Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №736/2782/25 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №736/2782/25

Суддя: Авраменко О. В.

Справа № 736/2782/25 Головуючий у 1 інстанції Кутовий Ю. С.

Провадження № 33/4823/683/26

Категорія - ч.5 ст. 126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Авраменко О.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 дохід держави 605,60 грн судового збору.

Згідно з оскаржуваною постановою, 02 листопада 2025 року о 12 год 28 хв, в м. Корюківка Чернігівської області по вул. Шевченка, ОСОБА_1 керував автомобілем марки OPEL MERIVA, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, а постанову суду скасувати як незаконну та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що він не був присутнім під час розгляду справи, оскільки судову повістку про виклик в суд він не отримував та рішення суду йому не направляли, а про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 25.06.2026 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до відеозапису на який посилається суд, як на доказ його вини, 02.11.2025 року він був зупинений поліцейськими, які повідомили, що нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. 05.11.2025 року працівники поліції приїхали до нього додому та склали відносно нього протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, хоча вже сплинув строк оформлення та складання адміністративного протоколу, тобто сплинув термін у 24 години.

ОСОБА_1 , будучи своєчасно повідомленим про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився. Подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд враховує таке.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Аналогічне положення закріплено і в статті 289 КУпАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Отже, законодавець пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення.

Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 винесена 26 січня 2026 року. Тобто, у даному випадку, кінцевим строком на апеляційне оскарження постанови суду є 05 лютого 2026 року .

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.

Зокрема у Постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року (справа №299/2987/15-к провадження №51-4594 км18) зазначено: «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».

Згідно з відеозаписами з нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський неодноразово повідомляв ОСОБА_1 , що розгляд справи буде здійснюватись в суді, про що також зазначено і в протоколі. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що про час, дату та місце розгляду справи в суді першої інстанції, а також про прийняте судом рішення, повідомлення ОСОБА_1 здійснювалось за адресою його місця реєстрації та фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Така ж адреса зазначена ОСОБА_1 і в апеляційній скарзі. До того ж, інформація про розгляд справи була розміщена на сайті Корюківського районного суду Чернігівської області. Таке повідомлення про розгляд справи та прийняте судом рішення відповідає вимогам ст. ст. 268, 285 КУпАП.

Відтак, суд першої інстанції вжив усіх розумних заходів, щоб забезпечити ОСОБА_1 право на участь у судовому розгляді справи та повідомити про результати розгляду. В той же час, відповідно до ст. 268 КУпАП під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. За таких обставин саме ОСОБА_1 несе ризик, пов`язаний із неотримання інформації про розгляд справи та результати такого розгляду за адресою його місця реєстрації та фактичного проживання, а також невикористанням ним своїх процесуальних прав.

Зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішення неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Разом із тим, будучи обізнаним про розгляд справи відносно нього у суді, ОСОБА_1 , з 05.11.2025 року (дата складення протоколу) до 24.06.2026 року (дата подання заяви ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи), тобто більше ніж півроку, не цікавився про хід справи щодо нього та не звертався до суду з метою з`ясування результату відомого йому провадження. За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що протягом тривалого часу він фактично самоусунувся від участі у провадженні та свідомо не проявляв належної процесуальної активності.

Відтак, вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2026 року не можна визнати поважними, тобто такими, що свідчать про наявність об`єктивних, незалежних від ОСОБА_1 обставин, що унеможливлювали звернення із апеляційною скаргою у встановлений КУпАП строк, а інших об`єктивних причин, які б перешкоджали реалізувати право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, а тому апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку.

Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся лише 06 липня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, то апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, доходить висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2026 року, а апеляційну скаргу – повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Авраменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua