Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №910/177/22 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа№ 910/177/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від стягувача: Петруньок І.В.;

від боржника: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 (повний текст складено 15.06.2026) про відмову у задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання рішення

у справі №910/177/22 ( суддя Босий В.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення 16 122 268,74 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/177/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 16 122 268,74 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн. та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.

25.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про зміну порядку та способу виконання рішення.

Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/177/22 відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про зміну порядку та способу виконання рішення.

В обґрунтування ухвали суд першої інстанції вказав, що стягувач фактично просить змінити резолютивну частину рішення, вийти за межі позовних вимог та вирішити питання щодо заміни боржника, що не передбачено статтею 331 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд першої інстанції наголосив, що виконання ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі №910/177/22 Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві обумовлено необхідністю подання і оригіналу виконавчого документу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/177/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України" перебуває на казначейському обслуговуванні у Головному Управління ДКСУ у м. Києві, а отже всі фінансові операції установи, пов`язані з бюджетом, проходять через рахунки органу ДКСУ, а тому у виконавця відсутні правові важелі для стягнення з Державної установи в межах виконавчого провадження № 69817911;

- примусове стягнення з Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України" можливе виключно способом безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі виконавчого документу;

- наявність ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі № 910/177/22 та ухвал про визнання виконавчих документів, такими ще не підлягають виконанню у справах у справах № 910/14162/24 та № 910/14353/24 дають достеменне розуміння того, що Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України" має сплатити 9 830 991,09 грн. саме ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»;

- суд першої інстанції визначив, що виконання ухвал від 09.04.2025 у справі № 910/177/22 Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві можливе, за умови пред`явлення цих ухвал до виконання разом з наказом Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 по справі № 910/177/22, проте таке припущення суду першої інстанції є хибним та таким, що не ґрунтується на законі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/177/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Андрієнко В.В.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 22.07.2026.

Позиції учасників справи

14.07.2026 через систему «Електронний суд» від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

Явка представників сторін

Представник стягувача у судове засідання 22.07.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу учасників справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 22.07.2026 за відсутності представників стягувача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн. та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.

25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025, звернено стягнення на грошові кошти в розмірі 4 198 434,84 грн., що належні Державній установі "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України", яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованості у розмірі 16 122 268,74 грн. та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025, звернено стягнення на грошові кошти в розмірі 5 632 556,25 грн., що належні Державній установі "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України", яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованості у розмірі 16 122 268,74 грн. та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.

25.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про зміну порядку та способу виконання рішення шляхом:

- стягнення 9 830 991,09 грн. 09 коп. з Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України».

- стягнення 6 291 277 грн. 62 коп. судовий збір у розмірі 241 834 грн. 03 коп. з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Подана заява обґрунтована тим, що з підстав постановлення Господарським судом міста Києва ухвал від 09.04.2025 у даній справі, якими звернуто стягнення на грошові кошти, що належні Державній установі "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України", у справах №910/14162/24 та №910/14353/24 визнано такими, що не підлягають виконанню накази Господарського суду міста Києва №910/14162/24 від 31.03.2025 та №910/14353/24 від 07.04.2025, в той же час остання вимоги щодо сплати коштів ігнорує та позбавивши свого кредитора права на примусове стягнення, незаконно утримує кошти, які належить виплатити ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Крім того, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зверталось до Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві, в якому обслуговується Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України", із заявами про примусове виконання двох ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі №910/177/22, проте 24.09.2025 Головним управлінням Державної казначейської служби в м. Києві повідомило, що для безспірного списання грошових коштів на підставі вказаних ухвал необхідно надати саме оригінали виконавчих документів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із частинами 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом (схожі за змістом усталені висновки викладено в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 17.07.2019 у справі № 748/2827/16-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та в постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 179/1341/15-ц, від 01.08.2019 у справі № 759/10301/15-ц, від 09.12.2020 у справі № 464/6966/16-ц).

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду, суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду, у спосіб, встановлений раніше. При цьому, при зміні способу та порядку виконання рішення суду, суд не може змінювати зміст та суть самого рішення.

Отже законодавець передбачив право суду за заявою відповідної особи змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлений судовим рішенням.

Метою такої зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексу України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону належать до примусового виконання у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 27.06.2018 у справі №713/1062/17.

Отже підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Таким чином, суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц.

Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/1478/15.

Подана заява обґрунтована тим, що з підстав постановлення Господарським судом міста Києва ухвал від 09.04.2025 у даній справі, якими звернуто стягнення на грошові кошти, що належні Державній установі "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України", у справах №910/14162/24 та №910/14353/24 визнано такими, що не підлягають виконанню накази Господарського суду міста Києва №910/14162/24 від 31.03.2025 та №910/14353/24 від 07.04.2025, в той же час остання вимоги щодо сплати коштів ігнорує та позбавивши свого кредитора права на примусове стягнення, незаконно утримує кошти, які належить виплатити ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Крім того, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зверталось до Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві, в якому обслуговується Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України", із заявами про примусове виконання двох ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі №910/177/22, проте 24.09.2025 Головним управлінням Державної казначейської служби в м. Києві повідомило, що для безспірного списання грошових коштів на підставі вказаних ухвал необхідно надати саме оригінали виконавчих документів.

Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, звертаючись із заявою про зміну порядку виконання рішення суду, стягувач фактично просить змінити резолютивну частину рішення, вийти за межі позовних вимог та вирішити питання, щодо заміни боржника, що не передбачено статтею 331 ГПК України.

В той же час, положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають встановлення чи зміну способу або порядок виконання рішення суду шляхом фактичного виконання рішення суду іншою юридичною особою, яка не була стороною при розгляді справи, без визначеної законом правової підстави.

При цьому, визначення заявником порядку виконання рішення як стягнення заборгованості за виконавчим документом через іншу юридичну особу фактично змінить зміст рішення, замінить боржника у зобов`язанні на особу, яка не залучалася до участі у справі, яка є окремою юридичною особою та наділена власними повноваженнями.

При цьому, колегія суддів враховує, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.04.2025, звернено стягнення на грошові кошти в розмірі 4 198 434,84 грн. та 5 632 556,25 грн., що належні Державній установі "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України", яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", в рахунок задоволення вимог стягувача з примусового виконання виконавчого документа, а саме: наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованості у розмірі 16 122 268,74 грн. та судового збору у розмірі 241 834,03 грн.

Відповідно до статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником (частина 9 статті 336 ГПК України).

Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми (частина 10 статті 336 ГПК України).

Правовий аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що особа, яка має заборгованість перед боржником, не набуває процесуального статусу сторони (боржника) у такій справі, а лише здійснює оплату заборгованості відповідача (боржника) в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 (провадження № 12-146гс19).

Статтею 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2020 у справі № 905/183/18 зазначив, що звернення стягнення на кошти у порядку, передбаченому частинами першою, четвертою статті 53 Закону України "Про виконавче провадження", повинно здійснюватися в межах виконавчого провадження (зведеного виконавчого провадження) без відкриття нового виконавчого провадження стосовно особи у якої знаходиться майно боржника, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Таким чином, звернення стягнення на грошові кошти Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України" повинно здійснюватися в межах відкритого виконавчого провадження, розпочатого виконавцем з виконання судового наказу, виданого 25.07.2022 Господарським судом міста Києва на підставі рішення по справі №910/177/22, і в силу ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 така особа набула статусу боржника у виконавчому провадженні з правами та обов`язками, визначеними Законом України "Про виконавче провадження".

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.12.2025 у справі № 916/1838/25, від 12.03.2026 у справі № 904/2815/24.

Чинне законодавство не передбачає необхідності видачі нового судового наказу із зазначенням такої особи як боржника, оскільки звернення стягнення на її кошти здійснюється в межах уже існуючого виконавчого провадження на підставі раніше виданого виконавчого документа. Відтак доводи заявника про необхідність зміни способу та порядку виконання рішення шляхом видачі нового наказу є необґрунтованими, а підстави для задоволення відповідної заяви відсутні.

Колегія суддів враховує, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" повідомлено про залишення без виконання заяви з підстав не подання оригіналу виконавчого документу, в якому указано боржника на виконання ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі № 910/177/22.

Тобто, виконання ухвал Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі №910/177/22 Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві обумовлено необхідністю подання стягувачем їх разом із оригіналом виконавчого документу, а саме судового наказу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022, виданого на виконання рішення у справі № 910/177/22.

При цьому колегія суддів звертає увагу апелянта, що згідно приписів ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» саме на виконавця покладено обов`язок звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно приписів ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Тобто, вказаними законодавчими актами врегульовано відповідний порядок стягнення коштів з державних підприємств.

Доказів дотримання виконавцем вказаного порядку матеріали справи не містять.

А тому, з урахуванням викладеного вище, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви стягувача про зміну способу та порядку виконання рішення суду за правилами статті 331 Господарського процесуального кодексу України

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/177/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/177/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/177/22 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі № 910/177/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, та в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 27.07.2026

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.В. Андрієнко