Суд: Сквирський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 12 липня 2026 р.
Справа: №376/1837/26
Суддя: Батовріна І. Г.
Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1837/26
Провадження № 3/376/507/2026
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2026 року суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 05.05.2023р., ыдентифыкацыйний код НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 19.04.2026 о 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: під час приватного листування здійснював психологічний тиск, висловлювався образливо та принижував її честь і гідність, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, провину не визнав, пояснив, що перебуває у конфліктних відносинах з дружиною через те що остання не надає дитину для побачень, жодного тиску не вчиняє, лише наполягає на зустрічах з дитиною.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 858989 від 27 травня 2026 року ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , що виразилось у тиску та принижуванні честі й гідності, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає, в тому числі, на права і свободи громадян.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає, вчинення насильства в сім`ї це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі- Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той же час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
В матеріалах справи відсутні будь які підтвердження листування, показань свідків, які б могли підтвердити образливі публічні висловлювання чи протиправні дії зі сторони ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 .
Отже, аналіз матеріалів справи засвідчує лише факт конфлікту, між ОСОБА_1 , та його дружиною ОСОБА_2 , якого при кваліфікації дій за ч.1 ст.173-2 КУпАП недостатньо, адже конфлікт між особами без наслідків - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яка була чи могла бути завдана потерпілій, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а такого матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За таких обставин суд доходить до висновку про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283-284 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
Суддя І. Г. Батовріна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua