Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №727/10421/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10421/26

Провадження № 3/727/1550/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Літвінова О.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.204-1 КпАП України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.204-1 КпАП України.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2026 року, серії ЗхРУ №358977, 10.07.2026 року о 17.00 год. в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, буд. 200-А під час проведення спеціальних заходів за додержанням прикордонного режиму та протидії можливому незаконному перетину державного кордону, був виявлений та затриманий ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону шляхом прямування з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України повторно протягом року, чим порушив вимоги ст 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України».

Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою кваліфіковано за ч. 2 ст.204-1 КпАП України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце був повідомлений, зокрема повідомлявся за допомогою СМС повістки про виклик до суду, в матеріалах справи наявне клопотання, в якому просив суд розглядати справу про адміністративне правопорушення відносно нього в його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.

Відповідно до частини 1 статті 9Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити наявність в діях ОСОБА_1 факту спроби перетину ним державного кордону з України поза встановленими пунктами пропускув групі з іншими особами, та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КпАП України, долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення від 10.07.2026 ЗхРУ №358977, згідно якого 10.07.2026 о 17 год 00 хв. був виявлений гр. ОСОБА_1 в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 200-А куди прибув з метою незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України (а.с. 1-2).

- протокол особистого огляду речей та вилучення речей і документів від 10.07.2026 року (а.с. 3).

-копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії № НОМЕР_1 від 30 червня 2021 року (а.с. 4).

- рапорт старшого офіцера (старшого уповноваженого) відділення боротьби з нелегальною міграцією відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно- відділу НОМЕР_2 прикордонного загону, в якому зазначено, що з 10.07.2026 року о 09 год. 45 хв. під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, спільною міжвідомчою групою офіцерів ВБТЗ ГОРВ, УСР в Чернівецькій області, спільно з слідчими ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, за процесуального керівництва Чернівецької окружної прокуратури, із залученням конфідента було виявлено та затримано організатора та пособника незаконного переправлення через державний кордон України осіб. В ході проведення слідчих дій та опитування зазначених вище осіб, стало відомо про сплановане незаконне переправлення через державний кордон України однієї особи, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, о 17 год. 00 хв. 10.07.2026 року за адресою: вул. Героїв Майдану, буд. 200-А, м. Чернівці, що знаходиться в межах контрольованого прикордонного району було виявлено ОСОБА_1 (а.с. 5-6).

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.07.2026 року, в яких останній вказує, про те, що прибув у місто Чернівці для того щоб перетнути державний кордон України бажав виїхати до своєї сім`ї, а саме до дружини та доньки ( а.с. 7).

- копія постанови Рокитнівського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2025 року, в якій ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КпАП України (а.с. 8-9).

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Згідно із ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим», на виконання вимог Закону України «Про державний кордон України», встановленовздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Також вказаною постановою встановлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Відповідно до пп.7,8 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було виявлено 10.07.2026 на відстані приблизно 36-38 км від лінії державного кордону, що саме по собі, без інших належних і допустимих доказів, не підтверджує наявності об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки спроба перетинання передбачає вчинення дій, безпосередньо спрямованих на незаконний перетин кордону, а не лише перебування особи в певній місцевості.

Матеріали справи також не містять пояснень інших осіб, які начебто перебували разом із ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості перевірити наявність у його діях цієї кваліфікуючої ознаки.

Також, суд зауважує на тому, що ні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, суду не надано.

Що стосується визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення у наданих ним письмових поясненнях, то на думку суду, це не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а тому суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 251,252, 283,284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Суддя: Літвінова О.Г.