Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №643/15905/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №643/15905/25

Суддя: Крівцов Д. А.

Справа № 643/15905/25

Провадження № 3-зв/643/9/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова Сугачової О.О. у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (справа № 643/15905/25, провадження № 3/643/402/26)

ВСТАНОВИВ

В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова (суддя Сугачова О.О.) перебуває адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 643/15905/25, провадження № 3/643/402/26).

22.07.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить відвести суддю Салтівського районного суду міста Харкова Сугачову О.О. від участі у вказаній справі.

В обґрунтування відводу зазначено, що суддя не допускає захисника заявника до участі у справі в режимі відеоконференції; захиснику заявника досі не надали доступ до матеріалів справи; помічник судді вимагає від заявника дій, які не передбачені законодавством.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 28.07.2026 заяву про відвід судді Сугачової О.О. та викладені в ній доводи підтримав у повному обсязі. Зазначив, що не довіряє судді Сугачовій О.О., оскільки протягом тривалого часу суддя не допускає його до суду. Його захисник надсилає документи в електронному суді, проте суд на них не реагує. Йому перешкоджають у доступі до правосуддя.

Суддя Сугачова О.О. у судове засідання не з`явилась. У матеріалах справи міститься лист за підписом судді Сугачової О.О. від 22.07.2026, адресований ОСОБА_1 , згідно з яким ані ОСОБА_1 , ані його захисник не звертались до суду із заявами про надання доступу до матеріалів електронної справи, захисник до суду з метою ознайомлення із справою не з`являвся. Розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи заявлений відвід, суд керується таким.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного вище Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Питання відводу судді не врегульовано нормами КУпАП.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.

На необхідності застосування аналогії права під час вирішення питання щодо можливості заявлення самовідводів та відводів у справах про адміністративні правопорушення, наголошувала Вища рада правосуддя України.

В п. 4 Рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Враховуючи наведене, суд застосовує аналогію кримінального процесуального законодавства, яке є найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права.

Перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії", "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Білуха проти України", наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі № 277/599/15-к, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»). У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

З доводів заяви ОСОБА_1 вбачається, що він фактично посилається на інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Сугачової О.О. (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

Насамперед суд звертає увагу, що суддя Сугачова О.О. надала ОСОБА_1 письмову відповідь від 22.07.2026 по суті питань, які є підставою для відводу. З відповіді вбачається, що судом не створювались перешкоди стороні захисту у питаннях доступу до правосуддя в даній справі.

Крім того, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, в тому числі в постанові від 12.07.2018 у справі № 745/398/16-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Таким чином, суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О., приймаючи у справі певні процесуальні рішення, реалізовувала процесуальні права, якими вона наділена згідно з чинним законодавством України, та діла у межах дискреційних повноважень, обираючи між відповідними альтернативними процесуальними рішеннями.

Незгода ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді Сугачової О.О. не може бути підставою для відводу вказаної судді.

Будь-яких доказів, які б об`єктивно підтверджувати упередженість судді Сугачової О.О. під час розгляду даної справи, суду не надано.

Таким чином, судом не встановлено обставин, з якими законодавство України пов`язує необхідність відводу судді Сугачової О.О. від розгляду даної справи.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про відвід судді Сугачової О.О.

Керуючись ст. 284, 287, 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова Сугачової О.О. у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (справа № 643/15905/25, провадження № 3/643/402/26) – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Крівцов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua