Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №285/4581/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Єдиний унікальний номер № 285/4581/26

Провадження № 1-кп/0285/760/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 285/4581/26 (12026065530000139) по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, офіційно непрацюючого, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий

- вироком Звягельського міськрайонного суду від 02.10.2025 за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду з покладанням обов`язків, визначених в ст. 51-1 КК України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, -

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме, що відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримати дітей до їх повноліття.

Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Згідно зі ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно положень ст. ст. 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені ст. 181 Сімейного України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду № 285/4271/17 від 08.02.2018 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлений батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Окрім того, вказаним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі по 500 гривень на кожну дитину, щомісячно, з дня подання заяви до суду, з 29.11.2017 і до досягнення дітьми повноліття.

Розпорядженнями голови Новоград-Волинської державної адміністрації Житомирської області від 11.04.2018, № 366, № 367 та № 368, неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надано статус дітей позбавлених батьківського піклування.

Розпорядженнями голови Новоград-Волинської державної адміністрації Житомирської області від 23.04.2018, № 396, № 397 та № 399 неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 призначено опікуна - ОСОБА_7 .

Встановлено, що ОСОБА_3 , злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду № 285/4271/17 від 08.02.2018 аліментів у розмірі 500 гривень на кожну дитину, щомісячно на користь:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно виконавчого провадження № 58902457 від 16.04.2019, у період часу з 01.02.2026 по 30.06.2026, заборгованість по якому складає 8 780 грн, при загальній заборгованості 124 165,81 грн;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно виконавчого провадження № 58897892 від 16.04.2019, у період часу з 01.02.2026 по 30.06.2026, заборгованість по якому складає 8 780 грн, при загальній заборгованості 126 384,71 грн;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно виконавчого провадження №58903263 від 16.04.2019, у період часу з 01.02.2026 по 30.06.2026, заборгованість по якому складає 8 780 грн, при загальній заборгованості 125 188,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , який 02.10.2025 вироком Звягельського міськрайонного суду Житомирської області притягнений до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у період виконання покарання у виді пробаційного нагляду, висновків для себе не зробив, продовжив умисно ухилятися від сплати аліментів, не вжив заходів до погашення заборгованості по аліментам, без поважних причин офіційно не працював та за послугами зі сприяння працевлаштування до Звягельської філії Житомирського обласного Центру зайнятості не звертався, не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей, будучи працездатною особою, маючи дохід від тимчасових заробітків, тобто можливість виконання рішення суду про стягнення аліментів, заходів спрямованих на погашення заборгованості не здійснив, внаслідок чого виникла загальна заборгованість в сумі 375 739 грн 02 коп, а у період з 01.02.2026 по 30.06.2026 в розмірі 26 340 грн, що перевищує суму сукупну нарахованих платежів за 3 місяці.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи працездатною особою, раніше судимим за умисне ухилення від сплати аліментів, маючи дохід від тимчасових заробітків, знаючи про свій обов`язок сплачувати аліменти, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 285/4271/17 від 08.02.2018 аліментів на користь дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у період з 01.02.2026 по 30.06.2026 та його не виконував.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 , що був представлений захисником ОСОБА_8 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_5 від 22.07.2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Законний представник потерпілих також не заперечував щодо розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.

Прокурор Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 , відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 164 КК України, як умисне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою раніше судимою за кримінальне правопорушення.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, являється особою раніше судимою, за місцем проживання характеризується негативно, розмір заборгованості по аліментах, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_5 аналогічних кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді обмеження волі.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 72 КК України передбачено, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

З матеріалів справи видно, що на даний час ОСОБА_3 відбуває покарання у виді 2 років пробаціного нагляду за вироком Звягельського міськрайонного суду від 02.10.2025. Кінець строку відбуття покарання 09.11.2027.

За таких обставин суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. ст. 71, 72 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Звягельського міськрайонним судом Житомирської області від 02.10.2025 за ч. 1 ст. 164 КК України та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуючий