Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №927/769/24(927/26/26) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Справа№ 927/769/24(927/26/26)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Сковородіної О.М.

Доманської М.Л.

за участі секретаря Вага В.В.

та за участю представників сторін:

від позивача: Фукс А.В. орд.;

від відповідача 1: Чорний М.В. орд.;

від відповідача 2: Прокопенко Ю.С. самопредст.;

від відповідача 3: Чорний М.В. орд.;

прокурор: Лінер О.М. посв.

від третіх осіб: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Підприємства об`єднання громадян "Текстиль-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП" та Головного управління ДПС у Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2026

у справі №927/769/24(927/26/26) (суддя В.В. Моцьор)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП",

відповідача 2: Головного управління ДПС у Чернігівській області,

відповідача 3: Підприємства об`єднання громадян "Текстиль-Трейд",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВО ОПТ ЗБУТ",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІКСАЙД",

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХАВІАКОМ",

4. Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕКСПОРТ",

5. Акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО",

6. ОСОБА_1 ,

7. Чернігівська обласна прокуратура,

про визнання недійсними результатів цільового аукціону, договору купівлі-продажу та витребування майна

у межах справи №927/769/24

за спільною заявою кредитор 1: ОСОБА_2 , кредитор 2: ОСОБА_3 , кредитор 3: ОСОБА_4 ,

кредитор 4: ОСОБА_5 , кредитор 5: ОСОБА_6 , кредитор 6: ОСОБА_7 , кредитор 7: ОСОБА_8 , кредитор 8: ОСОБА_9 ,

боржник: Приватне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів",

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/769/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів", на стадії ліквідаційної процедури, відкритої постановою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2025. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича.

У січні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів" (далі - позивач, ПрАТ "ЧЕЗАРА") в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича в межах вказаної справи про банкрутство звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП" (далі - відповідач 1, ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП"), Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС), Підприємства об`єднання громадян "Текстиль-Трейд" (далі - відповідач 3, ПОГ "Текстиль-Трейд"), у якому просило суд:

- визнати недійсними результати цільового аукціону з продажу майна ПрАТ "ЧЕЗАРА", оформленого протоколом № 116/20 від 27.04.2021, яке перебувало в податковій заставі, а саме, складально-монтажного корпусу № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі № 116/20/21-Д від 29.04.2021, укладений між Головним управлінням ДПС у Чернігівській області та ПОГ "Текстиль-Трейд", а саме, складально-монтажного корпусу № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул.Захисників України, 25, корпус 36;

- витребувати у ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП" на користь ПрАТ "ЧЕЗАРА" нерухоме майно, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ банкруту належало нерухоме майно, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул.Захисників України, 25, корпус 36, вказане майно було описане в податкову заставу та в подальшому реалізовано на аукціоні за значно заниженою його вартістю, що спричинило негативні наслідки як для позивача так і для бюджету України, тому результати аукціону та укладений на його підставі договір підлягають визнанню недійсними, а нерухоме майно підлягає витребуванню у його останнього набувача.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилався на те, що він набув спірне майно у власність на законних підставах, як внесок засновника до статутного капіталу підприємства; ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП" є добросовісним набувачем цього майна; позов базується на тому, що позивач "вчинив протиправні дії", проте відповідальність за ці дії мають нести інші суб`єкти господарювання, які не є учасниками кримінального провадження; фактично позивач перекладає відповідальність за власні дії на інших суб`єктів господарювання, проте не наводить жодних обставин за якими дані суб`єкти господарювання вчинили якість протиправні дії.

Відповідач 3, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилався на те, що позивач самостійно надав висновок експерта, який він вважає недопустимим доказом на підтвердження оціночної вартості майна; на момент укладення Договору посадові особи ПрАТ "ЧЕЗАРА" в особі генерального директора Свириденка А.О. були обізнані про те, що майно реалізується за вартістю, зазначеною у Звіті про оцінку майна (1 207 985 грн), жодних зауважень, заперечень не було надано; саме дії посадових/службових осіб позивача призвели до того, що майно було реалізовано за даною ціною; відповідач 3 на законних підставах отримав у власність майно, жодних доказів, що відповідач 3 причетний до кримінальних проваджень, позивачем не надано, договори та акти передачі майна підписані сторонами і відповідачем 3 повною мірою сплачено вартість майна, придбаного на аукціоні; добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 01 квітня 2026 року позов задовольнив повністю.

Визнав недійсними результати цільового аукціону з продажу майна ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", оформленого протоколом №116/20 від 27.04.2021, яке перебувало в податковій заставі, а саме, складально-монтажного корпусу № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22553,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус 36.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі № 116/20/21-Д від 29.04.2021, укладений між Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (код 44094124) та Підприємством об`єднання громадян "Текстиль-Трейд" (код 42396722).

Витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП" на користь ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" нерухоме майно, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул.Захисників України, 25, корпус 36.

Стягнув з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" 20112,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відчуження майна здійснено у законному порядку, передбаченому ПК України, за безпосередньої участі ПрАТ "ЧЕЗАРА", яке самостійно замовило оцінку, надало відповідний звіт та підписало Договір купівлі-продажу і акт приймання-передачі, що виключає обґрунтованість вимог позивача про порушення його прав, а отже і можливість задоволення його позовних вимог; обвинувального вироку у кримінальному провадженні № 62021100040000047 не ухвалено, тому матеріали досудового розслідування не мають преюдиційної сили та підлягають оцінці судом на загальних підставах; і перший набувач майна від ПрАТ "ЧЕЗАРА" - ПОГ "Текстиль-Трейд", і останній власник майна - ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП" є добросовісними набувачами спірного майна, а позивачем не доведено, що майно, яке є предметом віндикації, вибуло з його володіння поза його волею; судом не були враховані висновки Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 924/408/21 (924/287/23) щодо застосування статті 388 ЦК України; наявні у справі обставини свідчать про волевиявлення ПрАТ "ЧЕЗАРА" на відчуження майна; при задоволенні вимоги про витребування майна судом не дотримано принцип пропорційності та не досліджено питання про правомірність втручання у право відповідача на майно; у даному випадку більш пропорційним видається відшкодування шкоди, завданої боржникові при укладенні першого правочину по відчуженню належного боржникові майна за рахунок осіб, які допустили порушення прав ПрАТ "ЧЕЗАРА", а не за рахунок добросовісного набувача спірного майна.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити оскаржуване рішення в описовій та мотивувальній частинах щодо неправомірних дій посадових осіб ГУ, які призвели до заниження оцінки ринкової вартості спірного майна та відповідно його продажу на оскаржуваному аукціоні за заниженою вартістю, як таких, що є правомірними, а в частині стягнення витрат зі сплати судового збору в розмірі 20 112,00 грн з Головного управління ДПС у Чернігівській області скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки посадові особі відповідача 2 при продажу нерухомого майна позивача, яке перебувало в податковій заставі, діяли відповідно до норм чинного законодавства, яке регулює порядок опису майна в податкову заставу та порядок його реалізації; до Головного управління ДФС у Чернігівській області саме керівництвом ПрАТ "ЧЕЗАРА" було надано Звіт про оцінку майна, який містив підпис оцінювача, його відтиск штампу та відповідав встановленим законодавством вимогам; жоден нормативно-правовий документ чи посадова інструкція податкового керуючого не вимагає від податкового керуючого критично ставитися до Звіту, наданого платником податків, та перевіряти його достовірність, а податкові керуючі не є експертами з оцінки достовірності почерку та підписів і тому встановити факт проставлення підпису саме тією особою, яка зазначена поруч з підписом, апріорі податковий керуючий не може; про той факт, що Звіт, який наданий керівництвом позивача до ГУ ДПС, був підробленим, відповідачу 2 стало відомо вже після відкриття кримінального провадження; саме внаслідок незаконних дій позивача відбувся продаж нерухомого майна, яке перебувало у податковій заставі за ціною, нижчою за ринкову; у кримінальному провадженні жодній посадовій особі ГУ ДПС не винесено вирок суду, тому вина посадових осіб відповідача 2 є не доведеною; при поданні до суду позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 20 112,00 грн як за позовну заяву майнового характеру, однак ГУ ДПС вважає, що зазначена сума судового збору сплачена помилково, оскільки вказаний позов є немайнового характеру і мав сплачуватися судовий збір в розмірі 3328 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Підприємство об`єднання громадян "Тестиль-Трейд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки сам по собі факт порушення строків проведення оцінки не передбачений законом як безумовна підстава недійсності результатів аукціону та договору купівлі-продажу. Разом з тим, Суд першої інстанції визнав ці доводи позивача як підставу для визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними; докази, що були покладені в основу рішення, які були отримані з матеріалів кримінального провадження №62021100040000047 від 10.06.2021, зокрема, електронні копії паперових копій висновку експерта від 19.12.2022 № 2409/2410/22-24, висновку експерта від 28.08.2025 № СЕ-19/125-25/11557-ПЧ, протоколу допиту свідка від 24.10.2022 ОСОБА_10 є неналежними та недопустимими доказами; наданий позивачем звіт про оцінку від 05.12.2025 № 103-Д/25/1 не є висновком експерта в розумінні §6 "Висновок експерта" Глави 5 розділу І ГПК України; у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б могли свідчити про порушення порядку проведення аукціону; позивачем самостійно було надано ГУ ДПС звіт про оцінку, яким визначено, що вартість майна становить 1207985 грн, тобто, позивач посилається на недостовірність Звіту про оцінку майна, наданих його посадовими особами самостійно, а вартість майна була підтверджена іншим звітом (рецензією ФОП Дубик О.О.), жодних зауважень або недоліків якого судом першої інстанції встановлено не було; на момент укладення Договору посадові особи ПрАТ "ЧЕЗАРА" в особі генерального директора Свириденка А.О. були обізнані про те, що майно реалізується за даною вартістю, жодних зауважень, заперечень не було надано і фактично саме дії Позивача призвели до того, що майно було реалізовано за даною ціною; судом першої інстанції підтверджено, що відповідач 3 є добросовісним набувачем майна, але висновок суду першої інстанції, що спірне майно вибуло поза волею заводу є безпідставним, а тому в межах даної справи суд помилково застосував приписи пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України; навіть за наявності порушень, належним способом захисту прав позивача є звернення з вимогами до відповідних посадових осіб, а не витребування майна у добросовісного набувача.

Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП", Підприємства об`єднання громадян "Текстиль-Трейд" та Головного управління ДПС у Чернігівській області було об`єднано у одне апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача 1 позивач заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідач 1 як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не заперечує факт підробки звіту про оцінку майна, що вже є порушенням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та, як наслідок, порядку проведення аукціону; також судом вірно встановлено факт порушення ГУ ДПС п. 95.12 ст.95 ПК України; щодо посилань на відсутність преюдиційних обставин в межах кримінального провадження, то суд першої інстанції виходив не з преюдиційних фактів, а досліджував надані позивачем докази самостійно; законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений; спірне майно вибуло поза волею власника, що є достатньою підставою для його витребування, зокрема, й від добросовісного набувача; єдиним можливим в цьому випадку способом поновлення порушеного права позивача на володіння спірним майном; втручання у право ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП" на володіння майном, у цьому випадку, переслідує легітимну мету, цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право власності та не призводить до понесення останнім індивідуального і надмірного тягара.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача 2 позивач заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що рішення про реалізацію майна було прийнято ще 11.05.2018 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №825/1525/18, відповідно до п.95.12 ст.95 ПК України у разі якщо платник податків не здійснює оцінку майна протягом встановленого строку, контролюючий орган зобов`язаний самостійно укласти договір про проведення оцінки майна, однак матеріали справи не містять жодного доказу того, що після спливу встановленого законом строку ГУ ДПС самостійно забезпечило проведення належної незалежної оцінки майна, навпаки, встановлено, що фактично оцінка була проведена лише у 2021 році, тобто через майже три роки після прийняття рішення про реалізацію майна; саме податковий орган як суб`єкт владних повноважень був зобов`язаний забезпечити дотримання передбаченої законом процедури продажу майна боржника, у тому числі щодо проведення належної оцінки майна у встановлені строки; у межах кримінального провадження №62021100040000047 встановлено факт подання до ГУ ДПС завідомо підробленого звіту про оцінку, а 18.12.2023 внесено відомості щодо зловживання повноваженнями суб`єктом оціночної діяльності під час рецензування звіту оцінки; суд першої інстанції правомірно поклав судові витрати на ГУ ДПС відповідно до ст.129 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача 3 позивач заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що невідповідність звіту вимогам законодавства прямо свідчить про порушення процедури оцінки майна та незаконність подальшої реалізації такого майна; порушення процедури оцінки майна безпосередньо вплинуло на результати проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу; суд першої інстанції правомірно врахував наявність кримінальних проваджень, які безпосередньо стосуються незаконної реалізації майна ПрАТ "ЧЕЗАРА" за заниженою вартістю; доводи відповідача 3 щодо недопустимості поданих позивачем доказів є безпідставними, оскільки суд першої інстанції надавав оцінку доказам у їх сукупності, а оскаржуване рішення не ґрунтується виключно на матеріалах кримінального провадження; звіт про оцінку від 05.12.2025 №103-Д/25/1, складений на замовлення позивача, підтверджує заниження вартості майна при продажі та є належним доказом, у той час як звіт про оцінку майна від 31.03.2021 та рецензія на звіт про оцінку не є доказами належного проведення оцінки спірного майна; факт підписання позивачем договору не легалізує порушення, які були допущені під час процедури оцінки та реалізації майна, а ліквідатор діє в інтересах усіх кредиторів Боржника та зобов`язаний вживати заходів щодо повернення майна до ліквідаційної маси; позивачем обрано належний спосіб захисту, оскільки повернення майна може прямо вплинути як на діяльність юридичної особи-боржника в цілому, так і на права її кредиторів; суд першої інстанції не покладав в основу оскаржуваного рішення виключно матеріали кримінальних проваджень, а дослідив усі наявні докази в сукупності; спірне майно вибуло з володіння позивача поза його реальною волею, внаслідок проведення аукціону з істотними порушеннями законодавства та реалізації майна за значно заниженою вартістю, тому може бути витребувано від добросовісного набувача.

Третя особа 7 - Чернігівська обласна прокуратура у письмових поясненнях заперечила проти задоволення апеляційних скарг, посилаючись на те, що при проведенні аукціону були допущені порушення законодавства; у матеріалах справи наявний дозвіл прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, тому судом правомірно досліджено і надано оцінку наявним у справі письмовим доказам, у тому числі отриманим під час досудового розслідування кримінального провадження; майно вибуло поза волею власника, що є достатньою підставою для його витребування, зокрема, й від добросовісного набувача;

У додаткових поясненнях від 19.06.2026 відповідач 1 навів свої аргументи щодо обставин набуття ним у власність спірного майна, щодо витребування майна від добросовісних набувачів та щодо можливості у позивача пред`явити вимоги до посадової особи, чиї дії спричинили завдання збитків.

У додаткових поясненнях від 19.06.2026 відповідач 3 навів свої аргументи щодо наявних у матеріалах справи звітів про оцінку, порядку проведення аукціону, укладення договору за його результатами та щодо витребування майна.

У додаткових поясненнях від 26.06.2026 відповідач 2 вказав, що 22.06.2026 року судом встановлено, що в матеріалах справи міститься тільки лист ГУ ДФС від 11.05.18 вих. № 5863/10/25-01-17-02-19 до ПрАТ "ЧЕЗАРА", але при цьому в матеріалах справи відсутній лист ГУ ДПС від 16.12.2020 року №14337/10/25-01-13-02, в якому запропоновано платнику податків самостійно здійснити оцінку шляхом укладання договору з оцінювачем саме виробничого корпусу № 36. Вказаний лист протоколом обшуку від 22.12.2022 було вилучено і оригінал знаходиться у правоохоронних органах, однак чомусь не був доданий до матеріалів даної справи, тому відповідач 2 просить долучити його копію, також на запитання суду просить долучити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ "ЧеЗаРа" станом на 2018 рік та 2021 рік.

Надані відповідачем 2 докази долучені судом до матеріалів справи.

У поясненнях від 29.06.2026 третя особа 7 - Чернігівська обласна прокуратура виклала свої доводи про те, що спірне майно ПрАТ "ЧЕЗАРА" вибуло поза волею власника.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів всіх учасників процесу.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників - третіх осіб 1-6.

За клопотанням представників сторін судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідачів 1, 3 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційних скаргах, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просила їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційних скарг з підстав, викладених у відзивах.

Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційних скарг з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/769/24 за спільною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" у зв`язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов`язання перед кредиторами.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2025 у справі №927/769/24 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів", відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О., зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Позивач зазначає, що в ході здійснення повноважень ліквідатора банкрута йому стало відомо, що майно, яке належало на праві власності ПрАТ "ЧЕЗАРА", а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2, загальною площею 22 553,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул.Захисників України (колишня Одинцова), 25, було відчужено за ціною, значно нижчою за ринкову.

Так, Приватне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів" ("ЧЕЗАРА") зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 06.06.1994, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за №10641200000000485.

ПрАТ "ЧЕЗАРА" належало нерухоме майно, а саме, складально-монтажний корпус № 36 літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-2 загальною площею 22553,9кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня Одинцова), 25, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.03.2014.

15.06.2015 начальником ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області прийнято Рішення №44 про опис майна, що перебуває у власності ПрАТ "ЧЕЗАРА" у податкову заставу.

На підставі вказаного рішення, 15.06.2015 податковим керуючим ДПІ у м.Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області Удовиченко І.В. проведено опис майна ПрАТ "ЧЕЗАРА" у податкову заставу, а саме, корпусу №36, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня Одинцова), 25, вартістю 5 964 223,00грн, про що складено акт опису майна №13/23-01-14,

Отже, з 15.06.2015 корпус №36, що належить ПрАТ "ЧЕЗАРА", набув статусу майна, яке перебуває у податковій заставі.

У подальшому Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ПрАТ "ЧЕЗАРА" про надання ГУ ДФС у Чернігівській області дозволу на погашення податкового боргу у сумі 17 592 039,25 грн за рахунок майна ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Чернігівського оружного адміністративного суду від 11.05.2018 у справі №825/1525/18 задоволено заяву Головного управління ДФС у Чернігівській області до ПрАТ "ЧЕЗАРА" та надано дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 17 592 039,25грн за рахунок майна ПрАТ "ЧЕЗАРА", шо перебуває у податковій заставі.

Рішення Чернігівського оружного адміністративного суду від 11.05.2018 у справі №825/1525/18 набрало законної сили та є чинним і на момент розгляду судом цієї справи.

На виконання зазначеного рішення суду Головне управління ДФС у Чернігівській області прийнято рішення від 11.05.2018 №1/17-02-25 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна ПрАТ "ЧЕЗАРА", яке 13.05.2018 отримано представником ПрАТ "ЧЕЗАРА".

ГУ ДПС у Чернігівській області направлено на адресу ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" лист №14337/10/25-01-13-02 від 16.12.2020 за підписом в.о. начальника щодо можливості самостійного проведення платником податків експертної оцінки виробничого корпусу№ 36 (акт опису від 15.06.2015).

На засіданні Наглядової ради ПрАТ "ЧЕЗАРА", оформленому протоколом №117, вирішено провести експертну оцінку спірного майна.

На замовлення ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10. проведено оцінку спірного майна та надано звіт від 31.03.2021. Згідно з висновком оцінки станом на 24.03.2021 ринкова вартість складально-монтажного корпусу №36, який належить ПрАТ "ЧЕЗАРА", становить 1 207 985,00 грн.

01.04.2021 на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області від ПрАТ "ЧЕЗАРА" надійшла експертна оцінка від 24.03.2021 вартості складально-монтажного корпусу №36, виконана від імені суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10.

06.04.2021 між ГУ ДПС у Чернігівській області (довіритель) та ТОВ "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" укладено договір доручення на організацію аукціону, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, організувати та провести аукціон з продажу майна, яке належить на праві власності ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", а саме,, складально-монтажного корпусу № 36 та перерахувати виручку від реалізації зазначеного майна на відповідний розподільчий рахунок казначейства.

06.04.2021 між ГУ ДПС у Чернігівській області (довіритель) та ТОВ "Торговий дім "БРОКЦЕНТР" (повірений) укладено договір доручення на продаж майна на аукціоні, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити продаж на цільовому аукціоні (торгах), який буде проведено за дорученням довірителя на Товарній біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" майна, яке перебуває у податковій заставі і належить на праві власності ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", а саме, складально-монтажного корпусу № 36.

06.04.2021 ГУ ДПС у Чернігівській області направило ТОВ "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" та ТОВ "Торговий дім "БРОКЦЕНТР" листи, до яких додані звіт про оцінку майна (оригінал та копія відповідно).

Згідно з умовами п. 1.5 Договору доручення на продаж майна на аукціоні від 06.04.2021, суб`єкт оціночної діяльності ФОП Дубик Олег Олександрович 09.04.2021 виконав рецензію на звіт про оцінку складально-монтажного корпусу №36 від 31.03.2023, виконаний від імені ФОП ОСОБА_10., згідно з якою висновок про вартість майна, що становить 1 207 985 грн, відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

27.04.2021 ТОВ "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" за участю повіреного ТОВ "Торговий дім "БРОКЦЕНТР" в особі директора Гриценка О.А, а також учасників: Підприємства об`єднання громадян "Текстиль-Трейд" в особі Бондаренка С.А. та Підприємства об`єднання громадян "АВІАС", проведено цільовий аукціон з продажу майна платника податків, а саме, корпусу № 36, що належить на праві власності ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" та перебуває у податковій заставі. Стартова ціна лоту на цільовому аукціоні відповідала вартості оцінки майна та становила l 207 985 грн, з ПДВ, про що свідчить протокол №116/20 від 27.04.2021.

3а результатом проведення аукціону було визначено переможем Підприємство об`єднання громадян "Текстиль-Трейд", яким запропоновано найвищу ціну 1 232 265,50 грн (дані кошти були сплачені в повному обсязі, що сторонами не заперечувалося).

29.04.2021 між Підприємством об`єднання громадян "Текстиль-Трейд" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БРОКЦЕНТР" (повірений), що діяло від імені продавця Головного управління ДПС у Чернігівській області, за участю платника податків ПрАТ "Чернігiвський завод радіоприладів" в особі генерального директора Свириденка А.О. укладено договір купівлі-продажу №116/20/21-Д, згідно з яким продавець продав, а покупець купив на аукціоні, проведеному ТОВ "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" майно, що перебувало у податковій заставі, а саме, корпус №36 (літ. Л-8, Л-1, Л(1)-1, Л(2)-1, загальною площею 22553,9 кв.м, місцезнаходження: 14030, м. Чернігів, вул. Захисників України (колишня Одинцова), 25, корпус 36.

Договір підписаний продавцем (повіреним), боржником та покупцем, що не оспорюється сторонами.

29.04.2021 між ПрАТ "Чернігiвський завод радiоприладів" в особі генерального директора Свириденка А.О. та Підприємством об`єднання громадян "Текстиль-Трейд" підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2025, власником спірного майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП", дата реєстрації нерухомого майна 12.05.2021, № номер об`єкта 2355440974101, право власності зареєстровано 14.12.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Сіті Груп" зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 16.10.2023, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за №1000661070001018074.

Згідно з поясненнями ТОВ "Юкон Сіті Груп" спірне майно набуте ним у процесі низки реорганізацій, які здійснювалися з Підприємством об`єднання громадян "Текстиль-Трейд".

Так, підприємство об`єднання громадян "Текстиль-Трейд" було реорганізовано шляхом виділу з нього Товариства з обмеженою відповідальністю "Етанал Маркет" (44163357), яке стало правонаступником частини майна, прав та обов`язків ПОГ "Текстиль-Трейд", які передано за розподільчим балансом, у тому числі передано спірне нерухоме майно. У подальшому:

- рішенням єдиного (одноособового) учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Етанал Маркет" від 30.07.2021 було вирішено увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Стронг" (код 43018922) шляхом внесення додаткового майнового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Сіті Стронг", зокрема спірного майна;

- рішенням єдиного (одноособового) учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Стронг" від 06.10.2021 було вирішено здійснити реорганізацію ТОВ Сіті Стронг" шляхом виділу з нього Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс Сіті Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Сіті Груп", які стали правонаступниками частини майна, прав та обов`язків ТОВ "Сіті Стронг", які передані їм відповідно до розподільчого балансу.

На підставі рішення №1 від 06.12.2021 ТОВ "Юкон Сіті Груп" прийнято розподільчий баланс ТОВ "Сіті Стронг".

На підставі рішення №6 від 06.12.2021 ТОВ "Сіті Стронг" затверджено розподільчий баланс ТОВ "Сіті Стронг".

Право власності на спірне майно перейшло ТОВ "Юкон Сіті Груп" шляхом передачі за передавальним актом та розподільчим балансом.

Позивач зазначає про те, що йому стало відомо, що 10.06.2021 органами досудового розслідування виявлено та зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження №62021100040000047 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке безпосередньо стосується вчинення незаконних дій з метою реалізації майна ПрАТ "ЧЕЗАРА" за заниженою вартістю.

07.10.2025 органами досудового розслідування з матеріалів кримінального провадження № 62021100040000047 від 10.06.2021 виділено матеріали досудового розслідування щодо службової недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в окреме провадження та зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 12025270000000700 від 07.10.2025.

З метою захисту майна Боржника, арбітражним керуючим направлено запит від 05.11.2025 № 02-158/34 до Чернігівської обласної прокуратури з метою отримання дозволу процесуального прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування та копії документів, які підтверджують продаж ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" цеху загальною площею 22 тис.м.2 у 2021 році за результатами проведення підробленої оцінки нерухомого майна.

12.11.2025 Чернігівською обласною прокуратурою надано відповідь №09/2-4068- 25 на вищезазначений запит, яким надано копію постанови про надання дозволу на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025270000000700 від 07.10.2025 на 2 арк, опис на 2 арк., та копії матеріалів кримінального провадження № 12025270000000700 (згідно опису) на 167 арк.

Відповідно до наданих матеріалів, 10.06.2021 органами досудового розслідування виявлено та зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження №62021100040000047 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

З наданого витягу з ЄРДР вбачається, що посадові особи ГУ ДПС у Чернігівській області за попередньою змовою зі службовими особами ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, здійснили неправомірні дії під час продажу нерухомого майна, яке перебувало у податковій заставі і належало боржникові - ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", за ціною, значно нижчої за ринкову, що спричинило тяжкі наслідки.

У подальшому, 07.07.2023 під час досудового розслідування у межах кримінального провадження №62021100040000047 від 10.06.2021 органами досудового розслідування виявлено вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до якого посадові особи ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", діючи умисно, 31.03.2021 на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області надали завідомо підроблений офіційний документ, а саме, звіт про оцінку складально монтажного корпусу №36 (літ "Л-8", "Л-1", "Л (1)-1", "Л (2)-1") від 31.03.2023, що перебував у податковій заставі, виконаний від імені ФОП ОСОБА_10., в я значно нижчою вартістю за ринкову.

Також, 18.12.2023 до кримінального провадження №62021100040000047 від 10.06.2021 внесені відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, згідно з яким суб`єкт оціночної діяльності - ФОП Дубик Олег Олександрович, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди, 09.04.2021 виконав рецензію на звіт про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ "Л-8", "Л-1", "Л (1)-1", "Л (2)-1") від 31.03.2023, виконаний від імені ФОП ОСОБА_10., згідно якої висновок про вартість майна, що згідно оцінки становить 1207985 грн, відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що не відповідає дійсності, у зв`язку із чим охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки.

Крім того, позивач зазначає, що в межах кримінального провадження №62021100040000047 від 10.06.2021 проведено судову оціночно-будівельну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 19.12.2022 №2409/2410/22-24. За висновком експерта в цій експертизі, ринкова вартість спірного майна станом на 24.03.2021 складала 15122366,00грн з урахуванням ПДВ.

Крім того, на замовлення ліквідатора ПрАТ "ЧЕЗАРА" Бандоли О.О., ТОВ "ЕКСПЕРТ+" здійснило оцінку ринкової вартості зазначеного об`єкта нерухомого майна станом на 24.03.2021, за результатами якої вартість спірного майна, без урахування ПДВ, склала 25 330 000грн.

За вказаних обставин позивач вважає, що ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" фактично позбавлене майна за ціною більш ніж в 12-20,5 разів нижче ринкової вартості, що майно ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" було відчужене із порушенням наступних норм законодавства:

- пункту 95.12 ст. 95 ПК України та розділу ІІІ Методичних вказівок щодо взаємодії структурних підрозділів органів ДФС при здійсненні заходів з погашення податкового боргу платників податків за судовими рішеннями, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України 20.02.2015 № 106, в частині порушення строку для здійснення платником податків оцінки майна;

- пункту 2 розд. ІІІ Порядку № 518 відповідно до якого, майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

- пунктів 59 та 60 Стандарту та статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а саме, щодо відсутності підпису особи, яка проводила оцінку майна (підписано невстановленою особою).

Отже, на думку позивача, наявні підстави для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів", договору купівлі-продажу №116/20/21-Д від 29.04.2021 та витребування спірного нерухомого майна.

У зв`язку із викладеними обставинами ліквідатор ПрАТ "ЧЕЗАРА" арбітражний керуючий Бандола О.О. звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати недійсними результатів цільового аукціону, визнати недійсним договору купівлі-продажу та витребувати майно у останнього набувача (відповідача 1) на користь позивача.

Відповідач 1 - ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП" у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав з огляду на те, що:

1) на момент отримання майна у власність у реєстрі були відсутні будь-які обмеження щодо ого отримання чи здійснення реєстраційних дій;

2) ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП" та ПОГ "Текстиль-Трейд" не є учасниками кримінального провадження, на яке посилається позивач;

3) ТОВ "ЮКОН СІТІ ГРУП" не було відомо, що позивач має будь-які претензії на майно;

4) позивачем не надано доказів того, що ним майно було втрачено шляхом впливу обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною. Посадові особи позивача брали участь в аукціоні, вони підписали документи, самостійно надали Звіт про оцінку майна. Тобто, брали активну участь в аукціоні. Отже, відповідач 1 вважає себе добросовісним набувачем спірного майна.

Відповідач 3 ПОГ "Текстиль-Трейд" у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на наступні обставини:

1) ПОГ "Текстиль-Трейд" набуло майно відповідно до норм чинного законодавства;

2) позивач самостійно надав висновок експерта, який він вважає недопустимим доказом на підтвердження оціночної вартості майна;

3) посадові особи ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" на момент укладення договору були обізнані про те, що майно реалізується за даною вартістю, жодних зауважень, заперечень не надали;

4) у відповідача 3 були відсутні підстави вважати, що він набуває майно без належних на те правових підстав; відповідач не є учасником кримінальних проваджень, про які зазначає позивач;

5) саме дії посадових/службових осіб ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" призвели до того, що майно було реалізовано за такою ціною;

6) жодних доказів обтяження спірного майна під час реєстраційних дій не було;

7) позивачем не наведено жодної правової підстави для застосування ст.388 ЦК України. Також відповідач 3 звернув увагу на обраний позивачем спосіб захисту своїх прав.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Також поклав судові витрати на відповідача 2, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що цільовий аукціон з продажу майна ПрАТ "ЧЕЗАРА" проведений з порушенням вимог чинного на час його проведення законодавства, тому підлягають визнанню недійсними його результати та укладений на його підставі договір купівлі-продажу майна платника податків, а продане майно підлягає витребуванню на користь позивача від останнього набувача.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, однак вважає, що мотивувальна частина рішення підлягає зміні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Таким чином, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Щодо наявності чи відсутності у арбітражного керуючого (ліквідатора) права на звернення до суду із даним позовом, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно визначень, наведених у статті 1 КУзПБ ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2025 у справі №927/69/24 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів", відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О., зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Статтею 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно.

Отже, на стадії ліквідаційної процедури КУзПБ визначив повноваження ліквідатора щодо подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, а також щодо вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що арбітражний керуючий - ліквідатор боржника має право на звернення в порядку статей 7, 61 КУзПБ в межах справи про банкрутство боржника з позовом до суду про визнання недійсними результатів цільового аукціону, договору купівлі-продажу та витребування майна.

Предметом розгляду даного спору є матеріально-правова вимога арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута до відповідачів про визнання недійсними результатів цільового аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у останнього набувача.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Правовідносини щодо продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, щодо яких виник спір у цій справі, врегульовані статтею 95 ПК України та Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518 (далі - Порядок №518).

Згідно з п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

В силу приписів п. 95.7 ст. 95 ПК України продаж нерухомого майна платника податків здійснюється на публічних торгах, при цьому об`єкти нерухомого майна підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на біржах.

Згідно з п. 95.10 ст. 95 ПК України для визначення початкової ціни продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п. 95.12 ст. 95 ПК України платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця (двох місяців в редакції до 16.01.2020) з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Припис наведеного пункту ст. 95 ПК України направлений на створення механізму безперешкодного продажу майна за найкращою ціною з метою погашення податкового боргу і врівноважує права як боржника, забезпечуючи йому переважне право у випадку примусової реалізації його майна за борги самостійно вжити заходи щодо оцінки цього майна, так і податкового органу, надаючи йому право, у випадку бездіяльності боржника протягом встановленого законом періоду часу, самостійно укласти договір про проведення оцінки майна.

Разом з тим, конструкція цієї норми не містить імперативної вимоги щодо виключного обов`язку податкового органу самостійно укладати договір про проведення оцінки майна за межами місячного строку.

У даному випадку податковий орган своїм листом від 16.12.2020 №14337/10/25-01-13-02, посилання на який є у відзиві ПОГ "Текстиль-трейд" на позов, а оригінал листа вилучено під час обшуку у Головному управлінні ДПС у Чернігівській області, що підтверджується протоколом обшуку від 22.12.2022, оглянутим у судовому засіданні судом апеляційної інстанції, запропонував ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" самостійно провести експертну оцінку спірного майна з метою його продажу на аукціоні.

Вказана дія не суперечить припису п.95.12 ст.95 ПК України і не покладає на бюджет додатковий тягар у вигляді витрат на організацію та оплату оцінки майна, яке перебуває у податковій заставі.

А тому суд апеляційної інстанції не погоджується з тлумаченням судом першої інстанції наведеної норми закону і вважає за необхідне змінити мотивацію рішення суду в цій частині.

Продаж майна платника податків здійснюється, зокрема, на публічних торгах та/або через торгівельні організації у порядку, передбаченому пунктом 95.7 статті 95 ПК України. Зокрема, об`єкти нерухомого майна підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (підпункт 95.7.3 пункту 95.7 статті 95 ПК України).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №518 щодо підготовки до проведення цільового аукціону передбачено, що цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з уповноваженою товарною біржою. До договору додаються завірена контролюючим органом копія акту опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку №518).

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих (підпункт 95.7.14 пункту 95.7 статті 95 ПК України).

Порядок проведення цільового аукціону, оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків врегульований, відповідно, розділами IV і V Порядку №518.

Зокрема, пунктом 6 розділу V Порядку №518 також передбачено, що договір купівлі-продажу майна, який укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Чернігівській області від 11.05.2018 №5863/10/25-01-17-02-19, адресованого генеральному директору ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів", на підставі рішення суду від 11.05.2018 по справі №825/1525/18 та відповідно до вимог п. 95.3 ст. 95 ПК України, ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято Рішення про реалізацію майна та запропоновано самостійно провести експертну оцінку заставного майна, а в разі неможливості проведення, повідомити ГУ ДФС у Чернігівській області.

Рішення ГУ ДФС у Чернігівській області про реалізацію майна датовано 11.05.2018 №1/17-02-25.

Тобто, строк для проведення експертної оцінки ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів" закінчився 11.07.2018.

Матеріали справи не містять доказів проведення експертної оцінки ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів" або його повідомлень про неможливість проведення такої протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна від 11.05.2018.

Також матеріали справи не містять доказів проведення оцінки заставного майна на замовлення ГУ ДПС у Чернігівській області.

Крім цього судом встановлено, що звіт про оцінку майна, виконаний від імені суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10. не відповідає Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Для використання матеріалів кримінального провадження в обставинах господарської справи має вирішальне значення наявність дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21), від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19)).

Порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення передбачений ст.221 КПК України; таке ознайомлення може бути забезпечене лише слідчим, дізнавачем, прокурором за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, яка його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії (ч.2 ст.221 КПК).

Разом з тим, згідно норми ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, ст.222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі №914/1979/18).

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявний дозвіл прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Таким чином, надані позивачем документи кримінального провадження є допустимими та належними доказами на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а тому приймаються судом.

Так, у межах кримінального провадження №62021100040000047 від 10.06.2021 допитано свідка ОСОБА_10 , від імені якого складено спірний звіт про оцінку майна (протокол допиту свідка від 24.10.2022).

На питання слідчого ОСОБА_10. заперечив участь у проведенні оцінки спірного майна та залучення його до проведення таких.

Також, в межах кримінального провадження № 62021100040000047 від 10.06.2021 проведено судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 28.08.2025 № СЕ-19/125-25/11557-ПЧ.

На вирішення зазначеної експертизи було поставлено запитання: "Чи виконано підписи в графах: " ОСОБА_10 , оцінювач ОСОБА_10, керівник СОД ОСОБА_10" ОСОБА_10 чи іншою особою?".

За результатами експертного дослідження експертами викладено наступні висновки:

1. Підпис в графі "ОСОБА_10", яка розташована в нижній лівій частині аркушу на першій сторінці титульного листа який має назву "Суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_10", який розміщений у документі - "Звіті про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л{1}. Л{2}-1) загальною площею 22 553,9 кв.м., власником якого є ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів" та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ", виконаний не ОСОБА_10, а іншою особою;

2. Підписи в графах: "Оцінювач ОСОБА_10" та "Керівник СОД ОСОБА_10", які розташовані в нижній правій частині аркушу на третій сторінці документа, який має назву "ВИСНОВОК ПРО ВАРТІСТЬ МАЙНА", який розміщений у документі - "Звіті про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л{1}, Л{2}-1) загальною площею 22553,9 кв.м., власником якого є ПАТ "Чернігівський завод 12 радіоприладів" та який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25 корп. 36", виконані не ОСОБА_10, а іншою особою;

3. Підпис в графі "Оцінювач ОСОБА_10", яка розташована в нижній правій частині аркушу на двадцятій сторінці документа, який має назву "ЗАЯВА ОЦІНЮВАЧА", розміщені в документі - "Звіті про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л{1}, Л{2}-1) загальною площею 22553,9 кв.м., власником якого є ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів" та який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25 корп. 36", виконаний не ОСОБА_10, а іншою особою.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_10. не проводив оцінку спірного майна та не підписував звіт від 31.03.2021.

Крім того, у висновку експерта від 19.12.2022 № 2409/2410/22-24 за результатами судової оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадженні № 62021100040000047 досліджені наступні питання:

- Яка ринкова вартість складально-монтажного корпусу № 36, літ. Л-8, Л-1, Л{1}- 1, Л {2}-1, загальною площею 22553,9 м2 , розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, станом на 24.03.2021, 27.04.2021, 29.04.2021, 07.05.2021?

- Чи відповідає виконана від імені суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10. оцінка складально-монтажного корпусу № 36, літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л{2}-1, загальною площею 22553,9 м2 , розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25 станом на 24.03.2021, вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

За результати проведення вищезазначеної експертизи, експертами викладено наступні висновки:

1. Ринкова вартість складально-монтажного корпусу № 36 (літ "Л-8", "Л-1", "Л (1)-1", "Л (2)-1"), загальною площею 22 553,9 кв.м, що знаходиться за адресою: 14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, станом:

на дату 24.03.2021 складала 15 122 366,00грн, в т.ч. ПДВ;

на дату 27.04.2021 складала 15 191 244,00грн. в т.ч. ПДВ;

на дату 29.04.2021 складала 15 153 560,00грн. в т.ч. ПДВ;

на дату 07.05.2021 складала 15 117 458,00грн. в т.ч. ПДВ.

2. Виконана від імені суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10. оцінка складально-монтажного корпусу № 36, літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1, загальною площею 22553,9 м2 , розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, станом на 24.03.2021, а саме: копія "ЗВІТ про оцінку складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1) загальною площею 22553,9 кв. м., власником якого є Приватне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів" та який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 25, корп. 36" від 31.03.2021 на дату оцінки 24.03.2021, за ознаками, встановленими пунктом 67 Національного стандарту № 1, класифікується як звіт, який не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звіт про оцінку майна від 31.03.2021 не є доказом належного проведення оцінки спірного майна.

Таким чином, спірне майно на оскарженому аукціоні було продане без виконання вимог закону щодо його оцінки.

Разом з тим, беручи до уваги встановлену у висновку експерта від 19.12.2022 № 2409/2410/22-24 вартість спірного майна, початкова ціна продажу складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1) загальною площею 22553,9 кв. м. на аукціоні - 1 207 985 грн (з урахуванням ПДВ) була значно нижчою, ніж визначена експертом під час досудового розслідування, тобто, спірне нерухоме майно продано значно дешевше його реальної вартості внаслідок відсутності його оцінки під час продажу на аукціоні.

Таким чином, вказані обставини ставлять під сумнів правомірність дій ГУ ДПС у Чернігівській області щодо реалізації майна за ціною, яка визначена у висновку оцінки станом на 24.03.2021, звіт від 31.03.2021.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було доведено факт заниження оцінки ринкової вартості спірного майна та відповідно його продажу на оскаржуваному аукціоні за заниженою вартістю.

Таким чином, позивачем доведено порушення своїх прав в результаті проведення оскаржуваного аукціону та реалізації контролюючим органом майна боржника, яке перебувало в податковій заставі.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання недійсними правочинів, які укладені за результатом аукціону, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених чинним законодавством.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, а правочину недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення таких торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію майна; розміщення оголошення; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, тощо).

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення; а такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (зокрема в постановах від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 28.09.2022 у справі №483/448/20), що правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

У зв`язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 виснувала, що торги є правочином і, якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Водночас у постанові від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Зокрема, за висновком Великої Палати Верховного Суду, вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі №11/19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" стандарту доказування "вірогідності доказів" у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 24.09.2020 у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 у справі №910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

В ході розгляду даної справи позивачем було доведено достатніми доказами порушення встановленої законодавством процедури проведення 27.04.2021 цільового аукціону з продажу майна боржника ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів", що перебувало у податковій заставі (складально-монтажного корпусу № 36 (літ. Л-8, Л-1, Л {1}-1, Л {2}-1) загальною площею 22553,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів. Вул. Захисників України, 25. Корпус 36), а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів" про визнання недійсним результатів цільового аукціону та визнання недійсним укладеного за результатами проведеного цільового аукціону договору купівлі-продажу майна.

Щодо вимоги позивача про витребування відповідного майна у ТОВ "Юкон Сіті Груп" слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 дійшла висновку про необхідність відступити від висновків, сформульованих у постанові від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, зазначивши таке: "Під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна у з`ясуванні питання ефективності обраного способу захисту порушених прав необхідним є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

У правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема:

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

- якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України".

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 зробила висновок, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, а також від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

При цьому, право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном недобросовісним набувачем передбачено статтею 387 ЦК України.

Водночас при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі № 909/206/17).

Предмет доказування у справах за віндикаційним позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (постанова Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 910/9924/19)

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 02.11.2021 по справі №925/1351/19 відзначила, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

При оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб.

Як встановлено господарським судом Чернігівської області, спірне майно належало на праві власності ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів".

У подальшому, у зв`язку з наявністю податкового боргу, вказане нерухоме майно було реалізовано ГУ ДФС у Чернігівській області на цільовому аукціоні.

Як наслідок, ПОГ "Текстиль-трейд" на підставі оплатного договору купівлі-продажу набуло у власність спірне майно, тобто дана особа стала добросовісним набувачем т майна.

В подальшому, право власності на дане майно у процесі реорганізації ПОГ "Текстиль-трейд" перейшло до ТОВ "Юкон Сіті Груп", який також став добросовісним набувачем такого майна.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 924/408/21(924/287/23) Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду сформував висновок щодо застосування пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного Кодексу України при витребуванні майна у добросовісного набувача, а саме, уточнив правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 906/1765/15, заначивши що вибуття майна з володіння власника (або особи, якій він передав майно у володіння) на підставі правочину, який у подальшому визнано недійсним, можна вважати таким, що відбулось не з їхньої волі в розумінні пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, у тому разі, коли недійсність зазначеного правочину зумовлена впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною та/або іншими конкретними обставинами, які свідчать про відсутність дійсної волі власника на відчуження відповідного майна.

Також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2025 у справі №914/1875/16(914/343/24) вказано, що "…наявність у відповідача статусу добросовісного набувача спірного майна з огляду на зміст статті 388 ЦК України не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у випадках, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Оскільки в цьому випадку судами попередніх інстанцій встановлено, серед іншого, що нерухоме майно вибуло поза волею власника (боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман"), то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про витребування майна від останнього добросовісного набувача (особа_1) підлягає задоволенню."

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі №911/906/23 вказала, що віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних (а так само інших зобов`язальних) відносин, і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У такому разі майно може бути витребуване від особи, яка не стороною правочину, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, визначених частиною першою статті 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15).

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України майно, яке вибуло не за волею власника може бути витребувано у добросовісного набувача. Тому при вибутті майна поза волею власника добросовісність набувача не перешкоджає витребуванню майна.

У зв`язку з тим, що спірне майно вибуло із володіння власника - ПрАТ "Чернігівський завод радіоприладів" на підставі правочину, який визнано судом недійсним, тобто поза волею власника, вимога позивача про витребування майна від останнього набувача (ТОВ "Юкон Сіті Груп") підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, тому апеляційні скарги в частині вимог про його скасування не підлягають задоволенню, однак рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини відповідно до даної постанови.

Оскільки судом апеляційної інстанції не змінено судове рішення в частині остаточного його висновку по суті позовних вимог, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційних скарг, покладаються на апелянтів.

Також суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, підлягає покладенню на відповідача 2 у повному розмірі, у зв`язку із тим, що спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Підприємства об`єднання громадян "Текстиль-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОН СІТІ ГРУП" та Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити частково.

2. Змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 01 квітня 2026 року, виклавши його мотивувальну частину відповідно до даної постанови.

3. У решті рішення Господарського суду Чернігівської області від 01 квітня 2026 року залишити без змін.

4. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 28.07.2026.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.М. Сковородіна

М.Л. Доманська