Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №487/5271/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5271/26

Провадження № 2/487/3462/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди

секретаря К.Е. Мамчур

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача О.О. Ютовця

представника відповідача С.В. Пляки

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 сторона позивача звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування майнової шкоди 138534,00 грн. та понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . У цьому будинку з дозволу позивача у період з 01.01.2013 по 12.08.2025 протягом 12 років та 8 місяців фактично постійно проживала та мала зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 . Будинок був переданий відповідачу для користування у стані, придатному для проживання, укомплектований працюючою, технікою, меблями та відремонтований. За період проживання в будинку відповідач не сплачувала за послуги газопостачання та електронергію, внаслідок чого накопичились борги за комунальні послуги, які позивач сплачувала за свої кошти 4545,00 грн. за електроенергію, 34989,00 грн. за газопостачання (всього сплачено 39534,00 грн.). 12.08.2025 відповідач виселилась з будинку і протиправно забрала речі(техніку), які їй не належали, а саме: гідрофор 1шт. вартістю 5000,00грн., бойлер 1шт. вартістю 6000,00 грн., бензопила 1шт. вартістю 2000,00грн., газонокосилка 1 шт. вартістю 3500,00 грн., електропіч 1шт. вартістю 3500,00 грн., телевізор 1шт. вартістю 2000,00 грн., люстри 2шт. вартістю 5000,00 грн., занавіски 6шт. вартістю 6000,00 грн., матрас на ліжко "Дармео" 1шт. вартістю 5000,00 грн., всього - 38000,00 грн. Вартість викраденого відповідачем майна визначена позивачем згідно ринкових цін та з урахуванням зносу майна. Крім того відповідач пошкодила пломби на газовому лічильнику, двоє міжкімнатних дверей у будинку вартістю 9000,00 грн., троє дверних проємів (вартість ремонту 9000,00 грн.), лежак і грубу (вартість ремонту 15000,00 грн.), басейн (вартість ремонту 3000,00 грн.), металеві ворота (вартість ремонту 3000,00 грн.), меблі (вартістю 10000,00 грн), підлогу (вартість стяжки підлоги 5000,00 грн.), вартість будівельних матеріалів на ремонт чого становила 7000,00 грн., загальна сума цих збитків становить 61000,00 грн. Вартість пошкодженого майна та розмір витрат на його відновлення визначена позивачем згідно ринкових цін. Відповідач завдала позивачу майнової шкоди (збитків) на суму 140419,00 грн. Завдана відповідачем позивачу моральна шкода дорівнює розміру майнової шкоди. 13.08.2025 та 16.09.2025 позивач повідомила про факт пошкодження і крадіжки майна з свого будинку поліцію, на що отримала письмові відповіді Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 01.09.2025 та 16.10.2025 про припинення перевірки за зверненням позивача у зв`язку із настанням наслідків, недостатніх для відкриття кримінального провадження та роз`яснення, що відносини між позивачем та відповідачем відносяться до категорії цивільно-правових та вирішуються в судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 зазначена цивільна справа заява надійшла в провадження судді Лагода А.А.

Ухвалою суду від 03.07.2026 по справі відкрито спрощене провадження у справі.

20.07.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Пляка С.В. надійшов відзив на позовну заяву. Заперечує в задоволенні позову та вказує, що у позивача відсутні достатні та достовірні докази наявності правових відносин найму будівлі між позивачем та відповідачем. Вказаний договір,

на підставі вимог ч.2 ст.794 ЦК, підлягав нотаріальному посвідченню, оскільки, як зазначає позивач строк найму складав більше 3 – р ків (з 01.01.2013. по 12.08.2025.), що також позивачем не надано. Не надано достатніх та допустимих доказів про технічний та санітарний стан будівлі на момент передавання у найм та технічний та санітарний стан на момент отримання будівлі з найму. Тобто відсутні акти приймання у найм та з найму. Позивач стверджує, що «протиправно забрала речі(техніку), які їй не належали» та наводить перелік майна. Але з вказаною вимогою позивача не можливо погодитись, оскільки 1) позивачем не надано жодного документу про право власності на вказані предмети, 2) позивачем не надано жодного документу про передачу у користування відповідача вказаного майна (акт прийому - передачі) де зафіксовано перелік та технічний стан зазначеного майна. Позивач стверджує, що «Відповідач пошкодила пломби на газовому лічильнику». З цього приводу відповідач зазначає, що п.4 гл.1 р.1 Кодексу газорозподільних систем, визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Позивачем безпідставно заявлено вимогу пошкодження газового лічильника, оскільки ним не надано відповідного документу, а саме – Акту розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Позивачем заявлено вимогу щодо відшкодування вартості будівельних матеріалів на ремонт. З вказаним твердженням не можливо погодитись, оскільки відсутні докази щодо необхідності проведення ремонту. Тому що відсутні акти прийому – передачі у найм та отримання з найму. Тобто допустимі та достовірні докази технічного стану будівлі на зазначені моменти. Долучені фото не можуть встановити обставини бо невідомо дату, час їх створення і чи саме цей предмет спору зображено на фото.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали позов та просили суд його задовольнити. При цьому в судовому засіданні позивач ОСОБА_4 пояснила суду, що на теперішній час не є власницею будинку бо продала його. Син позивача перебував з відповідачкою у цивільному шлюбі, у них є спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Позивач дозволила проживати в будинку сину та його цивільній дружині. Син позивача виїхав до Польщі на заробітки, а згодом перестав приїжджати та залишив будинок цивільній дружині. Відповідач почала не допускати позивачку у будинок, письмового договору щодо користування будинком сторони не укладали, жодних актів прийому – передач майна не підписували. Всю заборгованість по комунальним платежам погасила позивач.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.06.2026 №483915554: житловий будинок, опис об`єкту - загальна площа 47,1кв.м., житлова площа 29,7кв.м, житловий будинок за літ.А, літня кухня літ.Б, вбиральня літ.В, сарай літ.Г, сарай літ.Е, огорожі №2, 4, 5, споруди №3, І; адреса АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_6 , підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2026; документи, подані для державної реєстрації – договір купівлі-продажу від 28.04.2026, виданий 20.06.2024. До цього власником вказаного житлового будинку була ОСОБА_1 на підстав свідоцтва про право на спадщину №488 від 09.10.2014 та №797 від 05.12.2013.

Відповідно до відповіді департаменту з надання адміністративних послуг ММР від 04.09.2025 за вказаною адресою домоволодіння в період з 29.07.2011 по 14.08.2025 була зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з 17.04.2018 по 14.08.2025 був зареєстрований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.08.2025 позивач звернулась до правоохоронного органу з заявою про кримінальне правопорушення, що за адресою: АДРЕСА_1 виїхали квартиранти і пошкодили пломби на газовому лічильнику, залишили собаку яка перебуває три дні голодна.

01.09.2025 від Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області позивач отримала лист №152478 в якому повідомлялось, що за результатами проведення перевірки встановлено дана ситуація має цивільно-правовий характер та регулюється нормами ЦК України, рекомендовано звернутись до суду.

Предметом позову є вимога про відшкодування майнової шкоди, яка складається з вартості викраденого майна, вартості відновлення пошкодженого майна та вартості спожитих комунальних послуг за електроенергію і газопостачання.

Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із положень ст. 151 ЖК України вбачається, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Аналіз положень ст.ст.11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, встановлених цим Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд звертає увагу позивача на те, що доказів укладення в установленому законом порядку договору оренди будинку з відповідачем за період його перебування у власності позивача з 05.12.2013 і до 28.04.2026, а не з 01.01.2013, як вказує позивач і по 12.08.2025, в якому б передбачалися відповідні умови про передачу об`єкта в оренду, строк, умови утримання майна відповідачем та за відповідним переліком майна, позивач не надав, що виключає наявність правовідносин сторін з найму будинку. Більш того, зі змісту відзиву на позов, відповідач заперечує сам факт найму будівлі, передачу відповідних речей, пошкодження лічильника газу, необхідності проведення ремонту.

Наявність факту реєстрації відповідача ОСОБА_3 у згаданому вище будинку за період з 29.07.2011 по 14.08.2025 не доводять факту користування нею вказаним майном. Так, за отриманою інформацією про внутрішньо переміщену особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживала з 01.09.2022 по 29.05.2023 АДРЕСА_2 .

В якості доказів поліпшення майна сторона позивача надає копії товарних чеків від 30.04.30-09.2025 на загальну суму 6367,00 грн. з яких неможливо встановити підстави придбання саме позивачем і саме для ремонту згаданого будинку будівельних матеріалів, як і додані фото не доводять факту завдання шкоди відповідачем, оскільки з них неможливо взагалі нічого встановити, експертний висновок та відповідні акти обстеження суду не надано. Щодо крадіжки техніки та майна із згаданого домоволодіння то матеріали справи не містять доказів їх наявності саме у позивача в період права власності на таке домоволодіння.

Суд не може розглядати справу на припущеннях та на доказах, що неможливо ідентифікувати за предметом доказування. Також в матеріалах справи відсутні докази пошкодження газового лічильнику на підставі відповідного акту порушення в т.ч. відповідачем.

Докази оплати комунальних послуг за електроенергію від 15.08.2025 в сумі 4500,00 грн., від 26.11.2025 в сумі 16962,00 грн. на користь ТОВ «Миколаївгаз Збут», від 15.08.2025 в сумі 17681,70 грн. на користь АТ «Миколаївгаз» з призначенням платежу – о/р НОМЕР_1 , акт поруш. від 11.11.2019, ОСОБА_7 не можуть свідчити про завдання шкоди позивачу, оскільки саме власник зобов`язаний утримувати майно і такі послуги та наслідки мають погашатись за рахунок власника, протилежного матеріали справи не містять.

За вказаних обставин при відсутності відповідних актів обстеження, експертних висновків, протоколів правоохоронних органів суд позбавлений можливості встановити заявлені позивачем факти та відповідно прийняти рішення на його користь. Позивач не був позбавлений права перевіряти схоронність свого майна, в разі його користування іншими особами та фіксувати погіршення стану такого майна. Позивачем не доведено наявність шкоди, заподіювача шкоди, причинний зв`язок між діями відповідача та шкодою, що є підставою про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141, ст.142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12, 89, 141, 142, 263-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання адреса реєстрції: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя А.А. Лагода