Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №153/1112/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №153/1112/26

Суддя: Гаврилюк Т. В.

Справа153/1112/26

Провадження2-о/153/31/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №153/1112/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімє`ю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сімє`ю чоловіка та жінки без шлюбу, в якій просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без шлюбу у період із 31 травня 2023 року по 23 квітня 2026 року та викликати до суду в якості свідків, які підтвердять факт спільного проживання: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 . Заява мотивована тим, що 04 листопада 2022 року заявниця познайомилася з ОСОБА_2 та вступила з ним у стосунки. На час знайомства ОСОБА_2 проходив військову службу у ЗСУ за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , а згодом був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 . З 31.05.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочали спільно проживати однією сім`єю як чоловік та дружина в місті Вінниця в квартирі, яку разом орендували, востаннє за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця стверджує, що з вказаного часу вони вели спільне господарство, здійснювали спільні покупки та весь дохід сім`ї був спільним бюджетом. Всі відпустки ОСОБА_2 із заявником проводили разом у місті Вінниці за адресою спільного проживання, яку ОСОБА_2 зазначав у рапорті про відпустку, а по приїзду у місто Вінницю відмічався в місцевому ТЦК та СП. Заявниця неодноразово відвідувала ОСОБА_2 за місцем служби, де вони проводили разом вільний час. ОСОБА_1 вказує, що вони мали близькі, добрі, родинні стосунки з його батьками та її родиною. Заявниця та її чоловік неодноразово відвідували родичів за місцем їх мешкання, зокрема, в місті Одесі, де проживають батьки чоловіка, та в селі Копайгород Жмеринського району Вінницької області, де мешкає заявниці бабуся. Також вони мали спільне дозвілля, спільних друзів, які були обізнані про те, що вони проживають разом. Також вказує, що підтвердженням того, що заявниця разом з її цивільним чоловіком ОСОБА_2 проживали однією сім`єю є те, що вони постійно проводили час разом як подружжя, мали спільний побут, організовували спільне дозвілля, мали спільних друзів, підтримували родинні відносини з їхніми родичами. Отже, підтвердженням тому є: їхня спільна банківська картка « ІНФОРМАЦІЯ_3 », якою володіє та розпоряджається заявниця, підтвердженням є виписка з її банківського рахунку про перерахування коштів від ОСОБА_2 , договори оренди спільного житла, фіскальні чеки спільних покупок, переписка між ними як подружжям, світлини їхнього дозвілля, наявність у заявниці документів чоловіка, а також покази свідків. Так як, в результаті здійснення авіа удару КАБ та прямого влучання в укриття з напрямку рф північніше населеного пункту Короньок Есманської селищної громади Шосткинського району Сумської області (Сповіщення № 570 сім`ї зниклого безвісти від 25.04.2026 за вих. № 7044 ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено матері чоловіка ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 0 16:56 розвідник-радіотелефоніст 1 розвідувального відділення радіо розвідувального взводу роти контрдиверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання у складі зведеної ротної групи військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти. Оскільки заявниця та її цивільний чоловік ОСОБА_2 не зареєстрували шлюб, відтак, вона не може у повному обсязі реалізувати свої права як його дружини. Вказує, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу дозволить ОСОБА_1 належним чином комунікувати із органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_2 , а також ініціювати питання виплати грошових коштів.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про проведення судового засідання за відсутності заявника №5303 від 29.06.2026, в якій просить суд справу слухати в її відсутність та викликати до суду свідків, які підтвердять факт спільного проживання (а.с.48).

Заінтересована особа ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№R067205025526, в якому стоїть відмітка про отримання 26.06.2026 (а.с.54), про причини неявки суд не повідомила. Однак, до заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу заявником додано заяву від 08.06.2026 (а.с.31-33) в якій ОСОБА_6 зазначила, що вона є матір`ю зниклого безвісти ОСОБА_2 та заінтересованою особою у справі. Дійсно підтверджує факт спільного проживання її сина та заявниці ОСОБА_1 однією сім`єю у період зазначений у заяві. Вперше вони приїхали до них у гості у березні 2025 року, тоді вони вже жили разом. У неї як матері та її чоловіка як батька з ОСОБА_7 склалися добрі взаємовідносини, вони вважають її дружиною їхнього сина ОСОБА_8 . Навіть, коли їхньому сину під час служби надавалися відпустки, то він завжди приїздив за місцем спільного мешкання з ОСОБА_9 у місто Вінниця. Вони були гарною сім`єю. Вона як мати не заперечую проти того, щоб ОСОБА_1 встановила факт спільного проживання однією сім`єю разом з її сином ОСОБА_8 , адже це так і є. Просить суд розгляд справи провести у її відсутність.

Заінтересована особа ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих. .№R067205024015, в якому стоїть відмітка про отримання 26.06.2026 (а.с.51), про причини неявки суд не повідомив. Однак, до заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу заявником додано заяву від 08.06.2026 (а.с.34-36), в якій ОСОБА_10 зазначив, що він є батьком зниклого безвісти ОСОБА_2 та заінтересованою особою у справі. Дійсно підтверджує факт спільного проживання його сина та заявниці ОСОБА_1 однією сім`єю у період зазначений у заяві. Вперше вони приїхали до них у гості у березні 2025 року, тоді вони вже жили разом. У нього як батька та його дружини як матері з ОСОБА_7 склалися добрі взаємовідносини, вони вважають її дружиною їхнього сина ОСОБА_8 . Навіть, коли їхньому сину під час служби надавалися відпустки, то він завжди приїздив за місцем спільного мешкання з ОСОБА_9 у місто Вінниця. Вони були гарною сім`єю. Він як батько не заперечую проти того, щоб ОСОБА_1 встановила факт спільного проживання однією сім`єю разом з його сином ОСОБА_8 , адже це так і є. Просить суд розгляд справи провести у його відсутність.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих..№R067205022489, в якому стоїть відмітка про отримання 26.06.2026 (а.с.52), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у відсутність представника до суду не надійшло.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 (в якій ОСОБА_2 проходив військову службу) у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих..№R067205019437, в якому стоїть відмітка про отримання 26.06.2026 (а.с.53), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у відсутність представника до суду не надійшло.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_2 (в якій ОСОБА_2 проходив військову службу) у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих..№R067205018090, в якому стоїть відмітка про отримання 30.06.2026 (а.с.55). Однак, 08.07.2026 за вхід.№5546 від представника військової частини надійшла заява, в якій вказано про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, просить про розгляд справи без його участі.

27.07.2026 за вх.№6114 представник заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_19 подав заяву, в якій просив при ухваленні рішення у даній справі врахувати висновок Верховного Суду, викладений у пункті 38 постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2025 року у справі №314/510/25 (провадження № 61-11230св25). Так, статтею 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» до числа близьких родичів віднесено осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Статтею 6 цього Закону визначені права близьких родичів. Виникнення і реалізація цих прав не ставиться у залежність від рішення суду про встановлення факту спільного проживання. Більш того, заявник не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона зверталась до відповідних державних органів щодо розшуку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримала відмову, мотивовану відсутністю рішення суду про встановлення факту їх спільного проживання, щоб свідчило про необхідність охорони її прав, свобод та інтересів або створення умов здійснення нею відповідних прав. На підставі зазначеного необхідно прийти до висновку, що встановлення факту, про який просить заявниця, не призведе до юридичних наслідків, які є метою його встановлення, визначеною ОСОБА_1 , оскільки її правовий статус члена сім`ї безвісти зниклого військовослужбовця визначений в ст.1 Закону №2505VIII, тож виникнення та реалізація її прав щодо розшуку ОСОБА_2 визначені вказаним Законом, не ставляться у залежність від рішення суду про встановлення факту спільного проживання і не потребують додаткового підтвердження таким рішенням. Положеннями частини другою статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Змістом пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. У свою чергу, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі №490/6057/19-ц наведений правовий висновок, згідно якого при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення мас мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. Згідно пункту 1 частини першої статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою та частини першої статті 319 ЦПК України, яка визначає, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення,а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. З огляду на зазначене встановлення вказаного факту в судовому порядку у межах вказаної справи не породжує відповідних юридичних наслідків, у зв`язку з чим відповідна заява задоволенню не підлягає. Аналогічний правовий висновок наведений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а про те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. В свою чергу, представник Міноборони додатково просить суд врахувати зміст частини шостої статті 265 ЦПК України, згідно якої висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

27.07.2026 за вх..№6115представник заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_19 подав додаткові пояснення у справі. Зазначив, що пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Про вказане також наголошує Верховний Суд в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18. Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі №752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року в справі №750/9847/18, від 03 лютого 2021 року в справі №644/9753/19, від 16 червня 2021 року в справі №643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року в справі №641/5187/20. Отже, в судовому порядку можливо встановити факти, коли вони безпосередньо породжуватимуть юридичні наслідки, тобто вони повинні мати юридичне значення, а саме: від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення. Заявниця визначила мету встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу - матеріальне забезпечення як члена сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, а саме як цивільної дружини. Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Реалізація вказаних заявником прав на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачена Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти» (далі - Порядок). Так, п.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» визначає, що за військовослужбовцями, (...) зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок (...) зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону). У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Згідно з п.3 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня (...) зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи: копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України); копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові); копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців; копія документа, що підтверджує: призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку); призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці; встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам; копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців; копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців; копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення; інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі. Аналіз норм вказує на те, що жінка, з якою зниклий безвісти військовослужбовець проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі, не належить до осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти. Відповідно до частини другої статті 21 СК України проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Більш того, згідно правового висновку Верховного Суду наведеного у постанові від 31 жовтня 2019 р. у справі №461/3169/17 встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 06.07.2022 у справі №809/1346/17, від 19.03.2021 у справі №1840/2940/18 встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не створює правового статусу подружжя та не може прирівнюватися до такого статусу. Таким чином, заявниця не належить до жодної із категорії отримувачів грошового забезпечення зниклого безвісті за особливих обставин військовослужбовця, у зв`язку із чим встановлення у судовому порядку факту проживання вказаних осіб однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу не призведене до виникнення у заявника права вимагати від військової частини вчинення дій щодо здійснення виплати на її користь вказаного грошового забезпечення. Таким чином, заявниця, звертаючись до суду із даною заявою, помилково вважала, що встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім`єю з без реєстрації шлюбу, як нею зазначено у заяві - ініціювати питання виплати грошових коштів, призведе до виникнення у неї права на вказані кошти (грошове забезпечення). Відповідно до правового висновку, який виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Ухвалення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Свідок ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих. №R067215973490, в якому стоїть відмітка «адресат відсутній» (а.с.61-62), про причини неявки суд не повідомила.

Свідок ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих. №R067215973391, в якому стоїть відмітка «адресат відсутній» (а.с.63-64), про причини неявки суд не повідомила.

Свідок ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих. №R067215974984, в якому стоїть відмітка «адресат відсутній» (а.с.65-66), про причини неявки суд не повідомив.

Заяви, клопотання: заява заявника про розгляд справи в її відсутність та виклик і допит свідків (а.с.48), заява заінтересованої особи в/ч НОМЕР_2 про розгляд справи без їх участі (а.с.58), заяви представника заінтересоваї особи від 27.07.2026.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду, про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта громадянина України та витягу з реєстру територіальної громади (а.с.5-7) судом встановлено, що заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт.Копайгород Барського району Вінницької області, зареєстрована по АДРЕСА_2 .

Із копії сповіщення №570 від 25.04.2026/7044 (а.с.8) судом встановлено, що ОСОБА_6 повідомлено, що її син розвідник-радіотелефоніст 1 розвідувального відділення радіо розвідувального взводу роти контр диверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання у складі зведеної ротної групи в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 о 16:56 зник безвісти внаслідок здійснення авіа удару КАБ та прямого влучання в укриття з напрямку рф північніше населеного пункту Короньок Есманської селищної громади Шосткинського району Сумської області. Перебував у засобах індивідуального захисту. Ведуться пошукові роботи. Решта обставин встановлюється.

Із копії витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.04.2026 (а.с.9) судом встановлено, що номер кримінального провадження №12026162490000727 від 27.04.2026, заявник ОСОБА_6 звернулася до СВВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про те, що її син 23.04.2026 о 16:56 зник безвісти, її син розвідник-радіотелефоніст 1 розвідувального відділення радіо розвідувального взводу роти контр диверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання у складі зведеної ротної групи в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 о 16:56 зник безвісти внаслідок здійснення авіа удару КАБ та прямого влучання в укриття з напрямку рф північніше населеного пункту Короньок Есманської селищної громади Шосткинського району Сумської області.

Із фото копії карток «monobank» (а.с.10) судом встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 «ОСОБА_1» є власниками карток «monobank».

Із виписки по картковому рахунку від 04.06.2026 (а.с.11-13) судом встановлено, що на карточку№ НОМЕР_3 з 08.12.2022 по 03.02.2026 зараховувалися з карточки НОМЕР_4 кошти від ОСОБА_2 .

Із копії договору оренди квартири у приватної особи від 31.05.2023 (а.с.14) судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала договір оренди на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Із копії договору оренди житлового приміщення №1 від 05.02.2024 (а.с.15-16) судом встановлено, що ОСОБА_2 підписав договір оренди на квартиру яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Із копії фіскального чеку від 17.11.2024 (а.с.17) судом встановлено, що в магазині «УКР ЗОЛОТО» ОСОБА_2 придбав срібний перстень.

Із копії квитанції №ВА9487 від 27.08.2024 (а.с.18) судом встановлено, що в сервісному центрі «Store&Service iPeople» ОСОБА_2 здійснив заміну дисплею та відновлення.

Із копії фіскального чеку від 06.02.2026 (а.с.19) судом встановлено, що в магазині «ФОП ОСОБА_13 » ОСОБА_2 придбав мобільний телефон.

Із скриншоту переписки (а.с.20-22) судом встановлено, що абонент « ОСОБА_14 » вів переписку із абонентом « ОСОБА_15 ».

Із копій фото світлин (а.с.23-27) судом встановлено, що на фото зображені особи чоловічої та жіночої статті.

Із письмового пояснення ОСОБА_16 , копії посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 та копії паспорта громадянина України № НОМЕР_6 (а.с.28-30) судом встановлено, що ОСОБА_16 не має можливості бути присутнім у судовому засіданні та надати покази як свідок, у зв`язку з тим, що наразі проходить службу у ЗСУ. Однак, бажає надати пояснення у справі та дійсно підтверджує, що разом із його товаришем ОСОБА_2 та його цивільною дружиною ОСОБА_1 підтримував дружні відносини протягом тривалого часу (приблизно три роки), постійно спілкувався, проводив спільно дозвілля. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом з травня 2023 року по день зникнення безвісти ОСОБА_17 (23.04.2026). Вони дійсно були однією сім`єю, так як все робили разом, вели спільне господарство (спільно орендували житло, сплачували комунальні послуги), мали спільний бюджет, робили спільні покупки, проводили час та дозвілля разом. ОСОБА_16 відомо, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 їздили в гості до батьків ОСОБА_8 в місто Одесу та до ОСОБА_18 бабусі в село Копайгород. Навіть, коли ОСОБА_8 під час служби надавалися відпустки, то він завжди приїздив за місцем спільного мешкання з ОСОБА_9 у місто Вінниця. Вони були гарною сім`єю.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, тобто, встановлення факту, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, та за відсутності спору про це право.

Встановлення факту проживання однією сім`єю - є необхідною умовою для оформлення отримання грошової допомоги.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст.81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Встановлення цього факту дає для заявниці виникнення права на отримання грошового забезпечення як соціального захисту члена сім`ї військовослужбовця.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283 цс 18).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, відсутність свідків, суд дійшов висновку про недоведеність факту проживання заявниці з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, письмові покази свідків ОСОБА_16 , а також заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які додані заявником до заяви не змогли достовірно підтвердити факт спільного проживання однією сім`єю. Окрцім того, такі заяви викликають обгрунтований сумнів у суду, окрім того свідок ОСОБА_16 не допитаний згідно з вимогами ст.230 ЦПК України. Проживання разом, ще не доводить існування сім`ї, взаємних відносин, спільного бюджету, витрат, доходів, тощо. Документальних доказів, що заявниця та ОСОБА_2 мали спільний бюджет, господарство, вели його, забезпечували один-одного, суду не надано.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту, проживання однією сімє`ю чоловіка та жінки без шлюбу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 258, 259, 263, 264, 265, 293, 315, 319, 351, 352, 354, 355, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімє`ю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua