Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 23 липня 2026 р.
Справа: №638/13330/26
Суддя: Щепіхіна В. В.
Справа № 638/13330/26
Провадження № 3/638/2871/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683789 від 04.06.2026 року, 04.06.2026 року о 15 год 16 хв у місті Харків по вул. Клочківська, буд. 310, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi 90, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також, надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,не визнає в повному обязі. Значив про те, що він є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, головним сержантом 2-го взводу стрілецької спеціалізованої роти НОМЕР_2 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Разом зі своїм підрозділом він виконує бойові завдання з оборони держави на Харківському напрямку. ОСОБА_1 несе відповідальність за життя особового складу, має закріплену табельну зброю та постійно перебуває при виконанні службових обов?язків. 04.06.2026 року він керував транспортним засобом виключно у зв`язку з виконанням невідкладного службового (бойового) розпорядження командира підрозділу капітана ОСОБА_2 . На момент виникнення критичної потреби у терміновому виконанні завдання, штатних водіїв або інших військовослужбовців із відповідними документами поруч не було. Невиконання наказу або зволікання могло призвести до зриву бойового завдання на ввіреній нам ділянці. Розуміючи всю серйозність ситуації, ОСОБА_1 був вимушений сісти за кермо, діючи виключно в стані крайньої необхідності (ст. 17 КУпАП). Шкода, завдана порушенням ПДР (керування без наявного пластикового бланку посвідчення), є незрівнянно меншою, ніж та шкода, яка могла настати у разі невиконання поставленого бойового завдання. Також, ОСОБА_1 зазначив про те, що володіє впевненими навичками керування транспортними засобами і не створював жодної небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Наразі він вже пройшв відповідне навчання та успішно складає екзамени в Територіальному сервісному центрі (ТСЦ) МВС для офіційного отримання посвідчення водія. ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки діяння вчинено в стані крайньої необхідності. На підставі вищевикладеного просить провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням дій ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 статтею 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683789 від 04.06.2026 року, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;
- рапортом поліцейського роти № 6 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП рядового поліції Є. Гробової від 04.06.2026 року, зі змісту якого вбачається, що 04.06.2026 року під час патрулювання Шевченківського району у складі екіпажу КУПОЛ 1101 за адресою: вул. Клочківська, 310, зупинено транспортним засіб Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , та під час перевірки документів встановлено, що останній не має права керування транспортними засобами. Відносно ОСОБА_1 складений протоколи за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП.
- відеозаписами з бодікамери поліцейських, які зафіксовані на DVD-R дисках;
- копією постанови Святошинського районного суду м. Києва від 03.05.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;
- довідкою про повторність, складеною т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Д. Юрасовим, з якої вбачається, що згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 після позбавлення його права керування транспортними засобами не складав іспит відповідно до п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою КМУ № 1086 від 17.12.2008, а отже не поновив право на керування транспортним засобом відповідної категорії. 08.12.2025 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова серії ЕНА № 6301336 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, вина правопорушника доведена зазначеними вище доказами.
Разом з цим, клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням дій ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що викладені в ньому.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не звертався із відповідними заявами щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу у порядку, встановленому КПК України, до правоохоронних органів.
Тобто, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності працівників поліції під час складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг ОСОБА_1 щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу стосовно нього суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі та в інших матеріалах справи, відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування строком на сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір судового збору відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 126, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81 600 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня, наступного після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Щепіхіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua