Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №910/15130/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: надання послуг

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №910/15130/25

Суддя: Тищенко А.І.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. Справа№ 910/15130/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Мальченко А.О.

Михальської Ю.Б.

без повідомлення учасників апеляційного провадження

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.02.2026

у справі № 910/15130/25 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт 24"

про стягнення 175 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг" про стягнення заборгованості за договором № 6 від 30.12.2010 про надання телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування передавального обладнання стандарту DVB-T.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено виконання зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором № 6 від 30.12.2010 в частині своєчасної оплати за надані послуги, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 175 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.20262р. № 910/15130/25 у задоволенні позову Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підтверджуються належними та допустимими доказами в не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано до суду первинних документів, якими підтверджується факт надання послуг відповідачу, виникнення у відповідача обов`язку здійснення розрахунків з позивачем, так і не надано доказів існування заборгованості у визначеному позивачем розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильність застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув будь якої уваги та не надав оцінку тому факту, що за актом прийому - передачі обладнання,який є додатком № 2 до договору, у володіння виконавцю було передано та до цього часу знаходиться обладнання замовника, яка обліковується на позабалансовому рахунку 023 бухгалтерського обліку позивача, а саме: передавач R&S NV8603 EVв комплекті із системою рідинного охолодження, оптичного обладнання та GPS - приймача, антени фідера.

На переконання апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що відповідно до п.1 додаткової угоди від 01.07.2026 до договору, позивач підтримує передавач і додаткове обладнання відповідача у робочому стані.

Крім того, відповідач регулярно сплачував вартість послуг за додатковою угодою від 01.07.2016 з липня 2016 по серпень 2021. Останні платежі були здійснені за платіжною інструкцією № 773 від 08.12.2021 згідно акту виконаних робіт (надання послуг) № 878 від 31.07.2021 та рахунку на оплату № 916 від 31.07.2021 і платіжною інструкцією № 774 від 08.12.2021 згідно акту виконаних робіт (надання послуг) № 996 від 31.08.2021 та рахунку на оплату № 1040 від 31.08.2021.

З вересня 2021 позивач надсилав на адресу відповідача регулярно акти здачі - приймання робіт, які залишались без реагування, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 175 000, 00 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Мальченко А.О., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15130/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15130/25 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

19.03.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15130/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі №910/15130/25 залишено без руху. Надано Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.

13.04.2026 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (через підсистему "Електронний суд") на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2026 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: подано докази сплати судового збору (платіжна інструкція №10293 від 07.04.2026

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15130/25; встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали; попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 здійснено зміну назви сторони у справі № 910/15130/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт24", оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт24", а також змінило місце реєстрації з 03083 м. Київ, проспект Науки, 63 на 36034, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Чумацький Шлях, будинок 64, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

30.12.2010 між Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг", назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт24" (далі - замовник) було укладено договір № 6 за умовами п. 1.1. якого предметом договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування передавального обладнання стандарту DVB-T.

Згідно пункту 2.1 укладеного договору виконавець зобов`язався:

- забезпечити для замовника можливість експлуатації телекомунікаційних мереж згідно ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 0152-м від 20.04.2006р. на 64 ТВК передавачем потужністю до 1,5 кВт включно, надаючи послуги з технічного обслуговування і експлуатації цифрового передавача системи DVВ-Т;

- забезпечити безперебійну роботу технічних засобів, якими транслюється сигнал стандарту DVB-T з подачею його з відмітки 0 м;

- забезпечити якісні показники роботи технічних засобів (передавач TXTU-1200-R-2) згідно ДСТУ EN 300 421; ДСТУ EN 300 744:2004; ETSI EN 300 744 ver.1.5.1. та розділу 1.2. настанови з експлуатації;

- забезпечити взаємодію технічних служб виконавця та замовника;

- забезпечити допуск на територію виконавця робітників замовника для виконання службових обов`язків;

- надавати щорічний графік проведення планово-профілактичних робіт.

Згідно п.2.2 укладеного договору замовник зобов`язався:

- забезпечити загрузку технічних засобів до 24 годин на добу згідно наданого розкладу трансляції;

- забезпечити своєчасну подачу сигналу на вхід технічних засобів з відміткою 0 м згідно «Положення про взаємодію між технічними службами виконавця та замовника»;

- забезпечити на вході технічних засобів параметри сигналів згідно ETSI TR 101 891ver.1.1.1.(2001-02) та настанови з експлуатації;

- для надання послуг з технічного обслуговування, тимчасово, на час дії договору передати виконавцю обладнання. Факт передачі обладнання підтверджується підписанням сторонами акту прийому - передачі обладнання. Обладнання передається за наступною адресою: м. Київ, вул.. Дорогожицька, 10 Київська філія Концерну РРТ;

- забезпечити його необхідними запасними частинами або коштами для їх придбання для виконання поточного ремонту, а також технічною документацією російською або українською мовою на технічні засобами замовника, які тимчасово передані виконавцю.

- дотримуватись умов визначених у ст..ст. 6,7 Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

- користуватись наданим радіочастотним ресурсом у відповідності до діючого законодавства;

- своєчасно та у повному обсязі проводити оплату наданих виконавцю послуг у порядку, визначеному у розділі 4 цього договору.

Пунктом 4.7. договору сторони встановили, що зміна договірної ціни послуг здійснюється за взаємною згодою сторін і оформлюється у вигляді додаткової угоди до цього договору.

Згідно пункту 7 договору строк його дії з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року включно. За письмовою згодою сторін цей договір може бути пролонгований на той самий термін, але не довше терміну дії ліцензії.

З матеріалів справи вбачається, що додатковими угодами від 30.12.2011, 10.12.2012, 31.12.2013, 01.01.2015, 29.12.2015 строк дії договору № 5 від 30.12.2015 продовжено до 20.04.2016, вартість години роботи передавача на 64 ТВК у м. Києві складає 65,03 грн. без ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг" Листом №12/04 від 18.04.2016 звернулося до позивача, в якому просило позивача продовжити строк дії договору № 6 від 31.12.2010 до моменту розгляду Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення питання про продовження строку дії ліцензії на мовлення НР № 00372-м від 20.04.2026.

01.07.2016 сторони уклали додаткову угоду до Договору № 6 від 30.12.2010, відповідно до п. 1 якої домовились, що у зв`язку з припиненням роботи передавача 64 ТВК Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг" з 24.06.2016 року згідно листа Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, вартість підтримки передавача і додаткового обладнання в робочому стані, проведення профілактичних робіт та вимірів складає 3500 грн. з ПДВ щомісячно.

Позивач зазначає, що відповідач до 31.08.2021 оплачував у повному обсязі отриману послугу підтримки передавача і додаткового обладнання у робочому стані, проведення профілактичних робіт та вимірів, однак з 01.09.2021 не виконує свої зобов`язання по оплаті наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 175 000, 00 грн.

25.11.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 175 000, 00 грн. до якої додав акт звірки розрахунків та оборотно - сальдову відомість станом на 17.11.2025, яка буда надіслана рекомендованим листом з описом вкладення на адресу відповідача м. Київ 03083, просп.. Науки, 63.

Оскільки відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, просить суд стягнути з відповідача 175 000, 00 грн. за надані послуги у період з 01.09.2021 по 17.11.2025 за договором №6 від 30.12.2010.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, що строк дії договору №6 від 30.12.2010 закінчився 20.04.2016, оскільки відповідно до п. 7.1. договору він не може бути довше терміну дії ліцензії.

Частиною 2 ст. 604 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, укладаючи додаткову угоду від 01.07.2016 сторони здійснили заміну первісних зобов`язань за договором №6 від 30.12.2010 новим зобов`язаннями, визначеними додатковою угодою від 01.07.2016.

Таким чином, з моменту укладення додаткової угоди, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно ч.3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

При цьому, згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивачем не надано первинних документів, якими підтверджується факт надання послуг відповідачу у період з 01.09.2021 по 17.11.2025 згідно додаткової угоди № 6 від 01.07.2016 до договору №6 від 30.12.2010, виникнення у відповідача обов`язку і здійснення розрахунків з позивачем, так і не надано доказів існування у відповідача заборгованості у визначеному позивачем розмірі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги не підтверджуються належними та допустимими доказами і не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у володіння позивача знаходиться майно відповідача, а саме: передавач R&S NV8603EVв комплекті із системою рідинного охолодження, оптичного обладнання та GPS- приймача, антени, фідера (далі - обладнання), прийняте нею згідно акту прийому - передачі обладнання, який є додатком № 2 до договору № 6 від 30.12.2010 про надання телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування передавального обладнання стандарту DVB-T. Дане обладнання за твердженням апелянта знаходиться на позабалансовому рахунку Київської філії Концерну РТР. Суд не приймає до уваги, оскільки спростовується матеріалами справи.

Одночасно апелянт у заяві від 24.04.2026, поданої до суду апеляційної інстанції, просить суд визначити в рішенні порядок подальшого володіння даним обладнанням, враховуючи незацікавленість боржника у вирішенні даного питання.

Однак, позивачем не заявлялось у суді першої інстанції позовна вимога щодо визначення подальшого володіння обладнанням, а тому відповідно до ст. 269 ГПК України зазначена вимога не підлягає розгляду.

Крім того, позивач є господарюючими суб`єктами та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності згідно частина 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Тобто несе тягар несприятливих наслідків господарської діяльності.

Таким чином, вирішення питання щодо подальшого володіння обладнанням позивачу слід вирішувати з відповідачем.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильного по суті рішення суду, під час ухвалення якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15130/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15130/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15130/25 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/15130/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді А.О. Мальченко

Ю.Б. Михальська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua