Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №296/7163/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7163/26

1-кп/296/841/26

Вирок

Іменем України

22 липня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №12026060640000338 від 05.04.2026 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство щодо свого батька ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань останнього, а саме, ОСОБА_5 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв щодо батька дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на його адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_4 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість в останнього та нездатність захистити себе.

Зокрема, ОСОБА_5 16.05.2023 близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв умисні дії психологічного характеру, тобто домашнє насильство стосовно батька ОСОБА_4 , а саме висловлювався в образливій нецензурній формі та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди його психологічному здоров`ю.

Надалі, постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 05.06.2023 ОСОБА_5 визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Повторно, 21.01.2026 ОСОБА_5 близько 17 год. 50 хв за місцем проживання: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно батька ОСОБА_4 , а саме нецензурно лаявся в його сторону, ображав та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Надалі, постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 25.02.2026 ОСОБА_5 визнано винним за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Після цього, ОСОБА_5 13.02.2026 о 19 год. 35 хв за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно батька ОСОБА_4 , а саме висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, вчинено повторно протягом року.

Надалі, постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 03.03.2026 ОСОБА_5 визнано винним за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 04.04.2026 близько 13:00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання із батьком ОСОБА_4 , а саме в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього повторно виник злочинний умисел, направлений на вчинення домашнього насильства.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, будучи особою, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, з метою викликати у свого батька відчуття страху, тривоги, маючи фізичну перевагу, у вказаний день, час та місці ОСОБА_5 , перебуваючи в алкогольному сп`янінні, почав словесний конфлікт та вчинив відносно ОСОБА_4 психологічне насильство, а саме виражався нецензурною лексикою, словесно ображав та принижував гідність останнього.

Дії ОСОБА_5 для ОСОБА_4 мають психотравмуючий характер, внаслідок яких у нього зафіксовано розлад адаптації, змішану тривожно-депресивну реакцію, а також комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді зниженого та нестійкого настрою, дратівливої слабкості, підвищеної напруженості, тривожності, почуття образи та приниженої гідності, що призводить до погіршення його психічного здоров`я та зниження якості поточного життя.

В судовому засіданні сторонами провадження досягнуто угоди про примирення.

Суду надано скріплену підписами угоду про примирення від 22 липня 2026 року, укладену у м. Житомирі між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Виходячи зі змісту угоди, ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, погодився на призначення узгодженого покарання, отримав роз`яснення наслідків укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України та наслідки невиконання угоди.

Згідно з угодою, сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за ст. 126-1 КК України у виді двох років пробаційного нагляду, із застосуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України щодо направлення ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

При цьому сторонами угоди засвідчено, що жодні обмеження для застосування такого виду покарання та у вказаному порядку відсутні.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Судом, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, що згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.1 п.2 ст.473 та ч. ст.474 КПК України. Просив затвердити угоду про примирення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.1 ст.473 та ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, що роз`яснено судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про примирення було укладено добровільно, зі згоди потерпілого, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Перевіривши угоду, судом встановлено, що вона відповідає вимогам КПК України, при її укладенні дотримано вимог ст. 471, ст.474 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні усно, інвалідності не має, раніше не судимий, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку і її умови не порушать права, свободи, інтереси сторони чи інших осіб.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 369,374, 394,474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 22.07.2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому узгоджену міру покарання у виді 02 (двох) років пробаційного нагляду, з покладенням обов`язків, передбачених п.1,2,3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Роз`яснити, що строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.5 ч.1, ч.3 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 03 (три) місяці.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України.

Відповідно до вимог частини 4 статті 394 КПК України вирок може бути оскаржений:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини 4 статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, потерпілому, прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1