Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №754/10908/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11171/26

Справа №754/10908/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, ціна позову 80 000 грн.

Стислий виклад позиції позивача

08.06.2026 ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) на свою користь грошові кошти у сумі 80 000,00 грн як компенсацію за завдану моральну (прим. у позові «матеріальну») шкоду, а також відшкодувати витрати на сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 12.02.2026 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля "Volkswagen ID.4" та автомобіля "MERCEDES-BENZ 313 CDI" під керуванням Відповідача. Постановою суду Відповідача визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Автомобіль Позивача отримав механічні пошкодження та перебував на ремонті більше 20 днів протягом яких Позивач був позбавлений можливості користуватися власним транспортним засобом і змушений щоденно пішки, за умов низьких температур та відсутності міського транспорту, супроводжувати своїх малолітніх дітей до навчальних закладів. Вказані обставини спричинили Позивачу значні фізичні незручності, постійне психологічне напруження, тривогу за безпеку дітей та емоційне виснаження.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів доставлені до електронного кабінету в підсистемі електронний суд Відповідача 23.06.2026, та його представника - адвоката Кравченко О. М. - 25.06.2026.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частини перша та друга статті 279 ЦПК України).

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини у цій справі стосуються деліктної відповідальності за моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦК України).

Суд бере до уваги, що у прохальній частині позовної заяви допущено описку, згідно з якою Позивач просить стягнути "матеріальну шкоду у розмірі 80 000 грн".

Водночас зміст позовної заяви, наведене в ній обґрунтування та розрахунок сплаченого судового збору свідчать про те, що заявлені вимоги стосуються стягнення саме моральної шкоди.

Відмова у задоволенні позову виключно з підстав наявності такої описки у формулюванні була б проявом надмірного формалізму і суперечило завданням цивільного судочинства щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд справи в межах дійсно заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач є власником транспортного засобу "Volkswagen ID.4" з державним номерним знаком НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

11.03.2026 постановою Деснянського районного суду м. Києва у справі 754/3192/26 Відповідача визнано винним у ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд встановив, що 12.02.2026 об 11:00 у м. Києві по вулиці Милославській, 18, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Mercedes-Benz Sprinter" (державний номерний знак НОМЕР_3 ), рухався заднім ходом. Під час цього маневру водій не впевнився в безпечності руху та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем "Volkswagen" (державний номерний знак НОМЕР_4 ). Внаслідок зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю. Він підтвердив усі обставини, викладені в протоколі, а сам факт зіткнення пояснив тим, що була слизька дорога і його машину занесло. На Відповідача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Отже, обставини вчинення Відповідачем дорожньо-транспортної пригоди та безпосередньо його вина у зіткненні встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, та додатковому доказуванню не підлягають.

Позивач є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 відповідно.

Мотиви суду (Оцінка аргументів учасників справи)

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін "інші обставини, які мають істотне значення" саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Таким чином, закон зобов`язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела (постанова Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 734/1579/20).

У цій справі вина Відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженні майна Позивача встановлена постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11.03.2026 у справі 754/3192/26. Відповідач не надав суду жодних доказів того, що зіткнення транспортних засобів відбулося внаслідок непереборної сили або умислу самого Позивача, тому його обов`язок відшкодувати завдану шкоду є доведеним.

Водночас потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду (постанова Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 199/9026/23).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Позивач стверджує, що його автомобіль отримав механічні пошкодження та перебував на ремонті більше 20 днів, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості користуватися власним транспортним засобом та був змушений пересуватися щоденно пішки, за умов низьких температур та відсутності міського транспорту, супроводжувати своїх малолітніх дітей до навчальних закладів, що спричинило йому значні фізичні незручності, постійне психологічне напруження, тривогу за безпеку дітей та емоційне виснаження.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт передачі транспортного засобу на станцію технічного обслуговування та фактичну тривалість його ремонту.

Позивач не додав до позову актів виконаних робіт, наряд-замовлень, квитанцій чи інших документів від виконавця ремонтних робіт.

На підтвердження наявності малолітніх дітей Позивач надав копії відповідних свідоцтв про народження, але при цьому не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин зарахування дітей до навчальних закладів, відстані між своїм зареєстрованим місцем проживання та навчальними закладами дітей, що обґрунтовувало б критичну необхідність використання автомобіля для їх супроводу.

Суд також бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів настання для Позивача та членів його сім`ї тяжких незворотних наслідків, тривалого погіршення стану здоров`я чи інших обставин, які б свідчили про виняткову глибину його душевних страждань.

Суд не наділений повноваженнями вважати доведеними обставини лише на підставі процесуальних тверджень сторони, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини шоста та сьома статті 81 ЦПК України).

Позивач не виконав свого процесуального обов`язку щодо доведення належними та допустимими доказами твердження про глибину його моральних страждань через втрату часу, фізичні незручності та психологічне напруження протягом понад 20 днів.

Водночас Суд бере до уваги, що факт завдання шкоди безпосередніми діями Відповідача встановлено матеріалами справи та судовим рішенням про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, що набрало законної сили.

Відповідач не спростував своєї вини та не надав відзиву, тому наявність підстав для деліктної відповідальності є встановленою. Недоведеність Позивачем обставин (тривалості ремонту понад 20 днів та обставин супроводу дітей), на які він посилається в обґрунтування душевних страждань, впливає виключно на визначення справедливого розміру грошового відшкодування, але не є підставою для повної відмови у позові, оскільки сам факт пошкодження майна внаслідок ДТП вже є самостійною підставою для компенсації душевних страждань відповідно до пункту 3 частини другої статті 23 ЦК України, яка визначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За обставин цієї справи, сам факт пошкодження транспортного засобу безперечно впливає на звичний ритм життя Позивача. Раптове пошкодження майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вимагає від власника докладання додаткових зусиль для фіксації наслідків аварії, спілкування з працівниками поліції та страхової компанії, а також організації подальшого відновлення автомобіля. Ці обставини об`єктивно порушують нормальні життєві процеси та неминуче супроводжуються емоційним дискомфортом, хвилюваннями і душевними стражданнями.

Суду необхідно в кожній справі з`ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. Розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, за яких обставин і якими діями завдана шкода, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить тощо. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 365/604/21).

Оцінюючи заявлений Позивачем розмір компенсації у сумі 80 000,00 грн, суд вважає його вочевидь непропорційним характеру правопорушення, оскільки ДТП мала наслідком виключно механічні пошкодження автомобіля без завдання шкоди здоров`ю. За відсутності доказів тривалої втрати мобільності (понад 20 днів) і пов`язаних з цим душевних страждань, стягнення такої значної суми матиме ознаки безпідставного збагачення Позивача за рахунок Відповідача.

Визначаючи розмір грошового відшкодування, Суд враховує, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні "трансформують" шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування "обчислює" шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення. Відтак, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталим і підлягає визначенню судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (пункти 67, 68 постанова Верховного Суду від 23.12.2025 у справі № 635/7163/23).

Враховуючи характер правопорушення, відсутність умислу в діях Відповідача (необережна форма вини у вигляді порушення Правил дорожнього руху), характер та обсяг душевних страждань Позивача, які полягають у вимушених змінах його життєвих стосунків та додаткових зусиллях для організації свого життя, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд з огляду на підтверджений факт пошкодження майна, визначає, що справедливим та достатнім розміром компенсації є сума 5 000,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись критеріями розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 141 ЦПК України.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев`ята статті 141 ЦПК України).

Спір між сторонами виник виключно внаслідок неправильних дій Відповідача, який порушив Правила дорожнього руху та здійснив пошкодження транспортного засобу Позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відступити від загального правила пропорційного розподілу судових витрат та покласти витрати на сплату судового збору у повному обсязі в розмірі 3328,00 грн на Відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса ВПО: АДРЕСА_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 28.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО