Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №904/838/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м.Дніпро Справа №904/838/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)

суддів: Віннікова С.В., Андрейчука Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС»

про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 (суддя Кеся Н.Б., повний текст рішення складено 01.05.2026) у справі №904/838/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С+В-ТРАНС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС»

про стягнення 572656,35 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/838/26 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 572656,35 грн заборгованості за послуги з перевезення вантажів та судовий збір у розмірі 8589,85 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/838/26 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 для розгляду справи №904/838/26 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Віннікова С.В., Андрейчука Л.В.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/838/26 задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у справі №904/838/26 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

25.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої просить апеляційний суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в Господарському суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді в сумі 52000,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» про ухвалення додаткового рішення до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано позивачу протягом 5 днів з дати отримання відповідної ухвали надати відповідні заперечення щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Позивач будь-яких клопотань чи заперечень на заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надав.

Оцінивши зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» (далі – ТОВ «ДДАП-РАКС») про ухвалення додаткового рішення, додані до неї докази, матеріали справи, зміст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026 та характер здійсненого апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з такого.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

За змістом ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. (частини 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні апеляційної скарги відповідачем зазначено, що попередній орієнтовний розмір судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, складається із судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 12884,78 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу, орієнтований розмір яких зазначено у відзиві на позовну заяву. За змістом наявного в матеріалах справи відзиву на позов вбачається, що відповідач визначив попередній орієнтовний розмір судових витрат наступним чином: витрати на професійну правничу допомогу за супровід справи в суді першої інстанції – 50000,00 грн; в суді апеляційної інстанції – 50000,00 грн; в суді касаційної інстанції – 50000,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вже було зазначено, 25.06.2026 представник відповідача в системі «Електронний суд» сформував та подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №904/838/26, в якій просив апеляційний суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в Господарському суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді в сумі 52000,00 грн.

В той же час, колегія суддів встановила, що попри визначення у відзиві на позов орієнтовного розрахунку судових витрат відповідачем не ані до винесення рішення судом першої інстанції, ані протягом п`яти днів після його прийняття відповідачем не було надано до місцевого господарського суду доказів на підтвердження понесення таких витрат.

В контексті означених обставин судова колегія апеляційного господарського суду враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.07.2022 по справі №916/2541/20, у відповідності до яких змінюючи або ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції повинен одночасно змінити розподіл судових витрат, зокрема судового збору, втрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому згідно з встановленими законом вимогами в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено як про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, так і про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

У названій постанові Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції з підстав неподання ним доказів понесення таких витрат до суду першої інстанції у визначені частиною восьмою статті 129 ГПК України строки залишив поза увагою те, що суд першої інстанції, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, керуючись, зокрема, приписами частини четвертої статті 129 ГПК України поклав судові витрати, пов`язані з розглядом справи на позивача.

В даному ж випадку, колегія суддів виходить з того, що, оскільки постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові, розподіл судових витрат має здійснювати саме суд апеляційної інстанції, тому та обставина, що відповідач, не на користь якого ухвалено рішення суду першої інстанції, не подав останньому докази щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу, не позбавляє ТОВ «ДДАП-РАКС» процесуального права на розподіл цих витрат, адже жодного практичного значення, беручи до уваги задоволення позову, подача суду першої інстанції доказів в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України не мала б.

Відтак, суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження понесених витрат в судах першої та апеляційної інстанцій представником товариства долучено до матеріалів справи: Договір про надання правової допомоги №5-01/2023 від 09.01.2023, укладений між ТОВ «ДДАП-РАКС» та адвокатом Піщенковим Костянтином Костянтиновичем, Додаткова угода №1 від 09.01.2023 до Договору про надання правової допомоги №5-01/2023 від 09.01.2023, Додаткова угода №2 від 03.01.2024 до Договору про надання правової допомоги №5-01/2023 від 09.01.2023, ордер серії АЕ №1483630 від 16.03.2026 на підтвердження повноважень адвоката Піщенкова К.К. на представництво інтересів ТОВ «ДДАП-РАКС», свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Піщенкова К.К., акт-звіт виконаних робіт від 24.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

З наданих апеляційному суду документів вбачається, що 09.01.2023 між ТОВ «ДДАП-РАКС» (далі – Довіритель) та адвокатом Піщенковим Костянтином Костянтиновичем (далі – Повірений, Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №5-01/2023, за умовами підпункту 1.1.1. пункту 1.1. якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов`язання представляти інтереси Довірителя, зокрема, та не виключно, в Місцевих загальних судах, Місцевих господарських судах, Місцевих адміністративних судах, Апеляційних судах областей, Апеляційних господарських судах, Апеляційних адміністративних судах, Верховному суді України, Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, а також у Третейських судах України, незалежно від їх компетенції.

Згідно з пунктом 3.1. Договору сторони погодили погодинну тарифікацію послуг Повіреного згідно ставок, вказаних в підписаній сторонами Додатковій угоді до даного Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору Повірений надає Довірителю акт наданих послуг, в якому вказується найменування, обсяг таких послуг та витрачений Повіреним час на надання послуг, не пізніше 10 календарних днів після надання обумовлених цим договором послуг. Акт має мітити такі відомості:

3.2.1. Назва конкретної дії, вчиненої для виконання справи, зокрема, але не виключно: участь у судовому засіданні, складання документу, аналіз документів, формування правової позиції, підготовка документу та додатків для подання від імені Довірителя у відповідний орган та інше.

3.2.2. Дата вчинення конкретної дії.

3.2.3. Кількість часу, витраченого Повіреним на вказану(ні) дію(ї).

3.2.4. Загальна вартість кожної окремої дії з врахуванням витраченого часу на її виконання.

3.2.5. Загальна сума гонорару Повіреного за наданий обсяг послуг щодо конкретної справи.

3.2.6. Транспортні витрати.

За умовами пункту 3.3. Договору Довіритель протягом трьох днів із моменту отримання акту наданих послуг зобов`язаний підписати його в паперовій формі або кваліфікованим електронним підписом в двох екземплярах та повернути Повіреному один примірник такого акту, та протягом 60 календарних днів після підписання такого акту сплатити Повіреному за весь обсяг наданих Довірителю послуг.

Пунктом 4.1. передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Додатковою угодою №2 від 03.01.2024 до Договору №05-01/2023 від 09.01.2023 сторони погодили, що гонорар Повіреного, відповідно до Розділу 3 Договору, визначається в розмірі 4000,00 грн за одну годину роботи починаючи з 03.01.2024.

На виконання умов вказаного Договору 24.06.2026 сторони погодили акт-звіт виконаних робіт, за умовами пункту 1 якого Адвокат надав, а Довіритель прийняв в повному обсязі без будь-яких заперечень, послуги щодо правової допомоги та правового супроводу Довірителя в господарській справі №904/838/26 під час її розгляду Господарським судом Дніпропетровської області та Центральним апеляційним господарським судом, в наступному обсязі та за визначеною вартістю:

1. Підготовка правової позиції, написання відзиву на позов (дата вчинення дії 16.03.2026, витрачений час – 2 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 8000 грн).

2. Підготовка правової позиції, написання та подача відзиву на позов (дата вчинення дії 17.03.2026, витрачений час – 2,5 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 10000 грн).

3. Підготовка правової позиції, написання заперечень на відповідь на позов (дата вчинення дії 27.03.2026, витрачений час – 0,75 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 3000 грн).

4. Підготовка правової позиції, написання та подача заперечень на відповідь на позов (дата вчинення дії 30.03.2026, витрачений час – 1,25 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 3000 грн).

5. Участь в судовому засіданні в суді першої інстанції, з урахуванням часу для прибуття до суду та очікування судового засідання (дата вчинення дії 31.03.2026, витрачений час – 1,25 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 5000 грн).

6. Підготовка та подача клопотання про призначення судового засідання 28.04.2026 в режимі відеоконференції (дата вчинення дії 02.04.2026, витрачений час – 0,25 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 1000 грн).

7. Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, з урахуванням очікування судового засідання, в суді першої інстанції (дата вчинення дії 28.04.2026, витрачений час – 1 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 4000 грн).

8. Підготовка та написання апеляційної скарги на рішення (дата вчинення дії 13.05.2026, витрачений час – 2 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 8000 грн).

9. Підготовка, написання та подача до суду апеляційної скарги на рішення (дата вчинення дії 14.05.2026, витрачений час – 1,5 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 6000 грн).

10. Участь в судовому засіданні, з урахуванням часу для прибуття до суду та очікування судового засідання, в суді апеляційної інстанції (дата вчинення дії 23.06.2026, витрачений час – 1 год, вартість однієї години – 4000 грн, вартість за дію – 4000 грн).

Згідно п. 3 вказаного акту-звіту загальна вартість наданих послуг в Господарському суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді в справі №904/838/26, відповідно до умов Договору №5-01/2023 від 09.01.2023 про надання правової допомоги, склала 52000,00 грн.

За умовами п. 4 акту-звіту Довірителя по обсягу, якості та строкам надання послуг претензій не має.

Дослідивши представлені відповідачем докази на підтвердження факту понесення товариством витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій, зокрема детальний опис та вартість робіт, які наведені в акті-звіті виконаних робіт від 24.06.2026, апеляційний суд зазначає про те, що відображена в них інформація про характер та вартість виконаних адвокатом робіт відповідає матеріалам справи та умовам додаткової угоди №2 від 03.01.2024 до Договору №05-01/2023 від 09.01.2023.

Разом з тим сам по собі факт надання правничої допомоги не означає автоматичного покладення на іншу сторону всієї заявленої суми витрат. Натомість нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №916/2014/20.

У постанові Касаційного суду у складі Верховного Суду цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22 колегією суддів вкотре було акцентовано увагу на тому, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Натомість позивач не скористався своїм правом на надання своїх доводів і заперечень на клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в т.ч. клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав.

В силу наведених вище процесуальних приписів та висновків послідовної судової практики, відповідні негативні наслідки покладаються на позивача, як особу, яка самоусунулася від реалізації процесуальних можливостей надання заперечень.

За таких обставин, з урахуванням позитивного для ТОВ «ДДАП-РАКС» результату вирішення спору, того, що останнім шляхом надання належних доказів доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, того, що послуги адвоката є реальними та дійсно потрібними для якісного представництва клієнта в господарських судах, того, що обсяг наданих адвокатом послуг співмірний із заявленими до стягнення витратами, а їх розмір обґрунтований та пропорційний до предмета спору, в т.ч. з урахуванням ціни позову, апеляційний господарський суд, не отримавши заперечень позивача проти покладення на нього судових витрат відповідача, доходить висновку про наявність підстав для відшкодування за рахунок ТОВ «С+В-ТРАНС» витрат ТОВ «ДДАП-РАКС» на правничу допомогу адвоката в судах першої та апеляційної інстанцій в загальній сумі 52000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/838/26 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С+В-ТРАНС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДАП-РАКС» 52000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених в судах першої та апеляційної інстанцій.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 27.07.2026 після виходу головуючого судді Левшиної Г.В. з відпустки.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя С.В. Вінніков

Суддя Л.В. Андрейчук