Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №910/624/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. Справа№ 910/624/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Владимиренко С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2026

у справі №910/624/26 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модульексперт"

про стягнення коштів у розмірі 16 068,17 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модульексперт" про стягнення коштів у розмірі 16 068,17 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами ревізії, проведеної Державною аудиторською службою України щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, встановлено, що при визначенні вартості послуг технічного нагляду, наданих відповідачем за договором №625-23ТН про надання послуг зі здійснення технічного нагляду, неправильно визначалась база розрахунку вартості послуг; до складу "вартості будівельних робіт" включались витрати, які не відносяться до будівельних робіт, а саме витрати з частин V-IX форми КБ-2в (адміністративні витрати, прибуток, ризики, інші витрати), внаслідок чого відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 16 068,17 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №910/624/26 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

12.05.2026 відповідачем подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Модульексперт" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/624/26 задоволено частково.

Стягнуто з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модульексперт" 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а також обсяг наданих адвокатом послуг, дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви та стягнення зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 4 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 у справі №910/624/26 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- справа є нескладною та типовою, витрачений час є надмірним, а частина послуг має загальний характер;

- відповідач не надав належного детального опису робіт адвоката.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/624/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Владимиренко С.В.

Ухвалою суду 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 у справі №910/624/26 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Позиції учасників справи

12.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити її без задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У межах вказаного п`ятиденного строку, а саме 11.05.2026 відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення разом із відповідними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

23.02.2026 відповідачем на підставі договору від 04.02.2026 №2026/0402-1Д про надання правничої допомоги видано ордер серії АІ №2135213 на ім`я адвоката Склярової Ольги Юріївни; договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Відповідно до акта наданих послуг від 11.02.2026, адвокат передав, а відповідач прийняв наступні послуги:

- ознайомлення зі справою №910/624/26 в "Електронному суді", аналіз позовної заяви та вимоги ДАСУ; вартість - 1 000 грн;

- пошук та підбір судової практики Верховного Суду щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України; вартість - 1 000 грн;

- складання розгорнутого відзиву на позовну заяву з інтеграцією контраргументів; вартість - 2 000 грн;

- формування пакету додатків та подання документів через систему "Електронний суд"; вартість - 1 000 грн.

Платіжною інструкцією від 09.02.2026 №4453 відповідачем сплачено адвокату 17 000 грн за надання професійної правничої допомоги.

Доводи позивача щодо відсутності деталізації часу, витраченого на виконані роботи, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Колегія суддів зауважує, що частина 3 статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

А тому доводи позивача в цій частині колегія суддів відхиляє.

Досліджуючи заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в контексті критеріїв, визначених ст. 126 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Колегія суддів, оцінивши надані адвокатом відповідача послуги з професійної правничої допомоги, погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені до компенсації витрати адвоката на формування пакету додатків та подання документів через систему "Електронний суд" - 1 година вартістю 1 000,00 грн не є витратами на правничу допомогу та не потребують професійних знань адвоката у галузі права.

Згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 9901/264/19, такі вчинені адвокатом дії як оформлення копій письмових доказів, підготовка повного пакета документів для подачі до суду, надсилання документів поштою (представництво інтересів клієнта в поштовому відділенні) або подання їх до суду через канцелярію не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, враховуючи прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оцінюючи фактичні витрати з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, що запропонований відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у даному випадку не повністю відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про покладення на позивача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, в апеляційній скарзі позивач не обґрунтував неспівмірності визначених судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн і не навів доказів необґрунтованості визначеного судом розміру витрат.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 у справі № 910/624/26 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 74, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 у справі № 910/624/26 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 у справі № 910/624/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/624/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

С.В. Владимиренко