Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №487/3316/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/3316/26

Провадження №2-о/487/113/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання – Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась в суду із заявою, заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить встановити факт належності їй, виданої 05.09.1958.

Свої вимоги мотивує тим, що з метою отримання соціальної пенсії за віком звернулась до Пенсійного фонду України та отримала рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.05.2026 про відмову у призначенні пенсії з огляду на те, що у трудовій книжці від 05.09.1958 запис про зміну ім`я виконано з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме не вказано дату документа, на підставі якого внесено запис, оскільки на першій сторінці її трудової книжки було здійснено виправлення її ім`я та прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » (російською мовою), українською мовою відповідно до посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 виданої 14.04.2015 - заявниця ОСОБА_1 , тобто виправлення відбулось без належного оформлення. Виправити допущені помилки не можливе у поза судовому порядку, оскільки установа, якою було видано трудову книжку ліквідовано. Встановлення факту належності їй трудової книжки має для неї юридичне значення для реалізації права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 12.05.2026 відкрите провадження у справі.

03.07.2026 заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській подала до суду письмові пояснення в яких зазначено, що при перевірки документів заявниці встановлені розбіжності, які не дають можливості визначити факт їх належності саме заявнику. Посилаючись на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, зазначили, що факт належності трудової книжки особі може бути вставлено в судовому порядку.

Також просили розгляд справи провести без участі їхнього представника.

28.07.2026 заявниця подала до суду заяву, просила про розгляд справи за її відсутністю, заявлені вимоги підтримала.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно даної копії свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , виданого міським бюро ЗАГС м. Ключ Краснодарського краю 17.10.1939, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась заявниця « ОСОБА_3 ».

28.12.1974 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Будинком одруження м. Ленінськ Кзил-Ординської області, прізвище ОСОБА_5 не було змінено.

Згідно посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої 14.04.2015, вбачається, що заявниця « ОСОБА_1 »

Відповідно до трудової книжки від 05.09.1958, така була оформлена на ім`я « ОСОБА_2 », 1939 року народження.

Трудова книжка містить виправлення ім`я та прізвища, закреслено « ОСОБА_2 » та зроблено запис про виправлення на « ОСОБА_3 ».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №143250019620 від 10.05.2024 відмовлено ОСОБА_6 у призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 вказаного Закону, оскільки страховий стаж заявниці становить 03 роки 04 місяця 12 днів.

До страхового стажу, згідно наданих документів, не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки, виданої 05.09.1958, оскільки запис про зміну ім`я заявниці виконано з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме не вказано дату видачі документа, на підставі якого внесено запис.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Положеннями ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено перелік справ, що підлягають розгляду в порядку окремого провадження, серед яких, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому засіданні можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (стаття 315 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, зазначено, що при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи у паспорті, у тому числі факт належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документи належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц .

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 348/576/18 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пунктів 2.11.- 2.13. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Відповідно до п.26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637, у судовому порядку встановлюється факт приналежності особі документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові чи прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Відтак, у судовому порядку, відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Із досліджених письмових доказів встановлено, що розбіжності в написанні по батькові у трудовій книжці з паспортними даними заявника носять лише формальний характер, враховуючи збіг інших даних, що стосуються особи.

Враховуючи вищенаведене та те, що встановлення факту належності заявнику трудової книжки та записів у ній, виданої 05.09.1958 на ім`я « ОСОБА_2 » (« ОСОБА_3 »), необхідно заявнику для подальшого оформлення пенсійної виплати, іншим способом це підтвердження здійснити неможливо, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 293, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності трудової книжки - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки, виданої 05.09.1958.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ЄДРПОУ 14099344, місце знаходження за адресою: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх.

Суддя: С.М. Афоніна

Повний текст рішення складено 28.07.2026.