Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №533/763/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/763/26

Провадження № 1-кп/533/77/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12026170520000366 за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: сел. Козельщина Козельщинського району Полтавської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; не працює; освіта базова середня; не одружений; раніше не судимий; на утриманні дітей не має; учасником бойових дій не являється; статус учасника АТО не має; не є особою з інвалідністю; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (КК України)

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пункт 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проголошує: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Постановою Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 липня 2025 року (справа № 533/551/25, провадження № 3/533/208/25), яка набрала законної сили 18 липня 2025 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Незважаючи на це 21.08.2025 ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, знову керував автомобілем, у зв`язку з чим працівниками поліції відносно нього складено адміністративні матеріали за ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 вересня 2025 року (справа № 524/11466/25, провадження № 3/524/3072/25), яка набрала законної сили 07.10.2025, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з нею, маючи реальну можливість її виконати, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів, усупереч постанові Козельщинського районного суду Полтавської області від 07.07.2025, 21.08.2025 близько 02 год. 14 хв. за адресою м. Кременчук, проспект Свободи, буд. 69-А, керував транспортним засобом ВАЗ-21070, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, був зупинений працівниками батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції Національної поліції України в Полтавській області Департаменту патрульної поліції та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Як наслідок відносно ОСОБА_5 було складено адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 130, ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Продовжуючи всупереч постанови свою протиправну діяльність, всупереч постанови Козельщинського районного суду Полтавської області від 07.07.2025 та постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.09.2025, якими ОСОБА_5 було позбавлено права керування транспортними засобами, 26.06.2026 близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_5 , рухаючись по вул. Дружби у селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області, керував транспортним засобом ВАЗ-21070, реєстраційний номер НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції СПД № 1 ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за порушення правил дорожнього руху. Як наслідок на ОСОБА_5 було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_5 умисно не виконав судові рішення (постанови суддів), що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування між начальником Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026170520000366, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_4 , 23 липня 2026 року було укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту угоди вбачається, що сторони угоди повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та його правової кваліфікацією за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Підписуючи угоду ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та погодився зі визначеним в угоді покаранням.

Відповідно до угоди її сторони узгодили міру покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у виді 2 років позбавлення волі.

Водночас сторони погодилися на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України та покладення обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

З угоди також вбачається. що ОСОБА_5 добровільно з власної ініціативи здійснив благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України ку розмірі 5000,00 гривень, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою винуватість; стверджував, що повністю розуміє: свої права, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; характер обвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим; вид та міру покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього обвинувачений ОСОБА_5 указував, що угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу, обіцянок та погроз.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості.

Прокурор, захисник та обвинувачений просили затвердити вказану угоду, оскільки вона укладена у відповідності до вимог КПК України.

Суд дійшов до висновку, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі:

- не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб чи не відповідають інтересам суспільства;

- укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді;

- кримінальне правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується особа, належить до та нетяжкого злочину (ч. 1 ст. 382 КК України).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно зі ст. 67 КК України, відсутні.

Суд також ураховує, обвинувачений вину свою визнав, зробив благодійний внесок на підтримку ЗСУ.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Відповідає і вимогам закону про кримінальну відповідальність звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі частини 2 ст. 75 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в даному кримінальному відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

Керуючись наведеним та на підставі ст. 63, 75, 76, ч. 1 ст. 382 КК України, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 368-371, 374, 376, ч. 4 ст. 469, ст. 472-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 липня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2026 року за № 12026170520000366, укладену між начальником Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України, і призначити йому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Згідно зі ч. 2 ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку 1 рік.

Згідно зі ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: оптичний диск з відеозаписом з портативних відеокамер працівників поліції – залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом встановленого строку зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Козельщинський районний суд Полтавської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Роз`яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1