Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №357/11598/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11598/26

3/357/3615/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Батури П.О.,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 695967 від 18 червня 2026 року стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

згідно з протоколом, 17 червня 2026 року о 23 год 40 хв у м. Біла Церква по вул. Підвальна, 5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA K5, н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №1» ОСОБА_1 відмовився.

У протоколі вказано, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У ході розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не керував, а також зазначив, що тривалий час не вживає алкогольних напоїв.

Так, його було зупинено працівниками поліції з підстав нібито неувімкнення покажчика повороту, що, на його думку, не відповідало дійсності. При цьому будь-яких ознак алкогольного сп`яніння він не мав. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, від чого він відмовився, вважаючи дії поліцейських упередженими та незаконними з моменту зупинки транспортного засобу.

Надалі, під час складання працівниками поліції адміністративних матеріалів, він зателефонував батькові, який порадив йому пройти відповідний огляд, оскільки за відмову від його проходження передбачена відповідальність. Після цього ОСОБА_1 висловив згоду на проходження огляду, у зв`язку з чим працівником поліції йому було видано направлення до медичного закладу та повідомлено про можливість пройти огляд у лікарні.

Він прибув до медичного закладу з метою проходження огляду, однак у прийомі йому було відмовлено. У зв`язку з цим він зателефонував на спецлінію «102». В подальшому він пройшов медичний огляд, згідно якого, результат, що він ознак сп`яніння не має.

Захисник Батура П.О. просив закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Мотивував його тим, що долучений до протоколу акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить відомостей відносно кого він складався. Направлення на огляд водія поліцейський надав ОСОБА_1 лише о 00 год 25 хв, згідно відеозаписів з нагрудних камер поліцейських. Водночас при згоді ОСОБА_1 пройти медичний огляд, в порушення вимог, не забезпечив доставку водія до медичного закладу, роз`ясивши неіснуюче право водія самостійно пройти огляд. Згідно наданих відеозаписів вбачає, що вимоги пройти огляд для встановлення стану сп`яніння в найближчому закладі охорони здорв`я не було. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки наполягав. Направлення було вручено ОСОБА_1 після складення протоколу, чим фактично позбавили останнього можливості пройти вказаний огляд. Працівники поліції не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу.

Суддя, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Батуру П.О., дослідивши протокол, додані до нього письмові докази та відеозаписи, дійшла висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 слід закрити, за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 173, ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно практики Верховного Суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 липня 2020 року, у справі ЄУН 463/1352/16-а, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27 червня 2019 року, у справі ЄУН № 536/1703/17, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82707106).

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, … відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, характеризується:

- наявністю спеціального суб`єкта, яким є осудна особа, яка керує транспортним засобом (водій) і досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність;

- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- наявністю об`єктивної сторони, яка виражається у формі одного з таких протиправних діянь (дії чи бездіяльності): керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу; передача керування особі, яка перебуває в такому стані; відмова від проходження, у встановленому законом порядку, огляду на стан сп`яніння.

Суддя зазначає, що відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння настає, лише у випадку, якщо висловлена водію пропозиція пройти такий огляд відповідала установленому законом порядку.

Суддя констатує, що до протоколу складеного стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП надані:

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніня від 17 червня 2026 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу на огляд на стан сп`яніння від 17 червня 2026 року;

- письмове зобов`язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом 18 червня 2026 року;

- розписка ОСОБА_3 від 18 червня 2026 року про те, що він забирає автомобіль KIA K5, н.з. НОМЕР_1 , та зобов`язується доставити автомобіль;

- рапорт працівника поліції від 17 червня 2026 року;

- диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 477948, № 477667.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Згідно із п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Отже, працівник поліції, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, останній має доставити таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надано право проводити такий огляд.

Суддею встановлено, що з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, а саме відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 після відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу висловив згоду пройти медичний огляд з метою визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Разом з тим, як убачається з відеофайлів «clip-3» та «clip-11», працівник поліції під час ознайомлення ОСОБА_1 зі складеними матеріалами справи, вручення протоколу та направлення до медичного закладу, фактично роз`яснив останньому порядок самостійного звернення до закладу охорони здоров`я, зокрема час, за який необхідно прибути до закладу та пройти огляд, та місцезнаходження медичного закладу, без забезпечення його доставлення до відповідного медичного закладу.

Наведені обставини свідчать про те, що працівниками поліції не було забезпечено проведення огляду особи у встановленому законом порядку, а фактично покладено обов`язок щодо його проходження на саму особу. Такий порядок дій не відповідає обов`язку уповноважених осіб забезпечити проведення відповідного огляду.

Вказане свідчить на підтримку версії сторони захисту про те, що ОСОБА_1 було відмовлено на огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки усі сумніви мають тлумачитися на її користь.

Крім того, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18 червня 2026 року, виданого Комунальним некомерційним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №1», у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.

За таких обставин сам по собі факт наявності у працівників поліції припущень щодо можливого сп`яніння особи не може бути покладений в основу висновку про її винуватість у відмові від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучене посвідчення водія НОМЕР_2 .

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА