Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №922/1230/25 (904/6507/25) — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/1230/25 (904/6507/25)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача – Ломако Є.О., в порядку самопредставництва на підставі наказу, посадової інструкції, виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення (поза межами приміщення суду),

від 1-го відповідача – адвокат Гужва А.М., на підставі ордера (в залі суду),

інші учасники справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фонду державного майна України (вх.№1379Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О., повне судове рішення складено 05.06.2026, у справі №922/1230/25 (904/6507/25)

за позовом Фонду державного майна України, м. Київ,

до 1) Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", м. Харків, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн", м. Кривий Ріг,

про визнання недійсними договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги

в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості"

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням прийнятої судом уточненої позовної заяви) до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (ДП "ГИПРОКОКС"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн", в якому просить суд:

- визнати недійсним укладений 11.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір № 11/12/24 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 000 000 грн;

- визнати недійсним укладений 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір № 23/12/24 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 200 000 грн;

- визнати недійсним укладений 07.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір № 07/01/25 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 4 300 000 грн;

- визнати недійсним укладений 20.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір №20/01/25 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 300 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- за Статутом ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", договір фінансової допомоги є значним правочином, на вчинення якого потребується згода Фонду державного майна України як суб`єкта управління;

- Фонд державного майна України як суб`єкт управління ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" не надавав згоди на укладення оспорюваних правочинів, що має наслідком визнання їх недійсними у судовому порядку;

- в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України керівником ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" зазначено Кравченко С.О., хоча оспорювані договори підписані Щербань В.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 передано матеріали справи №904/6507/25 за позовом Фонду державного майна України до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" про визнання недійсними договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги Господарському суду Харківської області, у провадженні якого перебуває справа №922/1230/25 про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", для розгляду.

У межах справи №922/1230/25 ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості". Визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Трейдторг Продакшн" до боржника в розмірі 10 800 000,00 грн основного боргу, 24 224,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72 000, 00грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому. Введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ДП "Гипрококс". Призначено розпорядником майна ДП "Гипрококс" арбітражну керуючу Венську Оксану Олександрівну. 25.04.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" за №75910.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 прийнято справу №904/6507/25 до розгляду в межах справи №922/1230/25 про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2026 задоволено клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження у справі №922/1230/25. Закрито провадження у справі №922/1230/25. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 25.04.2025.

Підставою для постановлення вказаної ухвали Господарського суду Харківської області став наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 17.02.2026 №172 "Про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (код за ЄДРПОУ 00188334).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 у справі №922/1230/25 (904/6507/25) у задоволенні позовних вимог відмовлено, виходячи з таких мотивів:

- на виконання умов договорів №11/12/24 від 11.12.2024, №23/12/24 від 23.12.2024, №07/01/25 від 07.01.2025, №20/01/25 від 20.01.2025 ТОВ "Трейдторг Продакшн" перерахувало на рахунок Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" 10 800 000, 00грн безвідсоткової поворотної фінансової допомоги;

- позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсними договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, водночас вимогу про застосування наслідків недійсності правочинів (про застосування реституції) у позовній заяві не заявлено;

- звернення до суду із застосуванням неналежного способу захисту своїх порушених прав, який не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права, є самостійною підставою для відмови в позові.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 03.06.2026, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким позов Фонду державного майна України до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" про визнання недійсними договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги задовольнити повністю. Також апелянт просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що:

- Фондом державного майна України не надавалась згода ДП "ГИПРОКОКС" на вчинення будь-яких значних господарських зобов`язань (правочинів);

- підписуючи оспорювані правочини, ОСОБА_1 перевищив надані йому повноваження наказами від 01.11.2024 №94/к, від 08.01.2025 №3/к, від 14.01.2025 №6/к, від від 04.12.2025 №12/к "Про тимчасове виконання обов`язків директора на період відрядження";

- Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі №904/1907/15 дійшла висновку, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас суд має визначитися із ефективністю такого способу (з`ясувати можливість проведення двосторонньої реституції, її вплив на відновлення прав держави). Разом з тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026, для розгляду справи №922/1230/25 (904/6507/25) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 у справі №922/1230/25 (904/6507/25). Призначено справу до розгляду на "15" липня 2026 р. о 09:30 годині.

03.07.2026 від 1-го відповідача до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 у справі №922/1230/25 (904/6507/25) - без змін, виходячи з того, що окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

06.07.2026 від 2-го відповідача до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з такого:

- оскарження Фондом державного майна України договорів поворотної фінансової допомоги, що є предметом спору, не призведе до погашення заборгованості, яка є реальною, безспірною та підлягає стягненню;

- за умов як чинності договорів про отримання боржником фінансової допомоги, так і при визнанні їх недійсними, боржник не звільняється від обов`язку повернення позикодавцю грошових коштів, отриманих за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги;

- фактичне перерахування грошових коштів, їх цільове використання на виплату заробітної плати та податків, а також відсутність будь-яких зустрічних немайнових вигод для ТОВ "Трейдторг Продакшн" підтверджують відсутність заінтересованості та зловживання правом.

У судовому засіданні 15.07.2026 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги. Представник 1-го відповідача оголосив правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до "22" липня 2026 р. о 09:30 годині.

21.07.2026 від 1-го відповідача до Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає наступне:

- на ДП "ГИПРОКОКС" працює біля 280 людей і місячний заробітний фонд становить біля 6, 5млн. гривень. GIPROKOKS S.R.O. призупинило розгляд питання про фінансування ДП "ГИПРОКОКС" для відновлення платоспроможності, у зв`язку з чим, виникла необхідність у залученні поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Трейдторг Продакшн" з метою погашення поточної заборгованості із заробітної плати та податкових зобов`язань;

- посилання апелянта на "заборону ділити предмет господарського зобов`язання (правочину) з метою ухилення від передбаченого Статутом порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов`язання", є безпідставним, оскільки кожен договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги мав свій окремий предмет та свою ціну, предмет господарського зобов`язання (правочину) не був розподілений, оскільки предмети за кожним правочином є відмінними;

- на момент укладення оспорюваних правочинів їх умови не надавали підстав вважати їх значними правочинами. З огляду на те, що ціна кожного з оспорюваних договорів не перевищувала межі, встановленої Статутом, необхідність у попередньому отриманні згоди уповноваженого органу управління товариства не виникала.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.07.2026 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити. Представник 1-го відповідача просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 – залишити без змін. Представник 2-го відповідача у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи відповідачів, викладені у відзивах на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДТОРГ ПРОДАКШН" (Позикодавець) та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Позичальник) було укладено договір № 11/12/24 про надання Державному підприємству "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 000 000, 00грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №11/12/24 від 11.12.2024 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (далі - Фінансова допомога), а саме передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього Договору, строком на один місяць, а Позичальник зобов`язується повернути надану фінансову допомогу Позикодавцю протягом встановленого цим Договором строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору №11/12/24 від 11.12.2024 року, умовами цього Договору передбачено повернення отриманих Позичальником грошових коштів до 11.02.2025 року.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №11/12/24 від 11.12.2024 року, розмір Фінансової допомоги за цим Договором становить 2 000 000грн (два мільйони гривень 00 копійок).

Згідно з пунктом 6.1 Договору №11/12/24 від 11.12.2024 року, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 11.02.2025 року.

На виконання умов Договору №11/12/24 від 11.12.2024 ТОВ "Трейдторг Продакшн" перерахувало на рахунок Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" 2 000 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №32 від 12.12.2024.

23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДТОРГ ПРОДАКШН" (Позикодавець) та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Позичальник) було укладено договір №23/12/24 про надання Державному підприємству "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 200 000, 00грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №23/12/24 від 23.12.2024 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (далі - Фінансова допомога), а саме передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1 цього Договору, строком на один місяць, а Позичальник зобов`язується повернути надану фінансову допомогу Позикодавцю протягом встановленого цим Договором строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору №23/12/24 від 23.12.2024 року, умовами цього Договору передбачено повернення отриманих Позичальником грошових коштів до 23.02.2025 року.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №23/12/24 від 23.12.2024 року, розмір Фінансової допомоги за цим Договором становить 2 200 000, 00грн (два мільйони двісті тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з пунктом 6.1 Договору №23/12/24 від 23.12.2024 року, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 23.02.2025 року.

На виконання умов Договору №23/12/24 від 23.12.2024 ТОВ "Трейдторг Продакшн" перерахувало на рахунок Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" 2 200 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №44 від 17.12.2024.

07.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДТОРГ ПРОДАКШН" (Позикодавець) та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Позичальник) було укладено договір №07/01/25 про надання Державному підприємству "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 4 300 000, 00грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №07/01/25 від 07.01.2025 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (далі - Фінансова допомога), а саме передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1 цього Договору, строком на один місяць, а Позичальник зобов`язується повернути надану фінансову допомогу Позикодавцю протягом встановленого цим Договором строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору №07/01/25 від 07.01.2025 року, умовами цього Договору передбачено повернення отриманих Позичальником грошових коштів до 28.02.2025 року.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №07/01/25 від 07.01.2025 року, розмір Фінансової допомоги за цим Договором становить 4 300 000 грн (чотири мільйони триста тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з пунктом 6.1 Договору №07/01/25 від 07.01.2025 року, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 28.02.2025 року.

На виконання умов Договору №07/01/25 від 07.01.2025 ТОВ "Трейдторг Продакшн" перерахувало на рахунок Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" 4 300 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 09.01.2025.

20.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДТОРГ ПРОДАКШН" (Позикодавець) та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Позичальник) було укладено договір №20/01/25 про надання Державному підприємству "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 300 000, 00грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №20/01/25 від 20.01.2025 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (далі - Фінансова допомога), а саме передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1 цього Договору, строком на один місяць, а Позичальник зобов`язується повернути надану фінансову допомогу Позикодавцю протягом встановленого цим Договором строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору №20/01/25 від 20.01.2025 року, умовами цього Договору передбачено повернення отриманих Позичальником грошових коштів до 21.03.2025 року.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №20/01/25 від 20.01.2025 року, розмір Фінансової допомоги за цим Договором становить 2 300 000, 00грн (два мільйони триста тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з пунктом 6.1 Договору №20/01/25 від 20.01.2025 року, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 21.03.2025 року.

На виконання умов Договору №20/01/25 від 20.01.2025 ТОВ "Трейдторг Продакшн" перерахувало на рахунок Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" 2 300 000, 00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7 від 21.01.2025.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту Державного підприємства "Державний інститут з проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (далі - Підприємство), Підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Фонду державного майна України та є державним підприємством.

Підприємство перейменовано з Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості в Державне підприємство "Державний інститут з проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 07.05.2012 №95.

Підприємство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості.

Повноваження Фонду державного майна України, як суб`єкта управління підприємством визначені зокрема пунктом 10.7 Статуту.

Так, підпунктом 10.7.17 пункту 10.7 статуту передбачено, що до виключної компетенції Суб`єкта управління Підприємства відповідно до покладених на нього завдань належить прийняття рішень про надання згоди на вчинення Підприємством значних господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту.

Відповідно до підпункту 11.1.1 пункту 11.1.1 Статуту, значним господарським зобов`язанням (правочином) Підприємства визнається господарське зобов`язання (правочин), що вчиняється Підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, чи сума коштів, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів Підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Незалежно від вартості значними господарськими зобов`язаннями (правочинами) є укладання кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу.

Згідно з пунктом 11.2 Статуту, рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання (правочину), приймається Суб`єктом управління Підприємства. Забороняється ділити предмет господарського зобов`язання (правочину) з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення господарського зобов`язання.

Фондом державного майна України не надавалась згода ДП "Гипрококс" на вчинення оспорюваних правочинів.

Пунктом 11.3. Статуту визначено, що значне господарське зобов`язання (правочин), вчинене з порушенням порядку передбаченого п.п.11.1-11.2 цього Статуту, може бути визнане судом недійсним за позовом Підприємства або Суб`єкта управління Підприємства.

Крім того, відповідно до пункту 10.16 Статуту, до компетенції Директора Підприємства належить представляти Підприємство без довіреності в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, банківськими та фінансовими установами, органами державної влади і управління, державними та громадськими установами та організаціями, вести переговори, самостійно укладати та підписувати від імені Підприємства будь-які угоди, договори, контракти та інші правочини, а для здійснення яких, відповідно до цього Статуту та внутрішніх положень Підприємства, необхідно рішення Суб`єкта управління Підприємства після отримання відповідного рішення Суб`єкта управління Підприємства.

Згідно матеріалів справи, наказом Фонду державного майна України від 05.07.2023 №1215 звільнено ОСОБА_2 виконувача обов`язків директора Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості, та розірвано укладений з ним контракт, затверджений наказом Фонду від 30.03.2023 №600, згідно з пунктом 6.4.13 контракту від 30.03.2023, наступним з днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, покладено виконання обов`язків директора Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" на головного інженера Підприємства ОСОБА_3 з дати наступної від дати звільнення виконувача обов`язків директора Підприємства ОСОБА_2 .

Наказом Фонду державного майна України від 05.07.2023 №1216 на період тимчасової непрацездатності виконувача обов`язків директора Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" ОСОБА_2 покладено виконання обов`язків виконуючого обов`язки директора підприємства на головного інженера підприємства Кравченка Сергія Олександровича з дати видання цього наказу.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), керівником ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" зазначено ОСОБА_3 . Разом з тим, оспорювані договори з боку державного підприємства підписані ОСОБА_1 .

Наказом ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" від 01.11.2024 №94/к "Про тимчасове виконання обов`язків директора на період відрядження" (з 01.11.2024 по 16.01.2025, з урахуванням наказів від 08.01.2025 №3/к, від 14.01.2025 №6/к) тимчасово на період відрядження виконання обов`язків директора в частині здійснення управління та вирішення питань поточної діяльності підприємства за місцем його знаходження, укладення, підписання та розірвання правочинів (угод, договорів, контрактів), окрім значних, розпорядження коштами та майном з урахуванням встановлених статутом обмежень, організації та ведення діловодства, окрім взаємовідносин із суб`єктом управління підприємством, з правом прийому та звільнення працівників, направлення у відрядження, заохочення, притягнення до дисциплінарної та майнової відповідальності, покладено на заступника директора з науково-технічної роботи (економіка) ОСОБА_1 .

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в разі встановлення порушення права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміють відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладення правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правила та підстави недійсності правочинів регламентовані положеннями Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 215 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги щодо недійсності правочину, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19(910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.

З наведеного вбачається, що Цивільний кодекс України наділяє правом оспорювати правочин не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).

Суд першої інстанції, застосувавши правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.06.2024 у справі №906/633/21, дійшов висновку, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що висновки, викладені Верховним Судом у справі №906/633/21, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин (нерелевантна судова практика), виходячи з наступного.

Так, у справі №906/633/21 прокурор в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Житомирській області про застосування переговорної процедури закупівлі, оформленого повідомленням від 20.11.2020 про намір укласти договір про закупівлю під час застосування переговорної процедури; визнання недійсним договору від 03.12.2020 № 171 на закупівлю послуг, укладений між Службою автомобільних доріг у Житомирській області та ТОВ "Спец Комплект Постач". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення замовника, оформлене повідомленням від 20.11.2020, та укладений на його виконання спірний договір не відповідають вимогам закону, оскільки, в даному випадку відбулося необґрунтоване застосування переговорної процедури закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, не дотримано визначений законодавством принцип максимальної ефективності, що унеможливило раціональне та ефективне використання державних коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судові рішення мотивовані тим, що обраний прокурором спосіб захисту порушених, на його думку, прав держави, шляхом визнання недійсними рішення про проведення переговорної процедури та укладеного правочину, без вимоги про застосування реституції або відшкодування державі розміру понесених збитків, не може забезпечити їх реального захисту.

Однак, у спірних правовідносинах у справі №922/1230/25 (904/6507/25) Фонд державного майна України як суб`єкт управління 1-го відповідача просить визнати недійсними вчинені відповідачами договори про надання фінансової поворотної допомоги, з огляду на те, що договори укладені без згоди позивача та з перевищенням повноважень виконуючого обов`язки директора 1-го відповідача. Очевидно, що у такому випадку застосування реституції і не може бути для позивача ефективним способом захисту порушеного права, оскільки кошти, перераховані 2-им відповідачем на користь 1-го відповідача, підлягають поверненню останнім 2-му відповідачу. Вимога про повернення 1-им відповідачем грошових коштів за такими договорами не відновить права, обов`язки та інтереси позивача. Отже, у даному випадку підлягають встановленню обставини впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси заінтересованої особи - Фонду державного майна України як суб`єкта управління 1-го відповідача.

Проте, судом першої інстанції зазначеного враховано не було, внаслідок чого, місцевий господарський суд застосував до спірних правовідносин нерелевантну судову практику та помилково, без дослідження обставин справи, відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог з посиланням на невірно обраний спосіб захисту порушеного права останнім.

Щодо суті спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 9-8 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", значним правочином визнається правочин, що вчиняється державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, однією або кількома транзакціями протягом календарного року, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності.

Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, можуть визначатися додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

За положеннями Статуту Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", до виключної компетенції Суб`єкта управління Підприємства відповідно до покладених на нього завдань належить прийняття рішень про надання згоди на вчинення Підприємством значних господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту.

1-ий відповідача не заперечує, що Фондом державного майна України не надавалась згода ДП "Гипрококс" на вчинення оспорюваних правочинів. При цьому, 1-ий відповідач вважає, що не потребував згоди Суб`єкта управління на укладення оспорюваних правочинів, оскільки останні не були значними в силу пункту 11.1.1 Статуту, яким передбачено значним господарським зобов`язанням (правочином) Підприємства визнається господарське зобов`язання (правочин), що вчиняється Підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, чи сума коштів, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів Підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Проте, поза увагою 1-го відповідача залишились положення пункту 11.1.1 Статуту, якими передбачено, що незалежно від вартості значними господарськими зобов`язаннями (правочинами) є укладання кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу.

Отже, оспорювані правочини про отримання фінансової допомоги є значними у розумінні пункту 11.1.1 Статуту незалежно від їх вартості.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.07.2026 на запитання головуючого судді щодо наведених положень пункту 11.1.1 Статуту, представник 1-го відповідача надав пояснення, що не вважає оспорювані правочини значними.

Судова колегія зазначає, що наведена 1-им відповідачем правова позиція вочевидь не узгоджується з положеннями законодавства і Статуту ДП "Гипрококс" та фактично є вільним тлумаченням умов Статуту на свою користь.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необхідним зауважити щодо наявності у матеріалах справи листа ДП "Гипрококс" від 11.07.2024 №19-94/02, адресованого Фонду державного майна України, в якому 1-ий відповідач зазначає, що для забезпечення виплати заробітної плати та комунальних послуг планує залучити кошти у ТОВ "ТРЕЙДТОРГ ПРОДАКШН". У разі незгоди з такими діями ДП "Гипрококс", останній просить надати заперечення протягом місяця. Відповідь на вказаний лист у матеріалах справи відсутня.

Проте, судова колегія не розцінює вказаний лист як отримання згоди ДП "Гипрококс" від суб`єкта управління, оскільки, по-перше, оспорювані правочини були укладені в кінці 2024 року, тобто, через 4 місяці після надсилання вказаного листа, і у листі ДП "Гипрококс" взагалі не зазначено про намір на укладення конкретних договорів (їх вид, сума, кількість тощо), а має місце лише посилання на імовірне вчинення абстрактної дії щодо залучення коштів; по-друге, після надсилання вказаного листа відповідачами були укладені два договори про надання безвідсоткової фінансової поворотної допомоги, за якими кошти були повернуті 1-им відповідачем 2-му відповідачу за його запитом, і які не є предметом цього судового спору; і по-третє, посилання ДП "Гипрококс" у листі на можливість Фонду державного майна України надати заперечення щодо вчинення ДП "Гипрококс" певних дій не змінює визначеного Статутом імперативного обов`язку останнім отримати згоду суб`єкта управління на вчинення значного правочину.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що оспорювані правочини, які є значними у розумінні пункту 11.1.1 Статуту ДП "Гипрококс", потребували згоди Фонду державного майна України як Суб`єкта управління 1-го відповідача на їх укладення. Проте, така згода позивачем надана не була, що свідчить про порушення порядку їх укладення.

Пунктом 11.3. Статуту визначено, що значне господарське зобов`язання (правочин), вчинене з порушенням порядку, передбаченого п.п.11.1-11.2 цього Статуту, може бути визнане судом недійсним за позовом Підприємства або Суб`єкта управління Підприємства.

Відтак, обґрунтованими та доведеними є доводи позивача, що оспорювані договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №11/12/24, №23/12/24, №07/01/25, №20/01/25, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" за відсутності згоди Фонду державного майна України, тобто, вчинені з порушенням встановленого Статутом порядку, відповідно і з недотримання вимог, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України (зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства), підлягають визнанню недійсними.

Щодо доводів позивача, що оспорювані правочини укладені в.о. директора ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" ОСОБА_1 з перевищенням повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), керівником ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" зазначено ОСОБА_3 ; оспорювані договори з боку підприємства підписані ОСОБА_1 .

Наказом ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" від 01.11.2024 №94/к "Про тимчасове виконання обов`язків директора на період відрядження" (з 01.11.2024 по 16.01.2025, з урахуванням наказів від 08.01.2025 №3/к, від 14.01.2025 №6/к) тимчасово на період відрядження виконання обов`язків директора в частині здійснення управління та вирішення питань поточної діяльності підприємства за місцем його знаходження, укладення, підписання та розірвання правочинів (угод, договорів, контрактів), окрім значних, розпорядження коштами та майном з урахуванням встановлених статутом обмежень, організації та ведення діловодства, окрім взаємовідносин із суб`єктом управління підприємством, з правом прийому та звільнення працівників, направлення у відрядження, заохочення, притягнення до дисциплінарної та майнової відповідальності, покладено на заступника директора з науково-технічної роботи (економіка) Щербаня В.В.

Тобто, як вірно зазначає позивач, в.о. директора ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" Щербань В.В. не був уповноважений на укладення значних правочинів.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази щодо повноважень Щербаня В.В. на момент укладення договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги 20.01.2025.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Водночас, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу юридичної особи та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Натомість, встановлені судом апеляційної інстанції обставини відсутності згоди Фонду державного майна України як суб`єкта управління 1-го відповідача на укладення оспорюваних правочинів в силу положень Статуту останнього є самостійною і достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Вирішуючи питання обставин впливу наслідків вчинення оспорюваних правочинів на права та законні інтереси Фонду державного майна України як суб`єкта управління 1-го відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Фонд державного майна України виступає спеціальним суб`єктом управління об`єктами державної власності, здійснюючи повноваження власника щодо державного майна підприємств, реалізацію політики приватизації, оренди та управління корпоративними правами держави.

Відповідно до пункту 4-2 частини 1 статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення у випадках, визначених законом, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, правочину, щодо якого є заінтересованість, та значного правочину або про відмову в наданні згоди та несуть встановлену законом відповідальність за прийняття таких рішень.

Тобто, така згода необхідна для захисту державних активів, запобігання зловживанням та контролю за майном підприємств.

Пунктом 10.7 Статуту ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" визначено, що до виключної компетенції Суб`єкта управління Підприємством відповідно до покладених на нього завдань належить: ведення обліку об`єктів державної власності, що перебувають у його управлінні, здійснення контролю та ефективністю використання та збереження таких об`єктів; затвердження фінансових планів Підприємства, здійснення контролю за їх виконанням у встановленому порядку; проведення моніторингу фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів Підприємства та вживає заходів щодо поліпшення роботи Підприємства; прийняття про надання згоди на вчинення Підприємством господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту; затвердження стратегічних планів розвитку Підприємства, здійснення контролю за їх виконанням; розгляд та затвердження планів розвитку Підприємства та фінансових планів діяльності Підприємства, погодження облікової політики Підприємства.

1-ий відповідач посилається на те, що отримував кошти за оспорюваними правочинами для виплати заробітної плати та оплати комунальних послуг, проте, доказів на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять. Докази відсутності грошових коштів на державному підприємстві, через що останнє потребувало додаткових інвестицій, матеріали справи також не містять.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, оспорювані договори надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №11/12/24 від 11.12.2024, №23/12/24 від 23.12.2024, №07/01/25 від 07.01.2025, №20/02/25 від 20.01.2025 стали підставою для звернення ТОВ "Трейдторг Продакшн" у квітні 2025 року до Господарського суду Харківської області із заявою про банкрутство ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2025, якою було відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" та визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Трейдторг Продакшн" до боржника в розмірі 10 800 000,00 грн основного боргу, 24 224,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72 000, 00грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому, встановлено, що боржник визнає заборгованість та не може її погасити через відсутність коштів на банківських рахунках.

На момент звернення Фондом державного майна України з даним позовом до суду про визнання недійсними оспорюваних правочинів, які фактично стали підставою для ініціювання процедури банкрутства державного підприємства, тривала процедура розпорядження майном ДП "Гипрококс". Очевидно, що звертаючись з позовною заявою про визнання недійсними цих правочинів, Фонд державного майна України як суб`єкт управління ДП "Гипрококс" діяв в інтересах держави, здійснюючи повноваження власника щодо державного майна підприємства.

Як зазначено вище, у подальшому Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області видано наказ від 17.02.2026 №172 "Про прийняття рішення про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", внаслідок чого ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2026 закрито провадження у справі №922/1230/25 про банкрутство державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості".

Проте, судова колегія зазначає, що у разі закриття провадження у справі про банкрутство вирішення спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані такі справи автоматизованою системою документообігу суду, з ухваленням відповідного судового рішення, що згоджується з принципом "незмінність складу суду", задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на доступ до суду та ефективний засіб захисту впродовж розумного строку.

При цьому, судова колегія наголошує на важливості приватизаційної привабливості державного підприємства, що становить сукупність його економічних, фінансових, ринкових та правових характеристик, які роблять його привабливим для потенційних покупців та інвесторів. Головними критеріями високої привабливості є фінансова стабільність та прибутковість, наявність сучасних активів і технологій тощо.

Укладення, у тому числі значних, правочинів з порушенням передбаченого законом і Статутом державного підприємства порядку, їх облік на підприємстві, безпідставне отримання коштів за незаконними договорами, формування заборгованості і, як наслідок, ініціювання процедури банкрутства державного підприємства вочевидь позитивно не впливає на приватизаційну привабливість державного підприємства.

Поза увагою апеляційного господарського суду не може залишитись і поведінка ТОВ "Трейдторг Продакшн", який, проявивши розумну обізнаність та обачливість, укладаючи оспорювані договори та перераховуючи грошові кошти, міг ознайомитися з умовами Статуту державного підприємства щодо необхідності отримання згоди на вчинення останнім значних правочинів, тим паче, що в.о. директора 1-го відповідача діяв ще й перевищенням наданих йому повноважень. У спірних правовідносинах відповідачі вказаних принципів при укладенні оспорюваних правочинів не дотрималися, що потягло за собою ряд правових подій і як, наслідок, вплинуло на права та законні інтереси Фонду державного майна України як спеціального суб`єкта управління об`єктами державної власності, який у тому числі здійснює повноваження власника щодо державного майна підприємств, реалізацію політики приватизації, оренди та управління корпоративними правами держави.

Судова колегія відхиляє доводи ТОВ "Трейдторг Продакшн" про те, що визнання недійсними оспорюваних правочинів не припиняє зобов`язань 1-го відповідача щодо їх повернення 2-му відповідачу, оскільки обставина визнання їх недійсними впливає на відповідні строк і порядок виконання відповідного зобов`язання державним підприємством.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фонду державного майна України слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 у справі №922/1230/25 (904/6507/25) - скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Фонду державного майна України до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" про визнання недійсними договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги задовольнити та визнати недійсними договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №11/12/24, №23/12/24, №07/01/25, №20/01/25, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати позивача, пов`язані із розглядом позовної заяви та апеляційної скарги, покладаються на відповідачів порівну. А саме, за подання позовної заяви підлягало сплаті 9 689, 60грн (3 028, 00грн (мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році) * 4 вимоги немайнового характеру * 0, 8 (ставка у зв`язку із подання позовної заяви у підсистемі "Електронний суд")); 14 534, 40грн – за подання апеляційної скарги ((3 028, 00грн (мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році) * 4 вимоги немайнового характеру * 150% * 0, 8 (ставка у зв`язку із подання позовної заяви у підсистемі "Електронний суд")). Відтак, понесений позивачем судовий збір у загальному розмірі становить 24 224, 00грн (9 689, 60грн + 14 534, 40грн), та порівну по 12 112, 00грн підлягає покладенню на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 у справі №922/1230/25 (904/6507/25) скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Фонду державного майна України до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" про визнання недійсними договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги задовольнити.

Визнати недійсним укладений 11.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір №11/12/24 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 000 000грн.

Визнати недійсним укладений 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір №23/12/24 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 200 000грн.

Визнати недійсним укладений 07.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір №07/01/25 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 4 300 000грн.

Визнати недійсним укладений 20.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" договір №20/01/25 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 300 000грн.

Стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (код ЄДРПОУ 00188334, 61002, м. Харків, вул. Сумська, будинок 60) на користь Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 12 112, 00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдторг Продакшн" (код ЄДРПОУ 43631829, 50000, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, будинок 1, кабінет 7) на користь Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 12 112, 00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 28.07.2026.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя П.В. Тихий