Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №147/1368/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1368/26

Провадження № 3/147/561/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області, надійшов адміністративний матеріал з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №664277 від 12.05.2026 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №664277 від 12.05.2026 вбачається, що 12.05.2026 о 18 год 05 хв. в с-щі Тростянець, вул. Соборна, водій керував електроскутером MAXXTER в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу ДРАГЕР 6810. Результат огляду: 0,39 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 09:20 15.06.2026.

З урахуванням клопотання ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 07.07.2026.

06.07.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Цвігун А. В. надійшло клопотання 06.07.2026 про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 категорично не згоден із даними, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №664277 від 12.05.2026, оскільки електроскутером не керував. Керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу. До матеріалів справи долучено показання технічного засобу, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, наданий працівниками поліції відеозапис не лише не підтверджує зазначені у протоколі обставини, а прямо їм суперечать. Акцентує, що з відеозапису вбачається, що відео фіксація розпочалася о 17:57 год тоді як ОСОБА_1 у цей час перебував поряд з електроскутером та не здійснював керування ним. На відеозаписі відсутній будь-який момент, який би свідчив про те, що особа виконувала функції водія, приводила транспортний засіб у рух та керувала ним. Відеозапис не містить підтвердження керування електроскутером о 18:05 або в інший час. Додатково захисник звертає увагу на послідовність дій працівників поліції, зафіксованих на відеозаписі. Так, з перших секунд спілкування працівник поліції звертається до ОСОБА_1 із вимогою щодо пред`явлення документів, повідомляє про відсутність захисного шолома та вимагає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Водночас на відеозаписі відсутні будь-які відомості про те, що працівником поліції було повідомлено про зупинку транспортного засобу, названо її підставу або зафіксовано факт керування електроскутером. Жодних ознак алкогольного сп`яніння поліцейський не називає, а вимога пройти огляд висловлюється без будь-якого обґрунтування. Захисник стверджує, що до магазину ОСОБА_1 керував транспортним засобом у тверезому стані, а згодом мав передати скутер своєму знайомому, який повинен був поїхати у власних справах. Саме з цієї причини він дозволив собі вжити пиво, будучи впевненим, що більше керувати транспортним засобом не буде. Сам факт перебування особи біля транспортного засобу після вживання алкогольних напоїв не є тотожним факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме в описі встановлених обставин, не зазначено моделі електроскутера, що унеможливлює перевірку його технічних характеристик та визначення типу двигуна і способу приведення його в рух, що є обов`язковою умовою для віднесення цього електроскутера до транспортних засобів. До клопотання додано технічні характеристики електроскутера, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 , відповідно до яких потужність його двигуна становить 1500 Вт. Водночас Правила дорожнього руху окремо визначають такі терміни, як «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб», а розділ 2 Правил передбачає права та обов`язки саме водіїв механічних транспортних засобів. Механічний транспортний засіб — це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Отже, вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху поширюються лише на водіїв механічних транспортних засобів, до яких електричний скутер MAXXTER Neos II, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 , не належить, оскільки згідно з його технічними характеристиками він обладнаний електродвигуном номінальною потужністю 1500 Вт (1,5 кВт), що є менше 3 кВт. З огляду на викладене, захисник стверджує, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

З урахуванням зайнятості судді в розгляду кримінальної справу знято з розгляду і призначено судове засідання на 27.07.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, категорично заперечив факт керування транспортним засобом, зазначив, що приїхав на електроскутері до магазину «Продукти» і там скутер мав забрати ОСОБА_2 .

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Цвігун А. В. підтримала подане клопотання 06.07.2026 про закриття провадження у справі.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Цвігун А. В., оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приписами ст.245 КУпАП унормовано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно із п.1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Судом встановлено, що 12.05.2026 о 18 год 05 хв. в с-щі Тростянець, вул. Соборна, водій ОСОБА_1 керував електроскутером MAXXTER в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6810. Результат огляду: 0,39 проміле. Тест №4764, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Доказів того, що зазначений вище протокол та дії працівників поліції за вказаним фактом оскаржувалися в установленому законом порядку (до суду), громадянином ОСОБА_1 не надано.

Більше того, роздруківку тесту №4764 та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підписано без зауважень. В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» жодних заперечень до результату огляду не зазначено, натомість вказано: «вину не визнаю».

На підтвердження вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а також того, що його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, працівниками поліції надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664277 від 12.05.2026 та додані до нього матеріали, які оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства України, а саме: результат алкотесту Drager 6810 № 4764 від 12.05.2026 о 18:00 годині, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано ознаку сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду позитивний – 0,39 ‰ (проміле). Акт підписаний ОСОБА_1 без зауважень; направлення на огляд водія транспортного засобу, з якого вбачається, що у зв`язку з наявністю ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у КНП «Тростянецька ЦРЛ», однак огляд у закладі охорони здоров`я не проводився; відеозапис, який було досліджено судом під час підготовки до розгляду справи та у судовому засіданні.

Приписами постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» передбачено, що підтвердження стану сп`яніння за результатами огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.

Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що після вживання пива ОСОБА_1 не мав наміру продовжувати керування транспортним засобом, а мав передати його своєму знайомому ОСОБА_2 , оскільки під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 про ці обставини не повідомляв. Зазначена версія була висловлена лише під час судового розгляду справи. Водночас сторона захисту не заявляла жодних клопотань, у тому числі про виклик як свідка ОСОБА_2 , який міг би підтвердити або спростувати наведені обставини.

Заперечення сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом взагалі, спростовуються переглянутим в судовому засіданні відео. Так, з відеозапису встановлено, що дійсно спочатку поліцейські підійшли до транспортного засобу біля якого стояв ОСОБА_1 і транспортний засіб не рухався, однак після того як працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 о 18:05 годині (згідно із записом) сів за кермо електроскутера, привів за допомогою ключа в дію двигун і перевіз транспортний засіб ближче до приміщення магазину з написом «Продукти», згодом сів до автомобіля поліцейських і вони поїхали до закладу охорони здоров`я.

Щодо доводів сторони захисту про те, що електроскутер, який належить ОСОБА_1 не є механічним транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Статтею 16 ЗУ «Про дорожній рух» дійсно передбачено обов`язок водія транспортного засобу не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджені Правила дорожнього руху, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (пункт. 1.1).

Водночас в Правилах окремо визначаються такі терміни як «транспортні засоби» та «механічні транспортні засоби», а розділ 2 Правил передбачає обов`язки і права водіїв саме механічних транспортних засобів. Так, якщо транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, то механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Отже не всі транспортні засоби є механічними транспортними засобами, а поняття транспортний засіб є значно ширшим, і включає, для прикладу, велосипеди транспортні засоби, крім крісел колісних, що приводяться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, а особа, яка керує велосипедом, є не водієм, а велосипедистом.

Разом з тим, підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України розміщений в розділі 2, який має назву «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів», і як наслідок поширюється лише на водіїв механічних транспортних засобів.

Не можуть бути підставою для притягнення водія електричного скутера з двигуном, потужністю менше ніж 3 кВт і Закон України від 24 лютого 2023 року №2956-ІХ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів».

Так, в статті 1 цього Закону наводиться визначення термінів, зокрема, електричного колісного транспортного засобу, легкого персонального електричного транспортного засобу, низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу тощо.

Сторона захисту стверджує, що електричний скутер «MAXXTER» про який йдеться у протоколі не є механічним транспортним засобом, так як згідно технічної характеристики, має двигун потужністю 1500 кВт, що є меншим 3 кВт і на підтвердження своїх доводів надає інформацію з мережі Інтернет про характеристику транспортного засобу електричного скутера MAXXTER Neos ІІ, з потужністю двигуна 1,5 кВт, однак стороною захисту не надано доказів, що електроскутер, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 ідентичний за технічними характеристиками електроскутеру із запитуваної інформації в мережі Інтернет. Суду не надано жодних доказів на придбання транспортного засобу -електричного скутера MAXXTER, про який йдеться у протоколі, як і не надано технічних характеристик чи гарантійного листа на вказаний транспортний засіб, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про дійсні характеристики транспортного засобу, і про те, що останній не є механічним транспортним засобом, в той час як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження «поза розумним сумнівом».

В той час, як Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положеньст. 9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень тазастосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Разом з тим, матеріали справи містять докази порушення поліцейськими порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння передбачений ст. 266 КУпАП.

Водночас, як установлено з відеозапису, працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під час керування ним ОСОБА_1 , оскільки факт керування було зафіксовано згодом, а саме о 18:05 год., про що зазначено вище. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, однак при цьому не зазначили жодних ознак такого сп`яніння.

ОСОБА_1 відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, у зв`язку з чим сів до службового автомобіля працівників поліції, після чого вони вирушили до закладу охорони здоров`я. Однак працівники поліції переконали ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу Drager, щоб не їхати до закладу охорони здоров`я, мотивуючи це тим, що таким чином буде зекономлено час як водія, так і працівників поліції, а також зазначаючи, що в лікарні використовується такий самий прилад Drager.

Під час проведення огляду та після отримання позитивного результату ОСОБА_1 заперечував його результати. Відтак, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, працівники поліції були зобов`язані доставити його до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду, однак цього зроблено не було.

З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 заперечував результати огляду, однак не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Незважаючи на це, працівники поліції спочатку склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і лише після цього запропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Частина 5 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Після незгоди з результатами огляду на місці зупинки, всупереч встановленому порядку, стан алкогольного сп`яніння не був зафіксований у медичному закладі. У зв`язку з викладеним, огляд працівником поліції на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням ч. 3 ст. 266 КУпАП, а тому, відповідно до частини 5 цієї статті, такий огляд є недійсним, з огляду на це суд дійшов висновку, що належних і допустимих доказів про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 294 КУпАП суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст постанови складено 28 липня 2026 року.

Суддя О. Г. Борейко