Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №208/6343/23 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/6343/23

провадження № 2/208/38/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Золотоноші А.Р., позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Дубової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна; скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідачів та третьої особи.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна; скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: визнати недійсною постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу в рамках виконавчого провадження № 67454982; скасувати свідоцтво про право власності від 27.05.2022 року, видане Державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчевою Ларисою Володимирівною, зареєстроване в реєстрі за N 1- 147; скасувати запис про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.05.2022 року номер запису про право власності 46934539, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1155935912104; визнати за нею право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначає, що вона, ОСОБА_1 , у період з 03 листопада 2007 року по 24 листопада 2020 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час перебування в шлюбі 24 лютого 2017 року вони придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 . Титулярним власником квартири по обопільний згоді було вирішено зазначити ОСОБА_2 . На придбання зазначеної квартири, вона, як дружина титулярного власника, надавала свою письмову нотаріально посвідчену згоду.

Під час розгляду в суді цивільної справи про розлучення нею було подано також позов про поділ майна подружжя, в якому вона ставила питання, зокрема, про поділ в рівних частинах набутої в шлюбі квартири АДРЕСА_1 .

Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська у цивільній справі № 208/6218/20 було постановлено рішення від 07 грудня 2022 року про поділ спірної квартири, але під час перегляду означеного рішення в апеляційному порядку їй стало відомо, що власником квартири є ОСОБА_3 – товариш її колишнього чоловіка, який начебто є власником квартири на підставі свідоцтва від 27 травня 2022 року, виданого Державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_4 .

Рішення, на підставі якого за нею було визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири, було скасовано і на сьогодні її протиправно позбавлено її власності – 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

В подальшому, було з`ясовано, що ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 300 000 гривень за розпискою від 14 січня 2021 року. Зазначені грошові кошти категорично не могли бути використані в інтересах родини, тому що надавалися вони після розірвання шлюбу, і за ці кошти через оспорюваний акт приватного виконавця Шевцова І.В. квартира, 1/2 частина якої є її власністю просто за фактом презумпції спільності набуття власності на квартиру придбану у шлюбі подружжям, – перейшла у власність ОСОБА_3 ..

За пошуком в АСВП наявне виконавче провадження №67454982, відкрите 09.11.2021 року та на даний момент завершене.

Тобто, за згодою ОСОБА_2 передано ОСОБА_3 частину квартири, яка є її власністю, вона не є боржником спільно з ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 та не відповідає своєю частиною майна за його боргами.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Редько С.М. надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

У відзиві зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 03.11.2007 року.

24.02.2017 року ОСОБА_2 за особисті грошові кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 придбав дану квартиру за свої особисті кошти, які він отримав як позику і що ОСОБА_1 не брала грошової, чи будь-якої іншої участі у придбанні спірної квартири.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24 листопада 2020 року у справі №209/2706/20 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В подальшому, ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 300 000,00 грн., які були йому необхідні для того, щоб розрахуватися із минулими боргами. Про факт позики ОСОБА_5 була написана розписка. Сторони за розпискою домовилися про те, що через місяць або два ОСОБА_6 поверне дані кошти. Проте кошти він не зміг повернути і ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про їх стягнення.

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 08 вересня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за розпискою від 14.01.2021 року у розмірі 300 000,00 грн..

Про реалізацію квартири ОСОБА_2 дізнався від свого адвоката.

Зазначив, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки кошти, які взяв ОСОБА_2 у борг згідно розписки від 14 січня 2021 року були витрачені, щоб розрахуватися із боргами, які виникли у період шлюбу з ОСОБА_7 .

Відповідача ОСОБА_3 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

У відзиві зазначив, що надав ОСОБА_2 300 000,00 грн., про що була написана розписка від 14 січня 2021 року.

08 вересня 2021 р. судом було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на його користь коштів за розпискою від 14.01.2021 року.

Після набрання рішенням законної сили, він звернувся до приватного виконавця Шевцова Ігоря із заявою про примусове виконання. За результатами своєї роботи приватний виконавець ОСОБА_8 направив йому листа, у якому повідомив, що у рахунок погашення боргу він пропонує йому залишити квартиру, яка належить ОСОБА_2 , собі і якщо він не буде згодний із цим, то він зніме арешт з квартири і іншим чином не можливо буде виконати рішення суду. Він погодився і приватний виконавець видав йому Акт і постанову від 22 лютого 2022 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Після отримання Акту та Постанови від 22 лютого 2022 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу він зміг оформити своє право власності на квартиру лише наприкінці травня 2022 року, оскільки розпочалася війна і усі нотаріальні реєстри були заблоковані, нотаріуси не працювали.

Приблизно у січні-лютому 2023 року він прийшов до спірної квартири і дізнався, що там мешкає ОСОБА_7 , яка вважає дану квартиру своєю. У цей час він дізнався про судовий спір щодо даної квартири.

02 травня 2023 року подав до апеляційного суду скаргу на рішення суду першої інстанції, відповідно до якого було поділено належну йому квартиру. 24 травня 2023 року Дніпровським апеляційним судом було прийнято Постанову, відповідно до якої було скасовано рішення суду першої інстанції про поділ майна і у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя було відмовлено. Дане рішення набрало законної сили 24 травня 2023 року та не оскаржувалось учасниками справи.

З вищевикладених обставин вбачається його необізнаність із тим, що спірна квартира перебувала під судовим провадженням щодо поділу майна. Він є добросовісним набувачем спірної квартири, яку він отримав у рахунок погашення боргу, як результат примусового виконання рішення суду.

IІ. Заяви, клопотання позивача, відповідачів та третьої особи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Дубова О.А. підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві.

Просили суд визнати недійсною постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу в рамках виконавчого провадження № 67454982; скасувати свідоцтво про право власності від 27.05.2022 року, видане Державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчевою Ларисою Володимирівною, зареєстроване в реєстрі за N 1- 147; скасувати запис про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.05.2022 року номер запису про право власності 46934539, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1155935912104; визнати за нею право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 .

В судове засідання відповідач Приватний виконавець Шевцов Ігор Вікторович не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Редько С.М. не з`явились, представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях по справі.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна не з`явилась, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

IІI. Процесуальні дії суду.

28 липня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

28 липня 2023 року ухвалою суду заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна; скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно, задоволено частково.

04 грудня 2023 року ухвалою суду в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, ОСОБА_2 , Приватний виконавець Шевцов Ігор Вікторович, про виселення без надання іншого приміщення, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна; скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно, відмовлено.

03 липня 2024 року ухвалою суду клопотання позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_9 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна; скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно, задоволено.

14 серпня 2025 року ухвалою суду клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено. Направлено на адресу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області копію ухвали суду від 03.07.2024 року з метою вжиття невідкладних заходів для належного виконання ухвали суду у цивільній справі № 208/6343/23 приватним виконавцем Шевцов І.В., а саме направлення належним чином копії всіх матеріалів виконавчого провадження № 67454982 відкритого 09 листопада 2021 року.

23 грудня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст правовідносин з посиланням на докази.

Вислухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом 03 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 укладений шлюб, про що Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 03 листопада 2007 року здійснено актовий запис № 919.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 24 лютого 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є. за реєстровим № 158, ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 25,5 кв.м. Відповідно до п. 5 договору дружина покупця надала свою згоду на укладення її чоловіком цього договору.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2017 року містіться запис про те, що власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу є ОСОБА_2 .

До матеріалів справи долучено технічний паспорт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з якого видно, що квартира складається з двох кімнат, кухні, вбиральні, коридору та балкону.

З акту проживання без реєстрації №287 від 16 вересня 2020 року, який складений Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 , дійсно фактично мешкають без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2017 року по теперішній час.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року по справі №209/2706/20 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року по справі №208/6218/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задоволено. Поділено спільне сумісне майно подружжя: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири, за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року по справі №208/6218/20 апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Редько Сергій Миколайович, задоволено частково. Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 07 грудня 2022 року – скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – відмовлено.

Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2021 року по справі №208/4857/21 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за розпискою від 14 січня 2021 року у сумі 300 000,00 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3000,00 грн.. Рішення набрало законної сили 11.10.2021 року.

26 жовтня 2021 року на підставі рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 вересня 2021 року видано виконавчий лист №208/4857/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів за розпискою від 14 січня 2021 року у сумі 300 000,00 грн...

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича від 09 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № 67454982 з виконання виконавчого листа № 208/4857/21, виданого 26 жовтня 2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича від 09 листопада 2021 року об`єднано виконавчі провадження №67452430, №67454982 у зведене виконавче провадження №67456640.

У межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 208/4857/21 №67454982 накладено арешт на майно боржника, в тому числі на спірну квартиру.

На адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_2 про звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру, яка розташована в АДРЕСА_2 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича від 15 листопада 2021 року описано та накладено арешт на майно: квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича від 19 листопада 2021 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_12 .

10 січня 2022 року, 31 січня 2022 року, 21 лютого 2022 року квартиру АДРЕСА_1 передано на реалізацію, однак реалізація на аукціоні не відбулась.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 10 січня 2022 року № 565734 торги з реалізації майна - квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно з протоколом № 567725 проведення електронних торгів від 31 січня 2022 року торги з реалізації майна - квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно з протоколом № 569604 проведення електронних торгів від 21 лютого 2022 року торги з реалізації майна - квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

22 лютого 2022 року на адресу приватного виконавця Шевцова І.В. надійшла заява стягувача ОСОБА_3 про бажання залишити за собою нереалізоване на третіх прилюдних торгах лот номер 508690, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 43,6 кв.м., житлова площа 25,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 за ціною третіх електронних торгів 281 400,00 грн..

Актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22 лютого 2022 року підтверджується передача квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 , у власність стягувача ОСОБА_3 на підставі його заяви.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича від 22 лютого 2022 року передано квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 , у власність стягувача ОСОБА_3 на підставі його заяви.

27 травня 2022 року державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області видав свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 1-147, яким підтверджується, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 .

З інформації № 337969802 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.07.2023 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_3 - запис про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.05.2022 року, номер запису про право власності 46934539, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1155935912104.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що передача спірного майна у власність ОСОБА_3 була проведена за процедурою, яка не відповідає вимогам закону та порушує права власника.

Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем обраний спосіб захист у, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України.

Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з цивільних та сімейних правовідносин, до яких застосовуються положення Цивільного кодексу України та Сімейного Кодексу України.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Згідно з частинами шостою, сьомою та дев`ятою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», у разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Статтею 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована зацікавленою стороною, яка може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення звертається саме на майно боржника. Звернення стягнення проводиться в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно з частиною третьою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, вирішувати питання про необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (частина перша статті 443 ЦПК України).

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19).

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що квартира АДРЕСА_1 , придбаний ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 .

У розумінні положень статті 65 СК України зазначене нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові і дружині в рівних частках з моменту його придбання, а відчуження спірного нерухомого майна, частка якого належить позивачу ОСОБА_1 , без її участі у виконавчому провадженні, в рахунок стягнення заборгованості із ОСОБА_2 порушує право ОСОБА_1 , як співвласника цього майна, на вільне володіння, користування і розпорядження ним, що є неприпустимим.

Факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я ОСОБА_2 не означає, що воно належить лише цій особі.

При цьому наявності у ОСОБА_2 зобов`язань, пов`язаних з інтересами сім`ї, судом не встановлено, а тому положення частини другої статті 73 СК України не підлягають застосуванню.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцов Ігор Вікторович при проведенні оспорюваних виконавчих дій лише пересвідчився в тому, що спірне нерухоме майно зареєстровано за боржником ОСОБА_2 , однак не з`ясував його сімейний стан та не встановив, чи придбана квартира у період шлюбу.

Отже, приватний виконавець залишив поза увагою, що майно, передане на примусову реалізацію, а надалі - передане стягувачу, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, доводи позивача ОСОБА_1 про те, що внаслідок реалізації вказаного нерухомого майна були порушені її права, є обґрунтованими.

Встановивши, що в результаті проведення електронних торгів та нереалізації майна на третіх торгах, це майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в цілому передано стягувачу, чим порушено право власності ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 752/15527/19 (провадження № 61-5226св21).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

VІ. Висновки щодо розподілу судових витрат

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 2359,37 грн. з кожного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 37 000,00 грн..

На підтвердження надання адвокатом Бразалук С.С. професійної правничої допомоги позивачу, до суду подано Договір про надання правничої допомоги № 60 ЦС від 05.06.2023 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №63 від 05 червня 2023 року на суму 37000,00 грн..

Отже, витрати позивача на надану професійну правничу допомогу підтверджені у розмірі 37 000,00 грн..

Враховуючи задоволення позову, суд приходить до висновку, що з відповідачів - Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підлягають стягненню витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 12 333,33 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 355, 368, 386 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 77, 81, 133, 141, 142, 263, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акту про передачу майна; скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.

Визнати недійсним акт від 22 лютого 2022 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим Ігорем Вікторовичем (реєстраційний номер виконавчого провадження № 67454982).

Визнати недійсним постанову від 22 лютого 2022 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, складений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим Ігорем Вікторовичем (реєстраційний номер виконавчого провадження № 67454982).

Скасувати свідоцтво про право власності від 27.05.2022 року, видане Державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчевою Ларисою Володимирівною, зареєстроване в реєстрі за N 1-147.

Скасувати запис про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.05.2022 року номер запису про право власності 46934539, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1155935912104.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 37 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 37 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 37 коп..

Стягнути з Приватного виконавця Шевцова Ігоря Вікторовича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) грн. 33 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) грн. 33 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 333 (дванадцять тисяч триста тридцять три) грн. 33 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 – Приватний виконавець Шевцов Ігор Вікторович, адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Чернишевського, буд.11, офіс 1.

Відповідач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач 3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Главчева Лариса Володимирівна, адреса: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.Медична, буд.3.

Суддя Похваліта С. М.