Окрема думка від 22 липня 2026 р. у справі №990/156/25 — Велика Палата Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

(спільна)

суддів Великої Палати Верховного Суду Стрелець Т. Г., Короля В. В., Кривенди О. В., Губської О. А., Мартинюк Н. М.

справа № 990/156/25

провадження № 11-439заі25

щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

1. Предметом розгляду цієї справи є законність вимог ОСОБА_1 про:

- визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 , в частині пункту 98 додатку до цього рішення код кандидата - 0046869, бал - 52,5 та пункту 106 додатку до цього рішення код кандидата - 0052652, бал - 52,5;

- визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 та поновлення участі ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- зобов`язання ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (тип 2 перше судове рішення - індивідуальний код 0046869; тип 2 друге судове рішення - індивідуальний код 0052652), екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаних кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.

2. Позовна заява, зокрема була обґрунтована тим, що:

- зазначені рішення Комісії в оскаржуваній частині винесені суб`єктом владних повноважень з порушенням приписів частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII та з істотним і невиправним порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання щодо незабезпечення однакових стандартів оцінювання результатів виконання практичних робіт, грубого порушення порядку та методичних вказівок оцінювання практичного завдання та з явним і очевидно свавільним позбавленням права заявника «бути почутим», а тому підлягають визнанню протиправними та нечинними у частині, що стосується заявника;

- оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженому рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24; не містять мотивів їх прийняття;

- в екзаменаційній відомості не зазначено, якому критерію/критеріям не відповідає повністю чи у певній частині судове рішення, складене ОСОБА_1 , зважаючи на затверджені рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24);

- екзаменаційні відомості не містять балів за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24;

- членами екзаменаційної комісії ВККС не дотримано порядку оцінювання виконаних нею практичних завдань, відповідно до рішення Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24;

- підготовлені проєкти рішень в межах практичного завдання відповідають правовим позиціям Верховного Суду в аналогічних категоріях спорів. Практичне завдання виконане у повному обсязі, складені тексти судових рішень містять усі необхідні елементи мотивувальної та резолютивної частин згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 322 КАС України;

- відповідач допустив порушення процедури забезпечення кандидата необхідними матеріалами під час складання іспиту з виконання практичних завдань (учасники конкурсу не були забезпечені текстами необхідних нормативно-правових актів);

- оскаржувані рішення прийняті з порушенням процедури, оскільки один з членів екзаменаційної комісії Пасічник А. В. у період із 24 до 28 лютого 2025 року перебував у щорічній основній відпустці, а з 03 до 11 березня 2025 року був тимчасово непрацездатний. Член Комісії Чумак С. Ю. 10 березня 2025 перебував у щорічній основній відпустці.

3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) рішенням від 05 листопада 2025 року позов задовольнив частково:

- визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 , в частині пункту 98 додатку до цього рішення код кандидата - 0046869, бал - 52,5 та пункту 106 додатку до цього рішення код кандидата - 0052652, бал - 52,5;

- визнав протиправним та скасував пункти 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)», в частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме:

пункту 103 додатку № 1 - в частині затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

пункту 166 додатку № 2 - в частині затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

пункту 101 додатку №4 - в частині відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», та визнання такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах;

- зобов`язав ВККС повторно оцінити виконані ОСОБА_1 практичні завдання (тип 2 перше судове рішення - індивідуальний код 0046869; тип 2 друге судове рішення - індивідуальний код 0052652), з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

4. Рішення Касаційного адміністративного суду, зокрема обґрунтоване тим, що:

- оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації;

- екзаменаційні відомості оцінювання практичного завдання ОСОБА_1 не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання;

- недостатність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно;

- суд позбавлений можливості пересвідчитися, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання;

- таке порушення свідчить про невмотивованість оскарженого рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, а тому воно не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України;

КАС ВС визнав необґрунтованими посилання позивачки на можливе порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень у зв`язку із розміщеними у засобах масової інформації даними про нарахування балів екзаменаторами, які перебували у стані тимчасової непрацездатності та відпустці.

5. Позивачка та ВККС не погодилися із законністю рішення Касаційного адміністративного суду та звернулися до Великої Палати Верховного Суду з апеляційними скаргами.

6. Велика Палата Верховного Суду 23 липня 2026 року розглянула апеляційні скаргу ОСОБА_1 та ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року.

7. У цій справі Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а апеляційну скаргу ВККС задовольнила. Скасувала рішення Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 990/156/25. Ухвалила нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

8. Ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, Велика Палата Верховного Суду, зокрема виходила з таких міркувань:

- в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані;

- повноваження ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання є дискреційними;

- виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко;

- Верховний Суд вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на стадії кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання, зокрема, у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 8 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, в яких акцентував увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюють члени ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання;

- Комісія відреагувала на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання та затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24;

- Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, що визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці та покликані забезпечити стандартизований підхід членів Комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також бути певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів;

- водночас затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі;

- немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер Методичних вказівок № 228/зп-24 неправильною чи нераціональною;

- здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів;

- результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання. Отже, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання;

- ані Закон № 1402-VIII, ані Положення № 185/зп-24 не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання та окремої деталізації такої оцінки в екзаменаційній відомості;

- Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання;

- Методичні вказівки № 228/зп-24 є орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їхньому виконанні та оцінюванні;

- затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент;

- предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи;

- незгода із загальним балом, отриманим за практичне завдання, є суб`єктивним негативним ставленням позивачки до результату кваліфікаційного оцінювання, проте така незгода сама по собі не є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

9. Загальні висновки щодо вирішення спору по суті зводяться до такого:

1) результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів);

2) нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24;

3) Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

10. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

11. Рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.

12. Із цією постановою не погоджуємося, тому, керуючись частиною третьою статті 34 КАС України, висловлюємо свою окрему думку.

13. На наше переконання, висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що лише підсумкова оцінка виконаного позивачкою практичного завдання є належною мотивацією оспорюваних у цій справі рішень ВККС без розкриття балів за кожним елементом, як це передбачено Методичними вказівками № 228/зп-24, є помилковим з таких міркувань.

14. Не повторюючись щодо мотивів, які вже неодноразово висловлені суддями в окремих думках щодо постанов Великої Палати Верховного Суду у спорах цієї категорії, наголошуємо на вимогах статей 6 і 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), які підлягають застосуванню відповідно до частини другої статті 3 КАС України і частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV).

15. Частиною першою статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

16. Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

17. Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Про те, що остання є джерелом права, зазначено також в частині першій статті 17 Закону № 3477-IV.

18. Відповідно до практики ЄСПЛ приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, зокрема стосунків професійного або ділового характеру (рішення від 07 серпня 1996 року у справі «С. проти Бельгії»). А обмеження, накладені на доступ до професії, визнані цим судом такими, що впливають на приватне життя (рішення від 27 липня 2004 року у справі «Сідабрас та Джяутас проти Литви»).

19. У рішенні від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» ЄСПЛ визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. До того ж такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

20. ЄСПЛ у питанні здійснення судового контролю за реалізацією державними органами їхніх дискреційних повноважень послідовно висловлює правову позицію, згідно з якою надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права, і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення від 02 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», від 02 серпня 1984 року у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства»).

21. У цій справі позивачка оскаржила рішення ВККС, прийняті щодо неї за результатами виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, та припинення її участі в зазначеному конкурсі.

22. Відповідно, рішення відповідача безпосередньо зачіпають право позивачки на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, в аспекті доступу до обраної професії та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру.

23. Водночас втручання у право на повагу до приватного життя є таким, що порушує статтю 8 Конвенції, якщо воно не є виправданим за пунктом 2 статті 8 Конвенції як таке, що було здійснене «згідно із законом», переслідує одну або декілька законних цілей, перелічених у ньому, і є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цієї цілі / цих цілей.

24. Отже, в цій справі перед судом постало завдання оцінити рішення ВККС, за яким відбулося втручання у приватне життя позивачки, за трьома наведеними аспектами за статтею 8 Конвенції (оцінка законності, законної мети та необхідності такого «втручання»).

25. Спірні правовідносини стосуються оцінювання практичного завдання за адміністративною спеціалізацією, яке позивачка виконала у межах проходження зазначеної вище конкурсної процедури.

26. Оскільки позивачка за результатом виконання практичного завдання набрала 105 балів, що є меншим за 75 відсотків від максимально можливого бала, то у ВККС були формальні підстави визнати її такою, що не склала іспит, і, відповідно, не допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» з одночасним припиненням її участі в зазначеному конкурсі.

27. Однак Положенням № 185/зп-24 визначено як мету практичного завдання - виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні, так і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії. Такий підхід покликаний забезпечити об`єктивність, прозорість та комплексність оцінювання здатності учасника застосовувати норми права в умовах, наближених до реальної судової практики.

28. У Методичних вказівках № 228/зп-24, які ВККС затвердила на виконання наведених вище приписів Положення № 185/зп-24, вона визначила елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання. Поряд із цим у примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 зазначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

29. На наше переконання, аналіз змісту Методичних вказівок № 228/зп-24 дозволяє констатувати, що в них ВККС обмежила дискрецію членів її екзаменаційної комісії щодо оцінювання практичного завдання та виставлення балів за нього, визначивши, яку саме кількість балів і за який конкретний елемент оцінювання вони можуть їх виставити. У виключних випадках, обумовлених особливостями обставин справи, модельне судове рішення у якій стало елементом практичного завдання, члени екзаменаційної комісії можуть відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 % та за умови, що загальна кількість балів лишатиметься 75.

30. У Методичних вказівках № 228/зп-24 цілком однозначно та імперативно вказано, що перевірка практичного завдання здійснюється поелементно за чітко визначеною структурою та шкалою балів. Тобто Методичні вказівки № 228/зп-24 за їх суттю є керівною настановою (інструкцією) організаційно-методичного характеру, обов`язковою до виконання для екзаменаційної комісії на стадії перевірки й оцінювання практичного завдання.

31. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оцінювання практичного завдання, яке виконав кандидат, має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного в Методичних вказівках № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення (за їх конкретними, визначеними цими Методичними вказівками, елементами), дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.

32. Такий підхід до оцінювання вимагає і відображення у рішенні Комісії відомостей про оцінку кожного елемента практичного завдання та кількості балів за кожен елемент оцінювання, що дозволить як учаснику конкурсу, так і суду, який перевіряє правомірність рішень Комісії, пересвідчитися в дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, а отже, в обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного підходу під час оцінювання. Відсутність деталізації в оцінюванні може викликати сумніви щодо об`єктивності процесу оцінювання та призвести до недостатньої обґрунтованості виставленого бала.

33. З доданих до матеріалів цієї справи документів неможливо встановити, які недоліки містило практичне завдання, що виконала позивачка, які його елементи члени екзаменаційної комісії оцінили за низьким / високим балом, а отже, неможливо встановити, чому Комісія визнала позивачку такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, та припинила її участь у кваліфікаційному оцінюванні та в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

34. Відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку того, чи дотрималася екзаменаційна комісія затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання, і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. Отже, за таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитись, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання практичного завдання, яке виконала позивачка.

35. З огляду на викладене переконані, що вмотивованість рішення ВККС та викладення його змісту в такий спосіб, що надає можливість оцінити, чи дотрималася Комісія вимог Методичних вказівок № 228/зп-24, є не лише формальним виконанням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності.

36. Затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 із чітким визначенням можливої кількості балів, що виставляється за виконання кожного елемента практичного завдання, з урахуванням вимог пунктів 5.5.4, 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, зобов`язує Комісію встановлювати відповідність змісту практичного завдання, що виконав учасник, саме за кожним з елементів практичного завдання окремо з подальшим виставленням загальної кількості балів.

37. Слід наголосити, що в адміністративному процесі як виняток із загального правила у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на нього покладено обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, які були наявні та враховувались на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

38. У спірному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, ВККС не надала доказів на підтвердження того, що її екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, яке виконала позивачка, дотримувалася Методичних вказівок № 228/зп-24.

39. На наше переконання, у цій справі ВККС, яка є суб`єктом владних повноважень, не довела, що втручання за спірними рішеннями у гарантоване статтею 8 Конвенції право позивача на повагу до особистого життя, в аспекті доступу до обраної професії та можливості встановлювати й розвивати стосунки професійного характеру, відбулося на підставі закону та було необхідним і пропорційним.

40. Слід також наголосити, що у розглядуваній справі, оцінюючи практичне завдання, яке виконала позивачка, Комісія застосовувала Положення № 185/зп-24. Саме на виконання цього Положення ВККС затвердила Методичні вказівки № 228/зп-24. Затвердження цих Методичних вказівок є новим досвідом у діяльності Комісії, який спрямовано на відкритість та доступність її діяльності. Під час проведення попередніх конкурсних процедур відповідні вказівки, які б дозволяли зрозуміти розподіл балів, не затверджувалися. Затвердження цих Методичних вказівок із чітким визначенням балів за кожен елемент практичного завдання з урахуванням вимог підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 зобов`язує Комісію встановлювати відповідність змісту виконаного учасником завдання кожному з елементів практичного завдання, затверджених цими вказівками.

41. Тому вважаємо, що у цій справі Велика Палата Верховного Суду не мала б застосовувати свою попередню практику оцінки дій ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на стадії кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання, сформовану за правового регулювання, відмінного тому, що маємо в цьому випадку.

42. На підставі наведеного, висловлюючи окрему думку, переконані, що рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання їх протиправними.

Судді: Т. Г. Стрелець

О. А. Губська

В. В. Король

О. В. Кривенда

Н. М. Мартинюк