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 06 листопада 1999 року був укладений шлюб, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Кіровської районної ради м. Дніпропетровська в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 411. Під час перебування сторін у шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва 28 березня 2016 року у справі № 761/2610/16-ц шлюб між сторонами було розірвано. Дитина сторін після розірвання шлюбу залишилась проживати разом з позивачем, ОСОБА_3

У позовній заяві зазначено, що з березня 2022 року донька сторін ОСОБА_4 проживає у Польщі разом з позивачкою - своєю матір`ю ОСОБА_3 . Так, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття та продовжує навчання в Варшавській кінематографічній школі, що підтверджується довідкою 4194/03/2025 про продовження іноземцем навчання на денній формі від 12.03.2025.

Позивачкою вказано, що утримання спільної дочки здійснює виключно позивачка, а відповідач, як батько дитини, будь-якої матеріальної допомоги їй не надає. За останні 3 роки позивачем понесені наступні витрати на навчання дочки: - 1 000 Євро, що станом на день здійснення оплати 26 червня 2023 року за курсом НБУ (1 Євро - 39,9036 грн.) еквівалентно 39 903,60 грн.; - 3 250 Євро, що станом на день здійснення оплати 17 серпня 2023 року за курсом НБУ (1 Євро - 39,9110 грн.) еквівалентно 129 710,75 грн.; - З 250 Євро. що станом на день здійснення оплати 17 вересня 2024 року за курсом НБУ (1 Євро - 46,0079 грн.) еквівалентно 149 525,67 грн.; - 3 250 Євро, що станом на день здійснення оплати 04 лютого 2025 року за курсом НБУ (1 Євро - 42,8627 грн.) еквівалентно 139 303,77 грн. Таким чином, позичкою зазначено, що розмір піврічної оплати за семестр за навчання ОСОБА_4 становить 3 250 Євро.

В обґрунтування позову вказано, що відповідач згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 23.09.2024 є фізичною особою-підприємцем, а також має у власності земельну ділянку та транспортний засіб, а тому, на переконання позивачки, має фінансову можливість надавати матеріальну допомогу дочці.

Позивачка вважає, що оскільки їх з відповідачем донька продовжує навчатися та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, доцільно прийти до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання до його закінчення, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку у твердій грошовій сумі по 13 133,65 грн. щомісячно.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Юзькової О.Л. від 05 грудня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, призначено розгляд вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-330 від 26.02.2026 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 року, - в провадження судді Пономаренко Н.В. надійшла вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2026 прийнято до розгляду вказану цивільну справу, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

22.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивачки - адвоката Бойкініча Р.С. про витребування доказів, яке задоволено судом у судовому засідання 27.04.2026.

27.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 у якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позову та вважає не порушеними права позивача, так як він і так матеріально допомагає дочці ОСОБА_4 , а тим більше матеріальна допомога з листопада 2025 року по березень 2026 року отримувалась, про що долучені докази.

У відзиві зазначено, що твердження позивачки про відсутність матеріальної допомоги з боку відповідача не відповідає дійсності та спростовується наданими доказами. Обраний спосіб навчання доньки ОСОБА_4 в Варшаві, є більш витратним, ніж альтернативні варіанти, адже пропонувались варіанти безкоштовного навчання в Україні, так як в місті Києві є власне житло, безкоштовне навчання в Європі, зокрема у Варшаві на польській мові безкоштовно, чи можливість отримати грант на навчання. Крім того, щодо оплати за навчання ОСОБА_4 , позивачем долучено довідку № 4129/03/2025, згідно з якою зазначено про оплату за літній навчальний семестр у 2024/2025 навчальному році у розмірі 3250 євро. Також позивачем надано банківські виписки, які підтверджують здійснення окремих платежів у розмірі 1000 євро та 3250 євро у різні періоди. Разом з тим, на думку відповідача, зазначені документи свідчать лише про факт здійснення окремих оплат за навчання, однак не містять відомостей про загальну вартість навчання, періодичність таких оплат, а також не підтверджують розмір щомісячних витрат на навчання. Відповідно до п. 4 § 5 договору про навчання, ставки оплати за освітні послуги визначаються в окремому розпорядженні, проте відповідні документи позивачем до суду не надані. Вказані обставини унеможливлюють перевірку правильності розрахунку позовних вимог.

Окрім того, відповідачем зазначено, що станом на час розгляду справи на утриманні відповідача є троє дітей, повнолітня дочка, яка навчається та двоє малолітніх дітей, в тому числі малолітній син з інвалідністю зі складним захворюванням, який потребує постійного і особливого догляду, виховання і допомоги, що призвело до зміни способу життя відповідача та вимагає фінансування медичної реабілітації та більше часу на піклування про сина, ніж на роботу та отримання доходу.

25.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів, в задоволенні якого судом було відмовлено в судовому засіданні 24.06.2026.

19.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача на виконання протокольної ухвали суду про витребування доказів від ОСОБА_2 про доходи за період з листопада 2025 до квітня 2026, а саме відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши пояснення представника позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 06.11.1999 року у Відділі реєстрації актів громадського стану виконкому Кіровської районної ради м. Дніпропетровська, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 411.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року у справі № 761/2610/16-ц шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований у Відділі реєстрації актів громадського стану виконкому Кіровської районної ради м. Дніпропетровська, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 411 від 06.11.1999 року - розірвано.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками повнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 17).

Згідно довідки №4194/03/2025 про продовження іноземцем навчання на денній формі від 12.03.2025 ОСОБА_4 навчається у Варшавській кінематографічній школі з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2027 року, першого ступеню на денній формі за напрямком підготовки: «Фільм та Мультимедіа», на платній основі, навчання на денні формі розпочалося 01.10.2023 (а.с. 29).

Сторони не заперечували, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 (позивачкою).

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивачка, як на підставу для його задоволення, вказувала, про обов`язок відповідача, як батька, щодо утримання повнолітньої доньки, якя продовжує навчання, передбачений ст. 199 СК України.

Так, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чині,чи їх шлюб розірвано.

При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. В той же час утримання дитини складається не лише з наведених витрат, які за своєю суттю є нерегулярними та направленими на задоволення конкретно визначених потреб дитини. В той же час поряд з такими витратами батьки мають забезпечувати можливість задоволення постійних, повсякденних потреб дитини, що пов`язані (але не вичерпуються) необхідністю забезпечення її харчування, проживання, придбання одягу, тощо.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), тобто обов`язок доказування покладається на сторони.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Ангалогічне правило закладено до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.06.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, що з грудня 2023 року відповідач систематично виплачує матеріальну допомогу дочці ОСОБА_4 10 000 грн. щомісяця, що підтверджується відповідними виписками та квитанціями, які долучені до відзиву.

Позивачкою вказано, за останні 3 роки позивачем понесені наступні витрати на навчання дочки:

- 1 000 Євро, що станом на день здійснення оплати 26 червня 2023 року за курсом НБУ (1 Євро - 39,9036 грн.) еквівалентно 39 903,60 грн. та підтверджується Випискою з банківського рахунку ОСОБА_3 в АТ «Загальна Ощадна Каса Польський Банк» від 10 серпня 2025 року;

- 3 250 Євро, що станом на день здійснення оплати 17 серпня 2023 року за курсом НБУ (1 Євро - 39,9110 грн.) еквівалентно 129 710,75 грн. та підтверджується Випискою з банківського рахунку ОСОБА_3 в АТ «Загальна Ощадна Каса Польський Банк» від 10 серпня 2025 року;;

- 3 250 Євро. що станом на день здійснення оплати 17 вересня 2024 року за курсом НБУ (1 Євро - 46,0079 грн.) еквівалентно 149 525,67 грн. та підтверджується Випискою з банківського рахунку ОСОБА_3 в АТ «Загальна Ощадна Каса Польський Банк» від 10 серпня 2025 року;;

- 3 250 Євро, що станом на день здійснення оплати 04 лютого 2025 року за курсом НБУ (1 Євро - 42,8627 грн.) еквівалентно 139 303,77 грн.

В обґрунтування розміру аліментів, які позивачка просить стягнути з відповідача вказано, що розмір піврічної оплати за семестр за навчання ОСОБА_4 становить 3 250 Євро.

Разом з тим, зазначені документи свідчать лише про факт здійснення окремих оплат за навчання, однак не містять відомостей про загальну вартість навчання, періодичність таких оплат, а також не підтверджують розмір щомісячних витрат на навчання.

Відповідно до п. 4 § 5 договору про навчання, ставки оплати за освітні послуги визначаються в окремому розпорядженні, проте, відповідні документи позивачем до суду не надані.

Окрім того, згідно довідки №4194/03/2025 про продовження іноземцем навчання на денній формі від 12.03.2025 ОСОБА_4 заплатила за літній навчальний семестр у 2024 /2025 навчальному році - 3250 євро (а.с. 30).

Таким чином, матеріали справи не містять доказів сплати позивачкою сум із розрахунку, наведеному в позовній заяві, а наявні довідки підтверджують оплату по 3250 Євро за кожній рік - 2023, 2024, 2025, а не сплату по такій сумі за кожні півроку (семестр).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ; інші обставини, що мають істотне значення

Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справі вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідача народився син - ОСОБА_6 (наразі 9 років, малолітній), який має захворювання підгрупи «А» та отримав статус особи з інвалідністю з дитинства від 10.05.2022р. до 18 років, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копією корінця медичного висновку №149 про дитину-інваліда віком до 16-18 років. Відповідач є законним представником (опікуном) дитини.

Окрім того, відповідач також є батьком ОСОБА_7 від 05 листопада 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Таким чином, судом встановлено, що на утриманні відповідача окрім повнолітньої доньки ОСОБА_4 , також є двоє малолітніх дітей, в тому числі малолітній син, який має статус особи з інвалідністю з дитинства від 10.05.2022р. до 18 років, що відповідно до вимог ст. 182 СК України суд враховує при визначенні розміру аліментів.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 20) роз`яснено судам, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, зокрема положення ст.ст. 182, 184 Сімейного кодексу України, враховуючи, що на утриманні відповідача є двоє малолітніх дітей, в тому числі малолітній син, який має статус особи з інвалідністю з дитинства від 10.05.2022р. до 18 років, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовну та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 10000,00 грн. щомісячно, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи з 17.11.2025 і до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23-х років.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявна фінсосова можливість для виконання відповідачем обов`язку по утриманню спільної із позивачем доньки, про що свідчить надана самим відповідачем виписка про рух коштів по картці та копії платіжних квитанцій і які підтверджують переказ Лопатко Д.В. на користь доньки ОСОБА_4 грошових коштів протягом 2024-2026 років, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства, встановлених обставин справи, позов підлягає задоволенню частково шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 10000,00 грн. щомісячно, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи з 17.11.2025 і до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23-х років.

При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., від сплати якого при зверненні до суду була звільнена позивач.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 200, 229, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 185, 199, 200 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 10000,00 грн. щомісячно, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи з 17.11.2025 і до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23-х років.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено: 17.07.2026.

Суддя: