Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №910/15905/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. Справа№910/15905/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026

у справі №910/15905/25 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз»

про стягнення 194 688,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» (далі - відповідач) про стягнення 194 688,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, згідно пункту 2.5. Договору №20/20 від 31.10.2020, відповідач зобов`язаний щомісячно забезпечувати роботою баштовий кран у кількості 312 машино-годин (26 календарних днів по 12 машино-годин за день) або оплатити простій баштового крану в сумі 194 688, 00 грн (312 машино/годин х 624 грн. 00 коп.). У зв`язку з відсутністю обсягу робіт (відповідач не забезпечив БК роботою), позивач, керуючись пунктом 2.5. Договору, склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2025 №395 на суму 194 688, 00 грн та направив його відповідачу.

Господарський суд міста Києва рішенням від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 позов задовольнив повністю. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» 194 688, 00 грн заборгованості та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, а також витрати на правову допомогу в розмірі 12 000, 00 грн.

При ухваленні рішення у справі №910/15905/25 судом першої інстанції встановлено, що через відсутність мінімальної місячної завантаженості роботи баштового крану у вересні 2025 року, позивачем для оплати були надіслані відповідачеві Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 30.09.2025 на суму 194 688,00 грн (експлуатація б/к згідно п. 2.5. Договору) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 395 від 30.09.2025 за вересень 2025 року на суму 194 688,00 грн (312 машино-годин х 624,00 грн), проте відповідач відмовив у їх підписанні через їх невідповідність умовам Договору, а саме не виконання позивачем обов`язку надати оформлені належним чином рапорти про роботу БК.

Судом зауважено, що доказів забезпечення мінімальної завантаженості роботи баштового крану у вересні 2025 року у мінімальній кількості 26 календарних днів по 12 машино-годин відповідачем надано не було, заперечень щодо відсутності простою баштового крану у вказаний період також не заявлено.

Щодо заперечень відповідача про ненадання позивачем належним чином оформлених рапортів про роботу БК, суд першої інстанції вказав, що умовами п. 5.2. Договору сторони погодили проведення оплати на підставі Довідок або Актів, а обов`язок надання позивачем рапорту, передбачений п. 5.1. та п. 3.8. Договору, не є обов`язковою умовою (підставою) проведення відповідачам оплат за незабезпечення мінімальної місячної завантаженості роботи баштового крану.

Умовами Договору не передбачено відтермінування або звільнення від оплати у разі відсутності рапорту позивача за незабезпечення відповідачем роботою баштового крану позивача у спірний період.

Також судом першої інстанції враховані пояснення позивача, що в спірний період вересень 2025 року рапорти про роботу баштового крану не оформлялись, оскільки у зв`язку з відсутністю обсягів робіт баштовий кран не працював, а вартість послуг виставлялась відповідно до п. 2.5 Договору, що і відображено в актах здачі-приймання робіт (надання послуг).

Перевіривши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінивши необхідність поданих представником позивача документів в обґрунтування позовних вимог, з огляду на відсутність жодного заперечення зі сторони відповідача щодо розміру заявлених позивачем витрат, суд вважає визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим за виключенням витрат у розмірі 1 000,00 грн, пов`язаних зі складанням та поданням до суду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення таких витрат.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, 08.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що у відповідності до п. 5.1. Договору ТОВ «УБМ-ГРУП» було надано письмову мотивовану відмову від підписання актів, де було зазначено, що всупереч п. 3.8. Договору Виконавець не оформив рапорти та не подав їх на підпис представнику Замовника. Зауваження, що були викладені у мотивованих відмовах до підписання актів, позивачем усунуті не були, як і не було надано обґрунтування такого оформлення про що викладено сторонами у п. 5.1. Договору.

На переконання відповідача, щомісячне подання рапортів є обов`язком виконавця, що має виконуватись кранівником, який працює на об`єкті. Розділ Договору, яким встановлюється порядок розрахунків між сторонами, визначає надання Виконавцем рапорту як одну з умов для здійснення розрахунку за виконані роботи / надані послуги. Жодним пунктом Договору не встановлено випадків, коли складання рапорту про роботу крану не є обов`язковим. Натомість, у п. 3.8. Договору закріплено обов`язок Виконавця такі рапорти подавати. Кранівник Виконавця не надав рапорт про роботу крану, так як він був відсутнім на об`єкті у спірний період, тим самим вкотре порушивши свої зобов`язання, визначені п. 3.7. Договору «Забезпечує надійну, безперебійну експлуатацію БК на Будівельному об`єкті в необхідному змінному режимі.».

Також відповідач вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є безпідставним, явно завищеним та таким, що не підлягає відшкодуванню в заявленому обсязі, оскільки справу віднесено до категорії малозначних, вона не вимагала складної правової кваліфікації, проведення експертиз, залучення спеціалістів чи вчинення будь-яких нетипових процесуальних дій. Подана позовна заява має очевидний шаблонний характер і не містить індивідуалізованої, складної чи унікальної правової позиції, оскільки аналогічну позовну заяву було подано позивачем у інших справах.

За таких обставин заявлена сума витрат не відповідає критеріям розумності, співмірності та необхідності, є економічно необґрунтованою та спрямованою виключно на безпідставне збільшення фінансового навантаження на іншу сторону.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 залишив без руху, надав скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.06.2026 відкрив апеляційне провадження у справі №910/15905/25. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 ухвалив здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Учасникам справи надав право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 22.06.2026 та попередив учасників справи про те, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 18.06.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача згідно якого, останній заперечує про її задоволення. В обґрунтування своїх заперечень та стосовно позиції відповідача про простій баштового крану з вини позивача та не оформлення рапорту, зазначив, що остання не відповідає дійсності та спростовується тим, що на адресу позивача (до дати направлення актів приймання - передачі наданих послуг) не поступало жодного звернення про порушення позивачем умов Договору; в Договорі відсутній пункт, який передбачав би обов`язок позивача оформити рапорт про простій баштового крану внаслідок незабезпечення відповідачем баштового крану роботою. За період дії Договору у рапортах про роботу баштового крану сторони фіксували лише фактичні машино-години роботи баштового крану, а решта машино- годин до місячного мінімуму (312 машино-годин) оформлялося згідно пункту 2.5. Договору.

Щодо заперечень відповідача про стягнення витрат на правову допомогу позивачем вказано, що відповідач у суді першої інтонації не скористався правом наданим йому вищезазначеною статтею, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до Господарського суду міста Києва не подавав.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/15905/25 у суді апеляційної інстанції.

22.06.2026 відповідачем сформовано та подано до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив, згідно якої апелянт дублює доводи викладені в апеляційній скарзі.

Також відповідачем зазначено, що підготовка позову не вимагала формування нової правової позиції чи здійснення значного обсягу інтелектуальної роботи, а полягала у використанні вже підготовлених процесуальних документів.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.03.2020 між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» (далі - Замовник) та Товаристом з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» (далі - Виконавець) було укладено Договір № 20/20 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, предметом даного Договору є надання Виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об`єкті за адресою: «Реконструкція будівлі дитячого закладу дошкільної освіти (зі збереженням функцій) та будівництво багатоповерхового житлового будинку по проспекту Перемоги, 72 у Шевченківському районі м. Києва. Секція 1)» (далі - будівельний об`єкт).

Виконавець надає послуги на будівельному об`єкті баштовими кранами модифікації YONGMAO STT153-8T (далі - БК), а Замовник організовує надання послуг БК на будівельному об`єкті та проводить оплату наданих Виконавцем послуг (п. 1.2. Договору).

Розділом 2 Договору передбачені обов`язки Замовника.

Згідно пункту 2.5. Договору Замовник забезпечує мінімальну завантаженість роботи БК:

2.5.1. за один календарний місяць БК має відпрацювати мінімум 26 календарних днів, у разі коли БК за один календарний місяць відпрацював менше ніж 26 календарних дні, оплата проводиться як за 26 календарних дні, з урахуванням підпункту 2.5.2 Договору. У випадку коли БК за один календарний місяць відпрацював більше ніж 26 календарних днів, оплата проводиться за фактично відпрацьовану кількість днів, з урахуванням підпункту 2.5.2 договору;

2.5.2. за один робочий день БК має відпрацювати мінімум 12 машино-годин, у разі коли БК за один робочий день відпрацював менше 12 машино-годин, оплата проводиться як за 12 машино-годин. У випадку коли БК відпрацював більше ніж 12 машино-годин за один робочий день, оплата проводиться за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 2.6. Договору, у випадку простою БК з вини Виконавця, факт простою фіксується у рапорті, який складається та підписується за участю уповноважених представників сторін.

Замовник щомісяця, не пізніше 2 (другого) числа місяця, наступного за звітнім, підписує та повертає Виконавцеві підписані стороною Замовника рапорти про роботу БК (п 2.11. Договору).

Пунктом 2.12. Договору передбачено, що Замовник щомісяця підписує Довідки та Акти та проводить оплату наданих Замовником послуг відповідно до умов цього Договору.

Розділом 3 Договору передбачені обов`язки Виконавця.

Пунктами 3.6. та 3.7. Договору передбачено, що Виконавець призначає машиніста БК (керівника) та забезпечую надійну, безперебійну експлуатацію БК на будівельному об`єктів в необхідному змінному режимі.

Щомісяця не пізніше останнього числа звітного місяця, керівник Виконавця надає представнику Замовника на об`єкті на підписання оформленні належним чином рапорти про роботу БК (п. 3.8. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору загальна вартість послуг за Договором складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 4.2 Договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 22.05.2023, сторони погодили, що ціна експлуатації БК за 1 машино/годину складає 624,00 грн з ПДВ.

Умовами п. 5.1. Договору передбачено, що Виконавець щомісячно, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання представником Замовника рапорту про роботу БК за звітний місяць, надає Замовнику рапорт разом з Довідкою про виконані роботи та витрати форми №КБ-3 (далі - Довідка), та Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) або Актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (далі - Акти) оформлені по договірних цінах, згідно розділу 4 даного Договору.

Замовник підписує Довідки та Акти протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня отримання та повертає їх Виконавцю. При наявності зауважень, Замовник в триденний термін повертає Виконавцю Довідки і Акти разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, Виконавець коригує Довідки та Акти або обґрунтовує перед Замовником свій варіант оформлення протягом 3 (трьох) днів.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Замовник щомісячно в термін до 10 днів проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі Довідок або Актів. При несплаті послуг до 10 числа Виконавець має право в односторонньому порядку зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані послуги.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. Договору і діє до протягом одного року з дати його укладання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за даним Договором (п. 7.2. Договору).

Згідно з п. 7.3. Договору, у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього Договору, жодна сторона не заявила про свій намір припинити дію Договору, в такому випадку Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах, з послідуючою автоматичною пролонгацією.

Умови даного Договору мають однакову зобов`язальну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод до цього Договору. Додаткові угоди є невід`ємною частиною Договору (п. 8.1. Договору).

У зв`язку з відсутністю обсягу робіт у вересні 2025 року (відповідач не забезпечив БК роботою), керуючись п. 2.5. Договору, позивачем було складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 395 від 30.09.2025 на суму 194 688,00 грн (експлуатація б/к згідно п. 2.5. Договору).

Вказаний акт 14.10.2025 разом з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 395 від 30.09.2025 за вересень 2025 року на суму 194 688,00 грн були направлені відповідачу на юридичну адресу: 01010, м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 6, на підтвердження чого позивачем надані копії опису вкладення до № 0420900291000, накладної Укрпошта № 0420900291000 від 14.10.2025 та фіскального чеку від 14.10.2025, які згідно інформації, розміщеної на сайті Укрпошта про статус відстеження поштового відправлення, були отримані відповідачем 21.10.2025.

23.10.2025 відповідач надіслав на юридичну адресу позивача: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 2 літ. А, лист № Р-23/10/2025-2, в якому повідомив про відмову у підписанні наданих позивачем акту та довідки через їх невідповідність, посилаючись на обов`язок виконавця надати оформлені належним чином рапорти про роботу БК, чого останнім здійснено не було.

Надсилання вказаного листа разом з наданими позивачем актом та довідкою на адресу позивача підтверджується наданими відповідачем копіями опису вкладення до №0417600606237, накладної Укрпошта № 0417600606237 від 27.10.2025 та фіскального чеку від 27.10.2025.

Позивач, ураховуючи невиконання відповідачем свого обов`язку передбаченого п.п. 2.5.1 та 2.5.2 за Договором щодо оплати за не відпрацьовані послуги не з вини позивача звернувся до суду з даним позовом, який правильно задоволений судом першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 зі справи №910/17838/17).

У даному випадку, враховуючи умови пунктів 2.5.1. та 2.5.2. Договору, за якими передбачено, що замовник забезпечує мінімальну завантаженість роботи БК за один календарний місяць мінімум 26 календарних днів та проводить оплату як за один календарний місяць навіть якщо БК відпрацював менше ніж 26 календарних днів.

Пунктом 2.6. передбачено, що у випадку простою БК з вини Виконавця, факт простою фіксується у рапорті, який складається та підписується за участю уповноважених представників сторін.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями позивача, що у випадку простою баштового крану з вини Виконавця (позивача), Замовник (відповідач) мав ініціювати оформлення відповідного рапорту про простій баштового з вини Виконавця (позивача), проте відповідач з даним зверненням до позивача не звертався, а при отриманні акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №395 на суму 194 688, 00 грн та впродовж всього розгляду даної справи не заперечував, що простій стався не з його вини.

Додатково слід зазначити, що з пояснень сторін викладених в процесуальних документах даної справи вбачається, що простій БК відбувався не лише у вересні 2025 року, а також в інші календарні місяці та лише у жовтні 2025 року сторони шляхом укладення додаткової угоди №4 до Договору №20/20 від 31.03.2020 внесли зміни до пункту 2.5. Договору, зокрема додавши підпункт 2.5.3. Догору, яким домовились, що БК може бути не використаний протягом повного календарного місяця. У такому випадку, Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю вимушений простій БК у розмірі: 30 000,00 грн. Оплата вимушеного простою БК, передбаченого умовами даного підпункту, здійснюється Замовником щомісячно до 10 (десятого) числа наступного за звітним місяцем.

На переконання суду апеляційної інстанції, не направлення кранівником виконавця представнику замовника на об`єкті, на підписання, оформленого належним чином рапорту про роботу крана на виконання вимог пункту 3.8. Договору не звільняє відповідача від відповідальності як замовника забезпечити мінімальну завантаженість роботи БК та провести оплату передбачену умовами договору.

Крім того, суд вважає, що у відповідності до пункту 3.8. Договору кранівник виконавця зобов`язаний подавати рапорт саме про роботу БК, а не простій, який склався не з його вини.

Враховуючи, що оплата послуг за умовами договору проводиться у будь-якому випадку за вартість 312 машино-годин * 624, 00 грн (26 календарних днів по 12 машино-годин за день) позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу на суму 194 688, 00 грн правильно задоволені судом першої інстанції.

Щодо заявленого позивачем стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000, 00 грн та його задоволення судом першої інстанції у розмірі 12 000, 00 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції позивач надав, зокрема, Договір №030225 про надання правової допомоги від 03.02.2025 (далі - Договір про надання правової допомоги), укладений між Адвокатом Онопрієнком О.П. (далі - Адвокат) та ТОВ «УБМ-Груп» (далі - Клієнт), відповідно до умов пп. 1.1.1. п. 1.1. якого, Клієнт доручає Адвокату, а Адвокат приймає на себе зобов`язання: здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта в усіх судах України, зокрема, в господарських справах (провадженнях) на усіх стадіях судового процесу (провадження) та з усіма правами, що надані учасникам судового процесу (провадження) Господарським процесуальним кодексом України та іншим законодавством України.

Згідно з п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, загальна вартість послуг за цим Договором складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах приймання-передачі наданих послуг.

Умовами п. 4.2. Договору про надання правової допомоги передбачено, що оплата послуг Адвоката проводиться по цінах зазначених нижче: юридичний аналіз документів необхідних для ведення претензійно-позовної роботи - 2 000,00 грн; складання, надіслання боржнику (відповідачу) претензії - 1 000,00 грн; складання та подача до суду позовної заяви - 6 000,00 грн; складання та подача до суду відзиву на позовну заяву - 6 000,00 грн; участь в одному судовому засідання (одна явка в суд) - 3 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи та документами - 2 000,00 грн; складання та подача до суду відповіді на відзив - 3 000,00 грн; складання та подача до суду додаткових документів, пояснення, заяви, клопотань, уточнень - 1 000,00 грн; нарочне отримання в суді документів - 1 000,00 грн; складання та подача до суду апеляційної скарги - 3 000,00 грн; складання та подача до суду відзиву на апеляційну скаргу - 2 000,00 грн.

Попередня (орієнтовна) вартість послуг визначається шляхом підписання відповідного попереднього (орієнтовного) розрахунку вартості послуг, а остаточна вартість послуг визначається в актах приймання передачі - наданих послуг, які складаються Адвокатом по факту надання послуг відповідно до переліку наданих послуг та їх вартості (п. 4.2. Договору про надання правової допомоги).

Відповідно до п. 4.5. Договору про надання правової допомоги, приймання-передача наданих послуг оформляється актом приймання-передачі наданих послуг, який готується Адвокатом в двох примірниках та надається Клієнту на погодження та підписання.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (у разі наявності печаток) та діє до 31.12.2025, а по справах розпочатих до 31.12.2025 до їх повного завершення (набранням судовим рішення чинності та проведення повного розрахунку) (п. 6.1. Договору про надання правової допомоги).

16.12.2025 між Адвокатом та Клієнтом був підписаний попередній (орієнтовний) розрахунок вартості послуг по Договору про надання правової допомоги, загальна вартість яких складала 12 000,00 грн, з яких: юридичний аналіз документів необхідних для ведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» по договору від 31.03.2020 № 20/20 (за вересень 2025 року) у розмірі 2 000,00 грн; складання та подача до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» по договору від 31.03.2020 № 20/20 (за вересень 2025 року) у розмірі 6 000,00 грн; складання та подача до суду відповіді на відзив у розмірі 3 000,00 грн; складання та подача до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (стягнення витрат на правову допомогу) у розмірі 1 000,00 грн.

Вищезазначена вартість послуг є орієнтовною (попередньою), остаточна вартість послуг зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг, які складаються Адвокатом по факту надання послуг, відповідно до обсягу наданих послуг та їх вартості згідно п. 4.2. Договору.

17.02.2026 між Адвокатом та Клієнтом був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги, згідно з яким загальна вартість наданих послуг склала 13 000,00 грн, з яких: юридичний аналіз документів, необхідних для ведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» по договору від 31.03.2020 № 20/20 (за вересень 2025 року) у розмірі 2 000,00 грн; складання та подача до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» по договору від 31.03.2020 № 20/20 (за вересень 2025 року) у розмірі 6 000,00 грн; складання та подача до суду відповіді від 26.01.2026 на відзив ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» (справа № 910/15905/25) у розмірі 3 000,00 грн; складання та подача до суду додаткових пояснень від 05.02.2026 (справа № 910/15905/25) у розмірі 1 000,00 грн; складання та подача до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (стягнення витрат на правову допомогу справа № 910/15905/25) у розмірі 1 000,00 грн.

Суд першої інстанції вважав визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим за виключенням витрат у розмірі 1000,00 грн, пов`язаних зі складанням та поданням до суду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення таких витрат.

Також з оскаржуваного рішення вбачається, що судом враховані пояснення позивача у заяві про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в яких останній зазначив, що вартість наданих послуг складаються з: ПДФО 18% - 2 340,00 грн; ЄСВ 22% - 2 860,00 грн; військовий збір 5% - 650,00 грн; прибуток адвоката - 7 150,00 грн.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» витрат на правову допомогу в розмірі 12 000, 00 грн суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19)».

На переконання суду апеляційної інстанції, розмір витрат на оплату адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що підтверджується наданими позивачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу доказами та доказами виконання певних процесуальних дій, що підтверджується матеріалами даної справи.

Оскільки визначений сторонами розмір гонорару адвоката є розумним, співмірним зі складністю справи, обсягом наданих правничих послуг, часом, витраченим на їх надання, а також відповідає ринковому рівню вартості аналогічних адвокатських послуг в даному регіоні, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 12 000, 00 грн. Доказів того, що погоджений сторонами гонорар є завищеним або не відповідає звичайним ринковим цінам на професійну правничу допомогу, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 і в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач просив суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/15905/25 у суді апеляційної інстанції, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2026 за складання та подачу до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу.

У суді апеляційної інстанції представництво інтересів позивача здійснював адвокат Онопрієнко Олександр Петрович на підставі Ордера на надання правничої допомоги серії АІ №2234447 від 18.06.2026 на виконання Договору про надання правничої допомоги №030225 від 03.02.2025.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказав, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 - 6 статті 126 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції враховано, що представник відповідача у відповіді на відзив не заперечив проти стягнення 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції на користь позивача, оскільки не надав будь-яких пояснень з даного приводу, а лише продублював доводи викладені в апеляційній скарзі, що стосувались витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні за змістом висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що адвокат надав позивачу послугу з складання і подання відзиву на апеляційну скаргу, вартістю 3 000,00 грн. Наведену послугу суд апеляційної інстанції оцінює як необхідну.

За висновком суду апеляційної інстанції, розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, зокрема, у додатковій постанові від 15.06.2026 у справі №910/10196/25.

Вартість послуг на професійну правничу допомогу не є завищеною, стягнення 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача не свідчить про збагачення останнього за рахунок відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 у справі №910/15905/25 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 6; код ЄДРПОУ 42828431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 2 літ. А; код ЄДРПОУ 39907319) 3 000,00 грн (три тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу на виконання пункту 4 даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/15905/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська