Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №207/8120/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/8120/25

№ 2/207/929/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Лещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до Південного районного суду м. Кам`янського із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 3496,92 грн. – заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 0,44 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 2729,02 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійно правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача зобов`язань з своєчасного повернення отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за кредитним договором від 20.01.2019 року № 2022513963 між відповідачем та АТ «ОТП Банк», право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу №12/4/21 від 12.04.2021року.

Ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 26.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, а тому суд, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не подала та не повідомила причини його неподання, а також те, що позивач не заперечував щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, про що свідчить прохальна частина позову, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судом встановлено наступне.

20 січня 2019 року між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2022513963 відповідно до умов якого позивач надав відповідачу в кредит грошові кошти на споживчі потреби в розмірі 6197,56 грн. з кінцевою датою повернення 20 січня 2021 року. Строк користування кредитом складає 24 місяців. В свою чергу відповідач зобов`язався своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, що передбачені кредитним договором, а також виконати інші зобов`язання за договором. Відповідно до умов кредитного договору процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість складає 0,01 % річних.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору (Графік платежів), сторони конкретизували та погодили, що усього сума платежів за розрахунковий період складе – 9172,97 грн. Загальні витрати за кредитом становлять 3274,88 грн., до складу яких входять проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, необхідні для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Реальна річна процентна ставка складе - 62.52 %;

Кредитодавець свої зобов`язання з надання відповідачеві кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується специфікацією до кредитного договору від 20.01.2019 року та видатковою накладною №0161-000311 від 20.01.2019 року (арк.с.18, 20), які є належними, допустимими доказами надання кредиту.

11.12.2020 р. АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором позики від 20.01.2019 року № 2022513963, що підтверджується договором факторингу №11/2/20 від 11.12.2020р. з додатками (арк.с.25-33).

11.12.2020р. ТОВ «Діджи Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК Укрфінанс Груп» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором позики від 20.01.2019 року № 2022513963, що підтверджується договором факторингу №437/ФК-20 від 11.12.2020р. з додатками (арк.с.41-48).

12.04.2021р. ТОВ «ФК Укрфінанс Груп» відступило на користь ТОВ «Цикл Фінанс» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором позики від 20.01.2019 року № 2022513963, що підтверджується договором факторингу №12/4/21 від 12.04.2021р. з додатками (арк.с.34-40).

Всупереч умов договору, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту не виконав належним чином, сплативши лише 2700,64 грн., у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем, яка згідно наданого розрахунку складається з 3496,92 грн.– заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 0,44 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 2729,02 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів належного виконання зобов`язання за кредитним договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст.1082 ЦК України).

На підставі вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку щодо сплати заборгованості за кредитним договором та відсотками відповідно до положень договору, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3496,92 грн. заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 0,44 грн., є обґрунтованим, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення прострочених комісій у розмірі 2729,02 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі №640/14229/15 (провадження №61-16739св20), від 21 квітня 2021 року у справі №677/1535/15 (провадження №61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі №209/789/15 (провадження №61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі №751/4015/15 (провадження №61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які Банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Оскільки надання кредиту, розрахунково-касове обслуговування це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оскільки положення кредитного договору про сплату позичальником на користь Банку комісії за обслуговування кредиту є нікчемними суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими комісіями у розмірі 2729,02 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1360,45 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту та розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, представником позивача адвокатом Гулієвою С.А. надано: договір про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025 року, укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А. з додатковою угодою до нього №2022513963 від 14.11.2025р.; детальний опис робіт, виконаних адвокатом; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 14.11.2025р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Гулієвою С.А. та ордер.

Отже, позивачем документально підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу, обумовлений необхідністю звернення до суду із позовом до відповідача, внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання.

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Заперечень від відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. та правомірність їх стягнення з відповідача.

На підставі ст.ст.526,634,1049,1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.2,4,81,82,128,141,142,259,263-265,268,272,273,280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3497,36 (три тисячі чотириста дев`яносто сім) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати з правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати з оплати судового збору у розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 45 копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Притуляк