Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №925/1644/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа №925/1644/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від прокуратури: Левицька Н.В.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Моцайко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 (повний текст складено 20.04.2026)

у справі №925/1644/24 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Звенигородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 670 831,73 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Звенигородської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Звенигородської міської ради (далі - Комітет) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (далі - ТОВ "Черкасиенергозбут") про визнання недійсними додаткових угод: №2 від 03.03.2021, №3 від 05.04.2021, №4 від 11.05.2021, №5 від 12.07.2021, №6 від 09.08.2021, №7 від 26.08.2021, №8 від 08.09.2021, №9 від 20.09.2021, №10 від 04.10.2021, №11 від 22.10.2021, №12 від 26.10.2021, №13 від 08.11.2021, №14 від 23.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 №71071000094, укладеного між Комітетом та ТОВ "Черкасиенергозбут", а також стягнення з останнього на користь Комітету 670 831,73 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що наведені додаткові угоди укладено з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, з відповідача підлягають стягненню 670 831,73 грн надмірно сплачених коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 позов задоволено.

Визнано недійсними додаткові угоди №2 від 03.03.2021, №3 від 05.04.2021, №4 від 11.05.2021, №5 від 12.07.2021, №6 від 09.08.2021, №7 від 26.08.2021, №8 від 08.09.2021, №9 від 20.09.2021, №10 від 04.10.2021, №11 від 22.10.2021, №12 від 26.10.2021, №13 від 08.11.2021, №14 від 23.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 №71071000094, укладеного між Комітетом та ТОВ "Черкасиенергозбут".

Стягнуто з ТОВ "Черкасиенергозбут" на користь Комітету 670 831,73 грн.

Стягнуто з ТОВ "Черкасиенергозбут" на користь Черкаської обласної прокуратури 39 541,18 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що вищенаведені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що різниця між фактично сплаченими коштами в розмірі 2 033 754,05 грн та сумою, яка б мала бути сплачена згідно з умовами договору, в редакції додаткової угоди №1 - 1 362 922,32 грн, є безпідставно отриманими коштами на загальну суму 670 831,73 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №2 від 03.03.2021, №3 від 05.04.2021 і стягнення коштів у сумі 59 896,30 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Черкасиенергозбут" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а також ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі зводяться до того, що:

- повноваження прокурати на представництво інтересів Комітету відсутні;

- висновки суду першої інстанції про відсутність доказів коливання ціни на ринку електричної енергії, яке стало підставою для укладення додаткових угод №2 та №3 необґрунтовані. Ціна за електричну енергію збільшена додатковими угодами №2 від 03.03.2021 та №3 від 05.04.2021 в межах 10 відсотків, як прямо передбачено пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі";

- прокуратурі надано невиправдані переваги, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

- суд першої інстанції не надав оцінку частині зібраних доказів, не взяв до уваги зібрані у справі докази та аргументи відповідача, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Черкасиенергозбут" у справі №925/1644/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Іванов В.П., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

28.05.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Черкасиенергозбут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2026. Витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1644/24. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 17.06.2026.

22.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1644/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 задоволено заяву представника ТОВ "Черкасиенергозбут" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Іванова В.П. та Ткаченка Б.О., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026, для розгляду справи №925/1644/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Черкасиенергозбут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

У судовому засіданні 16.07.2026 оголошено перерву до 22.07.2026.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

08.06.2026, через систему "Електронний суд", прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Черкасиенергозбут" без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 - без змін.

Так, у відзиві прокуратура зазначає, що надані відповідачем документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату, у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору, на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Отже, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

10.06.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "Черкасиенергозбут" подані додаткові письмові пояснення по суті спору.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

14.07.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №925/1644/24 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26).

Розглянувши наведене клопотання щодо зупинення провадження у цій справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", апеляційний господарський суд вказує таке.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

При цьому, статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З огляду на зазначені норми, прийняття рішення Конституційним Судом України, за наслідками розгляду конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не вплине на це апеляційне провадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі, на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 22.07.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, позивач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №925/1644/24 розглядається за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24, в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №2 від 03.03.2021, №3 від 05.04.2021 і стягнення коштів у сумі 59 896,30 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

21.01.2021 за результатами проведення процедури відкритих торгів за номером UA-2020-12-03-012735-b між ТОВ "Черкасиенергозбут" (постачальник) та Комітетом (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №71071000094, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (пункт 1.1 договору).

До умов договору застосовуються положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії (пункт 1.2 договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (пункт 2.2 договору).

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 21.01.2021 до 31.12.2021 включно (пункт 3.1 договору).

Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору (пункт 3.2 договору).

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (пункт 3.3 договору).

Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 1 100 00 кВт/год, 20202, Україна, Черкаська область, об`єкти комунальної власності в м. Звенигородка, с. Павлівка, с. Богачівка, с. Михайлівка, с. Вільховець, с. Гудзівка, с. Гусакове, с. Княжа, с. Козацьке, с. Моринці, с. Гнилець, с. Неморож, с. Мурзинці, с. Стебне, с. Хлипнівка, с. Майданівка Звенигородського району, межа балансової належності електроустановок (пункт 3.4 договору).

Постачальник зобов`язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються споживачу за цим договором, що передбачає вчасне та повне інформування споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз`яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання (пункт 4.2 договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору, на момент його укладення, становить 2 007 838,80 грн з ПДВ. З урахуванням статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором, в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абзацу 2 частини 2.2 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" (пункт 5.1 договору).

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (пункт 5.2 договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.3 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.4 договору).

Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 5 днів з моменту отримання рахунку та акта приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 5.6 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами - до їх повного виконання (пункт 13.1 договору).

Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (пункт 13.2 договору).

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією. При цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджують збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині, до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно з наданим учасником підтверджуючим документом), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог пункту 2 частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом (пункт 13.6 договору).

Зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 13.7 договору).

Додатками до договору є: Лист повідомлення (додаток №1 до договору); Обсяги споживання (додаток №2 до договору); Комерційна пропозиція (додаток №3 до договору) (пункт 14 договору).

Порядком змін умов договору про закупівлю передбачено, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, визначених статтею 41 Закону, та оформлюються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (пункт 1). Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору (пункт 2). Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування (пункт 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк (пункт 4). Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (пункт 5).

У додатку 3 до договору - Комерційній пропозиції "Вільна ціна бюджет" сторони, зокрема погодили, що ціна по договору за (1 кВт/год) становить 1,82530 грн з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Крім того, у пункті 1 Комерційної пропозиції, сторони, серед іншого, встановили, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією. При цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник, разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору, надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

На підставі отриманої довідки сторони укладають додаткову угоду до договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 ЦК України.

21.01.2021 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, відповідно до пункту 1 якої, у зв`язку з наявністю підстав (зменшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" постанова НКРЕКП від 09.12.2020 №2353), які передбачені підпунктом 5 пункту 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), визначеної в договорі внести зміни до пункту 1 додатку №3 договору, зокрема до абзаців 2-4, та викласти наступній редакції:

"У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Споживача з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов`язки керівника за його відсутності).

Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення постачальника.

На підставі отриманої довідки сторони укладають додаткову угоду до договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 ЦК України."

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №1 сторони домовилися частково змінити умови договору та викласти, зокрема, пункт 5.1, пункт 13.6 в наступній редакції:

"5.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору становить 1 982 970 грн. 00 коп. з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. №309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України".

13.6. У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов`язки керівника за його відсутності). Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника.

На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 Цивільного Кодексу України."

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін, які виникли між сторонами з 21.01.2021 (пункт 6 додаткової угоди №1).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №1 сторони зменшили вартість договору до 1 982 970,00 грн з ПДВ. При цьому, ціна за одиницю товару залишилась незмінною - 1,44999 грн.

На підтвердження звернення до позивача щодо необхідності укладення додаткової угоди №2, відповідач надав лист від 03.03.2021 №7/361, адресований Комітету, додатками до якого зазначені проекти додаткової угоди №2 (збільшення ціни за одиницю товару на + 4,72% та на + 6,61%) та інформаційні довідки щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України.

03.03.2021 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,51842 грн без збільшення загальної вартості договору.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №2 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 1 059 771 кВт/год.

Сторони дійшли згоди виключити "Порядок змін умов договору про закупівлю" (пункт 6 додаткової угоди №2).

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.02.2021 (пункт 10 додаткової угоди №2).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №2 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 1,51842 грн, тобто на 4,72% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 1 059 771 кВт/год.

На підтвердження звернення до позивача щодо необхідності укладення додаткової угоди №3, відповідач надав лист від 05.04.2021 №7/474, адресований Комітету, додатками до якого зазначені проекти додаткової угоди №3 та інформаційна довідка щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України.

05.04.2021 сторони підписали додаткову угоду №3 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,54848 грн без збільшення загальної вартості договору.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №3 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 1 043 015 кВт/год.

Ця Додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.03.2021 (пункт 7 додаткової угоди №3).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №3 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 1,54848 грн, тобто на 6,79% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 1 043 015 кВт/год.

11.05.2021 сторони підписали додаткову угоду №4 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,70317 грн без збільшення загальної вартості договору.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №4 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 964 535 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.04.2021 (пункт 7 додаткової угоди №4).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №4 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 1,70317 грн, тобто на 17,46% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 964 535 кВт/год.

12.07.2021 сторони підписали додаткову угоду №5 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,85781 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №5 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 897 060 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.06.2021 (пункт 7 додаткової угоди №5).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №5 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 1,85781 грн, тобто на 28,13% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 897 060 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Комітету з листом від 03.08.2021 №7/922, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди №6 та інформаційну довідку.

09.08.2021 сторони підписали додаткову угоду №6 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 1,94791 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №6 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 861 928 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.07.2021 (пункт 7 додаткової угоди №6).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №6 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 1,94791 грн, тобто на 34,34% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 861 928 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Комітету з листом від 17.08.2021 №7/1043, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди №7 та інформаційну довідку.

26.08.2021 сторони підписали додаткову угоду №7 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,14250 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №7 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 794 710 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021 (пункт 7 додаткової угоди №7).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №7 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 2,14250 грн, тобто на 47,76% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 794 710 кВт/год.

08.09.2021 сторони підписали додаткову угоду №8 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,35653 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №8 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 731 928 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021 (пункт 7 додаткової угоди №8).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №8 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 2,35653 грн, тобто на 62,52% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 731 928 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Комітету з листом від 15.09.2021 №7/1217, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди №9 та експертний висновок №О-897.

20.09.2021 сторони підписали додаткову угоду №9 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,56838 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №9 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 678 845 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.09.2021 (пункт 7 додаткової угоди №9).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №9 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 2,56838 грн, тобто на 77,13% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 678 845 кВт/год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії залишено без змін.

04.10.2021 ТОВ "Черкасиенергозбут" та Комітет підписали додаткову угоду №10 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,65031 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №10 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 660 325 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.09.2021 (пункт 7 додаткової угоди №10).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №10 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 2,65031 грн, тобто на 82,78% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 660 325 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Комітету з листом від 19.10.2021 №7/49, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди до договору "Про постачання електричної енергії" за №71071000094 від 21.01.2021 та експертний висновок №О-1022 від 12.10.2021.

22.10.2021 сторони підписали додаткову угоду №11 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 2,91507 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №11 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 606 824 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021 (пункт 7 додаткової угоди №11).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №11 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 2,91507 грн, тобто на 101,04% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 606 824 кВт/год.

26.10.2021 сторони підписали додаткову угоду №12 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 3,20628 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №12 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 557 172 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021 (пункт 7 додаткової угоди №12).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №12 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 3,20628 грн, тобто на 121,12% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 557 172 кВт/год.

08.11.2021 сторони підписали додаткову угоду №13 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 3,49484 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №13 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 515 385 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021 (пункт 7 додаткової угоди №13).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №13 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 3,49484 грн, тобто на 141,03% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 515 385 кВт/год.

ТОВ "Черкасиенергозбут" звернулося до Комітету з листом від 17.11.2021 №7/233, з яким для приведення стану розрахунків до єдиних вимірів, направило примірники додаткової угоди №14 та експертний висновок №О-1146 від 12.11.2021.

23.11.2021 сторони підписали додаткову угоду №14 до договору, відповідно до пункту 1 якої дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 3,84397 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №14 сторони домовилися частково змінити умови пункту 3.4 договору та зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу до 472 509 кВт/год.

Ця додаткова угода, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони керуючись частиною 3 статті 631 ЦК України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.11.2021 (пункт 7 додаткової угоди №14).

З викладеного вбачається, що підписанням додаткової угоди №14 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 1,44999 грн (ціна на момент укладення договору) до 3,84397 грн, тобто на 165,10% та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 472 509 кВт/год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії залишено без змін.

На підтвердження постачання електричної енергії за договором сторони підписали акти прийняття-передавання товарної продукції:

- №71071000094 за 01.2021 на 58 335 кВт/год вартістю 105 161,28 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 02.2021 на 80 666 кВт/год вартістю 150 937,06 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 03.2021 на 82 856 кВт/год вартістю 157 525,52 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 04.2021 на 68 277 кВт/год вартістю 140 368,98 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 05.2021 на 50 974 кВт/год вартістю 104 796,24 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 06.2021 на 48 129 кВт/год вартістю 98 947,30 грн з ПДВ;

- №б/н за 06.2021 на 3 367 кВт/год вартістю 7 442,86 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 07.2021 на 41 009 кВт/год вартістю 94 345,96 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 08.2021 на 52 214 кВт/год вартістю 141 460,32 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 09.2021 на 61 525 кВт/год вартістю 184 761,05 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 10.2021 на 79 661 кВт/год вартістю 306 500,46 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 11.2021 на 88 160 кВт/год вартістю 369 980,02 грн з ПДВ;

- №71071000094 за 12.2021 на 29 704 кВт/год вартістю 124 660,15 грн з ПДВ;

- №б/н за 12.2021 на 11 168 кВт/год вартістю 46 866,85 грн з ПДВ.

З викладеного вбачається, що всього відповідач поставив позивачу 756 045 кВт/год електричної енергії, вартість якої, відповідно до зазначених вище актів становить 2 033 754,05 грн.

Оплата отриманої електричної енергії позивачем підтверджується платіжними дорученнями:

- від 08.02.2021 №21 на суму 96 775,07 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за січень мц 2021; акт №71071000094 від 5.02.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 16129,18";

- від 08.02.2021 №25 на суму 8 386,21 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за січень мц 2021; акт №71071000094 від 5.02.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 1397,70";

- від 05.03.2021 №102 на суму 138 305,02 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за лютий мц 2021; акт №71071000094 від 5.03.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 23050,54";

- від 05.03.2021 №79 на суму 12 632,04 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за лютий мц 2021; акт №71071000094 від 5.03.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 2105,34";

- від 05.04.2021 №173 на суму 134 526,75 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за березень мц 2021; акт №71071000094 від 5.04.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 22 421,13";

- від 05.04.2021 №128 на суму 22 998,77 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за березень мц 2021; акт №71071000094 від 5.04.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 3833,13";

- від 12.05.2021 №282 на суму 126 785,81 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за квітень мц 2021; акт №71071000094 від 12.05.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 21130,97";

- від 12.05.2021 №171 на суму 13 583,17 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за квітень мц 2021; акт №71071000094 від 12.05.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 2263,86";

- від 10.06.2021 №232 на суму 7 275,74 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за травень мц 2021; акт №71071000094 від 09.06.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 1212,62";

- від 10.06.2021 №344 на суму 97 520,50 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за травень мц 2021; акт №71071000094 від 09.06.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 16253,42";

- від 25.06.2021 №377 на суму 95 914,88 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт №71071000094 від 25.06.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 15985,82";

- від 25.06.2021 №260 на суму 3 032,42 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт №71071000094 від 25.06.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 505,40";

- від 26.07.2021 №404 на суму 7 215,11 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт №71071000094 від 26.07.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 1202,52";

- від 26.07.2021 №304 на суму 227,75 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за червень мц 2021; акт №71071000094 від 26.07.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ - 37,96";

- від 10.08.2021 №421 на суму 91 435,67 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за липень мц 2021; акт №71071000094 від 10.08.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021, ду №6 від 9.08.2021; В т.ч. ПДВ 15239,29";

- від 10.08.2021 №323 на суму 2 910,29 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за липень мц 2021; акт №71071000094 від 10.08.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021, ду №6 від 9.08.2021; В т.ч. ПДВ 485,05";

- від 17.09.2021 №384 на суму 15 396,62 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за серпень мц 2021; акт №71071000094 від 09.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 2566,10";

- від 17.09.2021 №490 на суму 126 063,70 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за серпень мц 2021; акт №71071000094 від 17.09.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021; В т.ч. ПДВ 21010,63";

- від 06.10.2021 №406 на суму 9 189,25 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за вересень мц 2021; акт №71071000094 від 6.10.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021, ду №10 від 4.10.2021; В т.ч. ПДВ 1531,54";

- від 06.10.2021 №536 на суму 175 571,80 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за вересень мц 2021; акт №71071000094 від 6.10.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021, ду №10 від 4.10.2021; В т.ч. ПДВ 29261,97";

- від 16.11.2021 №481 на суму 19 337,83 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за жовтень 2021; акт №71071000094 від 15.11.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ 3222,97";

- від 16.11.2021 №591 на суму 287 162,63 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за жовтень 2021; акт №71071000094 від 15.11.2021, Дог. №71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ 47860,44";

- від 07.12.2021 №519 на суму 21 856,22 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за листопад 2021; акт №71071000094 від 07.12.2021р., Дог. №71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ 3642,70";

- від 07.12.2021 №655 на суму 348 123,80 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за листопад 2021; акт №71071000094 від 07.12.2021р., Дог. №71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ - 58020,64";

- від 19.01.2022 №11 на суму 8 682,95 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за грудень 2021; акт №71071000094 від 19.01.2022р., Дог. №71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ - 1447,16";

- від 19.01.2022 №8 на суму 115 977,20 грн із зазначенням призначення платежу: "за отриману електроенергію за грудень 2021; акт №71071000094 від 19.01.2022р., Дог. №71071000094 від 21.01.2021р.; В т.ч. ПДВ - 19329,57".

Відповідно до зазначених платіжних доручень позивач сплатив 1 986 887,20 грн за електроенергію на підставі спірного договору.

Крім того, прокурор стверджує, а відповідач не заперечує, що позивач на виконання судового наказу Господарського суду Черкаської області від 20.01.2022 у справі №925/67/22 про стягнення з Комітету на користь ТОВ "Черкасиенергозбут" 46 866,85 грн, на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 №71071000094, сплатив на рахунок відповідача присуджену до стягнення суму, що підтверджується інформацією про трансакцію від 03.03.2022 №230152771 із зазначенням призначення платежу: "судове стягн. забор. за електрон. поставл. за грудень 2021; згід. судов. наказу №925/67/22 від 20.01.2022р.".

За твердженням прокурора, проти якого не заперечує відповідач, підставою для видачі вищезазначеного судового наказу стала заява ТОВ "Черкасиенергозбут" від 20.01.2022 №Вих. 121, зі змісту якої вбачається, що на виконання умов договору та комерційної пропозиції ТОВ "Черкасиенергозбут" надало Комітету рахунок остаточного розрахунку за грудень 2021 року, котрий був отриманий 10.01.2022. У зв`язку з тим, що рахунок остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію не був сплачений у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість на вказану суму. Згідно з рахунком остаточного розрахунку від 10.01.2022 та актом прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2021 року датованого 10.01.2022 ТОВ "Черкасиенергозбут" поставило Комітету 11 168 кВт/год електричної енергії на суму 46 866,85 грн.

Таким чином, загалом позивач сплатив відповідачу 2 033 754,05 грн (1 986 887,20 + 46 866,85), тобто всю суму, передбачену підписаними сторонами актами прийняття-передавання товарної продукції, що не заперечується відповідачем.

На переконання прокурора, наявні підстави для визнання недійсними у судовому порядку додаткових угод №№2-14 до договору та стягнення на користь виконавчого комітету коштів у сумі 670 831,73 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів у розмірі 670 831,73 грн, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що Звенигородська окружна прокуратура звернулась до Звенигородської міської ради та до Комітету з листом від 18.03.2024 №50-881ВИХ24, в якому, на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" просила надати інформацію про те, яким чином ТОВ "Черкасиенергозбут" документально підтверджено необхідність укладення додаткових угод №№2-14, якими внесено зміни до договору від 21.01.2021 №71071000094, в частині збільшення ціни за одиницю товару, що поставляється; який загальний обсяг електричної енергії поставлено на виконання договору та на яку суму, вказавши окремо за кожною додатковою угодою; чи вбачає Комітет порушення законодавства про публічні закупівлі у даному випадку та чи вбачає підстави для визнання додаткових угод недійсними; чи має намір Комітет вживати заходи, в тому числі, у судовому порядку на захист інтересів громади у даних правовідносинах.

09.04.2024, у відповідь на вказаний лист, Комітет надав Звенигородській окружній прокуратурі лист, в якому зазначив, серед іншого, що підвищення ціни за одиницю електричної енергії до 10% пропорційно збільшенню ринкової ціни шляхом укладання кількох додаткових угод відповідає нормам Закону України "Про публічні закупівлі". Ініціювання замовниками розірвання чинних договорів про постачання електроенергії в результаті призведе до перевитрат бюджетних коштів, порушуючи норми статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", що не відповідає інтересам замовника та суперечить принципам здійснення закупівель.

Звенигородська окружна прокуратура звернулась до Комітету з листом від 10.10.2024 №50-3145вих24, в якому просила надати інформацію за спірними додатковими угодами та виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", просила надати інформацію щодо вжитих на даний час заходів до усунення порушень вимог законодавства при проведенні процедури закупівлі №UA-2020-12-03-012735-b, зокрема, при укладанні додаткових угод до договору від 21.01.2021 №71071000094, в тому числі, в судовому порядку або про причини не вжиття таких заходів.

17.10.2024 у відповідь на вказаний лист, Комітет надав Звенигородській окружній прокуратурі інформацію та витребувані документи.

03.12.2024 Звенигородська окружна прокуратура з листом №50-3782ВИХ-24 звернулася до Комітету, в якому на виконання вимог абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Комітету до ТОВ "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 03.03.2021, №3 від 05.04.2021, №4 від 11.05.2021, №5 від 12.07.2021, №6 від 09.08.2021, №7 від 26.08.2021, №8 від 08.09.2021, №9 від 20.09.2021, №10 від 04.10.2021, №11 від 22.10.2021, №12 від 26.10.2021, №13 від 08.11.2021, №14 від 23.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 №71071000094, укладеного між Комітетом та ТОВ "Черкасиенергозбут" та стягнення на користь Комітету коштів у розмірі 670 831,73 грн, яку планується скерувати до господарського суду Черкаської області.

Таким чином, з наведених відповідей позивача вбачається, що уповноважений орган місцевого самоврядування обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства про публічні закупівлі жодних заходів для захисту порушених економічних інтересів територіальної громади протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Таким чином, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Пунктом 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції на момент укладення договору) визначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням (частина 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Договір про закупівлю укладається, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частини 1-3 статті 632 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 651 ЦК України).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1 статті 652 ЦК України).

За приписами частин 3, 4 статті 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1-5 статті 203 ЦК України).

Отже, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а зміна ціни товару в договорі про закупівлю, після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця, не допускається.

Судом першої інстанції враховано, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та додаткові угоди до нього укладені у період дії положень норм частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у двох редакціях: в редакції Закону України №114-ІХ від 19.09.2019 (договір та додаткові угоди №№1-4) та враховуючи зміни, внесені Законом України №1530-ІХ від 03.06.2021 (додаткові угоди №№5-14).

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-ІХ, чинній на момент укладення договору про закупівлю та додаткових угод №1-4) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення, у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово також викладений у постановах Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №922/433/22, від 01.10.2024 у справі №918/779/23, від 06.02.2025 у справі №910/5182/24, від 18.02.2025 у справі №925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов: збільшення ціни за одиницю товару до 10%; збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку, в разі коливання його ціни на ринку; така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10%.

Законом №1530-ІХ від 03.06.2021 внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням яких пункт 2 частини 5 статті 41 цього Закону набув такого змісту: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Внесеними Законом №1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у коригуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10% залишилося незмінним і застосовується й надалі.

Так, на відміну від норм пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону №114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону №1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону №1530-IX, згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте, пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом №1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Водночас, положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону №1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10%. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10% ціни, встановленої в договорі закупівлі.

Філологічне тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII унормовано на рівні не більше 10%.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.11.2025 у справі №920/19/24.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, підсумовуючи зазначила:

"150. Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону №922-VIII.

151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10% ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону №922-VIII.

153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

156. Варто наголосити на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ №1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50% ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

157. Тобто положеннями постанови КМУ №1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року №1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50%, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10% під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII,повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару."

Викладеним, у свою чергу, спростовуються доводи відповідача про те, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії та про необхідність врахування деталізації, наданої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Щодо посилання відповідача на лист від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 Мінекономрозвитку та лист від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, судом першої інстанції враховано позицію Великої Палати Верхового Суду, викладену у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, відповідно до якої, Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані доводи про наявність неоднакового праворозуміння пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме наявність відмінного від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, роз`яснення оскільки позиція Міністерства економіки України, викладена в листах, не є нормативно-правовим актом і тому не створювала та не створює для осіб жодних прав чи обов`язків щодо дотримання визначеної у них інформації (постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

За приписами статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права й обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, з чого випливає, що у випадках, коли цей порядок був додержаний, діє презумпція знання закону всіма громадянами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Ураховуючи наведене, надання Міністерством економіки України листів або роз`яснень, які суперечать висновку щодо застосування норм права, викладеному у постановах Верховного Суду, а у цьому випадку викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, прямо порушує наведені вище правові приписи та жодним чином не може вплинути на правильність застосування норм Закону №922-VIII (постанова Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №922/2497/23).

Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до пункту 13.6 договору, який кореспондує пункт 1 Комерційної пропозиції, у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджують збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно з наданим учасником підтверджуючим документом), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог пункту 2 частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно зі статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 13.7 договору).

Підписанням додаткової угоди №1, яка не оскаржується, сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1 додатку №3 до договору (Комерційної пропозиції), зокрема, в частині зазначення: "… У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Споживача з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов`язки керівника за його відсутності).

Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку дату або період, що визначається або декадою (декадами), або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника.

На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару, з урахуванням статті 631 Цивільного Кодексу України..."

Крім того, підписанням додаткової угоди №1 сторони домовилися викласти пункт 13.6 договору в такій редакції: "У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов`язки керівника за його відсутності). Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку-дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника.

На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару з урахуванням статті 631 Цивільного Кодексу України."

У постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Подібних висновків дотримується Верховний Суд і у постанові від 26.09.2024 у справі №904/4302/23.

Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

При встановленні правомірності внесення сторонами змін до договору застосуванню підлягають положення пункту 13.6 в первісній редакції договору, який кореспондує положенням пункту 1 Комерційної пропозиції.

У пунктах 167-175 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

"167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі №912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі №913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі №910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом №922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі №916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі №926/3244/22)."

Як зазначалось вище, 03.03.2021 сторони підписали додаткову угоду №2, якою збільшили ціну за одиницю товару до 1,51842 грн/кВт/год, тобто на 4,72% порівняно з ціною, визначеною на дату підписання договору (1,44999 грн). Таке збільшення ціни здійснено в межах допустимих Законом України "Про публічні закупівлі" 10%.

На підтвердження звернення до позивача щодо необхідності укладення додаткової угоди №2, відповідач надав лист від 03.03.2021 №7/361, адресований Комітету, додатками до якого зазначені проекти додаткової угоди №2 (збільшення ціни за одиницю товару на + 4,72% та на + 6,61%) та інформаційні довідки щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України.

На підтвердження коливання ціни, що стало підставою для підписання додаткової угоди №2, ТОВ "Черкасиенергозбут" надало Комітету інформаційну довідку щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України за підписом директора ТОВ "Черкасиенергозбут" Самойленка Р.Ю. Згідно з цією інформаційною довідкою, на підставі інформації офіційного сайту https://www.oree.com.ua/ ДП "Оператор ринку", коливання середньозваженої ціни електричної енергії за третю декаду січня 2021 року відносно першої декади лютого 2021 року, в торговій зоні - ОЕС України, згідно з інформацією ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН, становить + 4,72% (середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за ІІІ декаду січня (21-31 січня) 2021 року 1 622,23 грн/МВт*год; середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за І декаду лютого (01-10 лютого) 2021 року 1 698,79 грн/МВт*год).

На підтвердження коливання ціни, що стало підставою для підписання додаткової угоди №3, якою збільшено ціну за товар на 6,79%, ТОВ "Черкасиенергозбут" надало інформаційну довідку щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні - ОЕС України за підписом директора ТОВ "Черкасиенергозбут" Самойленка Р.Ю. Згідно з цією інформаційною довідкою, на підставі інформації офіційного сайту https://www.oree.com.ua/ ДП "Оператор ринку", коливання середньозваженої ціни електричної енергії за ІІ декаду березня 2021 року відносно І декади березня 2021 року, в торговій зоні - ОЕС України, згідно з інформацією ДП "Оператор ринку", за результатами торгів на РДН, становить + 1,98% (середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за І декаду березня 2021 року 1 359,94 грн/МВт*год; середньозважена ціна на РДН, ОЕС України, за ІІ декаду березня 2021 року 1 386,86 грн/МВт*год).

З викладеного вбачається, що, всупереч вимогам пункту 13.6 договору, пункту 1 Комерційної пропозиції, підтвердженням коливання ціни під час підписання додаткових угод №№2, 3 стали інформаційні довідки, видані постачальником, а не Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

Крім того, надані інформаційні довідки не містять інформації про діючу ринкову ціну на товар (на момент підписання спірної додаткових угод №2 від 03.03.2021 та №3 від 05.04.2021) і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання), як про необхідність такого зазначення вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24, оскільки коливання ціни має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

При цьому, суд першої інстанції здійснив огляд сайту АТ "Оператор ринку" та правильно встановив, що з моменту укладення договору (21.01.2021) та на момент укладення додаткової угоди №2 (03.03.2021), а також на момент підписання додаткової угоди №3 (05.04.2021) коливання цін на ринку електричної енергії відбувалося не лише в бік збільшення, а й у бік зменшення, проте постачальником враховано та ініціювалося лише питання збільшення цін за одиницю товару.

Так, на момент підписання сторонами договору в період 21.01.2021-31.01.2021 середньозважена ціна на РДН ОЕС України становила 1 622,23 грн/МВт.год.

Далі протягом періоду, коли сторонами договору укладено додаткові угоди №2 та №3 спостерігалась така динаміка середньозваженої ціни на РДН ОЕС України:

- у період 01.02.2021-10.02.2021 - 1 698,79 грн/МВт.год (незначне збільшення ціни);

- у період 11.02.2021-20.02.2021 - 1 625,30 грн/МВт.год (зменшення ціни по відношенню до попереднього періоду і мінімальне збільшення ціни відносно до дати укладення договору);

- у період 21.02.2021-28.02.2021 - 1 565,39 грн/МВт.год (зниження ціни відносно до дати укладення договору);

- у період 01.03.2021-10.03.2021 - 1 359,94 грн/МВт.год (суттєве зниження ціни відносно до дати укладення договору);

- у період 11.03.2021-20.03.2021 - 1 386,86 грн/МВт.год (зниження ціни відносно до дати укладення договору);

- у період 21.03.2021-31.03.2021 - 1 373,66 грн/МВт.год (зниження ціни відносно до дати укладення договору).

Таким чином, протягом періоду з моменту підписання сторонами договору і на момент укладення додаткових угод №2 та №3 спостерігалось незначне (максимально на 4,72%) та нетривале (у період 01.02.2021-10.02.2021) збільшення середньозваженої ціни на РДН ОЕС України, тоді як протягом періоду 21.02.2021-31.03.2021 відбулось зниження середньозваженої ціни на РДН ОЕС України, щонайменше на 3,5% (у період 21.02.2021-28.02.2021), максимально до 16,17% (у період 01.03.2021-10.03.2021) у порівнянні з датою укладення договору.

Отже, для обґрунтування підвищення ціни ТОВ "Черкасиенергозбут" на власний розсуд обрало період для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення. Крім того, у наданих ТОВ "Черкасиенергозбут" довідках не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку з урахуванням періоду дії попередньої ціни за договором.

Надані відповідачем документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

Верховний Суд в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також, Верховний Суд у вищезазначеній постанові вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що відповідач не довів виникнення у нього підстав для зміни ціни товару у зв`язку із коливанням цін на ринку, що зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Крім того, як слушно зауважим суд першої інстанції, що відповідач погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації. Тобто під час проведення процедури закупівлі, зокрема, при укладенні договору від 21.01.2021 відповідач свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною передбаченою в договорі.

Відповідно до пункту 4.2 договору саме на постачальника покладено обов`язок забезпечити комерційну якість послуг, які надаються споживачу за цим договором, що передбачає вчасне та повне інформування споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз`яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.

З наведеного вбачається, що відповідач, спонукаючи позивача до укладення додаткових угод №№2, 3, мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, передбачені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Додатково судом враховано, що за умовами додаткової угоди №2 від 03.03.2021 остання поширює свою дію на правовідносини з 01.02.2021, а за умовами додаткової угоди №3 від 05.04.2021 - з 01.03.2021. У свою чергу з актів прийняття-передавання товарної продукції вбачається, що відповідачем спожито електричну енергію за період до укладення спірних додаткових угод.

Проте, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається, відповідно до частини 3 статті 632 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22).

Разом з тим, розглядаючи питання можливості підвищення ціни вже спожитої електроенергії, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 досліджено обставини, за яких постачальник щоденно протягом певного періоду постачав, а споживач приймав та споживав електричну енергію. В подальшому, сторони підписали додаткову угоду, якою змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана споживачу та спожита ним. Отже, товар, поставлений відповідачем до моменту укладення додаткової угоди, був не тільки прийнятим споживачем у власність, а й спожитий. Верховний Суд виснував, що ціна товару є істотною умовою про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається, отже, підвищення ціни на електроенергію, що щоденно споживалась до укладення додаткової угоди, є неправомірним.

Верховний Суд у постановах від 12.10.2018 у справі №910/12671/17, від 26.11.2018 у справі №910/22172/17 дійшов однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування частини 3 статті 631 ЦК України щодо зворотної дії додаткових угод, а саме: згідно з частиною 3 статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносин.

Таким чином, відповідач неправомірно змінив ціну на товар, який вже був спожитий покупцем.

Отже, навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №903/383/22.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає ірними висновки суду першої інстанції, що сторони в порушення умов договору та норм Закону України "Про публічні закупівлі" підписали додаткову угоду №2, за умовами якої зменшено обсяг постачання до 1 059 771 кВт/год та збільшено ціну товару до 1,51842 грн та додаткову угоду №3, за умовами якої зменшено обсяг постачання до 1 043 015 кВт/год та збільшено ціну товару до 1,54848 грн, у зв`язку з чим наведені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Підписана сторонами додаткова угода №4 від 11.05.2021, якою збільшено ціну на одиницю товару вже на 17,46% від первинної ціни та додаткові угоди №5 від 12.07.2021, №6 від 09.08.2021, №7 від 26.08.2021, №8 від 08.09.2021, №9 від 20.09.2021, №10 від 04.10.2021, №11 від 22.10.2021, №12 від 26.10.2021, №13 від 08.11.2021 та №14 від 23.11.2021, які також перевищують 10% максимально допустимий відсоток збільшення ціни товару встановлений Законом та самим договором, підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, вказані вище обставини є самостійною та достатньою підставою для визнання договорів про закупівлю недійсними в судовому порядку, а тому інші доводи учасників процесу не впливають на прийняте судом рішення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 статті 216 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 ЦК України)

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (пункт 1 частини 3 статті 1212 ЦК України).

Таким чином, оскільки додаткові угоди №2 від 03.03.2021, №3 від 05.04.2021, №4 від 11.05.2021, №5 від 12.07.2021, №6 від 09.08.2021, №7 від 26.08.2021, №8 від 08.09.2021, №9 від 20.09.2021, №10 від 04.10.2021, №11 від 22.10.2021, №12 від 26.10.2021, №13 від 08.11.2021, №14 від 23.11.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором мали регулюватись умовами договору в редакції додаткової угоди №1, відповідно до якої, ціна за одиницю товару становить 1,44999 грн з ПДВ, а ціна по договору за 1 кВт/год становить 1,80270 грн з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, актами прийняття-передавання товарної продукції підтверджується постачання електричної енергії у кількості 756 045 кВт/год, а позивач сплатив відповідачу 2 033 754,05 грн.

Враховуючи, що вищенаведені додаткові угоди є недійсними, поставка електроенергії та розрахунок мали здійснюватись по встановленій у додатковій угоді №1 ціні, а саме 1,80270 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Отже, за поставлену електричну енергію в обсязі 756 045 кВт/год за ціною 1,80270 грн покупець мав сплатити 1 362 922,32 грн.

Різниця між фактично сплаченими коштами в розмірі 2 033 754,05 грн та сумою, яка б мала бути сплачена, згідно з умовами договору, в редакції додаткової угоди №1, є безпідставно отриманими коштами на загальну суму 670 831,73 грн.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується судова колегія, що позов прокурора, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Комітет підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Черкасиенергозбут" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Черкасиенергозбут".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1644/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут".

4. Матеріали справи №925/1644/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 28.07.2026.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов