Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №904/380/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м.Дніпро Справа №904/380/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)

суддів: Висоцького А.М., Віннікова С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Пашаєва Немата Али Огли

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 (суддя Рудь І.А., повний текст рішення складено 14.04.2026) у справі №904/380/26

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»

до Фізичної особи-підприємця Пашаєва Немата Али Огли

про стягнення заборгованості у сумі 362045,23 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 у справі №904/380/26 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 358849,99 грн - вартості недоврахованої електричної енергії, 2477,54 грн – три відсотка річних, 717,70 грн - інфляційні втрати та 4344,54 грн - судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Пашаєв Немат Али Огли звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 у справі №904/380/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Висоцького А.М., Віннікова С.В.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пашаєва Немата Али Огли на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 у справі №904/380/26 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 у справі №904/380/26 залишено без змін.

25.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, за змістом якої просить апеляційний суд ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи №904/380/26 у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2026 прийнято заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дати отримання відповідної ухвали надати відповідні заперечення щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідач будь-яких клопотань чи заперечень на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надав.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених в апеляційній інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

За змістом ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. (частини 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що попередньо розрахований розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 25000,00 грн. При цьому представник товариства зазначив, що точний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде повідомлений пізніше шляхом подання письмової заяви з урахуванням часу, витраченого на підготовку процесуальних документів та участь у судових засіданнях, враховуючи тривалість розгляду справи та її складність.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

25.06.2026 представник позивача в системі «Електронний суд» сформував та подав до апеляційного суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/380/26, в якій просив стягнути з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом даної справи.

На підтвердження понесених витрат до відповідної заяви представником товариства надано: договір про надання правничої допомоги №624-ДнЕМ-РП від 01.01.2026, укладений між Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» та Адвокатським об`єднанням «Перший радник», докази підписання договору електронними підписами сторін, Звіт №40/904/380/26-ДнЕМ від 23.06.2026, докази його підписання сторонами, копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, копію довіреності та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Тищенко Т.А.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У даному випадку, з наданих суду документів вбачається, що 01.01.2026 між АО «Перший радник» (далі - Адвокатське об`єднання) та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» укладено договір про надання правничої допомоги №624-ДнЕМ-РП, за умовами пункту 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту відповідно до умов цього Договору платну професійну правничу допомогу, визначену у пункті 1.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти Правничу допомогу та оплатити її у порядку та у строки, погоджені Сторонами у цьому Договорі.

Згідно з пунктом 1.5 Договору документом, що підтверджує повноваження на представництво Клієнта у справі, є довіреність, видана Клієнтом на представника Адвокатського об`єднання (адвоката), або ордер, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України

Відповідно до підпункту 2.1.2 договору Адвокатське об`єднання має право самостійно визначати адвоката (ів) Адвокатського об`єднання для представництва інтересів Клієнта.

За умовами пунктів 3.1, 3.3 Договору Адвокатське об`єднання звітує за результатами виконання доручення Клієнта і надання Правничої допомоги, надаючи на погодження Клієнту Звіт про надання правничої допомоги. Звіт має містити детальний опис наданої Правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання Правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений Адвокатським об`єднанням на надання Правничої допомоги, вартість наданої Правничої допомоги.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що розмір винагороди Адвокатського об`єднання за надання Правничої допомоги за дорученням Клієнта, визначається Сторонами окремо за кожним дорученням Клієнта та зазначається у Звітах про надання Правничої допомоги. Загальна вартість Правничої допомоги за цим Договором складається із вартості наданої Правничої допомоги за кожним дорученням Клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 569 650 грн 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 113 930 грн 00 коп., всього – 683 580 грн 00 коп. з ПДВ.

За умовами договору про надання правничої допомоги від 01.01.2026 передбачено фіксований розмір гонорару.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зі змісту поданого звіту про надання правничої допомоги №40/904/380/26-ДнЕМ від 23.06.2026 вбачається, що адвокатом надано правничу допомогу у сумі 10000,00 грн за наступні послуги:

1. ознайомлення з апеляційною скаргою на 12 сторінках (витрачено 1 годину);

2. підготовка відзиву на апеляційну скаргу на 10 сторінках та подача його через «Електронний суд» (витрачено 7 годин);

3. участь у судовому засіданні, з урахуванням часу, затраченого на дорогу до суду та на зворотню дорогу до офісу (витрачено 1 год 20 хв).

Загальний розмір винагороди за надану правничу допомогу визначений у сумі 10000 грн.

Колегія суддів встановила, що заявлені позивачем витрати пов`язані з апеляційним переглядом саме цієї справи. Ознайомлення з апеляційною скаргою та аналіз доводів апелянта, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, а також участь представника у судовому засіданні є процесуальними діями, які безпосередньо пов`язані із захистом інтересів товариства у Центральному апеляційному господарському суді.

Разом з тим сам по собі факт надання правничої допомоги та підтвердження її зв`язку з розглядом справи не означає автоматичного покладення на іншу сторону всієї заявленої суми витрат.

Оцінюючи заявлену Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн за критеріями реальності, необхідності, розумності, співмірності та пропорційності, колегія суддів виходить із таких обставин.

Так, згідно приписів сталої та послідовної судової практики, вирішуючи клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №905/716/20).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №916/2014/20.

У постанові Касаційного суду у складі Верховного Суду цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22 колегією суддів вкотре було акцентовано увагу на тому, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Натомість відповідач не скористався своїм правом на надання своїх доводів і заперечень на клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в т.ч. клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав.

В силу наведених вище процесуальних приписів та висновків послідовної судової практики, відповідні негативні наслідки покладаються на відповідача, як особу, яка самоусунулася від реалізації процесуальних можливостей надання заперечень.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем підтверджено факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі, співмірність розміру витрат з наданими послугами, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача проти заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача повністю в сумі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/380/26 задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пашаєва Немата Али Огли на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 10000,00 грн.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 27.07.2026 після виходу головуючого судді Левшиної Г.В. з відпустки.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя А.М. Висоцький

Суддя С.В. Вінніков