Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №562/2311/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2311/26

Номер провадження 2-о/562/110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2026 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого судді Шуляка А.С.

за участі секретаря судового засідання Камінник В.С. представника заявника - адвоката Ярмольчука В.С.

заінтересованих осіб: ОСОБА_1

представника служби у справах

дітей Здовбицької сільської ради Хільчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, про видачу обмежувального припису,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про видачу обмежувального припису строком на шість місяців відносно ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що упродовж останніх трьох років ОСОБА_1 має проблеми зі зловживанням алкогольними напоями та алкогольну залежність, у зв`язку з чим неодноразово проходила лікування та реабілітацію. З листопада 2025 року вона перебувала на соціальній реабілітації в ГО «Старт+Життя», однак у травні 2026 року самовільно залишила реабілітаційний заклад та припинила подальше лікування. У зв`язку з алкогольним залежним станом та нестабільною поведінкою ОСОБА_1 неодноразово вчиняла конфлікти, проявляла агресію, а також щодо заявників, та малолітньої ОСОБА_3 вчиняла дії, що мають ознаки домашнього насильства, а саме ображала, принижувала, чинила психологічний тиск, погрожувала фізичною розправою та застосовувала фізичне насильство.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на реабілітації, а батька дитини на військовій службі, з грудня 2025 року малолітня ОСОБА_5 , була тимчасово влаштована в сім`ю своєї тітки - ОСОБА_6 , яка проживає у м.Києві. Зазначає, що ОСОБА_6 здійснювала догляд за дитиною, займалася її вихованням та навчанням. У червні 2026 року дитина повернулася до с.Здовбиця, Рівненського району, Рівненської області після того, як ОСОБА_1 залишила реабілітаційний заклад та наполягла на її поверненні.

12 липня 2026 року, приблизно о 16 год. 45 хв., малолітня ОСОБА_5 прибігла до місця їхнього проживання налякана та повідомила, що її мати перебуває у стані алкогольного сп`яніння, забрала в неї телефон, вдарила та зачинила в кімнаті. Побоюючись матері, дитина сховалася в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_1 приїхала на таксі, вимагала, щоб дитина вийшла, та намагалася її забрати. Перебуваючи, за зовнішніми ознаками, у стані алкогольного сп`яніння, вона поводилася агресивно, стукала та грюкала у двері. Коли ОСОБА_4 , відкрила двері, дитина, побоюючись матері, вибігла з будинку та залізла на дах сараю. Після цього ОСОБА_1 почала вчиняти щодо ОСОБА_4 фізичне та психологічне насильство, зокрема била головою об стіл та завдала тілесних ушкоджень. Після того як дитина спустилася з даху, ОСОБА_1 почала її ображати, шарпати та тягнути, застосовуючи фізичне і психологічне насильство. Вказують, що малолітня ОСОБА_5 самостійно викликала працівників поліції та просила про їх невідкладний приїзд для захисту. Унаслідок дій ОСОБА_1 . ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_3 завдано моральних страждань. Дитина постійно перебуває у страху, переживаючи, що мати знову може повернутися у стані алкогольного сп`яніння та вчинити щодо неї насильство. У зв`язку з неналежним виконанням батьками своїх обов`язків та пережитими подіями малолітня ОСОБА_3 перебуває під наглядом.

З огляду на викладені обставини просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , поклавши на неї строком 6 (шість) місяців такі обов`язки: заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань меншу 100 (сто) метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 та безпосередньо до них, інших місць їх частого відвідування, заборонити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

У судовому засіданні 23.07.2026 року заявник ОСОБА_2 заяву про видачу обмежувального припису підтримали повністю з наведених в ній підстав, просила задовільнити.

У судовому засіданні представник заявика заяву про видачу обмежувального припису підтримав повністю з наведених в ній підстав.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви.

Представник служби у справах дітей Здовбицької сільської ради Хільчук О.В. не заперечувала щодо задоволення заяви.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08 липня 2022 року.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15 травня 1997 року ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 проживають в будинку АДРЕСА_3 .

Згідно наказів Здовбицької сільської ради Рівненської області №21-о від 08.12.2025 року та від 09.03.2026 року №5-о малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було тимчасово влаштовано у сім`ю ОСОБА_6 , як дитину залишену без батьківського піклування.

Як вбачається з листа ГО "Старт+Життя" від 31.12.2025 року №128/25 ОСОБА_1 , із листопада 2025 року перебувала в їхньому закладі на соціальній реабілітації як особа, що має проблеми зі зловживанням алкоголем та алкогольну залежність. Також в даному листі зазначено, що в ОСОБА_1 психоемоційний стан є нестійким та потребує постійного цілодобового нагляду психотерапевта та психолога в умовах стаціонарного лікування.

Постановами Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14.04.2025 року в справі №562/786/25, від 06.10.2025 року в справі № 562/2806/25 та від 22.12.2025 року в справі №562/3607/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.184, ч.3 ст.173-2, ч.2 ст.184 КУпАП,

Згідно талону-повідомлення ЄО №6557 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, наданого відділенням поліції №6 (м.Здолбунів) Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області 12.07.2026 року надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , онука - ОСОБА_1 , перебуває в стані сп`яніння, неналежно виконує обов`зки по догляду за дитиною та правопорушниця стукає у двері.

Згідно з інформацією №12140-2026 від 18 липня 2026 року, наданою відділенням поліції №6 (м.Здолбунів) Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області за фактом звернення ОСОБА_4 зареєстрованого в журналі ЄО за №6557 з ОСОБА_1 було проведено бесіду профілактичного характеру, щодо належного виконання батьківських обов`язків по догляду та вихованню доньки ОСОБА_5 . Крім того, на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАп та направлено в Здолбунівський районний суд для прийняття рішення.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста від 13.07.2026 року під час огляду ОСОБА_3 дитячим неврологом було встановлено діагноз: головний біль пов`язаний з перенапруженням, інші та неуточнені анормальні мимовільні рухи, нервозність.

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, які були долучені до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2026р., зайшовши на подвір`я заявників почала нецензурно висловлюватися, кричати, погрожувати. Крім того ОСОБА_1 нанесла тілесні ушкодження для ОСОБА_4 , а в подальшому, коли дитина спустилася з даху почала шарпати та тягнути її за одяг та шию.

Відповідно до правил ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.

Відповідно до пунктів 3, 6, 8 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство, це діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Частиною 3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Верховним Судом у постанові від 05 вересня 2019 року в справі №756/3859/19 зроблено висновок, що «обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним Законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».

Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку наданим у справі доказам у їх сукупності, оцінивши також ризики, які можуть настати у майбутньому, недопущення повторних випадків домашнього насильства, суд дійшов висновку про необхідність видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_1 на строк 3 (три) місяці, оскільки саме такий строк тимчасового обмеження прав кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалих осіб буде достатнім, обґрунтованим та легітимним заходом втручання у права та свободи особи.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.

В силу ч.3 ст.350-5 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 263, 265, 350-1 - 350-6 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.

Видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , поклавши на неї строком 3 (три) місяці такі обов`язки:

- заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , наближатися на відстань меншу 100 (сто) метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 та безпосередньо до них, інших місць їх частого відвідування;

- заборонити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , вести з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Копію рішення направити до відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області для взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , на профілактичний облік та до Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя