Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №947/3451/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/691/26

Номер справи місцевого суду: 947/3451/26

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., адвоката Коболєвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Редер Анатолія Семеновича на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, -

встановив:

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 генерального директора ТДВ «Інтерхім», визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-4 ч. 1 КпАП України. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34 грн. на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

З вказаної постанови вбачається, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «Інтерхім» встановлено, що генеральний директор ТДВ «Інтерхім» вчинив порушення: а саме порушення утримання та перерахунку податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи: п. 51.1 ст. 51, п. 119.1 ст. 119, пп. б) п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556 щодо подання недостовірних відомостей про фізичних осіб – платників податку, а саме: у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №4-ДФ: 4 квартал 2024 року та січень – вересень 2025 року, містять недостовірні дані.

Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2026 року представник Редер А.С. подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)оскаржувану постанову було винесено за відсутності ОСОБА_1 та його представника, що є порушенням діючого процесуального законодавства;

2)згідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, проте постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 163-1 КУпАП;

3)в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі не зазначено дату та час вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП;

4)виявлені в ході перевірки та викладені в акті перевірки №825/34-00-07- 06/14325705 від 29.12.2024 року порушення порядку податкової звітності не є триваючими правопорушеннями, та фактично мали місце в 2025 році, а саме з січня по вересень 2025 року, а адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , надійшов до суду лише 26.01.2026 року, тобто після спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення адвоката Коболєвої І.В., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п. 51.1 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

У відповідності до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено актом Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «Інтерхім» №825/34-00-07-06/14325705 від 29.12.2025 року, якою встановлено порушення:

-п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 9, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні! від 16.07.99 року №996-ХІУ (із змінами га доповненнями), п.4.49, п. 4.50, п. 4.51, п.4.52, п.4.53 Концептуальної основи фінансової звітності, в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування по податку на прибуток за три квартали 2025 року на суму 21666757 грн.

а також встановлено заниження податку на прибуток за три квартали 2025 року в сумі 3900016 грн.

-п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, оскільки ТДВ «Інтерхім» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за вересень 2025 року всього в розмірі 4539 грн.

-п. 201.1 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI, із змінами та доповненнями, ТДВ «Інтерхім» зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з порушенням встановленого терміну на суму ПДВ 58727,54 грн., в тому числі:

-по податковим накладним/розрахункам коригування зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 58727,54 грн.

п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями, ТДВ «Інтерхім» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на суму нестач обсягом 22693,68 грн., крім того ПДВ 4538,74 грн. у тому числі: грудень 2024 року обсягом 22693,68 грн., крім того ПДВ 4538,74 грн.

- п. 51.1 ст. 51, п. 119.1 ст. 119, пп. б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556 щодо подання недостовірних відомостей про фізичних осіб - платників податку, а саме: у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 4- ДФ: 4 квартал 2024 року та січень-вересень 2025 року містяться недостовірні дані.

-п. 63.3 ст. 63 ПКУ, п. 8.1, 8.4, 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2011 року №1588 до контролюючого органу не подано Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП по 54 об`єктам.

-п. 1 ч. 2 ст. 6 та ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) в частині нарахувань єдиного внеску - zа загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 479 733,92 грн. за період січень-вересень 2025 року.

Відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 163-4 КУпАП (Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи) відповідальність настає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) неутриманні або неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів; б) перерахуванні податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством); в) неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Відповідальність за порушення вимог, передбачених ч.1 ст. 163-4 КУпАП, несуть посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни – суб`єкти підприємницької діяльності.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Встановивши обставини справи, що керівником ТДВ «Інтерхім», є ОСОБА_1 , відносно якого головним державним інспектором Миколаївського відділу документальних перевірок управління податкового аудиту Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, ОСОБА_2 , за результатами документальної позапланової перевірки, складено протокол про адміністративне правопорушення №2/34-00-07-06 від 19.01.2026 року, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що вина керівника ТДВ «Інтерхім» - ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, підтверджена актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «Інтерхім» № 825/34-00-07-06/14325705 від 29.12.2025 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, дотримавшись вищезазначених вимог закону, об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Щодо доводів апеляційної скарги, що оскаржувану постанову було винесено за відсутності ОСОБА_1 та його представника, що є порушенням діючого процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції звертає увагу на такому.

У матеріалах справи міститься зворотне повідомлення, згідно якого судова повістка про розгляд справи на 17.02.2026 року була отримана ОСОБА_1 09.02.2026 року, про що мається відповідний підпис. Крім того, постановою Одеського апеляційного суду від 17.03.2026 року клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2026 року було задоволено, чим суд відновив його права передбачені ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 скористався своїм правом передбаченим ст. 268 КУпАП, його представник приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, надавав пояснення, клопотання та заперечення.

Доводи апеляційної скарги про відсутність складу та події адміністративного правопорушення за ст. 163-4 ч. 1 КУпАП в діянні ОСОБА_1 є неспроможними, оскільки не узгоджуються з встановленими у справі обставинами і дослідженими доказами, не засновані на законодавстві.

Щодо тверджень апеляційної скарги про те, що згідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, проте постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 163-1 КУпАП, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що воно є слушним, проте, як вбачається із матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення №2/34-00-07-06 від 19.01.2026 року, складений у відношенні директора ТОВ «Інтерхім» за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, у вступній частині постанови Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2026 року зазначено, що розгляд матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відбувається з ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, таким чином зазначення у резолютивній частині судового рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 4 ст. 163-1 КУпАП, є опискою, та не впливає на суть інкримінованого йому правопорушення, яка може бути виправлена судом у встановленому законом порядку.

Твердження апеляційної скарги про те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі не зазначено дату та час вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись єдиним та беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки оцінка наявних у справі доказів, як це передбачено положеннями ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В протоколі про адміністративне правопорушення №2/34-00-07-06 від 19.01.2026 року вказано, що порушення виявлені під час документальної перевірки, які зафіксовані в акті перевірки від 29.12.2025 року №825/34-00-07-06/14235705, місце вчинення: у приміщенні ТДВ «Інтерхім»: Люстдорфська дорога, 86, Київський район, м. Одеса. ОСОБА_1 вчинив порушення: а саме порушення утримання та перерахунку податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи: п. 51.1 ст. 51, п. 119.1 ст. 119, пп. б) п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556 щодо подання недостовірних відомостей про фізичних осіб – платників податку, а саме: у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №4-ДФ: 4 квартал 2024 року та січень – вересень 2025 року, містять недостовірні дані, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП

Таким чином, протокол було складено у відповідності до норм чинного законодавства, посадовою особою, яка має право складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, що виявлені в ході перевірки та викладені в акті перевірки №825/34-00-07- 06/14325705 від 29.12.2025 року порушення порядку податкової звітності не є триваючими правопорушеннями, та фактично мали місце в 2025 році, а саме з січня по вересень 2025 року, а адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , надійшов до суду лише 26.01.2026 року, тобто після спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, апеляційним судом не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 КУПАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Протокол про адміністративне правопорушення був складений 19.01.2026 року, правопорушення вчинено 29.12.2025 року, згідно з проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТДВ «Інтерхім» №825/34-00-07-06/14325705 від 29.12.2025 року.

До адміністративної відповідальності керівник підприємства притягнутий 17.02.2026 року – до спливу трьох місяців.

Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або зміни постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника Редер Анатолія Семеновича – залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-4 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова