Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №638/13514/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/13514/26

Провадження № 3/638/2890/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Щепіхіна В. В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685982 від 06.06.2026 року, 06.06.2026 року о 23 год 30 хв у м. Ізюм по вул. Чумацька (Калініна), водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки, зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 0172, з результатом водій ОСОБА_1 згоден, водія від керування автомобілем відсторонено шляхом залишення на місці зупинки, зафіксовано на бодікамеру тексар 92, чим порушив п. 2.9.а ПДР – керування ТЗ особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Ширай А. А., заявив клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення. В обгрунтування клопотання захисник зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а також не містять доказів руху транспортного засобу. Також, захисник зазначив про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння.

Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху 2.9.а водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685982 від 06.06.2026 року; відеозаписами з бодікамер поліцейьких; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; тестом від 06.06.2026 року № 650, який проведено за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820; рапортом співробітника патрульної поліції; довідкою, складеною начальником САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції Р. Спорника від 12.06.2026 року.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина правопорушника доведена зазначеними вище доказами.

Доводи захисника Ширай А. А. про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження руху транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , та факту керування ним ОСОБА_1 , є необґрунтованими.

Під час дослідження відеозаписів з нагрудних камер поліцейських під назвою «0000092_00009220260606232224_0094», «0000097_00009720260606232254_0221», встановлено, що в той час, коли працівник поліції підійшов до автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме о 23:22:35, транспортний засіб перебував у заведеному стані з увімкненим (працюючим) двигуном, на водійському сидінні за кермом перебував ОСОБА_1 , який під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування ним вказаним автомобілем. Також, з зазначених відеозаписів вбачається, що о 23:23:15 ОСОБА_1 заглушив двигун вказаного транспортного засобу.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685982 від 06.06.2026 року відсутні будь-які заперечення щодо факту керування.

Також, з рапорту поліцейського ВРПП ст. сержанта поліції Барвєнова М. М. від 06.06.2026 року вбачається, що в ході патрулювання в складі ГРПП 06.06.2026 року разом зі ст. сержантом ОСОБА_2 , в м. Ізюм по вул. Чумацькій було виявлено авто марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався та маневрував з виїздом на зустрічну смугу руху.

Таким чином, факт руху транспортного засобу та керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.

Також, суд не бере до уваги доводи захисника Ширай А. А. про відсутність зазначення у протоколі та на відеозаписі у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція 1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 Інструкції 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп`яніння є його дискреційними повноваженнями.

Відповідно до п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Аналогічні приписи містяться у п. 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

З матеріалів справи, зокрема, з Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним поліцейським ВРПП ст. сержантом поліції Барвєновим М. М. від 06.06.2026 року вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту; тремтіння рук. Також у вказаному Акті зазначено, що з результатами огляду «згоден», що підтверджується проставленим ОСОБА_1 підписом. У п. 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685982 від 06.06.2026 року зазначено, що до протоколу додаються, зокрема, Акт огляду на стан сп`яніння.

Отже, доводи сторони захисту про відсутність у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння суд не бере до уваги, оскільки зазначення таких ознак в разі встановлення стану сп`яніння не передбачено діючим законодавством.

У рапорті поліцейського ВРПП ст. сержанта поліції Барвєнова М. М. від 06.06.2026 року також зазначено, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту; тремтіння рук.

Відповідно до відеозаписів з нагрудних камер поліцейських під назвою «0000092_00009220260606232224_0094», «0000097_00009720260606232254_0221» вбачається, що о 23:26:10 поліцейським запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер або проїхати до найближчого медичного закладу. О 23:26:24 ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер.

Також, з відеозаписів вбачається, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу та на його вимогу надає документи, що стосуються його повірки та сертифікації.

З відеозапису під назвою «0000092_00009220260606233225_0096» вбачається, що ОСОБА_3 пройшов огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Драгер. О 23:34:28 на екрані приладу зафіксовано результат 1,99 проміле, який був оголошений поліцейським вголос. Після оголошення результату ОСОБА_3 будь-яких заперечень щодо нього не висловив.

Суд звертає увагу на те, що обставини, які зафіксовані в протоколі, а саме перебування водія транспортного засобу ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які виявили ознаки такого сп`яніння, згідно п. 2.5 ПДР України запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоров`я.

Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталися із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу у порядку, встановленому КПК України, до правоохоронних органів.

Тобто, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності працівників поліції під час складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні захисник не заперечував тот факт, що дійсно 06.06.2026 року ОСОБА_1 у зазначений в протоколі час та місце знаходився в транспортному засобі «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг сторони захисту щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу стосовно ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі та в інших матеріалах справи, відповідають дійсності та заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь вини та ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір судового збору відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Суддя В. В. Щепіхіна