Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №911/889/22 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. Справа№ 911/889/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Коробенка Г.П.

Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.03.2026

у справі № 911/889/22 (суддя Ю.В. Подоляк)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд»

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

про стягнення 1073418,01 грн,

за участю Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2026 у справі №911/889/22 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» у прийнятті заяви від 05.03.2026 (вх. № суду 1821/26 від 05.03.2026) про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення до розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована нормами статті 129-1 Конституції України, статей 18, 345-1 Господарського процесуального кодексу України, статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», а також висновками суду про наявність зупиненого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі, а також відсутності факту одночасного невиконання судового рішення та обставин, що свідчать про протиправність дій чи бездіяльності боржника, пов`язаних з невиконанням судового рішення у даній справі. Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин сторін правову позицію, викладену в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що оскаржувана ухвала суду суперечить нормам ст. ст. 129, 129-1 Конституції України.

Також, наголошує, що норми Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» не пов`язують можливість задоволення заяви про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення із зупиненням виконавчого провадження або встановленням мораторію на виконання судових рішень боржником.

Очевидною є і та обставина, що із зупиненням виконавчого провадження саме виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії у такому виконавчому провадженні допоки існують обставини, якими обумовлено зупинення їх вчинення. Натомість, апелянт переконаний, що боржник за судовим рішенням може виконувати його добровільно або подавати до суду звіт про його виконання, оскільки це не є «виконавчими діями» в розумінні закону та практики Верховного Суду.

Апелянт наголошує, що процесуальне законодавство не пов`язує задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення із зупиненням виконавчого провадження або встановленням мораторію на виконання судових рішень боржником за якими є Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Отже, судом першої інстанції неправильно було застосовано норми ст. ст. 345-1, 345-2 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.03.2026 у справі № 911/889/22 та призначено розгляд апеляційної скарги на 23.07.2026. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 22.07.2026.

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (відповідач) та Броварський ВДВС не скористались правом, наданим ст. 263 ГПК України та не подали відзиву на апеляційну скаргу.

У судове засідання 23.07.2026 з`явився представник позивача.

Представники відповідача та Броварського ВДВС у судове засідання не з`явились, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача визнав за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та Броварського ВДВС.

У відповідності до ч.2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи відсутність обставин, які унеможливлюють розгляд справи у судовому засіданні 23.07.2026 та зважаючи на думку представника скаржника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності учасників справи, які не з`явилися.

У судовому засіданні 23.07.2026 представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

23.07.2026 у судовому засіданні колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд», дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.

Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VI ГПК України.

Відповідно до частин 1 - 4 ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.

Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Спосіб судового контролю, передбачений ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення боржником, яке залишається невиконаним.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/889/22, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення 1 073 418,01 грн, з яких 1 061 181,79 грн - основний борг, 12 236,22 грн - 3% річних задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» 1 061 181,79 грн основного боргу, 10 142,18 грн - 3% річних, 16 069,86 грн - витрат зі сплати судового збору. У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення 2 094,04 грн 3% річних відмовлено.

На виконання вказаного рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі № 911/889/22 судом видано відповідний наказ від 15.05.2023.

Через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» із заявою від 05.03.2026 (вх. № суду 1821/26 від 05.03.2026) про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

Заява мотивована тим, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» тривалий час добровільно не виконує рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/889/22, що набрало законної сили та на виконання якого відкрито виконавче провадження №71984023. З огляду на те, що боржник Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а також враховуючи відкриття виконавчого провадження №71984023 з виконання наказу у справі № 911/889/22 про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» грошових коштів та судових витрат, відсутність доказів виконання боржником рішення суду у справі № 911/889/22, заявник вважає за необхідне реалізувати своє процесуальне право на звернення до суду із заявою про зобов`язання керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» в порядку, визначеному частиною четвертою статті 345-1 та статтею 345-2 ГПК України, подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі № 911/889/22.

Розглянувши матеріали поданої позивачем заяви, суд першої інстанції відмовив у її прийнятті.

За змістом ч. 2 ст. 345-2 ГПК України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів констатує, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» заява від 05.03.2026 (вх. № суду 1821/26 від 05.03.2026) про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення фактично була розглянута судом та у задоволенні такої заяви було відмовлено, оскільки суд першої інстанції констатував відсутність фактичних та правових підстав, передбачених ч. 4 ст. 345-1 ГПК України, для її задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Так, колегія суддів виходить з того, що звернення до суду із заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у порядку ст. 345-1 ГПК України є крайнім заходом для захисту прав стягувача.

У той же час, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує боржника здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і лише після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається невиконаним, у такої особи виникає право на звернення до суду із заявою в порядку ст. 345-1 ГПК України.

Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20.

Отже, як правильно зауважив суд першої інстанції, правовою підставою для зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є: 1) наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або 2) для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Така ж правова позиція сформована та викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі № 826/9960/15.

Разом з цим, як було встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.06.2023 відкрито виконавче провадження №71984023 з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі № 911/889/22.

Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 затверджено переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році згідно з додатками до вказаного наказу.

Наказом Фонду державного майна України від 03.03.2025 № 350 внесено зміни до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами). Зокрема, підпунктом 1 п. 2 внесено зміни у додаток 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду», затверджений наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 (із змінами) та доповнено перелік позицією: Єдиний майновий комплекс державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (код 37199618).

Постановою Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.03.2025 на підставі положень п. 12 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 71984023 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/889/22 до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації об`єкта приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», ЄДРПОУ 37199618.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Частиною 7 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим Законом «Про виконавче провадження», з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна для прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації. При цьому стягувач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення тоді, коли приватизація завершиться (постанови Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 906/136/23, від 22.03.2024 у справі № 910/17385/19, від 24.05.2023 у справі № 904/11045/15, від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 Велика Палата у питанні вирішенні виключної правової проблеми «Про правомірність зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження»)» вказувала на те, що за змістом ст. 1 Закону № 1404-VIII державний виконавець має вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням цього Закону, але й інших законів, виконання яких є обов`язковим під час виконавчого провадження. Тому за наявності передбаченої законом заборони вчинення виконавчих дій на час приватизації майна державного підприємства мала виникнути певна затримка щодо виконання судового рішення на користь скаржника. Позивач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення від відповідача тоді, коли приватизація завершиться.

Тобто зупинення виконавчого провадження на час приватизації боржника є правомірним обмеженням згідно з п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», що спрямоване на забезпечення публічного інтересу в контролі за реалізацією державного майна. Водночас, стягувач у виконавчому провадженні має право на компенсацію від держави у випадку невиправданої затримки приватизації, яка спричиняє затримку виконання судового рішення, що спростовує твердження апелянта у справі про неврахування судом першої інстанції такого невід`ємного елементу права на судовий захист як виконання судового рішення, яке є завершальною стадією судового провадження.

Із відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на момент подачі заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, а також на час постановлення даної ухвали судом, виконавче провадження № 71984023 є зупиненим із зазначених вище підстав.

Отже, під час судового розгляду було встановлено, що рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/889/22 не виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» у зв`язку із зупиненням виконавчого провадження, а не тому, що боржник ухиляється від виконання свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

Крім цього, на момент подачі стягувачем до суду заяви про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення тривають обставини включення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до переліку об`єктів малої приватизації, а отже і зупинення вчинення виконавчих дій у відповідності до положень п. 12 ч. 1 ст. 34 та ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, враховуючи наявність зупиненого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі, відсутність факту одночасного невиконання судового рішення та обставин, що свідчать про протиправність дій чи бездіяльності боржника пов`язаних з невиконанням судового рішення у даній справі у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», колегія суддів приходить до висновку, що у суду відсутні правові підстави для зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення (ухвалу) без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 25.03.2026 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції норм статей 345-1, 345-2 Господарського процесуального кодексу України як таких, що не підтвердились під час апеляційного перегляду спору.

Колегія суддів зауважує, що усі доводи апелянта зводяться до того, що зупинення виконавчого провадження впливає виключно на державного виконавця, яким виконання судового рішення здійснюється примусово. Втім, суд апеляційної інстанції зауважує, що зупинення виконавчого провадження безумовно впливає і на інших учасників процесу, оскільки, зокрема, «зупиняє» у певній мірі обов`язок боржника виконати рішення у примусовому порядку, до закінчення дії обставин, які зумовили зупинення виконавчого провадження.

Колегія суддів також звертає увагу апелянта на те, що можливість для боржника (відповідача) добровільно виконати рішення суду втрачена у зв`язку зі зверненням стягувача (позивача) до державної виконавчої служби. З моменту відкриття виконавчого провадження розпочалась стадія примусового виконання рішення суду. У зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що обґрунтовані посиланням на можливість добровільного виконання боржником судового рішення від 20.12.2022.

Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити на тому, що ч. ч. 2, 4 ст. 345-1ГПК України пов`язують можливість зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду саме із обставинами невиконання рішення суду, а основною метою такого заходу процесуального примусу є, з огляду на зміст ст. ст. 345-3, 345-4 ГПК України, - з`ясування обставин невиконання боржником законного рішення суду.

У справі, що переглядається, було встановлено, що боржник не виконує рішення суду від 20.12.2022 у зв`язку з тим, що виконавче провадження було зупинено.

Відповідно, правові підстави для застосування механізму, передбаченого ст. 345-1 ГПК України, - відсутні. Варто зауважити, що ці обставини не були спростовані апелянтом у поданій ним апеляційній скарзі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд».

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аббакор Трейд» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.03.2026 у справі №911/889/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.03.2026 у справі №911/889/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/889/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.07.2026.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сковородіна