Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №133/122/22 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/122/22

провадження № 3-в/133/34/26

22.07.26

м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Пєтухової Н.О.

за участю секретаря судового засідання Даневської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Хмільницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області Охримовської І.О. про вирішення питання щодо подальшого виконання постанови Козятинського міськрайонного суду від 14.03.2022 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшло подання провідного інспектора Хмільницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області Охримовської І.О. про вирішення питання щодо подальшого виконання постанови суду відносно ОСОБА_1 .

Вказане подання мотивоване тим, що 01.04.2022 року з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області до Хмільницького районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області надійшла постанова суду, щодо ОСОБА_1 притягнутого до 120 годин суспільно корисних робіт.

У зв`язку із виконанням даної постанови, порушник викликався до уповноваженого органу з питань пробації для ознайомлення з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення та отриманням направлення на відпрацювання суспільно корисних робіт. Так, 08.04.2022 року Хмільницького РВ №2 з питань пробації з`явилася порушник ОСОБА_1 , та надав пояснення, у якому зазначив, що його було призвано до лав Збройних сил України та з 09.04.2022 року він буде перебувати на службі.

Після чого, 08.04.2022 року Хмільницьким РВ №2 філії ДУ «Центром пробації» у Вінницькій області було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 запит про те, чи був мобілізований гр-н ОСОБА_1 до лав ЗСУ. Так, 09.06.2022 р. було отримано відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте що ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних сил України з 09.04.2022 р. у 184 навчальний центр. Після чого, нам стало відомо, що ОСОБА_1 був переведений до військової частини НОМЕР_1 з 23.04.2022 де проходив службу по 03.10.2024 р. Згідно повідомлення з військової части НОМЕР_1 від 18.12.2024 р. вих. №15224 з 03.10.2024 р. ОСОБА_1 був направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 де і проходить службу по теперішній час, згідно останнього повідомлення з військової частини від 25.03.2026 р. за вих. №899/1105.

Також, згідно повідомлення з Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі №17139/19.19-32 від 06.05.2026 р. стало відомо, що 15.03.2024 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно п.3 ч.1 ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв`язку зі смертю стягувача. Аліменти стягнуто з грошового забезпечення боржника у військовій частині, борг зі сплати аліментів відсутній.

А тому, встановленні обставини унеможливлюють виконання постанови суду.

Представник Хмільницького РВ №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, повідомив суду, що з 09.04.2022 він перебуває на службі в ЗСУ.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 31-1 КУпАП, суспільно-корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно-корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми не більше двох годин на день. Суспільно-корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами І або ІІ групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ст. 325-1 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Крім того, порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачений наказом Міністерства юстиції України №474/5від 19.03.2013 «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» (далі Порядок).

Так, згідно розділу 11 Порядку, виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування. Строк стягнення у вигляді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю. Суспільно корисні роботи виконуються не більше восьми годин на день, неповнолітніми - двох годин на день. Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисніроботи, та видів таких робіт.

Функції уповноваженого органу з питань пробації при виконанні адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачені розділом ХІІ Порядку.

Відповідно до п. 12.1 Порядку при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються: облік порушників; роз`яснення порушникам порядку та умов відбування суспільно корисних робіт; погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за відбуванням стягнення порушниками та виконанням обов`язків власником підприємства за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; облік відпрацьованого порушниками часу; проведення у разі потреби контрольних перевірок за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; з`ясування причин невиходу порушників на суспільно корисні роботи; складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт.

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Статтею 325-4 КУпАП передбачено, у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі №133/122/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Постанова суду набрала законної сили 25.03.2022 та 29.03.2022 спрямована на виконання до Хмільницького РВ 2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області.

Відповідно до повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.06.2022 №1109 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.04.2022 був призваний до лав ЗСУ.

Згодом, стало відомо, що ОСОБА_1 був переведений до військової частини НОМЕР_1 з 23.04.2022 де проходив службу по 03.10.2024 р. Згідно повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 р. вих. №15224 з 03.10.2024 р. ОСОБА_1 був направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 де і проходить службу по теперішній час, згідно останнього повідомлення з військової частини від 25.03.2026 р. за вих. №899/1105.

Згідно повідомлення з Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі №17139/19.19-32 від 06.05.2026 р. стало відомо, що 15.03.2024 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно п.3 ч.1 ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв`язку зі смертю стягувача. Аліменти стягнуто з грошового забезпечення боржника у військовій частині, борг зі сплати аліментів відсутній.

Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своему рішенні у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 80 КК України, за аналогією, передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Особа, на яку накладено адміністративне стягнення певного виду не може перебувати в потенційному очікуванні виконання фактично покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і правопорушником адміністративні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання постанови про накладення стягнення.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного стягнення зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків.

За таких обставин, застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі.

Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі не повинен перевищувати двох років.

Отже, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

3 часу набрання чинності постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі № 133/122/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 183-1 KУпAП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, сплинуло більше чотирьох років.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_1 з 09.04.2022 та до моменту винесення постанови, перебуває на службі у ЗСУ, суд вважає доцільним задовольнити подання та звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі № 133/122/22.

Керуючись ст.ст. 283, 304, 325-4 КУпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.03.2022 у справі № 133/122/22,

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА