Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №638/6856/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/6856/26

Провадження № 2/638/7041/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, згідно прохальної частини якої просить суд: визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка позивачу – ОСОБА_2 . Позивач є племінницею померлої тітки ОСОБА_2 . Після смерті останньої залишилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Батько позивача – ОСОБА_3 – рідний брат покійної тітки ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь заявника. 24.02.2022 року російські війська вторглися в Україну та почали захоплення та окупацію частини Харківської області. Зокрема, м. Ізюм було захоплене російськими військами 06.03.2022 року, розпочавши військову окупацію міста, яка продовжувалась до 10.09.2022 року. Під час окупації міста не працювало жодне державне підприємство України, зокрема відділ ДРАЦС, не було жодного приватного та державного нотаріуса, також не було мобільного та інтернет зв`язку. За таких обставин позивач фізично не мала реальної можливості в шестимісячний термін подати заяву про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О. від 21.11.2025 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті тітки – ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку, необхідного для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду. У зв`язку із чим позивач змушена звернутись до суду із вказаним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В прохальній частині позову позивач ОСОБА_1 просить суд провести розгляд справи за її відсутності, згодна на прийняття заочного рішення.

Представник відповідача Ізюмської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином, про що свідчать довідки про доставку повідомлень до електронного кабінету, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14.06.2023 року Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, встановлено, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: батько - ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_7 , про що складено відповідний актовий запис 07.04.2004 року №39 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, у зв`язку із чим відбулась зміна прізвища з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік ОСОБА_2 – ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27.03.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місті Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є: батько – ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_6 .

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними сестрою та братом.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 02.06.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_10 .

Із вказаного слідує, що позивач ОСОБА_1 є рідною племінницею померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилось майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно заяви від 27.11.2025 року, посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіною Н.О., ОСОБА_3 подав заяву, в якій зазначив, зо спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не прийняв протягом шести місяців, претендувати не буде, якщо спадщина буде оформлена племінницею померлої – ОСОБА_1 , до суду за порушеним правом звертатися не буде.

Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. №690/01-16 від 21.11.2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , 1964 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із пропущенням строк для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

На підставі частини 2 статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно вимог частини 1, 2 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі №591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до обставин викладених у позовній заяві, причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є запровадження в країні військового стану, тривала окупація м. Ізюма, а також відсутність світла, мобільного та інтернет зв`язку.

Відповідно до частини 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що спадщина відповідно до вимог статті 1277 Цивільного кодексу України відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець.

Відповідно до норм частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частиною 3 статті 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із частиною 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Крім того судом встановлено, що територія Ізюмського району Харківської області включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 як території можливих бойових дій.

Також суд ураховує, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" строк для прийняття спадщини спочатку був зупинений на час воєнного стану. Проте, в подальшому пунктом 3 вказаної Постанови (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022) було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Після змін на підставі Постанови КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 виключено.

Також суд зауважує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця.

Суд вважає, що втрата спадкового майна буде для позивача занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Тож суд вважає, що обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, терміном у два місяці.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю в 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: