Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №156/427/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/427/26

Провадження № 3/156/221/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , місце роботи – інше (згідно даних протоколу),

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - не з`явився,

захисник ОСОБА_1 – адвокат Білецька І.М.

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України, особам роз`яснено,

в с т а н о в и л а :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

21.04.2026 року до Іваничівського районного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 634627 від 07.04.2026 року, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу, 07.04.2026 року близько 18:20 год. в с. Переславичі на автодорозі Т0302 гр. ОСОБА_1 керував трактором Т25, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відстроронений.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Білецька І.М. подала на адресу суду клопотання про визнання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №634627, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на медичний огляд водія транспортного засобу - недопустимими доказами.

Також адвокат Білецька І.М. подала на адресу суду клопотання (з додатками) про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення (на підставі п.1 ст.247 КУпАП).

У клопотанні зазначила, що ОСОБА_1 категорично заперечує проти законності складеного протоколу, у його діях повністю відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, матеріали справи сфальсифіковані інспекторами поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області через неявку третьої особи - реального водія. ОСОБА_1 07.04.2026 року вказаним у протоколі трактором НЕ керував, у стані руху в ньому не перебував і поліцією зупинений не був. Трактор перебував на полі (біля с. Переславичі та с. Трубки). Дізнавшись, що біля його техніки стоять співробітники поліції, він прибув на місце події як пішохід — приїхав на велосипеді, з метою з`ясування обставин та захисту власного майна. Факт того, що він не керував трактором, а прибув на велосипеді, беззаперечно підтверджується записами розмови (долучені відеоматеріали) на місці події. Найважливішим доказом є фраза інспектора о 19:03:00: «До Вас ніхто ніяких претензій не має, ми вас просимо привести водія який їхав і втікав, це буде урок і Вам і йому». Отже, поліція офіційно визнала відсутність претензій до ОСОБА_1 , як до водія. Оскільки реальний водій не з`явився, поліція сфальсифікувала протокол на ОСОБА_1 (власника майна). В Акті огляду та протоколі вказано, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння та нібито відмовився від огляду. Це є завідомою фальсифікацією службових документів, що повністю спростовується відеодоказами: на пряме запитання поліцейського: «Тест готові пройти?», ОСОБА_1 відповів чітко й ствердно: «ТАК», на запитання: «В Нововолинськ у лікарню поїдемо?», ОСОБА_1 відповів: «Звісно, а назад є чим?», і на повторний запит чітко підтвердив: «ПОЇДЕМО». Поліція не повезла ОСОБА_1 до лікарні, чим грубо порушила ст. 266 КУпАП та вимоги спільного Наказу МВС/МОЗ № 1452/735. Замість забезпечення процедури огляду, поліцейський о 18:29:19 поставив незаконний ультиматум: «Або він прибуває, або забираємо трактор... зараз на Вас складу протокол за відмову».

Крім того, зазначає, що записані інспектором у протоколі ознаки сп`яніння (зокрема, «запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя») є свідомим наклепом та фальсифікацією. У зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 вкрай тяжкого онкологічного захворювання (докази наявні у додатку до клопотання) та проходженням постійного лікування він навпаки має блідий колір обличчя. Через діагностований онкологічний процес високого ризику, ураження легень та хребта, а також прийом сильних медичних препаратів та проходження терапії, ОСОБА_1 категорично не вживає алкогольні напої. Вживання алкоголю при його діагнозі є смертельно небезпечним. Поліція проігнорувала пояснення ОСОБА_1 про стан здоров`я.

Складання матеріалів відбувалося в умовах залякування: «заберемо трактор, будете довго і нудно забирати», «Я Вам обіцяю, що Ви не заберете Т/3 до кінця сезону, до кінця року». Це грубо порушує ст. 7, 8 Закону України «Про Національну поліцію» (принцип законності та верховенства права). Докази, отримані шляхом шантажу та залякування, є недопустимими (ст. 62 Конституції України). Поліцейські здійснювали прямі погрози вилучення майна ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

В судовому засіданні адвокат Білецька І.М. підтримала заявлене клопотання посилаючи на його зміст та докази долучені до нього, просила суд закрити провадження у справі.

Суд також витребовував з ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області повні відеозаписи про подію від 07.04.2026 року за участю ОСОБА_1 . Однак, станом на час розгляду справи, відеозаписи на адресу суду не надійшли, інспектор поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення на виклик суду не з"явився. Тому суд ухвалив продовжити розгляд справи про адміністративне правопорушення на основі наявних доказів.

ІІІ. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області до матеріалів справи долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 634627 від 07.04.2026 року, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд щодо ОСОБА_1 не проводився, вказано, що останній відмовився;

- направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 до КНП «Нововолинська ЦМЛ» не доставлявся,оскільки останній від проходження огляду відмовився;

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення про не керування т/з у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписами на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , під час встановлення особи та перевірки його документів, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, на що останній погодився, однак всупереч цьому працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.

ІV. Застосоване , судом законодавство та висновки суду

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Аналізуючи викладені норми стає зрозумілим, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно встановити та беззаперечно довести факт керування транспортним засобом особою, та факт відмови такої особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в іншому випадку у діях особи, якій пред`явлено таке обвинувачення, буде відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Білецької І.М., дослідивши матеріали справи, та оцінивши в сукупності всі надані суду докази, доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суддя керується закріпленим у ст. 62 і ст. 129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на принцип презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України) всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний достатнім доказом вини особи у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у судді.

Так, суд констатує той факт, що до справи про адміністративне правопорушення додано відеозаписи з камери службового автомобіля та з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, як доказ вчинення адміністративного правопорушення.

Однак суд дослідивши надані матеріали справи встановив, що працівниками поліції не було дотримано всіх необхідних вимог встановлених ст. 256 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Так, на відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_1 пропонують спочатку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився (відео №00000_00000020260407181807_0013, 05:42 хв.); також ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, останній також погодився (відео №00000_00000020260407181807_0013, 09:36 хв.). Також на відеозаписі № №00000_00000020260407184807_0014 о 16:13 хв. ОСОБА_1 стверджував, що не вживав алкоголь, оскільки має проблеми із своїм здоров`ям. Як вірно вказує адвокат, на наданому суду відеозаписі зафіксовано, як на пряме запитання поліцейського: «Тест готові пройти?», ОСОБА_1 відповів чітко й ствердно: «ТАК», на запитання: «В Нововолинськ у лікарню поїдемо?», ОСОБА_1 відповів: «Звісно, а назад є чим?», і на повторний запит чітко підтвердив: «ПОЇДЕМО». В той же час працівники поліції не повезли ОСОБА_1 до лікарні для проходження огляду, не провели такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, чим порушили ст. 266 КУпАП та вимоги спільного Наказу МВС/МОЗ № 1452/735. Замість забезпечення процедури огляду, поліцейський о 18:29:19 поставив незаконний ультиматум: «Або він прибуває, або забираємо трактор... зараз на Вас складу протокол за відмову», що і було в подальшому зроблено працівником поліції.

Відповідно до п.4 розділу 10 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Однак матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , як і відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, також враховуючи вищенаведене в матеріалах справи відсутні свідки, які були присутні під час такого огляду (якщо б не працювала бодікамера працівника поліції).

Враховуючи наведене вище, суд констатує той факт, що на наданих суду відеозаписах відсутній факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.

Суд зауважує, що лише чітке дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння свідчить про законність їх дій та допустимості висновків, викладених у протоколі, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події і складу правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, та чи дійсно така особа згідна та (або) відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого законодавства, покладено на працівника поліції як на суб`єкта владних повноважень. В той же час, працівник поліції на виклик суду не з"явився, як і не надав витребувані судом докази.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи, прирівнюється до доведеної невинуватості цієї особи.

За вказаних вище обставин, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним, а відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №634627, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на медичний огляд водія транспортного засобу не відповідають обставинам події, що встановлено в судовому засіданні з долученого відеозапису з місця події.

Отже, коли вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Суддя М.О. Федечко