Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №377/724/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Справа №377/724/26

Провадження №2-а/377/11/26

27 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник-адвокат Кебкало Т.М., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, просиd визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 48 від 14.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, а справу направити на новий розгляд до компетентного органу – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, у позовній заяві позивач, від імені якого діє представник-адвокат Кебкало Т.М., просив визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 48 від 14.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення та поновити його.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 березня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 установив, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, а саме 24 грудня 2025 року, зазначений в направленій через AT «Укрпошта» повістці №5786730. Своїми діями ОСОБА_1 порушив частину 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно 24 грудня 2025 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Таким чином, було винесено постанову №48, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн. Позивач вважає, що відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Всупереч вимогам КУпАП позивач не був повідомлений належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відбувся без повідомлення ОСОБА_1 у належний спосіб та порядку, встановленого процесуальним законодавством, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи. Отже, суб`єкт владних повноважень виніс постанову з суттєвими порушеннями процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду). Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійною безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався після блокування банківських рахунків, коли звернувся до Славутицького відділу державної виконавчої служби Вишгородського району Київської області та 08 червня 2026 року отримав копії матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою судді від 29 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

Ухвалою судді від 15 липня 2026 року після усунення недоліків позовної заяви, задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду. Позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено для подання відповідачем відзиву на позов строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 для огляду в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 ( постанова №48 від 14 березня 2026 року).

Копію ухвали судді від 15 липня 2026 року представник позивача та відповідач отримали 16.07.2026 через електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Позивачу копію ухвали судді від 15 липня 2026 року про відкриття провадження у справі було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення через АТ «Укрпошта».

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), тому відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п`ята статті 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку.

14 березня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 виніс постанову №48 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , якою наклав на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 гривень, у разі несплати якого зазначено стягнути з останнього штраф у подвійному розмірі в сумі 34 000 гривень ( а.с. 14, 56).

У постанові вказано, що під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, а саме 24 грудня 2025 року, зазначений в направленій через AT «Укрпошта» повістці №5786730. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив частину 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно 24 грудня 2025 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

У мотивувальній частині постанови зазначено, що відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано через AT «Укрпошта» повістку № 5786730 з повідомленням про вручення та описом-вкладенням ОСОБА_1 , в якій було зазначено дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 24 грудня 2025 року. Вбачається, що ОСОБА_1 було належним чином оповіщено. Поштове відправлення було повернуто з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Адреса, за якою ІНФОРМАЦІЯ_5 відправив повістку, була обрана з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як така, яку повідомив ОСОБА_1 територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Іншої адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку ОСОБА_1 не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення через AT «Укрпошта» рекомендованим листом. ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду справи від громадянина ОСОБА_1 не надходило.

21 травня 2026 року головний державний виконавець Славутицького відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за заявою стягувача ІНФОРМАЦІЯ_7 відкрив виконавче провадження № 81061618 з примусового виконання постанови № 48, виданої 14.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000,00 грн ( а.с. 13).

Вважаючи винесену суб`єктом владних повноважень постанову № 48 від 14.03.2026 з суттєвими порушеннями процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності та за відсутності відомостей про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи) позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.

На підтвердження обставин, за яких позивач дізнався про винесення оскаржуваної постанови, до позовної заяви додано: копію заяви ОСОБА_1 начальнику Славутицького відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.06.2026; копію відповіді начальника Славутицького відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.06.2026 № 18144 з копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 81061618; роздруківку інформації про виконавче провадження, отриману 19.06.2026 ( а.с. 10-13,15-16).

Крім того, на підтвердження обставин, на які посилається позивач, матеріали справи містять: копію рекомендованого поштового відправлення R067054726284 з відміткою «Повістка ТЦК», направленого на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 через АТ «Укрпошта», яке повернуто з відміткою оператора поштового зв`язку « адресат відсутній»; копію сторінок паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ; копію постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №48 від 14.03.2026 ( а.с.7-8, 12,14).

До матеріалів справи також долучено витяг з реєстру Славутицької територіальної громади №2026/009608946 від 11.06.2026, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Вирішуючи спір згідно із встановленими обставинами справи та відповідними їм правовідносинами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України). Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 74 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За нормами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Спірні правовідносини в цій справі склались щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Так, відповідно до частини 1 статті 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 2 статті 210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3 статті 210-1 КУпАП).

Положеннями статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII з наступними змінами (далі – Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані, зокрема:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період ( далі- Порядок №560).

Вказаний Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, за змістом положень статті 22 Закону № 3543-XII відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 30-1 Порядку № 560 передбачено, що кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Згідно з пунктом 30-2 Порядку № 560 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Відповідно до пункту 30-2 Порядку № 560, у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Позивач ОСОБА_1 не оспорює того, що він уточнив свої дані, а тому не повинен був прибувати або не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, а саме 24 грудня 2025 року, тобто в день, зазначений в направленій через AT «Укрпошта» повістці № 5786730. Водночас стверджує, що про розгляд справи його належним чином не було повідомлено.

Як вбачається із наданих ІНФОРМАЦІЯ_8 матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 (постанова №48 від 14.03.2026), вони містять:

- копію повістки № 5786730 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначено про необхідність з`явитися 24.12.2025 о 09:00 за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_9 (Славутич) ( а.с. 50);

- копію опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення R067054726284 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено повістку № 5786730 від 14.12.2015, та копію рекомендованого поштового відправлення R067054726284 з повідомленням про вручення з відміткою «Повістка ТЦК», направленого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , через АТ «Укрпошта», який повернуло з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній» ( а.с. 50 зв. ст.- а.с.51);

- копію повідомлення № 365 про розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , в якому зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП щодо нього відбудеться о 10 год. 15 хв. 14 березня 2026 року за адресою: АДРЕСА_3 , у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_10 . Вказане повідомлення підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_3 ( а.с. 54);

- копію рекомендованого поштового відправлення R067114695324 з повідомлення про вручення з відміткою «Повідомлення про адміністративне правопорушення ТЦК та СП», направленого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 через АТ «Укрпошта», який повернуто з відміткою оператора поштового зв`язку « адресат відсутній» ( а.с. 53);

- копію постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 48 від 14 березня 2026 року ( а.с.56);

- копію рекомендованого поштового відправлення R067123413692 з повідомленням про вручення з відміткою « повістка та постанова ТЦК та СП», направленого ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , через АТ «Укрпошта», який повернуто з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній» ( а.с.55);

- копію заяви стягувача №757 від 14.04.2026 про примусове виконання рішення – постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2020 стосовно ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 34 000,00 грн ( а.с.57);

- копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2026, винесеної головним державним виконавцем Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №810616 з примусового виконання постанови №48 від 14.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_10 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000,00 грн ( а.с.52);

- копію платіжної інструкції №3070 від 24.06.2026 про перерахування штрафу з ОСОБА_1 на суму 34 000,00 грн у виконавчому провадженні №810616 ( а.с.58).

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що повістка ТЦК ОСОБА_1 про необхідність з`явитися 24.12.2025 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Славутич) сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка містить реєстраційний номер № 5786730, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника Циро О.О. від 14.12.2025, що відповідає вимогам пункту 30 Порядку № 560, чинного на дату її формування, а отже, оформлена відповідно до передбаченої законодавством процедури.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Таким чином, військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщеним про необхідність явки до ТЦК у разі, якщо повістка сформована через Єдиний державний реєстр, підписана кваліфікованим електронним підписом керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, надіслана рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказаною військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних, або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, і повернена поштовим оператором із позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою».

Відтак, дотримання відповідачем усіх передбачених законодавством процедур направлення повістки, підтверджене поштовими документами, свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик до ТЦК та покладає на нього відповідальність за неявку, що свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП.

Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) визначена Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року №3 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381 ( далі Інструкція )

У пункті 1 Інструкції визначено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відповідно до пункту 10 Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів.

Пунктом 11 Інструкції передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення

Згідно з пунктом 15 Інструкції копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, призначений на 14 березня 2026 року, було направлено відповідачем 05 березня 2026 року на адресу зареєстрованого місця проживання позивача рекомендованим поштовим відправленням № R67114695324 з повідомленням про вручення.

З трекінгу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» вбачається, що рекомендоване поштове відправлення R67114695324 надійшло до відділення поштового зв`язку 06.03.2026, однак не було отримано адресатом та 20.03.2026 повернуто відправнику ( а.с.59). На рекомендованому поштовому відправленні R67114695324 оператором поштового зв`язку проставлено відмітку «адресат відсутній» ( а.с.53).

Згідно з пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270- р листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Виходячи з викладених обставин та аналізу вказаних правових актів, суд приходить до висновку, що направлення повідомлення про розгляд справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання позивача відповідає загальним вимогам законодавства щодо належного інформування особи про дату, час та місце розгляду справи.

Сам по собі факт неотримання особою такого поштового відправлення за наявності підтвердження його направлення за адресою реєстрації не може свідчити про неналежне повідомлення, оскільки обов`язок забезпечити можливість отримання кореспонденції за місцем своєї реєстрації покладається на саму особу.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідачем було вжито усіх передбачених законодавством заходів для повідомлення ОСОБА_1 як про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так і про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому відсутність позивача під час розгляду справи не може розцінюватися як порушення його процесуальних прав.

Твердження позивача про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без повідомлення його у належний спосіб та порядку, встановленого процесуальним законодавством, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи, суд не приймає до уваги, оскільки вони є необґрунтованими. Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи. У даному випадку встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, у спосіб передбачений законодавством, про дату і час розгляду справи, але з причин, поважності яких суду не довів, не прибув до ТЦК. Таким чином, неучасть позивача в провадженні не свідчить про порушення його прав.

Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена на підставі належних та допустимих доказів, зокрема, документального підтвердження факту направлення повістки та неявки у визначений день до ТЦК. Сам позивач факт неявки не заперечує, а отже висновок про наявність складу адміністративного правопорушення суб`єктом владних повноважень зроблено обґрунтовано, а тому суд вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Відтак оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки суд під час розгляду справи не встановив підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №48 від 14.03.2026 стосовно ОСОБА_1 , то вказану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

У зв`язку із залишенням позовної заяви без задоволення понесені позивачем судові витрати відшкодуванню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №48 від 14.03.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_12 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду складено 27 липня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич