Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №910/5595/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2026Справа № 910/5595/26

за позовом Фізичної особи-підприємця Бандрівського Андрія Мироновича

до Фізичної особи-підприємця Троценка Дмитра Андрійовича

про стягнення 366400,97 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Бандрівський Андрій Миронович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Троценка Дмитра Андрійовича про стягнення 366400,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 0120/0123 від 20.01.2023 р. в частині оплати послуг, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 331301,50 грн. основного боргу, 17054,33 грн. інфляційних втрат, 8140,66 грн. 3% річних та 9904,48 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5595/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті спору.

Про стан розгляду справи № 910/5595/26 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2023 р. між Фізичною особою-підприємцем Бандрівським Андрієм Мироновичем (партнер) та Фізичною особою-підприємцем Троценком Дмитром Андрійовичем (оператор) укладено договір № 0120/0123, за умовами п. 1.1 якого оператор зобов`язується надавати партнеру маркетингові послуги по залученню покупців у мережу партнера, а партнер зобов`язується здійснювати оплату таких послуг у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно з п.п. 1.2-1.3 договору партнер зобов`язується надавати послуги із обслуговування пред`явникам подарункових сертифікатів та/або послуги і знижки на товари/послуги, які реалізуються в його мережі, а оператор зобов`язується здійснювати оплату послуг партнера в порядку та на умовах, визначених у цього договорі. Сторони погодили, що партнер передає оператору коди, а оператор використовує їх у процесі надання послуг, передбачених п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість договору складається з вартості усіх наданих послуг і визначається в актах наданих послуг кожної сторони.

Пунктом 3.4 договору унормовано, що оплата за надання послуг партнера, передбачених п. 1.2 договору та надання кодів, передбачених п. 1.3 договору, здійснюється оператором у безготівковій формі на підставі акту про надання послуг з обслуговування пред`явників та актів приймання-передачі кодів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок партнера наступним чином:

- партнер складає акт про надання послуг з обслуговування пред`явників щомісяця до 5 числа, наступного за місяцем наданих послуг та надсилає його на електронну адресу оператора;

- оператор перераховує суму, зазначену в акті про надання послуг з обслуговування пред`явників, на поточний рахунок оператора протягом 3 банківських днів з дня підписання акту партнером.

Згідно з п. 3.5 договору оплата за надання партнером кодів, передбачених п. 1.3 договору, здійснюється оператором у безготівковій формі на підставі рахунку та акту приймання-передачі кодів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок партнера в порядку, передбаченому п. 4.2 договору.

Відповідно до п. 3.6 договору вартість послуг партнера, передбачена п. 1.2 договору, визначається зі домовленістю сторін та становить суму, яка складається з номіналу подарункових сертифікатів, що були використані пред`явниками у мережі партнера за вирахуванням знижки у розмірі 10%, яка надається партнером.

За умовами п. 4.2 договору партнер передає оператору коди, які оператор використовує у процесі надання маркетингових послуг, шляхом обміну подарункових сертифікатів на коди, які пред`явник пред`являє у мережі партнера.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що партнер надає оператору послуги із обслуговування та/або послуги з отримання знижки на товари/послуги пред`явникам подарункових сертифікатів, які реалізуються у мережі партнера.

Послуги партнера, передбачені п. 1.2 цього договору, вважаються наданими за умови використання пред`явниками своїх подарункових сертифікатів у мережі партнера та отримання пред`явниками послуг з обслуговування або знижки на товари/послуги в межах номіналу таких ПС (пп. 4.4.1 п. 4.4 договору).

Партнер щомісяця до 5 числа, наступного за місяцем надання послуг, складає та надсилає оператору акт про надання послуг з обслуговування пред`явників (акт № 2), у двох примірниках. З актом № 2 партнер надає оператору рахунок на оплату послуг, передбачених п. 1.2 договору (пп. 4.4.2 п. 4.4 договору).

Оператор зобов`язаний підписати акт № 2 протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту від партнера чи у той же строк направити партнеру мотивовану відмову від підписання, у разі виявлення недоліків. У разі, якщо у визначений цим пунктом термін оператор не направив партнеру мотивовану відмову у підписанні акту, акт № 2 вважається підписаним (пп. 4.4.4 п. 4.4 договору).

У відповідності з п.п. 7.1-7.3 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору, та закінчується 31.12.2023 р. У разі, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати договір до закінчення терміну дії цього договору, строк дії договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання умов п. 3.4 договору позивач складав та направляв відповідачу акти про надання послуг з обслуговування пред`явників за період з 2023 р. по 2025 р. (копії актів долучені до позовної заяви).

Із долучених позивачем до матеріалів справи копій банківських виписок за період з 01.01.2023 р. 31.12.2023 р., з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р., з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. слідує, що відповідач, починаючи з квітня 2023 р. щомісяця здійснював оплату наданих позивачем послуг за договором № 0120/0123 від 20.01.2023 р., однак останній платіж було проведено відповідачем 27.05.2025 р. Заборгованість відповідача перед позивачем, зокрема за актами надання послуг з обслуговування пред`явників № 9 від 31.05.2025 р., № 11 від 30.06.2025 р., № 13 від 31.07.2025 р. та № 15 від 31.08.2025 р., становить 331301,50 грн.

20.02.2026 р. позивач направив відповідачу претензію разом з актом звірки взаємних розрахунків за період з 2023 р. по 2026 р., в якій вимагав оплатити заборгованість за договором № 0120/0123 від 20.01.2023 р.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість за договором не сплачено.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором № 0120/0123 від 20.01.2023 р. в частині оплати послуг позивача, останній і звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором № 0120/0123 від 20.01.2023 р. в частині оплати послуг позивача за актами надання послуг з обслуговування пред`явників № 9 від 31.05.2025 р., № 11 від 30.06.2025 р., № 13 від 31.07.2025 р. та № 15 від 31.08.2025 р., у зв`язку з чим в останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 331301,50 грн.

Оскільки відповідач не надав позивачу мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг, то акти наданих послуг, з урахуванням пп. 4.4.4 п. 4.4 договору, вважаються підписаними відповідачем, а послуги наданими.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості або факту оплати 331301,50 грн. за договором № 0120/0123 від 20.01.2023 р. суду не надав.

Таким чином, вимога позивачки про стягнення з відповідача 331301,50 грн. заборгованості за надані послуги є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 17054,33 грн. інфляційних втрат, 8140,66 грн. 3% річних та 9904,48 грн. пені.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Умовами п. 6.5 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг партнера, передбачених п. 1.2 договору, оператор сплачує партнеру пеню у розмірі 0,01%, але в будь-якому разі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є необґрунтованими та арифметично невірними, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення грошового зобов`язання, зокрема його початок.

Так, за умовами пп. 3.4.2 п. 3.4 договору оператор перераховує суму, зазначену в акті про надання послуг з обслуговування пред`явників, на поточний рахунок оператора протягом 3 банківських днів з дня підписання акту партнером

Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи копій актів надання послуг як оператора, так і партнера від 31.05.2025 р., від 30.06.2025 р., від 31.07.2025 р. та від 31.08.2025 р., останні підписані у сервісі «Вчасно» ФОП Бандрівським Андрієм Мироновичем за допомогою електронного підпису 10.06.2025 р., 10.07.2025 р., 15.08.2025 р. та 12.09.2025 р. відповідно. Доказів протилежного суду не надано та сторонами не доведено.

З урахуванням вимог пп. 3.4.2 п. 3.4 договору, прострочення відповідача за актами надання послуг з обслуговування пред`явників № 9 від 31.05.2025 р., № 11 від 30.06.2025 р., № 13 від 31.07.2025 р. та № 15 від 31.08.2025 р. настало 14.06.2025 р., 16.07.2025 р., 21.08.2025 р. та 18.09.2025 р. відповідно.

При цьому, судом враховано, що Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025 р., однак, спірні правовідносини сторін, а також заборгованість з оплати послуг партнера за договором № 0120/0123 від 20.01.2023 р., яку позивач просить стягнути з відповідача, зокрема за актами № 9 від 31.05.2025 р., № 11 від 30.06.2025 р., № 13 від 31.07.2025 р., виникли за період до 28.08.2025 р., тобто до втрати чинності Господарським кодексом України, у зв`язку з чим судом враховуються положення Господарського кодексу України до спірних правовідносин.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 р. у справі № 911/952/22, застосування у тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).

Оскільки умови договору не встановлюють періоду чи строку, за який нараховується пеня, а формулювання у п. 6.5 договору щодо нарахування пені за кожен день прострочення лише визначає механізм її розрахунку (обчислення), пеня за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати послуг позивача за актами № 9 від 31.05.2025 р., № 11 від 30.06.2025 р., № 13 від 31.07.2025 р. має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане; пеня за актом № 15 від 31.08.2025 р. необмежена шестимісячним строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки 28.08.2025 р. кодекс втратив чинність.

За перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у сумі 6238,76 грн., 3% річних у сумі 7806,13 грн.; інфляційні втрати підлягають стягненню у заявленій позивачем сумі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Бандрівського Андрія Мироновича.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Троценка Дмитра Андрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Бандрівського Андрія Мироновича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 331301 (триста тридцять одну тисячу триста одну) грн. 50 коп. основного боргу, 17054 (сімнадцять тисяч п`ятдесят чотири) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 7806 (сім тисяч вісімсот шість) грн. 13 коп. 3% річних, 6238 (шість тисяч двісті тридцять вісім) грн. 76 коп. пені, 5436 (п`ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 01 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА