Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №398/1858/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1858/26

провадження №: 1-кп/398/377/26

ВИРОК

Іменем України

"28" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000017 від 03 січня 2026 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, який має вищу освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ на посаді старшого навідника 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки батальйону оперативного призначення у званні «старший солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

В С Т А Н О В И В

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІУ, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, ст. 1, ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, діючи умисно та цілеспрямовано, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, не пізніше 05 серпня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в Донецької області, незаконно придбав шляхом знайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом (збройними формуваннями російської федерації) корпус бойової ручної осколкової гранати типу «RGD-5» та уніфіковані бойові підшивачі ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які при конструктивному поєднанні по різьбовому з`єднанню належать до категорії боєприпасів та представляють собою вибуховий пристрій придатний до здійснення вибуху, два постріли ВОГ-17М до 30-мм автоматичного станкового гранатомету типу АГС-17, які є вибуховими пристроями, що відносяться до категорії боєприпасів. Надалі у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне носіння та зберігання зазначених бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який ОСОБА_4 , не маючи на те передбаченого законом дозволу, незаконно переніс зазначені бойові припаси та вибухові пристрої до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому зберігав їх без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення 14 січня 2026 року працівниками поліції під час обшуку.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано як вчинення кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу,.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно. Пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, обіцяв суду надалі закон не порушувати, з 2014 року перебуває на військовій службі, брав участь у бойових діях, має намір продовжити службу в ЗСУ.

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, доведена повністю.

Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що він, не одружений, не має на своєму утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем у зв`язку із загальною мобілізацією. За місцем проживання та несення військової служби характеризується позитивно. Не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря психіатра, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_4 судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи: характеру і тривалості злочинного посягання, наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, приймав безпосередню участь у бойових діях, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, має позитивні характеристики за місцем служби та проживання, його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, наявність двох обставин, що пом`якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, з покладенням на нього обов`язків у відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Частиною 1 статті 76 КК України в імперативному порядку передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

При цьому, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців – командирами військових частин.

Відтак, на період іспитового строку нагляд за засудженим під час проходження ним військової служби здійснює командир відповідної військової частини, а у разі звільнення з військової служби протягом іспитового строку, такий засуджений зобов`язаний з`явитися до органу пробації за місцем проживання й до завершення іспитового строку виконувати обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. При цьому, суд враховує, що відповідно до акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 16 січня 2026 року № 14, речові докази: постріли осколкових гранатометних ВОГ-17M з маркуваннями на бічних поверхнях корпусів «10-30 VOG-17M RDX LN 31-23», «10-30 VOG-17M RDX LN 55-23», на підривачах: «VMG-M-L 31-23 33 – в подвійному колі», «VMG-M-L 55-23 33 – в подвійному колі», знищено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 4 ст. 76 КК України на період іспитового строку нагляд за засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12026121060000017 від 03 січня 2026 року, пов`язані із залученням експертів, в загальному розмірі 21 916 (двадцять одна тисяча дев`ятсот шістнадцять) грн 90 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 січня 2026 року у справі № 398/158/26 (провадження № 1-кс/398/71/26), на: змив з УЗРГМ №1 з маркуванням «4/74 UZRGMirv», який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркою NPP-0412492; змив з УЗРГМ №2 з маркуванням «05-84 UZRGM 354», який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркою NPP-0412491; змив з поверхні предмета схожого на корпус гранати RGD-5, який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркоюNPP-0412493; змив з поверхні предметів схожих на запали, який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркою NPP-0412494; предмет схожий на корпус гранати RGD-5, який поміщено до спецпакету НПУ NPU5969270; два предмети ззовні схожі на запали УЗРГМ, які поміщено до спецпакету НПУ NPU5969269; два предмети схожі на постріли VOG-17M з маркуваннями «LN31-23» та «LN55-23», які поміщено до спецпакету НПУ NPU5969268.

Речові докази: фрагменти об`єктів дослідження (два постріли ВОГ-17М), які знаходяться в спецпакеті Експертної служби МВС України №6475250; фрагменти об`єктів дослідження (бойова ручна граната типу «RGD-5», два підривача типу УЗРГМ), які знаходяться в спецпакеті Експертної служби МВС України №6475251, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області (квитанція № 964), змив з УЗРГМ №1 з маркуванням «4/74 UZRGMirv», який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркою NPP-0412492; змив з УЗРГМ №2 з маркуванням «05-84 UZRGM 354», який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркою NPP-0412491; змив з поверхні предмета схожого на корпус гранати RGD-5, який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркоюNPP-0412493; змив з поверхні предметів схожих на запали, який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано биркою NPP-0412494 – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1