Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №163/765/22 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/765/22

Провадження № 1-кп/163/16/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12021030560000438 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ново-Економічне Красноармійського району Донецької області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, неодруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 біля 12:52 години 27 грудня 2021 року, керуючи технічно справним трактором «МТЗ-80», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС6, номерний знак НОМЕР_2 , із навантаженою лісопродукцією дерев різної породи, по грунтовій дорозі 36 виділу 37 кварталу лісового масиву ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» Шацького лісництва, що неподалік села Голядин Ковельського району Волинської області, в порушення п.п.1.5, 2.3б, д, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху під час руху заднім ходом проявив власну необережність та недбалість, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого допустив наїзд на ОСОБА_6 , заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням не визнав і показав, що в обідню пору 27 грудня 2021 року рухався спільно з ОСОБА_6 трактором «МТЗ-80», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС6, номерний знак НОМЕР_2 , із навантаженою лісопродукцією дерев по лісовій дорозі. Попереду рухався автомобіль, в якому перебували ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Їдучий попереду транспортний засіб загруз, зупинився трактором позаду нього. Коли автомобіль продовжив рух, рушити трактором не зміг, оскільки колеса пробуксовували. В цей час інші учасники були позаду трактора на обочині. Вирішив рушити трактором з причепом назад, про що повідомив інших учасників, оскільки з кабіни трактора їх не бачив. Включив задню передачу і рушив заднім ходом, в подальшому хтось почав стукати по крилові трактора. Зупинився і побачив під причепом ОСОБА_6 , який лежав без ознак життя. В подальшому попросив ОСОБА_9 зателефонувати на швидку та в поліцію.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що рухався в автомобілі попереду керованого ОСОБА_4 трактора по лісовій дорозі, яка була покрита ожеледицею. Попереду була гірка на яку трактор не зміг виїхати і покотився назад. Зупинились, вийшли з автомобіля і відійшли на обочину позаду трактора. ОСОБА_4 розпочав рух вперед, однак колеса трактора пробуксовували і після руху причепа назад потерпілий ОСОБА_6 від обочини побіг до причепа, послизнувся і впав, після чого на нього наїхав причіп. ОСОБА_6 знаходився позаду причепа біля обочини за 2-3 м від трактора.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що перед початком руху трактора і наїзду потерпілий ОСОБА_6 залишився позаду причепа і на обочину не виходив.

Відомості в ЄРДР в цьому кримінальному провадженні внесені про те, що ОСОБА_4 , керуючи трактором «МТЗ-80», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС6, номерний знак НОМЕР_2 , завантаженим деревиною, здійснюючи рух накатом заднім ходом наїхав на ОСОБА_6 , який знаходився позаду, внаслідок отриманих травм ОСОБА_6 помер на місці пригоди, що мало місце о 12:30 годині 27 грудня 2021 року, на лісовій дорозі неподалік села Голядин Ковельського району Волинської області.

У протоколі огляду місця події від 27 грудня 2021 року, доданих до нього фото-таблицях та схемі, задокументовано, що дорожньо-транспортна пригода мала місце по ґрунтовій, лісовій дорозі у 36 виділі 37 кварталу лісового масиву ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» Шацького лісництва, що неподалік села Голядин Ковельського району Волинської області. Ця ділянка дороги покрита снігом, ширина становить 2,65 м, по обидві сторони дороги лісовий масив. На дорозі в напрямку руху трактора знаходять ями, на підвищені з яких наявні сліди ковзання коліс.

Під час огляду трактор перебував у зчепці з двохосьовим причепом, який навантажений лісопродукцією. Біля передньої осі причепа, між заднім лівим колесом трактора та переднім лівим колесом причепа знаходилось тіло ОСОБА_6 .

З протоколу огляду трактора «МТЗ-80», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС6, номерний знак НОМЕР_2 , вбачається, що на причепі навантажена лісопродукція дерев різної породи. На кабіні трактора наявне ліве дзеркало заднього бачення, праве дзеркало в місці кріплення відсутнє; висота початку бортів причепа над рівнем землі становить 1,20 м., висота закінчення бортів причепа над рівнем землі становить 1,88 м.; наявна на причепі лісопродукція дерев виходить над рівнем закінчення бортів причепа на висоту до 0,85 м.

Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи Волинського НДЕКЦ № СЕ-19/103-22/2081-ІТ від 30 травня 2022 року на момент експертного огляду трактора «МТЗ-80», номерний знак НОМЕР_1 , робоча гальмова система та рульове керування трактора знаходились у працездатному стані.

Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року в цьому кримінальному провадженні була призначена судова інженерно-транспортна експертиза, за результатами якої експерт у висновку №СЕ-19/103-23/9964-ІТ від 15 вересня 2023 року на запитання: «Як в заданій дорожній ситуації, коли потерпілий ОСОБА_6 стояв на обочині позаду навантаженого дровами причепа і раптово підбіг до заднього борту причепа, повинен був діяти водій технічно справного колісного трактора "МТЗ-80", номерний знак НОМЕР_1 , з причепом "2ПТС-6", номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 з технічної точки зору відповідно до Правил дорожнього руху», зазначив, що в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, водій трактора ОСОБА_4 мав діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 ПДР України, згідно з яким повинен був в момент виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

За результатами проведення автотехнічної експертизи експерт Житомирського відділення Київського НДІСЕ у висновку №78/24-25 від 29 серпня 2025 року надав відповідь на поставлені ухвалою суду від 09 січня 2024 року запитання.

На запитання - в який момент виникла небезпека для руху водія ОСОБА_4 , під час руху колісним трактором «МТЗ-80», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС-6, номерний знак НОМЕР_2 , завантаженого лісопродукцією в Ситуації № 1 (показання обвинуваченого і свідка ОСОБА_7 ) та Ситуації № 2 (показання свідка ОСОБА_9 ) експерт зазначив, що в Ситуації №1 з моменту початку руху (бігу) пішохода до лінії руху трактора; в Ситуації № 2 з моменту початку руху заднім ходом трактора.

На запитання - як в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору відповідно до Правил дорожнього руху повинен був діяти водій ОСОБА_4 , керуючи трактором з причепом в Ситуації № 1 та Ситуації № 2 експерт зазначив, що в Ситуації № 2 технічна можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди з боку водія ОСОБА_4 забезпечувалась за умови чіткого дотримання ним вимог пунктів 10.1. та 10.9. Правил дорожнього руху України, для чого перешкод технічного характеру не вбачається (задовільні дорожні умови, технічно справний транспортний засіб).

На запитання - чи відповідали в Ситуації № 1 та Ситуації № 2 з технічної точки зору дії ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху; чи мав в заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_4 технічну можливість уникнути наїзду на потерпілого ОСОБА_6 в Ситуації № 1 та в Ситуації № 2, експерт зазначив, що в Ситуації № 1 з технічної точки зору, водій ОСОБА_4 , керуючи трактором з причепом повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху; в Ситуації № 2 з технічної точки зору, водій ОСОБА_4 , керуючи трактором з причепом повинен був діяти відповідно до вимог пункту 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху.

На запитання - чи знаходяться дії водія ОСОБА_4 під час керування трактором з причепом у причинному зв`язку з настанням ДТП, експерт зазначив, що в Ситуації № 2 причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в наведених умовах дорожнього руху, слід вважати невідповідність дій водія ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом, які суперечили вимогам пунктів 10.1, 10.9. Правил дорожнього руху.

Згідно із висновком експерта №84 при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: Закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під м`які оболонки та бічні шлуночки головного мозку, крововилив м`які покрови голови скроневій ділянки зліва, численні синці, садна обличчя. Розтрощення грудної клітки з переломами 1,2,3,4,5,6,7-го ребер зліва по середньо ключичній лінії, 2,3,4,5,6,7,8,9,10-го ребер зліва по лопатковій лінії, 3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа по лопатковій лінії. Перелом тіла грудини. Тупа травма хреба з переломами в ділянці з`єднання 1-го шийного хребця з кістками черепу з повним розривом даного з`єднання, перелом грудного відділу хребта між з єднанням 7-м та 8 -м грудними хребцями, перелом між з`єднанням 12-го грудного та 1-м поперековим хребцями. Численні синці та садна тулуба, кінцівок. Дані ушкодження утворились можливо незадовго до часу наступу його смерті внаслідок дії тупих предметів і стосовно живих осіб, у своєї сукупності, носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Причиною його смерті стала політравма, тобто сукупність всіх вищевказаних ушкоджень.

При проведенні судово-токсикологічного дослідження газохроматографічним методом крові ОСОБА_6 , виявлено етиловий спирт в кількості 2,36 % проміле, що стосовно живих осіб носить ознаки алкогольного сп`яніння середнього ступеню.

Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_7 відтворив обставини, за яких відбувся наїзд на ОСОБА_6 . Свідок пояснив, що в момент руху трактора з причепом заднім ходом ОСОБА_6 уперся руками в задній борт причепа та, перебуваючи в такому положенні, зробив 2–3 кроки назад, після чого впав на спину по лівій стороні дороги. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_6 перебував між трактором і причепом. За результатами проведення слідчого експерименту встановлено, що за умови розташування особи позаду причепа у спосіб, продемонстрований свідком, водій трактора з робочого місця фізично позбавлений можливості її побачити.

В ході проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_9 показав, що перед початком руху трактора вперед відійшов подалі і помітив як ОСОБА_6 стояв позаду причепа, впершись руками об нього. Коли трактор не зміг виїхати на гірку, почав рух заднім ходом. ОСОБА_6 в цей момент впав на землю обличчям до гори і опинився під причепом.

Суд, надаючи правову оцінку доказам відповідно до ст.84 КПК України, визнає їх такими, що відповідають вимогам КПК України.

В судовому засіданні захисник зазначив, що покази свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_7 різняться; проведені в цьому провадженні інженерно-транспортні та автотехнічна експертизи результатів винуватості ОСОБА_4 не дали; вважає, що його довіритель ОСОБА_4 під часу руху транспортним засобом діяв відповідно до вимог Правил дорожнього руху і в його діях відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження у сукупності з доказами, наданими стороною обвинувачення, заслухавши пояснення обвинуваченого, свідків, промову прокурора та захисника обвинуваченого в ході судових дебатів, суд доходить наступного висновку.

Факт керування ОСОБА_4 технічно справним трактором «МТЗ-80» з причепом, завантаженим лісопродукцією, його рух заднім ходом, а також настання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув ОСОБА_6 , підтверджуються показаннями самого обвинуваченого, показаннями свідків, протоколами огляду місця події та транспортного засобу, висновками судово-медичної, інженерно-транспортних та автотехнічної експертиз.

Судом встановлено, що причіп був навантажений лісопродукцією таким чином, що загальна висота причепа разом із вантажем становила близько трьох метрів (1,88 м висота борта та до 0,85 м виступання деревини над бортами).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що така висота вантажу повністю обмежувала йому огляд позаду причепа, у зв`язку з чим він, розпочинаючи рух заднім ходом, фактично не бачив дорожньої обстановки позаду транспортного засобу.

Наведені обставини мають істотне значення для оцінки дій ОСОБА_4 , оскільки відповідно до пункту 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Таким чином, Правила дорожнього руху прямо покладають на водія обов`язок залучити сторонню особу для контролю за рухом транспортного засобу тоді, коли власний огляд є недостатнім.

Доводи сторони захисту про те, що Правила дорожнього руху не зобов`язували ОСОБА_4 звертатися за допомогою до інших осіб, суд відхиляє як безпідставні з огляду на зазначені вище положення Правил, із змісту яких вбачається, що обов`язок звернутися за допомогою виникає саме тоді, коли це необхідно для забезпечення безпеки руху.

Суд вважає, що в даному випадку така необхідність була очевидною, адже обвинувачений усвідомлював, що через габарити навантаженого причепа повністю позбавлений можливості контролювати простір позаду транспортного засобу, а також знав, що неподалік позаду трактора перебувають інші учасники, серед яких і потерпілий ОСОБА_6 .

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_4 не був недосвідченим водієм, так як посвідчення тракториста-машиніста він отримав ще в 1993 році і відповідно мав багаторічний практичний досвід керування тракторами і транспортними засобами з причепами. За таких обставин він об`єктивно усвідомлював підвищену небезпеку руху заднім ходом транспортного засобу із завантаженим лісопродукцією причепом за відсутності огляду та повинен був передбачати можливість настання суспільно небезпечних наслідків.

Також суду зазначає, що керований ОСОБА_4 транспортний засіб із сцепкою з навантаженим причепом за своїми масогабаритними характеристиками та способом використання (рух заднім ходом) є джерелом підвищеної небезпеки. Саме тому на обвинуваченого покладався підвищений обов`язок уважності, обережності та вжиття всіх можливих заходів для недопущення заподіяння шкоди іншим особам. Усвідомлюючи повну відсутність видимості позаду транспортного засобу, обвинувачений не забезпечив контролю за рухом причепа іншою особою та розпочав рух заднім ходом фактично «наосліп», чим допустив грубе порушення вимог пунктів 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху.

Зазначені висновки суду узгоджуються і з висновком автотехнічної експертизи №78/24-25 від 29 серпня 2025 року, відповідно до якого у ситуації, описаній свідком ОСОБА_9 , водій мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди за умови чіткого дотримання вимог пунктів 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України, при цьому будь-яких технічних перешкод для цього не існувало. Експерт також встановив, що саме невідповідність дій ОСОБА_4 вимогам зазначених пунктів Правил перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Суд також бере до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7 частково не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 щодо точного місця перебування ОСОБА_6 безпосередньо перед наїздом причепа. Разом із тим такі розбіжності не мають істотного значення для правильного вирішення справи та не впливають на доведеність вини обвинуваченого. Незалежно від того, чи потерпілий перебував біля узбіччя, чи безпосередньо позаду причепа, незмінним залишається той факт, що ОСОБА_4 розпочав рух заднім ходом, достеменно знаючи про перебування людей позаду транспортного засобу, не маючи можливості контролювати дорожню обстановку через обмежений огляд та не забезпечивши допомогу іншої особи для безпечного виконання такого маневру, хоча був зобов`язаний це зробити.

Доводи сторони захисту про відсутність у діях обвинуваченого порушень Правил дорожнього руху, а також про недоведеність його вини, спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які є достатніми, взаємоузгодженими та переконливо свідчать про те, що саме необережні дії ОСОБА_4 , які виразилися у порушенні вимог Правил дорожнього руху під час керування джерелом підвищеної небезпеки, стали безпосередньою причиною загибелі потерпілого ОСОБА_6 .

Таким чином, дослідження доказів по справі приводить суд до висновку, що винуватість ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведена, а надана органом досудового розслідування кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину; особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання і вперше притягується до кримінальної відповідальності; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До пом`якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому не інкримінувались і судом не встановлені.

Зазначену в обвинувальному акті обставину, що пом`якшує покарання щире каяття суд виключає, оскільки обвинувачений вину у вчиненому не визнав.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд також враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і пере-виховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та просив призначити покарання обвинуваченому у виді 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах закону, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами та із можливістю застосування ст.75 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього передбачених ч.1 ст.76 КК України обов`язків.

Призначення такого покарання, на переконання суду, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, закріпленому у ст.65 КК України, оскільки воно визначається з урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його соціальних зв`язків та сімейного стану, а також ступеня суспільної небезпечності вчиненого діяння. Застосування покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням, на думку суду, є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ст.50 КК України, зокрема виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити згідно зі ст.100 КПК України із скасуванням арешту на майно.

На підставі ст.124 КПК України судові витрати на проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази:

- трактор «МТ3-80», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС-6, номерний знак НОМЕР_2 із навантаженою лісопродукцією, які зберігаються на майданчику СПД №2 (сел. Шацьк) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області (вулиця Шковороди 29, селище Шацьк Ковельського району Волинської області), повернути ОСОБА_4 , скасувавши накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 грудня 2021 року арешт;

- два свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12021030560000438, повернути ОСОБА_4 , скасувавши накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 грудня 2021 року арешт;

- чотири змиви та один контрольний змив з керма трактора, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12021030560000438, знищити, скасувавши накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 грудня 2021 року арешт;

- одяг померлого ОСОБА_6 (куртка, жилетка, штани, ремінь, майка, светр, черевики, носки та нижня білизна), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 2745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) гривень 92 копійки судових витрат на проведення судової інженерно-транспортної експертизи дослідження технічного стану транспортних засобів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1