Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №361/56/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/56/26

провадження № 3/361/14/26

21.07.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю: ОСОБА_1 , захисника - адвоката Піщанського В.П., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

в с т а н о в и в:

02 грудня 2025 року, о 15 годині, вулиця Володимира Великого 1, місто Бровари, Київська область, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «KIA CARNIVAL» н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 прилад ARLH 0170, тест

№ 1766, результат огляду 1,17 ‰, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру 858144.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, стверджував, що був тверезим та не мав ознак стану алкогольного сп`яніння.

Захисник просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник подав заперечення, в яких зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази керування його підзахисним транспортним засобом за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, захисник зауважив, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності всупереч вимог чинного законодавства не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування транспортного засобу, про що свідчить відсутність відповідного акту. Підкреслив, що з відеозапису вбачається повна відсутність у його підзахисного ознак алкогольного сп`яніння, а тому вважає, що результати газоаналізатора були недостовірні. Наголосив, що факт не перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами лабораторних досліджень №11607620 КНП Броварської БКЛ. Вважає, що працівники поліції були зацікавлені у складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно його підзахисного, оскільки попередньо склали щодо нього протокол за ст. 124 КУпАП, будучи неуповноваженими особами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 2.9 А ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 529708 від 02 грудня 2025 року, результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння 1.17 ‰ тесту № 1766, проведеного за допомогою алкотесту Drager Alkotest 6820 прилад ARLН 0170, який пройшов повірку, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням, згідно з яким огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки, відеозаписом обставин складання адміністративного матеріалу, що було знято на нагрудну бодікамеру 858144.

Суд визнає зазначені докази належними та допустимими, такими, що зібрані у законний спосіб, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Щодо тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, то ці доводи спростовуються матеріалами відеозапису на боді камеру поліцейського. Так, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово підтвердив поліцейським, що керував автомобілем і проїжджаючи повз транспортний засіб поліцейських зачепив їх дзеркало заднього виду. Отже, суд дійшов висновку, що факт керування ОСОБА_1 доведений протоколом про адміністративне правопорушення та дослідженим відеозаписом.

Стосовно, аргументів захисника про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не перебував у стані алкогольного, то суд вважає їх непереконливими з огляду на таке. По- перше, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 визнав, що вживав алкогольні напої, а саме каву с коньяком напередодні вчинення адміністративного правопорушення. По -друге, актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведеним за допомогою газоаналізатора з долученим до нього чеком з алкотестера «Драгер» підтверджується перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ( результат огляду 1,17 %). Водночас захисником жодними доказами не спростовано правильність таких результатів. Нарешті, факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння засвідчується висновком щодо результатів його медичного огляду в КНП «ББКЛ» від 02.12.2025 1 №6, в якому вказано що ОСОБА_1 02.12.2025 о 19 год 30 хв. перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає непереконливими твердження захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння і як наслідок, законність вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки встановлення наявності таких ознак здійснюється за суб`єктивною оцінкою поліцейських на місці зупинки транспортного засобу. Так, суд позбавлений можливості у судовому засіданні з долученого відеозапису з`ясувати, зокрема, такої ознаки, як наявність у водія запаху алкоголю з порожнини рота, яка може бути встановлена лише поліцейськими. Ознаки, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів, зафіксовані відповідно до вимог Інструкції та Направлення у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Отже, факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування ним транспортним засобом доведений поза розумним сумнівом переліченими судом належними та допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи.

Разом з тим, суд критично оцінює результати лабараторних досліджень крові ОСОБА_1 №11607620 КНП Броварської БКЛ, тому що визначальною є не дата замовлення цих досліджень, а дата їх виконання - 22.12.2025, тобто через 20 днів після події вчинення адміністративного правопорушення. За таких обставин суд вважає цей доказ неналежним, оскільки він не підтверджує і не спростовує факт перебування ОСОБА_1 02.12.2025 у стані алкогольного сп`яніння. Водночас, як було вказано судом вище, 02.12.2025 за результатами медичного огляду в КНП «ББКЛ» від 02.12.2025 1 №6, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо посилання захисник на грубе порушення процесуальних вимог-нероз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 529708 від 02.12.2025 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, протокол складено згідно з Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, протокол містить посилання на ознайомлення особи, стосовно якої даний протокол складено, зі змістом ст. 268 КУпАП, зокрема з правом на користування юридичною допомогою адвоката при розгляді справи, проте від підпису протоколу та дачі пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України, дана особа відмовилася. При цьому, право на користування юридичною допомогою адвоката при розгляді справи, ОСОБА_1 реалізовано під час судового розгляду, оскільки правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно зі ст. 221 КУпАП, підлягає судовому розгляду.

Окремо судом зауважується, що відсутність в матеріалах акту відсторонення водія від керування транспортним засобом, не є підтвердженням, як стверджує захисник, відсутності у працівників поліції достатніх підстав вважати ОСОБА_1 таким, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, свідчить лише про не виконання працівниками поліції належним чином вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, які таку особу відсторонили від керування транспортним засобом, проте належним чином це не зафіксували, не надавши належних доказів цього до матеріалів справи. Такі дії поліцейських є підставою для розгляду притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, проте не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, суд дійшов висновку про дана доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 вбачається наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Всі інші доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не встановлено.

Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя В.М. Анікушин